Фашистські держави і військові диктатури

Содержание:ВСТУП 3 1. Фашизм та військова диктатура: сутність, механізм існування 4 2. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині 8 3. Фашистська диктатура в Італії 14 4. Військові диктатури 18 ВИСНОВКИ 22 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 23

Вступление:Специфікою фашистського режиму як політичного вираження розвинутих державно-монополістичних відносин була особлива форма організації суспільства, яка характеризувалась устремлінням до максимального контролю над всіма проявами суспільного та приватного життя громадян. Вона представляла собою рішучу умову відносної стійкості впливу фашистської ідеології та стабільності фашистського режиму.            Після смерті президента Гінденбурга 1 серпня 1934 р. по постанові уряду посада президента була скасована, а вся влада сконцентрована в руках Гітлера – „вождя” та довічного рейхсканцлера, якому було дано право не тільки назначати імперський уряд, але і призначати свого наступника. З цього моменту Гітлер починає послідовно знищувати всі можливі шляхи опозиції, що стало прямим виконанням програмних настанов нацистів та основного задуму – фанатичного, сліпого підкорення волі „фюрера німецького народу”. Історія становлення та розповсюдження фашизму становить чималий інтерес для науковців: феномен появи, феномен наслідування. Чому народ обирав і підкорювався фашистській ідеології? Чому обожнював правителя? Чому і досі є люди, які вихвалять військову диктатуру? Які її особливості? Дана робота має на меті виявити особливості фашистського устрою держави та військової диктатури і дійти висновків про особливості функціонування таких держав. Особливу увагу приділено фашистським режимам Німеччини та Італії як найбільш відомим і руйнівним.

Выводы:Військова диктатура та фашизм – режими, що оволоділи Європою, а згодом «поповзли» світом всередині ХХ ст. Одна за одною країни схилялись під тяжінням диктатур. Тим не менш насильницькі режими рухнули, полишивши за собою купу жертв, пам’ять про яких житиме завжди, нагадуючи про беззмістовність подібних режимів. Як такі фашизм та військові диктатури народились на тлі світової кризи та локальних криз як протистава діючим політичним режимам. Об’єднало ці режими кілька речей: диктатура та повна автократія; прогресуючий шовінізм (зокрема особливо негативне ставлення до євреїв); прагнення заволодіння світом та масові репресії. Світова практика показує, що диктаторські форми правління рано чи пізно руйнуються, причому зруйнування здебільшого відбувається криваво, як, в принципі, і початок. В сучасному світі диктатур залишилось не так вже й багато. Вважається, що останньою диктатурою в Європі є Білорусія, де після розвалу СРСР і досі панує автократичний режим Олександра Лукашенка. В Азії складніше, але фашизму як форми правління вже немає ніде – лише окремі угруповування. Військова диктатура і нині панує у Венесуелі. Негативним і поки що непереборним наслідком фашизму та військових диктатур став рух скінхедів – поголених молодиків у шкіряних куртках, які начебто дотримуються ідей фашизму. Особливо потужним цей рух є в Росії, трохи слабшим, але теж наявним – у Франції. Якщо у Франції цю проблему визнано загальнонаціональною, то в Росії як таку її, на жаль, не визнають.

Литература:1. Белоусов Л.С. «Муссолини: диктатура и демагогия» Изд-во «Машиностроение». М., 2003 2. Бессонов Б. Фашизм: идеология и практика. М. , 2005. 3. Буханов В. «Гитлеровский «новый порядок» в Европе и его крах 1939-1945 гг.». Изд-во Уральского университета. Екатеринбург, 2004 4. Випперман Вольфганг Европейский фашизм в сравнении. 1922-1982 / Пер. с нем. А. И. Федорова. Новосибирск: Сибирский хро нограф, 2000 5. Галактионов Ю. В. Германский фашизм как феномен первой половины XX века: отечественная историография 1945-90-х годов. - Кемерово: Кемеровский государственный университет, 2001.