Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:
Облікова інформація має доволі складну структуру, а тому у спеціалізованій літературі пропонуються кілька варіантів її класифікації за різними істотними ознаками. Отже, з огляду на таку багатозначність облікова інформація, безперечно, потребує організації.
Організація облікових номенклатур реалізується за допомогою такого графічного методичного прийому, як таблиця.
Облікові реєстри – це носії інформації спеціального формату у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, узятих до обліку. Як і первинні документи, облікові реєстри є досить різнорідними, причому у спеціалізованій літературі можна знайти від 4 до 8 класифікаційних ознак реєстрів бухгалтерського обліку.
Аналіз господарської діяльності виник і розвивався як аналіз за даними бухгалтерського обліку та звітності. Тепер він вийшов далеко за межі матеріалів, що їх подає бухгалтерія. Тому у процесі аналізу господарської діяльності поряд з бухгалтерською використовується вся сукупність як економічної, так і технічної інформації. Першим видом носіїв аналітичної номенклатури є форми відображення нормативних, планових, кошторисних, облікових, звітних, технічних, технологічних, конструкторських даних та показників.
Вибір форм та носіїв аналітичних номенклатур має виняткове значення для організації аналітичного процесу. Основу вибору становлять аналітичні номенклатури, визначені за допомогою аналітичного завдання.
Для удосконалення управління підприємством необхідно використовувати нові методи і сучасні технічні засоби побудови різних інформаційних систем.
Введення в практику автоматизованих інтегрованих систем обліку, контролю та аудиту і розподілених систем обробки даних (РСОД) дає можливість комплексно вирішувати завдання не лише з обліку, але й щодо контролю, аналізу та аудиту.
Сучасний рівень розвитку економіки характеризується комп’ютеризацією всіх сфер народного господарства, застосуванням автоматизованих систем управління, електронно-обчислювальних машин і АРМБ, що дає змогу вирішувати принципово нові завдання обліку.
Але, незважаючи на те, що завдання обліку вирішуються за допомогою ЕОМ, продуктивність праці облікових працівників і працівників апарату управління все ще залишається низькою. Більшого ефекту від застосування ЕОМ у бухгалтерському обліку можна досягти шляхом удосконалення методології та організації самого процесу обліку, підвищення його контрольних властивостей, а також за рахунок повнішого задоволення потреб управління в необхідній інформації. На сучасному етапі автоматизація бухгалтерського обліку загалом розвивається шляхом раціоналізації існуючої технології обробки облікової інформації та зниженні її трудомісткості, однак можливості такої автоматизації дуже обмежені. Це зумовлено тим, що існуюча методологія та організація обліку формувалися для його ведення вручну.
Таким чином, спостерігається значне протиріччя між потужністю застосовуваних ЕОМ і самою практикою обліку.