Система фінансового контролінгу на підприємстві

Содержание:Вступ 3 Розділ І. Методи фінансового контролінгу на підприємстві 5 1.1. Основні об’єкти контролінгу - витрати та центри відповідальності 5 1.2. Системи і методи фінансового контролінгу 9 Розділ ІІ. Аналіз фінансового контролінгу на підприємстві 17 2.1. Загальна характеристика та аналіз стану фінансового контролінгу на підприємстві 17 2.2. Факторний аналіз витрат та управління ними 24 2.3. Аналіз впливу фінансового контролінгу на показники діяльності підприємства 27 Розділ ІІІ. Пропозиції по вдосконаленню фінансового контролінгу на підприємстві 31 Висновки 37 Список використаної літератури 40

Вступление:Актуальність теми. Однією з причин виникнення кризової ситуації на більшості українських підприємств є низький рівень менеджменту. Саме некваліфіковані та помилкові дії керівництва довели багатьох суб’єктів господарювання до межі банкрутства. Істотним фактором, який зумовлює прийняття неправильних управлінських рішень є відсутність на вітчизняних підприємствах системи контролінгу. Поняття "контролінг" походить від англійського "to control", яке в економічному розумінні означає управління, спостереження, регулювання, контроль. Більшість фахівців у галузі управління та фінансового менеджменту під контролінгом розуміють функціональну систему планування, контролю, аналізу відхилень, координації, внутрішнього консалтингу та загального інформаційного забезпечення керівництва підприємством. Іншими словами, контролінг - це спеціальна, саморегулююча система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства і включає в себе інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль та внутрішній консалтинг. Контролінг можна схарактеризувати як систему визначення цілей, прогнозування і планування механізмів та інструментів досягнення цих цілей, а також перевірки того, наскільки успішно виконані поставлені цілі. У разі відхилень факту від плану контролінг розробляє рекомендації щодо застосування коригуючих заходів. Іншими словами, контролінг є системою спостереження та вивчення економічного механізму конкретного підприємства і розробки шляхів для досягнення мети, яку воно ставить перед собою. Тобто, контролінг є системою, зорієнтованою на майбутній розвиток підприємства. Існує кілька підходів до визначення місця контролінгу в організаційній структурі підприємства. Головна різниця між ними полягає в характері підпорядкованості служби контролінгу: безпосередньо директору підприємства чи фінансовому директору. З огляду на коло функцій та завдань, що їх виконує контролінг, відповідний відділ має ввійти до структури фінансово-економічних служб підприємства, які підпорядковуються заступникові директора з фінансів (чи з економічної роботи). Метою роботи є дослідження особливостей застосування фінансового контролінгу на підприємствах України. Завдання дослідження: - визначити суть контролінгу, його основні засоби та види; - окреслити завдання фінансового контролінгу на підприємстві; - проаналізувати застосування фінансового контролінгу; - запропонувати шляхи вдосконалення системи фінансового контролінгу на підприємстві. Об’єктом дослідження є  застосування фінансового контролінгу на підприємствах України. Предметом дослідження є фінансовий контролінг в діяльності вітчизняних підприємств.  

Выводы:Існує кілька підходів до визначення місця контролінгу в організаційній структурі підприємства. Головна різниця між ними полягає в характері підпорядкованості служби контролінгу: безпосередньо директору підприємства чи фінансовому директору. З огляду на коло функцій та завдань, що їх виконує контролінг, відповідний відділ має, на нашу думку, ввійти до структури фінансово-економічних служб підприємства, які підпорядковуються заступникові директора з фінансів (чи з економічної роботи). Згідно з функціями фінансів підприємств (формування фінансових ресурсів; розподіл та використання; контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів) можна виокремити три основні функціональні блоки фінансового менеджменту: фінансування; вкладення коштів у інвестиційну та операційну діяльність і контролінг. Зазначені функціональні блоки тісно пов’язані між собою й утворюють цілісну систему функцій фінансового менеджменту. Від ефективності виконання цих функцій залежить санаційна спроможність та життєздатність підприємства. Оптимізація фінансових результатів за гарантованої ліквідності та платоспроможності підприємства може розглядатися як головна мета фінансового менеджменту, для досягнення якої контролінг вирішує такі основні завдання: • збір та аналіз внутрішньої і зовнішньої інформації, яка стосується об’єкта контролінгу; • виявлення та ліквідація «вузьких місць» на підприємстві; • своєчасне реагування на появу нових шансів і можливостей (виявлення й розвиток сильних сторін); • забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також розробка заходів щодо їх нейтралізації; • виявлення резервів зниження собівартості продукції; • оцінювання повноти та надійності ведення бухгалтерського обліку, операційного та адміністративного контролю; • розробка стратегії розвитку підприємства та координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності; • аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих та вироблення на цій основі пропозицій щодо корекції планів або усунення перешкод на шляху їх виконання; • забезпечення постійного контролю за додержанням співробітниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій та повноважень згідно з покладеними на них обов’язками; • надання рекомендацій структурним підрозділам підприємства у процесі планування, розроблення і впровадження нових продуктів, процесів, систем; • проведення внутрішнього консалтингу та розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів; • проведення внутрішнього аудиту та координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час зовнішнього (у тому числі санаційного) аудиту підприємства  з метою забезпечення оптимальних умов, за яких аудиторські фірми можуть з довірою покластися на висновки служби внутрішнього аудиту, уникнувши дублювання зусиль. Із наведених завдань контролінгу випливає необхідність його впровадження на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. На таких підприємствах діяльність служб контролінгу має зосереджуватися на розглянутих далі трьох напрямках. 1. Упровадження (або підвищення ефективності функціонування) системи раннього попередження та реагування, що має на меті прискорити виявлення кризових явищ і забезпечити вжиття адекватних заходів для їх подолання. 2. Розробка ефективної санаційної концепції та плану санації, що має здійснюватися в тісному співробітництві із зовнішніми експертами. 3. Контроль за реалізацією плану санації та своєчасне виявлення відхилень, додаткових ризиків і шансів з відповідним коригуванням плану. Вирішення зазначених завдань відбувається в ході виконання службами контролінгу своїх функцій та використання специфічних методів контролінгу. Аналіз стану системи управління витратами підприємства показав, що необхідна система постановки бюджетного управління, причому саме управління, а не просто обліку. В цьому аспекті слід розділяти механічний облік видатків та систему контролю витрат, яка окрім іншого спрямована на створення інформаційної бази для прийняття рішень (як стратегічного, так і оперативного характеру) у сфері фінансового планування. Впровадження зазначеної системи на ТОВ «Дари природи» передбачає реалізацію програмного модуля для автоматизації контрольних процесів та їх функціональної інтеграції з автоматизованою системою обліку на підприємстві. Слід також враховувати, що впровадження оновленої системи контролю витрат на ТОВ “Дари природи” потребуватиме реалізації наступних заходів: - підвищення кваліфікації менеджменту середньої ланки; - в окремих випадках удосконалення комп‘ютерної мережі підприємства; - залучення зовнішніх консультантів з автоматизації бізнес-процесів; - функціональна інтеграція робіт з контролю витрат у загальну систему фінансового менеджменту підприємства.

Литература:1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради 28.061996 року. – К.: Феміна, 1996. – 127с. 2. Господарський кодекс України №465-15 від 16.01.2004 3. Цивільний Кодекс України № 435-ІV від 16.01.2003 4. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 №334/94–ВР 5. Власюк Г.В. Аналіз та оцінка існуючих систем управління витратами // Матеріали Всеукраїнських науково-практичних конференцій „Інвестиційна та зовнішньоекономічна діяльність підприємств” та „Бухгалтерський облік та аудит”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 36-37. 6. Власюк Г.В. Аналіз та оцінка існуючих систем управління витратами // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2003. – № 2. – С. 23-29. 7. Гарин О.Л. Совершенстовование системы управления затратами // Вісник ХДЕУ. – 2001. – №2(18). – С. 89 – 93. 8. Іваненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз: Навч.- метод. Посібник для самост.вивч.диск. – К.:КНЕУ,1999.- !76 с. 9. Карпова Т.П. Управленческий учет: Учебник для вузов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2001.-350с. 10. Котляров С.А. Управление затратами. - СПб: Питер, 2003. - 160 с. 11. Пушкар М.С. Управлінський облік - Тернопіль, "Поліграфіст" ЛТД, 2002- 164с. 12. Ткач В.Й., Ткач В.М. Управленческий учет: международный опыт. -М.: Финанси й статистика, 2004. - 144 с. 13. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський і фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. Для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.- 5-те вид., допов. і переробл. К: А.С.К., 2000. –784 с.