Выводы:Головним результатом дипломної роботи є розробка та наукове обґрунтування теоретичних та методичних засад формування та розвитку систем масових електронних платежів, які засновані на використанні карткових платіжних інструментів, що у сукупності вирішує науково-прикладне завдання розробки теоретико-методичних засад оцінки платіжних інструментів. На основі одержаних в дипломній роботі результатів можливо зробити такі висновки: 1. Загальна кількість як економіки країни, так і окремих суб’єктів господарювання, у тому числі й банків, передбачає такий рух грошових потоків, за якого забезпечується постійне перевищення надходження коштів над їх витраченням. Своєрідним відображенням перевищення, що стабільно відбувається, доходів над витратами і є фінансова стійкість. Як головний компонент загальної стійкості вона відповідає такому стану фінансових ресурсів, їх розподілу й використанню, який задовольняє вимоги ринку й забезпечує розвиток виробничої сфери, банківської системи, на основі збільшення прибутку і раціоналізації структури капіталу. Отже, фінансова стійкість банківської установи забезпечується достатньо прибутковою його діяльністю з обмеженнями відносно ліквідності і безпеки (надійності). 2. Особливе значення для фінансової стійкості банку має фаза економічного циклу, в якому перебуває економіка країни. Реформування економічної і фінансової системи України висуває нові вимоги до функціонування грошової системи. У цих умовах дослідження електронних форм розрахунків набуває особливої актуальності. 3. Проаналізовано основні види електронної комерції та показано, що одним і найбільш реальних шляхів підвищення фінансової стійкості банків є орієнтування на запровадження до використання карткових платіжних інструментів. Цей шлях лежить у руслі пріоритетних напрямків розвитку платіжних систем в Україні, адже ще у 1997 році Національний банк України визначив створення платіжної системи за беззбитковими розрахунками населення у торгівлі та сфері послуг як одне із пріоритетних завдань. Одним із основних напрямків докладання зусиль до побудови в Україні такої платіжної системи стало створення Національної системи масових електронних платежів. 4. Визначено, що для створення і становлення, а також розвитку карткових систем в Україні існує великий потенціал, реалізація якого є одним із перспективних шляхів підвищення фінансової стійкості банків, а разом з тим і стабілізації фінансово-кредитних відносин та грошового обігу в державі взагалі. Проведений аналіз та узагальнення різних підходів до класифікації карткових інструментів за різноманітними ознаками дозволили їх систематизувати, що створює необхідні умови для аналізу та формування системи показників привабливості карткових платіжних інструментів для клієнтів банку. 5. У дипломній роботі визначено і обґрунтовано теоретичні засади формування критеріїв оцінки привабливості для клієнтів платіжних інструментів, які використовуються для розрахунків в системах електронних платежів. Сформовано набір основних та додаткових критеріїв, які характеризують платіжний інструмент і які можуть вплинути на вибір клієнтами платіжного інструмента. Основними критеріями є такі: - безпека здійснення платежу; - зручність використання платіжного інструмента; - економічність та ефект-ть використання платіжного інструмента; - сума платежу; - строк виконання платежу, тобто швидкість, оперативність його здійснення та можливість заощадити час. 6. Проведене дослідження впливу різних факторів на вибір користувачами платіжних інструментів показало, що привабливість платіжного інструмента для його користувача в основному залежить від безпеки здійснення розрахунків, зручності при користуванні платіжним інструментом, його економічності, а також інших суб’єктивних факторів та міркувань клієнтів. Оцінка критерію зручності використання платіжного інструмента суттєво залежить від індивідуальних особливостей самих клієнтів, їх соціального статусу, територіальної належності, звичаїв та інших суб’єктивних факторів і носить індивідуальний характер. Обґрунтування та вдосконалення методичних підходів та визначення привабливості платіжних інструментів для клієнтів банку надає змогу для обґрунтованого наукового управління процесами вдосконалення платіжних інструментів. 7. У дипломній роботі визначено основні ризики, які можуть виникнути при здійсненні платіжних розрахунків та проведено їх розрахунок, а саме: фінансовий ризик користувача; ризик оману при доставці товару; ризик, пов’язаний з втратою конфіденційності транзакції; ризик несанкціонованого використання персональних даних користувача платіжного інструмента. 8. Запропоновано економічну модель прибутковості конкретного банка-емітента та визначено основні витрати та джерела прибутку при застосуванні підсистеми НСМЕП. Зазначена економічна модель дозволяє аналізувати сучасний і майбутній стан проекту а вносити дійсно точні, зважені і головне своєчасні корективи, задовго до того, як цей проект повністю вийде з-під контролю. Цей факт є особливо важливим для банку, оскільки розмова йде про значні обсяги фінансових ресурсів, частина з яких може бути запозичена або залучена під визначений відсоток і відповідні гарантії. Користуючись такою моделлю банк значно мінімізує власний кредитний і загальний фінансовий ризик. Визначено, що як доходи, так і витрати досить жорстко залежать від обсягів операцій, часу їх виконання, рівня програмно-технічного забезпечення і навіть від географічного розташування учасників підсистеми НСМЕП банку. Зростання загальної прибутковості операцій банку в системі Визначено, що як доходи, так і витрати досить жорстко залежать від обсягів операцій, часу їх виконання, рівня програмно-технічного забезпечення і навіть від географічного розташування учасників підсистеми НСМЕП банку. Зростання загальної прибутковості операцій банку в системі НСМЕП достатньо еластично залежить від кількості клієнтів, розміру залишків коштів на їх карткових рахунках, кількості операцій, що здійснюються за допомогою карток, а також від середніх розмірів платежу за кожною з таких операцій. 9. Також у третьому розділі було наведено пропозиції щодо скорішого переходу до найбільш прогресивного виду платіжних карток у банку «Надра» (смарт-карти або картки з чіпом) можливо впровадження комбінованих карток, на яких буде використана як магнітна стрічка, так і вмонтований чіп, що дозволить її використання у всіх стандартах. Отже для скорішого переходу до найбільш прогресивного виду платіжних карток (смарт-карти або картки з чіпом) можливо впровадження комбінованих карток, на яких буде використана як магнітна стрічка, так і вмонтований чіп, що дозволить її використання у всіх стандартах. Саме перехід на чіпові технології і сфера їхнього застосування стане в найближчі роки основним чинником як для кожного банку, так і для ринку карток у цілому. Чіп-карти, дозволять реалізувати такі напрями діяльності, як робота з депозитами, кредитування, проведення платежів і ін. За допомогою картки можна управляти своїм рахунком, розплачуватися за товари, комунальні й інші послуги, переказувати гроші на рахунки організацій і приватних осіб, телефонувати. Одним з найбільш масових пристроїв для доступу до своїх рахунків мають стати вуличні таксофони, оснащені дисплеями і буквено-цифровими кнопками. Величезна перевага смарт-карток — відпадає необхідність носити з собою готівку, ризикуючи загубити її чи стати жертвою зловмисників. Не знаючи номера картки, провести операції з розрахунковим рахунком неможливо. Поступове впровадження у випуск старт-карток у банку «Надра» у 2008 році дозволить змінити структуру випуску карток на наступні: 10% – старт-картки; 90% – картки із магнітною смугою. В процесі випуску для банку «Надра» передбачаються наступний рух коштів: Доходи: – вартість оформлення на обслуговування картки на рік (25 грн. на одну картку, термін дії картки 3 роки); – доходи від руху коштів по карткам; – доходи від впровадження старт-карток за всіма напрямами банківської діяльності, де існують грошові потоки, нехай на перший погляд незначні, проте постійні. Витрати: – закупівля апаратного забезпечення "OpenWay Systems Ltd." та "Інпас" для обслуговування смарт-карток Visa VSDC; – витрати на емісію платіжних карток; – витрати на встановлення терміналів для старт-карток ($300-350 за один термінал).