Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:
«1С:Бухгалтерія» - універсальна програма для автоматизації бухгалтерського й податкового обліку, включаючи підготовку обов'язкової звітності.
Для головного бухгалтера в програмі "1С:Бухгалтерія" передбачена можливість комплексного ведення обліку для декількох юридичних осіб, що перебувають на різних системах оподатковування, у єдиній інформаційній базі. Завдяки чому від головного бухгалтера до керівництва вчасно представляються точні звіти, у яких видна докладна картина роботи компанії.
Реалізовано механізм перевірки правильності заповнення звітності. Про виявлені невідповідності в показниках звітності повідомляється бухгалтеру.
Основу технології облікового процесу формують операції, які поділяють на три види (категорії): механічні, переробні, творчі. Типи операцій дають змогу вдосконалювати структуру облікового процесу, визначати виконавські місця, правильно організовувати поділ та кооперацію праці, нормувати працю виконавців, будувати графіки процесів.
Виконання облікових робіт за допомогою ЕОМ призводить до значних змін у технології, операціях, процедурах, фазах, проте структурна побудова обліку при цьому не змінюється.
Визначення послідовності технологічних операцій ґрунтується на таких принципах: технологічна операція збору первинної інформації має бути першою в ланцюжку; первинну інформацію необхідно реєструвати на носії; кожному первинному носію визначається шлях реєстрації первинної інформації; первинний носій має бути першим в АРМ бухгалтера.
Первинні дані, на основі яких формуються фактичні показники по обліку грошових коштів і фінансово-розрахункових операцій, відображаються у типових формах первинних документів.
Первинні документи складаються у момент проведення кожної господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передавання їх для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність наведених у документах даних несуть особи, які склали і підписали ці документи.
Документи підписуються особисто, а у разі їх складання на обчислювальних машинах – у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію. У документах забороняються виправлення і підчищення.