ЧАЕС, помилки операторів на ЧАЕС

Содержание:Вступ 3 ЧАЕС, помилки операторів на ЧАЕС 5 Висновок 9 Список використаної літератури 10

Вступление:Ніхто не збирався підривати реактор ЧАЕС наприкінці квітня 1986 року. Було лише надмірне бажання кількох осіб остаточно переконатися в тому, що запропоновані ними заходи з підвищення рівня безпеки реакторів такого типу реальні й можливі для використання. Потрібно визнати, що самі по собі ці заходи були правильними і корисними, бо малося на меті запобігти шкідливим наслідкам миттєвого припинення живлення головних помп, пульту і систем керування реактором. Годі пояснювати, наскільки важлива робота всього цього без перерви. Зазначимо, що навіть під час зупинок реактора всі вони працюють, бо радіонукліди розпадаються з виділенням тепла (потужність тисячі кіловат!), яке весь час треба виводити назовні. Інженери всього світу працюють над вирішенням проблеми припинення живлення. Найчастіше, як і на ЧАЕС, встановлюють кілька резервних дизель-генераторів. Та розміри цих машин такі великі, що вони не можуть миттєво вийти на потрібну потужність. Розгін потребує від 10 до 25-30 секунд. Ось на ЧАЕС і було запропоновано новий метод отримання електроживлення на ті секунди, доки дизель-генератори набирають обертів. Джерелом енергії мали стати масивні й довгі ротори двох парових турбін і електрогенераторів, які в нормальному режимі здійснюють 50 повних обертів щосекунди. Підрахунки свідчили, що їх енергії обертання достатньо для необхідного живлення помп і щита управління протягом щонайменше півхвилини. Створивши засоби перемикання, приступили до експериментів. Звичайно, їх довго і старанно готували. Радилися фахівці, складалися детальні описи (регламенти) порядку дій учасників від електриків до операторів. Досліди зручно було виконувати лише в момент планової зупинки реакторів. Оскільки це на ЧАЕС відбувалося не так часто, то перший дослід було здійснено на третьому реакторі у 1982 p., другий у 1984 р. Третій дослід готувався за попереднім сценарієм, але на іншому, четвертому блоці (реакторі). Старшим оператором планувалася та ж особа, яка вже проводила експеримент. Ніхто не сподівався на несподіванки чи утруднення, бо залишилося лише перевірити роботу поліпшеного устаткування (різних електроприладів, зокрема системи управління магнітним полем в електрогенераторі). Події на четвертому реакторі ЧАЕС описано як у фаховій, так і в художній літературі, викладено у свідченнях очевидців та в аналітичних оглядах фахівців. Останні зазначають, що складність процесів була така велика, що навряд чи пощастить відновити їх в усіх деталях і в усій послідовності. Ми, звичайно, можемо лише поверхово торкнутися перебігу дій причетних до експерименту осіб, у найзагальніших рисах описати процеси в реакторі. Тому звернемо увагу читачів насамперед на “помилки”.

Выводы:Якби оператори нічого не натискали, то реактор за кілька секунд зупинився б сам собою. Ще безпечніше і корисніше було ввести знизу 24 коротші керуючі стержні, які б знешкодили вогнище вибуху. Вибух був дуже потужним, хоч і не миттєвим, як ядерний чи для традиційних вибухівок. За 24 секунди потужність однієї нижньої частини активної зони у сто разів перевищила нормальну потужність всього реактора. Тепловий удар перетворив на розпечений пил таблетки окислу урану, випарував воду і підвищив її тиск настільки, що 2000-тонна кришка обірвала всі труби і сполучення, злетіла вгору, зробила сальто і важко гепнулася назад. Удар був такий сильний, що людям перед пультом керування він видався ще одним вибухом. Додаткові вибухи могли бути наслідком сполучення у зонах нижчої температури водню і кисню, на які перетворилася вода в розпеченій до тисяч градусів активній зоні реактора. Третій експеримент закінчився жахливим фіаско: реактор і верхня частина будівлі були зруйновані, все довкола було всипане уламками блоків графіту й урановим пилом Зловісна радіоактивна хмара з летких радіонуклідів (інертні гази, йод, цезій та багато інших) посунула через Полісся на захід, густо всипаючи землю смертельним попелом Загорілася покрівля, вкрита бітумом Провалилося перекриття зали турбін і генераторів, всередині теж виникла пожежа. Нарешті, температура активної зони була така висока, що загорівся графіт, перетворивши шахту зруйнованого реактора на жерло незвичайного вулкану, з якого клубочився надрадіоактивний дим...

Литература:1. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Національна доповідь України. - К.: Атіка, 2006. 2. Аварія на ЧАЕС - події та факти / Сайт «Екологія життя» http://www.eco-live.com.ua/content/avar%D1%96ya-na-chaes-pod%D1%96%D1%97-ta-fakti 3.  Боков В. А., Лущик А. В. Основы экологической безопасности: Учеб, пособие. — Симферополь: СОНАТ, 1998. — 224 с. 4.  Добровольський В.В. Екологічні знання. Навч. Посібник. - К.: ВД "Професіонал", 2005. 5. Кучерявий В. 77. Екологія. — Львів.: Світ, 2000. 6. Лапт В М Безпека життєдіяльності людини. — К Знання, Л Вид-во ЛБК НБУ, 1999. – 244 с. 7. Радиация. Дозы, эффекты, риск.: Пер. с англ. – М.: Мир, 1990. –79 с. 8. Чернобыльская катастрофа / Под ред. В.Г.Барьяхтара. – К.: Наук. думка, 1995. – 560 с. 9. Чернова Н. М., Былова А. М. Экология.— М.: Просвещение, 1988. 10. Чорнобильська катастрофа (Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії) / http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B0 11. http://www.chornobyl.in.ua Сайт про ЧАЕС