Дія нормативних актів у часі, просторі та за колом осіб. Юридичні колізії та способи їх розвязання

Содержание:Вступ 3 1. Поняття та види нормативно-правових актів 7 2. Дія нормативно-правових актів 14 2.1. Дія нормативно правових актів у часі 14 2.2. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб 17 3. Юридичні колізії та способи їх розв’язання 20 Висновки 35 Список використаної літератури 40  

Вступление:Курсова робота одна з основних і ефективних форм роботи студентів і водночас є самостійним індивідуальним науковим дослідженням студента, котре виконується з певного навчального курсу або окремих його розділів та є важливим етапом підготовки студента до його майбутньої професії. Серед сучасних політичних і юридичних ідей однією із найпопулярніших є ідея розбудови України як правової держави. Вона стала програмним гаслом для багатьох політичних партій, які існують у нашій державі. Вказана вище ідея найшла свої закріплення в статті 1 Конституції України. Пояснюється це досить просто – більшість науковців вважають правову державу своєрідним ідеалом, найкращою формою державного майбутнього. Очевидним є те, що правова держава – це не просто держава, в якій є право, адже держава без права взагалі не може існувати. Під поняттям «правова держава» слід розуміти державу, яка наділена особливими якостями, таку державу, де існує особливе ставлення до норм права та їх дотримання і виконання. Правова держава гарантує ефективність дії правової системи і поглиблення взаємодії національного суспільства із світовим співтовариством.  Важливу роль в правовій державі відіграє закон. Об’єкт дослідження - це процес або явище, що викликає (породжує) проблемну ситуацію та обирається для вивчення. Об’єктом дослідження за даною роботою є поняття «нормативно-правового акту». Предмет це те, що знаходиться у межах об’єкта дослідження і набуває в ньому пояснення. Тобто предмет вказує, який саме аспект об’єкта розглядається, які нові його властивості, відношення, функції. Таким чином, об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка становить предмет дослідження. В одному об’єкті, залежно від поставленої мети, можна виділити декілька предметів дослідження. За даною роботою виділяються два наступні предмети дослідження: 1) дія нормативно-правових актів у просторі, часі та за колом осіб; 2) юридичні колізії між нормативно-правовими актами та способи їх розв’язання. Актуальність даної теми зумовлена тим, що основним джерелом права у сучасній Україні є нормативно-правовий акт. Нормативно-правовий акт — це письмовий документ компетентного органу держави або самого народу, в якому закріплюються встановлені та забезпечувані державою формально обов’язкові правила фізичної поведінки суб’єктів суспільного життя. Порівняно з іншими джерелами права, нормативно-правовий акт має ряд істотних переваг. Зокрема: він найбільш чітко, повно і однозначно формулює права і обов’язки суб’єктів суспільного життя; дає можливість найшвидше і найповніше довести зміст норм права до суб’єктів суспільного життя; дає можливість та створює умови для адекватного (належного) і однакового розуміння норм права; дає можливість оперативно реагувати на потреби правового регулювання, змінюючи, встановлюючи чи скасовуючи відповідну правову норму; нормативно-правові акти найбільш повно і легко можуть бути систематизовані, що сприяє полегшенню користування ними, крім того, вони дають можливість для узгодження і впорядкування чинних правових норм. Головним критерієм поділу нормативно-правових актів є їхня юридична сила. Юридична сила — це специфічна властивість нормативно-правових актів, яка відображає їхнє співвідношення і взаємозалежність за формальною обов’язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави. Мета роботи - головний напрямок вирішення поставленої проблеми, тобто узагальнена назва того, що планую досягти в процесі роботи. Це конструктивний принцип, який організує та об’єднує весь текст. Мета зумовлює і відбір матеріалу, і аспекти його дослідження, і принципи типологізації, і характер розташування. Мета даної роботи полягає в наступному: поглиблення теоретичних знань, здобутих в процесі вивчення дисципліни в межах, якої виконується дане завдання; формування досвіду самостійної роботи з науковою та іншою юридичною літературою, статистичними даними та матеріалами; напрацювання досвіду самостійного аналізу положень міжнародних та національних положень нормативно-правових актів; виявлення прогалин, колізій та інших проблем законодавства; оволодіння навичками порівняльного аналізу законодавства різних країн, положень різних правових інститутів, різноманітних теорій та наукових позицій в доктрині. Досліджуючи дану тему використовувалися загальнонаукові методи та спеціально - наукові методи. Загальнонаукові методи застосовуються до всіх наук, до цієї групи методів відносять наступні методи: діалектичний – всебічне вивчення процесів виникнення, еволюція, його значення у період функціонування, перспектив розвитку; логічний – використовується для формування нових понять, їх класифікації, типологізації досліджуваних явищ, тобто поділу на окремі типи, підтипи, усунення неточностей і суперечностей; історичний – пізнання генезису та розвитку подій, фактів, ідей (теорій) у контексті їх виникнення, формування і розвитку, виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей; системного аналізу – основні правила і принципи елементарно-структурної внутрішньої методології системного підходу, які дають змогу здійснити комплексне пізнання великих і складних об’єктів у цілісності, єдності різноманітних явищ, що набувають нових якостей, яких немає у разі існування їх у роз’єднаному стані; структурно-функціональний – полягає у виокремленні в деяких системах права і держави їх структурних частин за призначенням, роллю, взаємозв’язком, конкретною дією . Спеціально-наукові методи – застосовуються до конкретної науки. В даному випадку використовувалися наступні методи цієї групи: формально-юридичний – який використовувався для вивчення «догм» теорії держави і права; соціально-правовий – виражається в дослідженні теорії держави і права не суто на рівні абстрактних категорій, а на базі реальних соціальних фактів; порівняльно-правовий – передбачає зіставлення подібних юридичних понять, явищ і процесів та встановлення їхньої специфіки; метод теоретико-правового моделювання – полягає у висуненні та обґрунтуванні варіантів розвитку тих чи інших явищ. У вивченні даної теми основними джерелами інформації виступали: Конституція України, нормативно-правові акти України, монографії, а також науково-практичні коментарі до чинного законодавства України та наукові праці, що були опубліковані в періодичних фахових юридичних виданнях з даного питання.

Выводы:Основним джерелом права у сучасній Україні є нормативно-правовий акт. Нормативно-правовий акт — це письмовий документ компетентного органу держави або самого народу, в якому закріплюються встановлені та забезпечувані державою формально обов’язкові правила фізичної поведінки суб’єктів суспільного життя. Порівняно з іншими джерелами права, нормативно-правовий акт має ряд істотних переваг. Зокрема: • він найбільш чітко, повно і однозначно формулює права і обов’язки суб’єктів суспільного життя; • дає можливість найшвидше і найповніше довести зміст норм права до суб’єктів суспільного життя; • дає можливість та створює умови для адекватного (належного) і однакового розуміння норм права; • дає можливість оперативно реагувати на потреби правового регулювання, змінюючи, встановлюючи чи скасовуючи відповідну правову норму; • нормативно-правові акти найбільш повно і легко можуть бути систематизовані, що сприяє полегшенню користування ними, крім того, вони дають можливість для узгодження і впорядкування чинних правових норм. Юридичні властивості нормативно-правових актів наступні: • вони є волевиявленням держави або всього народу, тобто приймаються тільки державними або іншими органами, які мають відповідні державно-владні правотворчі повноваження, і є їхнім одностороннім волевиявленням; • містять у собі правові норми; • мають зовнішню форму у вигляді письмового документу встановленої форми; • володіють юридичною силою, яка відображає їхнє співвідношення з іншими нормативно-правовими актами, місце і роль у системі законодавства та правового регулювання. Нормативно-правові акти мають ряд інших ознак. Головним критерієм поділу нормативно-правових актів є їхня юридична сила. Юридична сила — це специфічна властивість нормативноправових актів, яка відображає їхнє співвідношення і взаємозалежність за формальною обов’язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави. Дія нормативно-правових актів — це їхній фактичний вплив на суспільні відносини. Кожен нормативно-правовий акт призначений для врегулювання певних суспільних відносин, тому встановлення меж його дії є необхідною умовою забезпечення правомірності використання і застосування приписів, які складають зміст цього акту. Дія нормативно-правового акту обмежена трьома параметрами: а) дією у часі, тобто терміном дії, або часом, протягом якого нормативно-правовий акт має юридичну силу; б) простором, на який розповсюджується дія нормативно-правового акту; в) колом осіб, які підпадають під дію нормативно-правового акту, тобто в яких на підставі цього нормативно-правового акту виникають конкретні юридичні права та обов’язки. Дія нормативно-правового акту у часі обмежена моментом набрання ним юридичної сили та моментом втрати останньої. Тобто, слід розрізняти: 1) введення в дію; 2) припинення дії; 3) зворотну силу дії. Нормативно-правові акти починають діяти: а) з часу, що зазначений у самому нормативно-правовому акті чи спеціально прийнятому акті; б) після 10 днів з моменту його опублікування; в) якщо нормативно-правовий акт не публікується, то з моменту одержання його виконавцями. Нормативно-правові акти втрачають чинність в силу: а) закінчення терміну, на який видавався акт; б) відміни даного нормативно-правового акту іншим; в) зміни обставин, для врегулювання яких був призначений нормативно-правовий акт. Дія нормативно-правових актів у часі є: • пряма, тобто він поширюється на всі факти, які виникли після набрання ним чинності, та на факти, які виникли до набрання ним чинності, але продовжують існувати, проте тільки з моменту набрання ним чинності; • зворотна дія, яка має місце тоді, коли нормативно-правовий акт поширюється на факти, які виникли до набрання ним чинності, але вже з моменту їхнього виникнення, тобто відбувається перегляд попередніх рішень з цих фактів вже за новим нормативно-правовим актом; • переживаюча дія, яка має місце у випадку, коли нормативно-правовий акт поширює свою дію тільки на нові факти, а на факти, які виникли раніше і продовжують існувати, діє попередній нормативно-правовий акт. Пряму дію мають всі нормативно-правові акти, зворотну та преживаючу тільки у випадках, спеціально передбачених законом. Темпоральна чинність нормативно-правових актів, тобто їхня дія у часі, звичайно, встановлюється законодавством відповідної держави. Знання цих правил — неодмінна передумова належного законного застосування і здійснення норм юридичного права. Дія нормативно-правового акту у просторі — це поширення його впливу на певну територію, державу в цілому чи певний регіон. Дія нормативно-правового акту за колом осіб визначається підлеглістю осіб вимогам нормативно-правових актів. Згідно зі загальним правилом, дія нормативно-правового акту поширюється на всіх осіб, що перебувають на певній території. Третій розділ даної роботи був присвячений юридичним колізіям та шляхам їх подолання. Юридична колізія - це протиріччя один одному формально діючих правових актів, що регулюють ті самі суспільні відносини (що стосуються до тих самих питань) Юридична колізія створює в правозастосовній практиці проблему вибору правового акту, необхідного для застосування в даному конкретному випадку, порушує питання про вибір одного правового акту із числа, що претендують на регулювання даного питання. Колізійна норма права - це норма, що вирішує колізії між правовими актами даної держави або між законами різних держав. Усунення колізій можливе трьома шляхами: Скасування всіх нормативних актів, що містять у собі суперечливі норми, і видання замість них нового акту; Скасування всіх нормативно-правових актів, що містять суперечності, крім одного, що й буде регулювати відносини. Прийняття спеціальних колізійних норм, які дозволяють обрати норму (право), яке необхідне для регулювання конкретних суспільних відносин. Наприклад, колізійна норма Однак у деяких випадках виникає необхідність у подоланні колізії з метою одноразового вирішення конкретної справи. Тоді слід керуватися таким правилами: 1) якщо існує колізія між нормами, що містяться у нормативно-правових актах різної юридичної сили, то застосовується норма, яка міститься в акті, який має вищу юридичну силу щодо інших. 2) якщо існує колізія між нормами, що містяться в нормативно-правових актах однакової юридичної сили, то застосовується норма, яка міститься в акті, що був виданий пізніше. Це положення виходить з привила, відповідно до якого нововидані акти скасовують застарілі акти, що стосуються того ж предмета регулювання; 3) якщо існує колізія між нормами, що містяться в загальному та спеціальному нормативних актах, однакової юридичної сили, то застосовується норма, яка міститься в спеціальному акті. Колізії правових норм заважають нормальній, злагодженій роботі правової системи, призводять до порушення прав громадян, впливають на стан законності і правопорядку, правосвідомості і правовій культурі суспільства. Вони створюють незручності в правозастосовчій практиці, затрудняють користування законодавством, культивують правовий нігілізм. У законодавстві чітко не сформульовані правила подолання колізій. Враховуючи це, а також беручи до уваги складність колізійних ситуацій, державні чиновники можуть вільно приймати саме те рішення, яке їм найбільш вигідне у конкретній ситуації. Необхідно зазначити, що у нинішніх умовах Міністерство юстиції України виконує великий обсяг роботи по забезпеченню проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів. Це дозволяє значно підвищити якість таких проектів, попередити виникнення колізійних ситуацій у законодавстві. При цьому, цілком зрозуміло, що високий статус здійснюваної Міністерством юстиції України правової експертизи правових актів, потребує від фахівців міністерства високого рівня професійної компетенції, виконавської дисципліни та відповідальності. Разом з цим, з впевненістю можна сказати, що на сьогодні міністерство є особливим провідним органом в системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної правової політики.

Литература:1. Конституція України від 28 червня 1996 р. за № 254к/96-ВР //Голос України -13.07.1996 р., № 128. 2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. за № 436-IV //Офіційний вісник України - 28.03.2003 р., № 11, ст. 462. 3. Кримінальний кодекс України вiд 05.04.2001р. № 2341-III //Голос України вiд 19.06.2001 - № 107. 4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. за № 435-IV //Офіційний вісник України - 28.03.2003р., ст. 461. 5. Закон України «Про міжнародне приватне право» вiд 23.06.2005 р. № 2709-IV// Голос України вiд 29.07.2005 - № 138. 6. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» вiд 04.02.1994 р. № 3929-XII //Голос України вiд 30.03.1994 р. 7. Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 р. за № 422/96-ВР // Урядовий кур’єр - 22.10.1996 р., № 200. 8. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 16 травня 2008 р. за № 279-VI //Голос України - 21.05.2008 р., № 95. 9. Постанова Верховної Ради України «Про Регламент Верховної Ради України» від 16 березня 2006 р. за № 3547-IV //Голос України -15.04.2006 р., № 70. 10. Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р. №1577. 11. Скакун О.Ф. Теорія права і держави: Підручник. – К.: Алерта;КНТ; ЦУЛ, 2009, 520 с. 12. С.Л. Лисенков. Загальна теорія держави і права. – К.: «Юрисконсульт», 2006. – 355 с. 13. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005. – 432 с. 14. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник. – Вид. 6-те, виправл. та доповн. – К.: Атіка, 2008 – 592 с. 15. Ромашов Р.А., Пархоменко Н.М., Легуша С.М. Теорія держави і права: Навчальний посібник – К.: КНТ, 2007. – 216 с. 16. І.Б. Усенко. Основи правознавства: Проб. Підручник для 9 кл. серед. загальноосвіт. шк. – К.,І.: ВТФ «Перун». 1997. – 416 с. 17. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – К.: АртЕк, Вища шк., 1997. – 264 с.