Вступление:Вступ
За умов ринкової економіки, для якої можуть бути характерні як кризові явища, так і загострення конкуренції, особливо актуальною стає проблема підготовки та підвищення кваліфікації керівників.
Як зазначає В.С. Лозниця, сьогодні на Заході приділяють велику увагу підготовці стратегічно мислячих керівників. У США такі форми, як ІБМ, «Дженерал Електрік», «Дюпон», «Дженерал Моторс», розробили і використовують спеціальні програми підготовки керівників стратегічного типу. На підготовку цього типу керівників були орієнтовані найбільші школи бізнесу при Гарвардському і Колумбійському університетах. У Франції - провідний у галузі підготовки керівних кадрів - Інститут контролю управління 3, с.8.
В Україні лише формується система підготовки професійних керівників. Але уже зараз, враховуючи кризу сучасної системи освіти в світі, яка значною мірою зумовлена вузько дисциплінарними установками сучасної освіти, відчуженням її гуманітарних і природничо-наукових компонентів, слід особливу увагу звернути на необхідність фундаменталізації професійної, управлінської освіти. Людство вступило в постіндустріальний період свого розвитку, коли майже всі виробничі технології ґрунтуватимуться на так званих нанотехнологіях. До опанування нанотехнологіями професійна підготовка молоді має здійснюватися на основі фундаментальної освіти. С. Гончаренко, дійсний член АПН України, у своєму виступі на Загальних зборах АПН України в грудні 2004 року вказував на те, що фундаментальний характер освіти є одним з пріоритетів Болонського процесу. Особливо важливою є фундаменталізація професійної і технічної освіти, оскільки традиційно увага акцентувалася на спеціальній підготовці, а проблеми духовного розвитку занадто часто відходили на другий план 2, с.3.
У Західній Європі, Японії, США вже починає складатися освітня система, де школа вже орієнтується на фундаментальну освіту. В ній зростає роль природничо-наукової освіти та роль предметів гуманітарного циклу. У професійній освіті, зокрема в підготовці фахівців-управлінців, теж повинна зрости роль гуманітарних і суспільних наук, що сприяло б орієнтації професійної освіти на розвиток особистості управлінця-професіонала.
Проблематика особистості - одна із центральних проблем у психології. Важко знайти таку сферу діяльності, в якій використання психологічних знань та методів не було б тісно пов'язане з необхідністю враховувати цілісність особистості як суб'єкта та об'єкта психологічного впливу. Як об'єкт дослідження особистість унікальна за своєю складністю. Складність ця полягає, насамперед, в тому, що в особистості пов'язані різні площини буття конкретної людини - від її тілесного буття до духовного - як живого тіла, як свідомого та активного суб'єкта, як члена суспільства 5, с.10.
Тому проблема становлення особистості фахівця-управлінця корпорації в умовах ринкової економіки управління потребує аналізу для розробки шляхів поєднання фундаменталізації освіти з її професіоналізацією, який і є метою даної роботи.
У сучасній психології виділяють сім основних підходів до вивчення особистості: психодинамічний, аналітичний, гуманістичний, когнітивний, поведінковий, діяльніший та диспозиціональний 6, с.263.
Діяльнісна теорія особистості розробляється насамперед у вітчизняній психології. Найбільш вагомий вклад в розроблення проблеми особистості згідно з цим підходом зробили К.А Абульханова-Славська та А.В. Брушлинський. У межах діяльнісного підходу «особистість» - це свідомий суб'єкт, який займає певне положення в суспільстві та виконує соціально корисну суспільну роль 6, с.278. Особистість формується та розвивається протягом всього життя в тій мірі, в якій людина продовжує виконувати соціальну роль, є включеною в соціальну діяльність.
Проблема становлення особистості фахівця-управлінця розглядалася Л.М Карамушкою, Л.Д. Столяренко, В.С. Лозницею, А.В. Карповим.