Особливості грошово-кредитного регулювання в Україні

Содержание:Вступ 3 1. Сутність грошово-кредитної політики та її інструменти 5 1.1. Визначення сутності грошово-кредитної політики 5 1.2. Методи та інструменти монетарної політики 10 2. Грошово-кредитне регулювання в Україні та етапи його розвитку 18 2.1. Кейнсіанський підхід 18 2.2. Монетаристський підхід 19 3. Напрямки подальшого розвитку грошово-кредитної політики в Україні 22 3.1. Попередній аналіз грошово-кредитної політики України 22 3.2. Розвиток грошово-кредитної політики України в 2007 році 28 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 33 ЛІТЕРАТУРА 36

Вступление:Грошово-кредитне регулювання є невід’ємною складовою теорії та практики становлення нової економічної системи в країнах Центральної та Східної Європи, макроекономічної політики загалом. Ускладнення економічних процесів, зміцнення взаємозв’язку товарних і грошових ринків активізує увагу до формування теоретичних засад і розробки конкретних важелів впливу на грошово-кредитні відносини, що враховують як досвід, накопичений практикою грошово-кредитного регулювання розвинених країн, так і унікальність і складність трансформаційних процесів у перехідній економіці. Особливо актуальними ці проблеми є для українських економістів – теоретиків і практиків. Вибір важелів впливу на базові показники грошового ринку, а також напрямів і способів їх використання зумовлений теоретичними концепціями, на які спирається регулювання, і конкретними завданнями соціально-економічної політики, необхідністю спрямування економіки в бажаному напрямі. Грошові концепції сьогодення, які використовуються в грошово-кредитній політиці України, ґрунтуються на наукових працях М. І. Тугана-Барановського, Дж. М. Кейнса, М. Фрідмена, І. Фішера, Д. Сакса, Е. Дж. Долана, К. Макконнелла, Дж. Хікса, Ф. Хайєка, С. Харриса та інших. Внаслідок цього закономірною є поява низки теоретичних праць, присвячених проблемам грошово-кредитної політики за умов перехідної економіки. Над цими питаннями активно працюють Г. Башнянин, Є. Бойко, А. Гальчинський, Н. Гребеник, О. Дзюблюк, А. Єпіфанов, Т. Кричевська, М. Крупка, О. Кузнецов, В. Лагутін, В. Лещук, В. Лисицький, І. Лютий, В. Мікловда, В. Міщенко, І. Михасюк, А. Мороз, М. Павлишенко, С. Панчишин, С. Реверчук, М. Савлук та інші. Водночас значна частина досліджень з питань грошово-кредитного регулювання за умов перехідної економіки присвячена певним конкретним аспектам цієї проблеми і представлена у вигляді журнальних публікацій. При цьому спостерігаються суттєві розбіжності у поглядах економістів на питання використання монетаристських і кейнсіанських концепцій як теоретичної бази для практики регулювання перехідної економіки, цілей монетарної політики, її спрямованості та механізмів впливу. У першому розділі - “Сутність грошово-кредитної політики та її інструменти” розглядаються теоретичні аспекти підходів до визначення сутності грошово-кредитної політики. Аналізуються загальні принципи та проблеми ефективності грошово-кредитного регулювання. У другому розділі -“Грошово-кредитне регулювання в Україні та етапи його розвитку” аналізується арсенал методів прямого та опосередкованого впливу на грошовий ринок. У третьому розділі - “Напрямки подальшого розвитку грошово-кредитної політики в Україні” аналізується формування та розвиток грошових систем, досліджується досвід використання традиційних і сучасних методів грошово-кредитного регулювання та проблеми підвищення його ефективності. Обґрунтовується, що в теоретичному плані ефективність грошово-кредитного регулювання в перехідній економіці стримується догматичним перенесенням на практику положень, які забезпечують дієвий вплив лише за умов розвиненої стабільної економіки. На основі дослідження сформульовано висновок, що стратегія грошово-кредитного регулювання повинна бути підпорядкована як досягненню стабільності національних грошей, так і стійкому зростанню економіки загалом. При цьому стабільність має розглядатись як динамічна характеристика всіх складових, які визначають виважений курс національної валюти, що стимулює зростання виробництва та добробут населення. Важливого значення набуває створення дієвого механізму трансмісії, який здатний забезпечити ефективне сприйняття економікою грошово-кредитної політики та адекватну реакцію економічних агентів на рішення держави. Це передбачає вдосконалення інструментарію грошово-кредитного регулювання та оптимальне використання найбільш сучасних та ефективних важелів впливу.

Выводы:Грошова система - це форма організації грошового обороту, визначена загальнодержавними законами. Має нормативно-правовий характер і призначена забезпечити рівність усіх суб'єктів грошового обороту, однакову доступність їх до грошового ринку, єдність вимог щодо правил поведінки суб'єктів грошового обороту. 2. Як явище нормативно-правове грошова система містить ряд елементів: назву і величину грошової одиниці; види грошових знаків і види платіжних засобів; механізми регулювання готівкового і безготівкового секторів обороту, валютного ринку; інститути, що регулюють грошовий оборот. 3. Грошові системи видозмінювалися і розвивалися в міру розвитку грошей - від систем, побудованих на принципі саморегулювання обороту грошей, до систем, за яких регулювання пропозиції грошей здійснюється державою. 4. Із проголошенням у 1991 р. України самостійною державою виникла необхідність сформувати власну грошову систему. За період, що минув, досягнуті значні успіхи у вирішенні цього завдання. Сьогодні українська держава в особі НБУ досить успішно регулює пропозицію грошей з метою забезпечення її стабільності. Проте процес формування ефективного механізму грошової системи України ще не закінчився. 5. Державне регулювання грошового обороту займає важливе місце в системі державного управління економікою, оскільки дає можливість впливати на всі процеси на макро - та мікроекономічних рівнях. Методи регулювання грошового обороту поділяються на прямі та опосередковані. За прямих методів законодавчо встановлюються норми і правила, що безпосередньо регламентують поведінку суб'єктів грошового обороту. За опосередкованих методів здійснюється вплив центрального банку на певні грошові індикатори, зміна яких впливає на поведінку суб'єктів грошового обороту, насамперед на їх попит на товарних ринках. Головним методом опосередкованого регулювання є грошово-кредитна політика НБУ. 6. Грошово-кредитна політика - це сукупність взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через свій центральний банк. Основними стратегічними цілями грошово-кредитної політики є загальноекономічні цілі держави: економічне зростання, забезпечення високої зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу. 7. Основними інструментами грошово-кредитної політики, які застосовує НБУ, є: операції відкритого ринку, регулювання норми обов'язкового резервування, процентна політика, рефінансування комерційних банків, регулювання курсу національної валюти. Вибір того чи іншого інструмента визначається залежно від конкретного стану ситуації на грошовому ринку. 8. Пропозиція грошей здійснюється банківською системою через емісію грошей центральним банком та кредитну мультиплікацію депозитів комерційними банками. Внутрішньосистемна замкнутість та кредитний характер цього процесу забезпечують високу його ефективність, що проявляється у автоматичному збалансуванні попиту і пропозиції на грошовому ринку. Проте є один фактор, що постійно загрожує деформувати дію цього механізму - необхідність монетизації бюджетного дефіциту. Якщо уряд не в змозі профінансувати бюджетний дефіцит за рахунок розміщення своїх зобов'язань на вторинному ринку, то він примушуватиме центральний банк купувати ці зобов'язання, що призведе до збільшення пропозиції грошей і порушення рівноваги на товарних ринках. Такі ж наслідки може мати систематична і широкомасштабна купівля центробанком державних цінних паперів на вторинному ринку, якщо він надто переповнений цими паперами, що загрожує втратою ліквідності комерційним банкам. 9. Показник монетизації ВВП не є альтернативою до показника зрівноваженості попиту і пропозиції на грошовому ринку. Кожний з них характеризує окремий аспект зв'язку грошового обороту з реальною економікою, і їх потрібно паралельно враховувати в управлінні грошовим оборотом. Головним правилом при цьому має бути забезпечення рівноваги між попитом і пропозицією грошей, на якому б рівні не перебувала монетизація економіки - надто низькому чи надто високому. І навпаки, зусилля щодо оптимізації рівня монетизації ВВП не можуть дати позитивних наслідків, якщо вони спрямовані на порушення рівноваги між попитом і пропозицією грошей. Стратегія грошово-кредитного регулювання повинна бути підпорядкована як досягненню стабільності національних грошей, так і стійкому зростанню економіки загалом. При цьому стабільність має розглядатись як динамічна характеристика всіх складових, які визначають виважений курс національної валюти, що стимулює зростання виробництва та добробут населення. Важливого значення набуває створення дієвого механізму трансмісії, який здатний забезпечити ефективне сприйняття економікою грошово-кредитної політики та адекватну реакцію економічних агентів на рішення держави. Це передбачає вдосконалення інструментарію грошово-кредитного регулювання та оптимальне використання найбільш сучасних та ефективних важелів впливу.

Литература:1. Величко О. Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України // Економіка України — 2001. — №5. — С. 8-13. 2. Гальчинський А. Теорія грошей: К.: Основи, 1998. 3. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика: навч. посібник. - К.: Основи, 1997. 4. Гроші, банки та кредит: у схемах і комментарях: Нав. пос./ За ред. Б. Л. Луціва — 2-ге вид., перероблене. — Тернопіль: Карт-бланш, 2000. 5. Дешеві гроші // Бізнес. — 2000. — №13. — С.58. 6. Долан Є. Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Пер. с англ. В. Лукашевича и др.; Под. общей ред. В. Лукашевича, М. Ярцева. - Спб., 1994. 7. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 року. 8. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навч. посібник — 2-ге вид., перероблене і доповнене. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. 9. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. 10. Лексен В., Кредит і банки. - М.: Перспектива, 1994. 11. Макроекономічна політика та її вплив на економічне зростання в Україні // Банківська справа. — 1998. — №4. — С.9. 12. Основи економічної теорії / За ред Ю. В. Ніколенко. - К.: Либідь, 1998. - 272 с. 13. Соціально-економічне становище України за 1999 рік // Урядовий кур’єр від 29 березня 2000. — С.12. 14. Статистичний щорічник України за 1999 р. — К., 2000. 15. Тенденції української економіки. Вересень 2000. — К., 2000. 16. Фінансово-кредитний механізм економічного розвитку. — К.: ІЕ НАНУ, 1998. 17. Шпаргало Г. Поняття та історичні етапи еволюції грошових систем // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва регіону (Щорічник наукових праць). – Львів: Інститут регіональних досліджень, 2001. – Вип. ХХХІ. – С. 499–506. 18. Шпаргало Г. Поняття та методи грошово-кредитного регулювання національних економік // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ, 2004. – Вип. 14.1. – С. 206–210. 19. Шпаргало Г. Про модель раціональних очікувань і можливості її застосування в економіках перехідного типу // Торгівля, комерція, підприємництво: Збірник наукових праць ЛКА. – Львів: Львівська комерційна академія, 2002. – Вип. 5. – С. 217–222. 20. Шпаргало Г. Про монетаристську модель грошового регулювання економіки // Вісник Львівської комерційної академії. Серія екон. – 2002. – Вип. 13. – С. 255–262. 21. Шпаргало Г. Про природу грошей у сучасних економіках // Вісник Львівської комерційної академії. Серія екон. – 2002. – Вип. 12. – С. 107–111. 22. Башнянин Г., Стецюк З., Шпаргало Г. Вплив зміщення кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції на рівноважні обсяги сукупного виробництва і рівноважний рівень сукупних цін // Перехідні економічні системи. Збірник наукових праць. – Львів: Львівська комерційна академія, 2001. – Вип. 4. – С. 14–16. 23. Башнянин Г., Хлопіцька В., Шпаргало Г. Саморегулювання національного ринку на основі зміни рівня цін на продукти і ресурси // Перехідні економічні системи. Збірник наукових праць. – Львів: Львівська комерційна академія, 2001. – Вип. 4. – С. 64–66. 24. Шпаргало Г. Про кейнсіанську модель грошового регулювання // Вісник Львівської комерційної академії. Серія екон. Матеріали другої Міжнародної економетричної конференції. – 2001. – Вип. 10. – С. 160–167. 25. Шпаргало Г. Про функції та функціональні форми грошей в сучасних економіках // Торгівля, комерція, підприємництво. Ринкова інфраструктура: суть, функції та побудова. Збірник наукових праць ЛКА. – Львів: Львівська комерційна академія, 2001. – С. 104–109. 26. Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. — 2-ге вид., перероблене і доп. — К.: Видавничий дім “Скарби”, 2000.