Організація як функція управляння

Задание:Умова задачі: Організація має 3 альтернативи інвестування своїх коштів: • у фірму по виробництву товарів для відпочинку, • в енергетичну фірму, • у фірму по виробництву продуктів харчування. При реалізації кожної з альтернатив можливе виникнення двох ситуацій: • Високі темпи інфляції, • Низькі темпи інфляції. Ймовірності виникнення зазначених ситуацій складають відповідно 0,6 і 0,4. Розраховані ефекти від реалізації кожної альтернативи наведені у таблиці. Альтернативи Можливий рівень інфляції Високий ( р=0,6) Низький ( р=0,4) виробництво товарів для відпочинку -20000 +70000 енергетична фірма +90000 -25000 виробництво продуктів харчування +30000 +25000 Визначте найкращу з альтернатив, використовуючи метод платіжної матриці.

Содержание:Вступ 3 1.Суть управління та організації як функції управління 5 2.Розвиток організаційних структур та сучасні аспекти управління підприємством. Обґрунтування актуального дослідженої проблеми 9 3.Сутність та типологія ОСУ суб’єктів господарювання 13 Висновки 24 Задача №1 25 Список використаної літератури 27

Вступление:Визначення менеджменту як процесу діяльності, спрямованого на досягнення мети через організацію праці людей, наголошує його багатоплановість, комплексність, залежність від внутрішнього та зовнішнього середовища. Якщо теоретичний менеджмент вивчає принципи та закони управління, засоби та методи їхньої ефективної організації та впровадження, то практичний менеджмент можна визначити як діяльність, спрямовану на: ? аналіз системних і комплексних проблем управління організаціями з урахуванням їхнього спрямування, особливостей функціонування, технологічних та інформаційних відмінностей; ? застосування інструментів наукового управління для точного й адекватного реагування на потреби зовнішнього середовища, що швидко змінюється; ? розробку та впровадження комплексних організаційних дій, спрямованих на підвищення ефективності й продуктивності діяльності організації через обґрунтоване використання методів планування, організації, мотивації, контролю; ? пошук методів вирішення в організації управлінських проблем операційної, маркетингової, фінансової сфери; ? проектування та впровадження систем управління і організації загалом, і окремих її функціональних і структурних підрозділів; ? вдосконалення проектної, інноваційної, консультаційної, освітньої діяльності організації. Актуальність дослідженої проблеми можна сформулювати наступним чином. Найгострішою проблемою багатьох підприємств в умовах конкуренції є формування ефективної структури управління, яка мобільно і за короткі терміни реагувала б на зміни як на зовнішньому, так і внутрішньому ринках збуту продукції. Через те постає постійно необхідність в удосконаленні організаційної структури підприємства. Одним з суттєвих організаційно-управлінських чинників, що зумовлюють стан внутрішнього середовища підприємства, є організаційна структура управління (ОСУ). Багато вітчизняних підприємств усвідомили необхідність удосконалення ОСУ, як одного з визначальних чинників виходу із кризи, викликаної невідповідністю ринкового, виробничо-господарського й управлінського потенціалу підприємств мінливим умовам зовнішнього середовища. Існуюча методологія удосконалення ОСУ великих промислових підприємств сформувалась в 70- 80 рр. минулого століття й з того часу не зазнала істотних змін. Можливість використання методологічних напрацювань цього періоду на сучасному етапі функціонування вітчизняних підприємств є досить обмеженою, що пов’язано насамперед із трансформацією управлінської діяльності, зміст і структура якої за умов ринкової економіки суттєво змінились. Важливе місце при цьому належить організації як функції управління. Мета роботи: визначити сутність організації як функції управління.

Выводы:Організаційна структура визначає впорядкованість завдань, посад, повноважень і відповідальності, виходячи з яких підприємство здійснює свою виробничу і управлінську діяльність. Організаційна структура управління будь-яким суб’єктом господарювання — це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів. Організації можна класифікувати за типом побудови управління: - лінійна організація управління; - функціональна; - лінійно-функціональне управління; - дивізіональна структура управління; - матрична система управління. Швидкі зміни в зовнішньому середовищі зумовили пошуки більш гнучких ОСУ, які б адекватно реагували на ці зміни. Теорія та практика менеджменту винайшли цілий клас ОСУ, які дістали назву «адаптивних» (органічних). Спочатку «адаптивні» (органічні) структури вводилися в діючий механізм управління — так виникли змішані ОСУ (на «матричних» і «проектних» принципах). У цьому разі лінійно-функціональна структура «тримає» основне виробництво та поточне управління, а паралельно створювана «адаптивна» призначена для розв’язання стратегічних проблем. Потім ці «доповнюючі» ОСУ поступово розвивалися. Існує кілька типів і багато різновидів «адаптивних» ОСУ. Для них характерні тісні горизонтальні та перехресні зв’язки, інтенсивність яких попередньо жорстко не фіксується, а встановлюється залежно від конкретної мети (проблеми), що визначається (розв’язується) у певний відрізок часу. Коло обов’язків спеціалістів, що працюють у таких структурах, більш широке, від них вимагається певна універсальність, але права, обов’язки та відповідальність менше визначені та розписані. Безперечно лише одне — кожен із них відповідає за досягнення поставлених цілей, тобто за здійснення певної стратегії, адекватно реагуючи на зміни в предметній галузі як зовні, так і всередині організації.

Литература:1. Бреддик У. Менеджмент в организации: Учебное пособие. - М.: Инфра-М,   2000 – 344 с. 2. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент– М.: Гардарика, 1998.-358 с. 3. Евланов Л.Г. Основы теории принятия решений.- М.: Наука, 1999. 4. Евланов Л.Г. Теория и практика принятия решений.- М.: Наука, 2005. 5. Кpедісов А. І. и др. Менеджмент для кеpівників- К.: Знання, 1999.- 552 с. 6. Маркелов А.Є.Методи та моделі прийняття рішень.- К.,2003. 7. М. Эддоус, Р. Стэнсфилд, Методы принятия решений, М.: ИНФРА-М -1999.