Стан здоров’я населення України

Содержание:ВСТУП 3 1. Здоров’я населення 4 1.1. Індикатори здоров’я 4 1.2. Демографічна ситуація 5 1.3. Народжуваність і смертність 6 2. Негативний вплив антропогенних чинників навколишнього середовища на здоров’я населення 7 2.1. Атмосферне повітря 9 2.2. Чинники житлових і громадських приміщень 11 2.3. Питна вода 12 2.4. Продукти харчування 13 2.5. Відходи 13 2.6. Акустичне забруднення 14 2.7. Неіонізуюче випромінення 14 2.8. Іонізуюча радіація 15 3. Стратегія поліпшення здоров’я. 16 ВИСНОВКИ 18 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 20

Вступление:Інтегральним показником суспільного розвитку країни, відображенням її соціально-економічного та морального стану, могутнім фактором формування демографічного, економічного, трудового та культурного потенціалу суспільства є здоров’я населення, яке за останні роки погіршилося. Тому одним з приоритетних напрямків досліджень КМІС на сьогодні є вивчення стану здоров’я населення України та функціонування української системи охорони здоров’я. Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) здоров’я є станом повного соціального, біологічного і психологічного благополуччя людини, а не тільки відсутністю хвороб і фізичних вад. Були визначені складові формування здоров’я, а саме: - спосіб життя - до 50%, - вплив навколишнього середовища - до 20%, - генетична компонента (спадковість) - до 20%, - доступність і якість медичної допомоги - до 10%. На сьогодні стан здоров’я населення України можна вважати кризовим: - з 1991 р. смертність в країні перевищує народжуваність; - середня тривалість життя, очікувана при народженні, є чи не найнижчою за всі останні десятиліття; - різниця у середній тривалості життя при народженні між чоловіками і жінками у багатьох регіонах країни досягає 10 і вище років. Причинами кризи є: - відсутність у значної частини населення навичок здорового способу життя; - деструкція суспільства і незадовільне матеріальне становище населення; - негативний вплив навколишнього природного середовища. Дослідженню вищенаведених проблем та шляхів їх вирішення і буде присвячена дана робота.

Выводы:Інтегральним показником суспільного розвитку країни, відображенням її соціально-економічного та морального стану, могутнім фактором формування демографічного, економічного, трудового та культурного потенціалу суспільства є здоров’я населення, яке за останні роки погіршилося. Скорочення чисельності населення почалося в кінці 80-х в містах Донецького регіону і розповсюдилося на всю країну. У 1991 р. вперше за повоєнні роки смертність в країні перевищила народжуваність. На фоні низької народжуваності особливо характерної для південно-східних і південно-західних промислових міст України, збільшилась питома вага дітей, народжених жінками 15-19 річного віку (практично кожна п’ята дитина). Значною проблемою залишаються аборти, як метод позбавлення від небажаної вагітності. Відомо, що зростання тривалості життя у Європі, в т.ч. і в Україні, яке мало місце протягом повоєнних років, у 60-х роках припинилося. Смертність в Україні неухильно зростає з середини 60-х років, але темп її підвищення суттєво прискорився у 90-ті роки у всіх вікових групах за винятком дітей у віці 5-14 років. Хвороби системи кровообігу є найчастішою причиною передчасної смерті. Фактори ризику для здоров’я населення, що зустрічаються в навколишньому середовищі України, різноманітні. Вплив багатьох забруднювачів на здоров’я може компонуватися з іншими чинниками (паління, алкоголь, економічні негаразди). Ця негативна дія на здоров’я не завжди достатньо вивчена, але на сьогодні не існує сумнівів у тому, що забруднювачі середовища можуть підвищувати кількість захворювань органів дихальної системи, пухлин різної локалізації, деяких вроджених аномалій і т.і., а також погіршувати самопочуття. Забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної небезпеки для людини посідає перше місце. Це обумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря мають найбільш широке розповсюдження та випадають у різні середовища. Неякісна питна вода несприятливо впливає на здоров’я. Що стосується її хімічних компонентів, то, якщо виключити інтенсивні забруднення системи водозабезпечення (але, як правило, при таких порушеннях вода є непридатною за органолептичними показниками), лише деякі з них можуть привести до гострих захворювань. Головну загрозу для здоров’я населення представляють харчові отруєння мікробного походження: ботулізм, гострі кишкові інфекції. Як екологічно небезпечний чинник відходи є одним з найбільш значимих факторів забруднення довкілля. На сьогодні приблизно кожен другий міський житель страждає від шуму автотранспорту в районах проживання. Протягом останніх десяти років рівні забруднення середовища антропогенними джерелами неіонізуючої радіації набагато збільшились. Рівні опромінення при цьому перевищують природні на 6-7 порядків. Під їх дію підпадає приблизно четверта частина населення України. Безперечно, Чорнобильська катастрофа як прямо, так і опосередковано дала і продовжує давати суттєвий негативний внесок у формування здоров’я населення. Становище, що склалося, потребує активних дій. На вирішення проблем можна сподіватися тільки за умови щоб охорона здоров’я стала предметом всебічно обґрунтованої політики у всіх галузях діяльності людини. Отже, одним з приоритетних напрямків досліджень КМІС на сьогодні є вивчення стану здоров’я населення України та функціонування української системи охорони здоров’я.

Литература:1. Здоров’я населення України та діяльність лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров’я. (Щорічна доповідь, 2006 рік). – Київ, 2007. 2. Злоякісні новоутворення в Україні в 2000-2005 рр. – Київ, 2005. 3. Костицький В., Данилишин Б. Сталий розвиток України: реалії і проблеми на зламі століть // Малий і середній бізнес. – 2006. – №5-6. 4. Навколишнє природне середовище і здоров’я населення України. Доповідь до плану дій з гігієни навколишнього середовища. – Київ, 2004. 5. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2005 році. 6. Оцінка ризику впливу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища при їх сумісній з радіацією дії на захворюваність критичних груп населення, які проживають на території районів Київської області, постраждалих від аварії на ЧАЕС / Заключний звіт. – 2006. – НЦРМ.