Основні тенденції та перспектива розвитку роздрібної торгівлі

Содержание:Вступ 3 1. Теоретичні основи роздрібної торгівлі 5 1.1. Види, структура та характеристика суб’єктів роздрібної торгівлі 5 1.2. Основні гравці ринку роздрібної торгівлі 7 2. Проблеми розвитку роздрібної торгівлі в Україні і форми їх прояву 11 2.1. Аналіз ринку роздрібної торгівлі в Україні 11 2.2. Моніторинг розвитку та становлення роздрібної торгівлі 13 3. Світові тенденції розвитку роздрібної торгівлі 15 3.1 Аналіз світових тенденцій розвитку роздрібної торгівлі 15 3.2. Пропозиції щодо вдосконалення результатів діяльності роздрібного бізнесу 26 Висновки 30 Список використаних джерел 33

Вступление:Світові тенденції розвитку роздрібної торгівлі свідчать про значну концентрацію цієї сфери. Такі тенденції знаходять відображення і в Україні. Починаючи з 1999 року, в країні намітилася чітка тенденція до зменшення кількості магазинів, у результаті на сьогодні їх нараховується 58,3 тис. одиниць, проти 85,4 тис. – у 1999 році. Однак, якість магазинів за цей період істотно покращилась. Це відбувається за рахунок формування на ринку потужних торговельних мереж, які починають змагатися між собою на якісному рівні. Однак, зараз на загальнодержавному рівні працює лише 4 таких мережі (Fozzy Group, «АТБ», «Велика кишеня» і «Фуршет»), інші ж мережі мають регіональний характер. При цьому, за оцінками експертів, конкуренція на цьому ринку практично відсутня через значну його ненасиченість, такий стан може протриматися ще кілька років. За цей період на український ринок найімовірніше вийдуть такі світові гіганти як Carrefour, Ahold та Tesco. Спеціалісти також зазначають, що це може відбутися вже найближчим часом, оскільки потужність діючих в Україні мереж зростає швидкими темпами і невдовзі вони в змозі будуть ускладнити вихід на цей ринок. Основними напрямками розвитку найближчим часом найімовірніше будуть міста-мільйонери та обласні центри. За даними агентства нерухомості «Благовест», найбільші регіональні торгові центри (загальна площа кожного з яких складає від 5 000 до 100 000 кв. м), заявлені до будівництва у 2005-2007рр., зосередяться у обласних центрах та промислово розвинених містах (Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Луганськ, Кривий Ріг, Запоріжжя). На сьогодні в Україні сфера роздрібної торгівлі є одним із видів економічної діяльності, які найшвидше зростають. Це обумовлено високими темпами підвищення доходів населення та ненасиченістю ринку ритейлу. Зростаючий платоспроможний попит дає міцний поштовх для розширення мережі роздрібної торгівлі та покращення якості послуг. При цьому, конкуренція на ньому ще не є гострою, її загострення можливе через 2-3 роки, коли ринок буде достатньо насиченим. Основними напрямками розвитку сфери роздрібної торгівлі на сьогодні є регіони з найвищими доходами населення (м. Київ, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області) та регіони з найбільш незадоволеним попитом. Загалом, наявна кон’юнктура ринку є привабливою для капіталовкладень, у тому числі іноземних, які найближчим часом зростатимуть швидкими темпами. Аналіз матеріалів в роботі було зроблено на основі останніх доступних матеріалів: • бази даних Підрозділу з населення Об'єднаних націй; • звіту про глобальну конкуренцію 2003-2004 Світового економічного форуму; • національних статистичних даних; • звітів Euromoney; • звітів Світового банку; • баз даних Euromonitor; • баз даних Planet Retail.

Выводы:Ринки роздрібної торгівлі країн Центральної та Східної Європи стають подібними до західноєвропейських, але водночас вони частково зберігають і свою національну специфіку. Останнє дослідження „Моніторинг уподобань споживачів у країнах ЦСЄ 2006/07”, що базується на репрезентативному міжнародному опитуванні споживачів, проведеному компаніями INCOMA Research та GfK, свідчить про те, що концентрація ринків у регіоні ЦСЄ продовжує зростати як шляхом природного розширення, так і за рахунок злиття і придбання компаній [10]. Це щорічне дослідження звичок й уподобань споживачів було проведене в 11 країнах ЦСЄ — Болгарії, Польщі, Росії (лише в Москві та Санкт-Петербурзі), Румунії, Сербії та Чорногорії, Словаччині, Словенії, Угорщині, Україні (лише в Києві), Хорватії та Чехії. Дослідження виявило суттєві відмінності в рівні організаційної концентрації структур роздрібної торгівлі в окремих країнах, але також показало і спільні тенденції розвитку. Ринок роздрібної торгівлі є найбільш концентрованим у Словенії, де 96% домогосподарств своїм основним місцем придбання продуктів харчування та щоденних непродовольчих товарів вважають одну з п’яти найбільших мереж роздрібної торгівлі. В Словаччині частка п’яти найбільших мереж роздрібної торгівлі також є дуже високою (75%), що характерно і для Угорщини (67%) та міста Києва (частка трьох найбільших мереж 59%). Чехія залишається на середніх позиціях, оскільки одна з п’яти найбільших мереж роздрібної торгівлі є основним місцем придбання товарів для 51% чеських домогосподарств. Найменш концентрованими є ринки Румунії (27%) та Болгарії (26%): вони ще не досягли зрілості, хоча і спостерігаються помітні зміни в насиченості ринків цих країн. В Словенії ринок характеризується домінуванням однієї мережі роздрібної торгівлі — Mercator — якій віддають перевагу 51% споживачів, у Словаччині та Хорватії одна мережа також набагато випереджає інших лідерів ринку, маючи частку ринку більше 30% (система кооперативів Jednota в Словаччині та Konzum у Хорватії). Проте, решта країн, як правило, має більш збалансовану структуру роздрібної торгівлі. Деякі з найбільших міжнародних мереж роздрібної торгівлі вже добре представлені у низці країн, що вивчались: Metro у 8 країнах, Billa та Kaufland в 6 країнах, Lidl, Plus Discount і Tesco в 4 країнах, Carrefour і Penny Market у 3 країнах. Вибір основного місця купівлі харчових продуктів визначається передусім існуючою пропозицією форматів роздрібної торгівлі. Гіпермаркет є одним із найпопулярніших форматів роздрібної торгівлі в Чехії, Угорщині, Словенії, а також у російських найбільших містах (Москві та Санки-Петербурзі). Супермаркети найбільш популярні в Хорватії, столиці України місті Києві та Сербії; міні-супермаркети займають міцні позиції переважно в Словенії та Словаччині. Маленькі крамниці (з торгівлею через прилавок) досі домінують у роздрібній торгівлі Болгарії та Румунії, проте в останній зростання частки споживачів, що віддали перевагу гіпермаркетам, виявилось (так само, як і в Росії) найбільшим у регіоні ЦСЄ. Мережі дискаунтерів досягли дуже високого показника споживацьких уподобань у Росії, Польщі, Чехії та Угорщині, проте найстрімкіший ріст їхньої популярності серед населення було зафіксовано знову ж таки в Румунії. Очевидно, що уподобання споживачів щодо формату магазинів залежать і від конкретних категорій товарів: наприклад, спеціалізовані магазини є досить популярними для покупки свіжих продуктів харчування. Близькість розташування до дому або до місця роботи, рівень цін і асортимент товарів — це три ключові фактори, що впливають на вибір основного місця придбання продуктів. Рівню цін особливо великої уваги надають у Польщі та Сербії, натомість ціни менше важать для мешканців двох найбільших російських міст та української столиці, а також для споживачів у Словаччині та Болгарії, де перше місце посідає близькість розташування. Задоволеність споживачів тими чи іншими умовами придбання товарів є доволі високою. Проте на загал, вимоги споживачів продовжують зростати. Загалом можна сказати, що чим вищим є рівень зрілості ринку, тим покупці є більш вимогливими. Зростання мобільності споживачів є очевидним. Рівень використання автомобіля під час придбання товарів відповідає купівельним спроможностям споживачів окремих країн, а також їхньому географічному розташуванню. Так у Словенії частка домогосподарств, які регулярно користуються автомобілем під час придбання продуктів харчування та щоденних непродовольчих товарів, сягає позначки 87% та в більшості країн ЦСЄ коливається в межах 45–65%, а в Румунії та Болгарії вона досі перебуває нижче позначки 30%. Частка домогосподарств, в яких покупці читають рекламні брошури, які розповсюджуються мережами роздрібної торгівлі, і потім купують товари на основі одержаної інформації, є найвищою в Словенії, Словаччині, Чехії, а також у Києві. Товари, що випускаються під торговою маркою роздрібної мережі (private labels) користуються найбільшою популярністю в Словаччині та Угорщині. Чи має турбувати фірми роздрібної торгівлі міжнародна експансія? На дане запитання існує доволі проста відповідь: не зважаючи на те, що різні сегменти розвиваються по-різному, компанії не можуть собі дозолити не брати цього до уваги [3]. При розгляді світових топових роздрібних фірм в контексті продаж прогнозується, що відсоток продажів від міжнародних операцій буде зростати. У той же час лише 44% топових роздрібних фірм США виходять за національні кордони. По мірі того, як насичення ринку стає реальністю і нові гравці показують гарні результати, роздрібні торгові фірми, які ще не є глобальними, мають використати цю надзвичайну можливість, причому — швидко. Успіх глобальної експансії роздрібної фірми вимагає комбінацію таких факторів: вибір правильних ринків, вибір вдалого моменту, визначення найкращих засобів входу на ринок та стійке фокусування на виконання. GRDI фокусується на перших двох елементах — де і коли.

Литература:1. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 328 с. 2. Білик Віталій Онуфрійович, Саблук Петро Трохимович, Шкарбан Дмитро Володимирович, Гойчук О. І., Орехівський Г. А. Економічна теорія: Навч. посіб. для студ. та викл. агр. закл. освіти / Віталій Онуфрійович Білик (ред.), Петро Трохимович Саблук (ред.). — 4.вид., перероб. та доп. — К. : ННЦ ІАЕ, 2004. — 560с. 3. Білецька Л. В., Білецький О. В., Земляков І. С., Жовковська Т. Т., Олійник О. С. Економічна теорія: графіки, формули, схеми, терміни: Навчально-метод. посібник для студ. екон. спец. вузів / Інститут менеджменту та економіки. — Івано-Франківськ : ІМЕ, 2002. — 220с. 4. Базилевич Віктор Дмитрович, Попов Віктор Миколайович, Базилевич Катерина Степанівна, Найдич Н. М., Гражевська Н. І. Економічна теорія. Політекономія: Підруч. для студ. вищ. закл. освіти / Віктор Дмитрович Базилевич (ред.). — 2.вид., випр. — К. : Знання-Прес, 2003. — 581с. 5. Ватаманюк Зіновій Григорович, Панчишин Степан Михайлович, Ревенчук Сергій Корнійович, Буняк В. Г., Гнатюк Н. І. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / Зіновій Григорович Ватаманюк (ред.), Степан Михайлович Панчишин (ред.). — К. : Видавничий дім "Альтернативи", 2001. — 606с. 6. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т. / Пер. с англ. 2-го изд. — М.: Республика, 1992. — Т. 1. — 399 с.; Т. 2. — 400 с. 7. Мочерний Степан Васильович. Економічна теорія: Навч. посібник. — 3. вид., доп. і перероб. — К. : Видавничий центр "Академія", 2005. — 640с. 8. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроекономіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. А. П. Наливайка. — К.: КНЕУ, 1999. — 208 с. 9. Основы экономической теории: Учебник / С.В.Мочерный, В.К.Симоненко, В.В.Секретарюк, А.А.Устенко; Под общ. ред. С.В.Мочерного. – К.: Знання, 2000. 10. Політична економія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002. - с. 11. Політична економія: Навч. посібник / Кривенко К.Т., Савчук В.С., Бєляєв О.О. – К.: КНЕУ, 2001. 12. Політична економія: Підручник. Башнянін Г.І. та ін.. – К., 2000. 13. Семюелсон Пол А., Нордгуаз Вільям Д. Мікроекономіка / Пер. з англ. С. Панчишина. — К.: Основи, 1998. — 676 с. 14. Хейне Пол. Экономичес¬кий образ мышления. — М.: Новости, 1991. — С. 204 15. MMR http://mmr.net.ua/ 16. База даних Підрозділу з населення Об'єднаних націй http://www.un.org/russian/ 17. Euromonitor http://www.euromonitor.com/ 18. Planet Retail http://www.planetretail.net/ 19. Euromoney http://www.euromoney.com/ 20. A.T. Kearney GRDI Country Brief: Destination India http://www.atkearney.com/main.taf?p=5,3,1,110,4. 21. INCOMA Research та компанії GfK Group http://www.ricardo.com.ua.