Інноваційна політика на сучасному етапі розвитку виробництва. Поняття про диверсифікацію капіталу та його інвестування

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ФІНАНСУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ 5 1.1.Субєкти і об‘єкти інноваційної діяльності 5 1.2. Особливості фінансування інноваційної діяльності 14 На початковому етапі формування системи венчурного фінансування інновацій особливе значення має участь держави у створенні фондів фінансування інноваційних проектів своїми капіталами, розвиток грантової системи комерціоналізації результатів наукових досліджень. 18 2. СПЕЦИФІЧНІ РИСИ РОЗВИТКУ ВЗУТТЄВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗІ 28 2.1. Аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку ринку взуття в Україні 28 2.2. Особливості інноваційної діяльності та її фінансування на підприємствах взуттєвої промисловості (на прикладі ЗАТ «Мрія») 35 РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ВЗУТТЄВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 41 3.1. Сутність інноваційно-інвестиційного проекту зростання обсягів виробництва взуття в межах ЗАТ «Мрія» 41 3.2. Оцінка ефективності запропонованих заходів та використання капіталу на реалізацію проектного рішення 54 ВИСНОВКИ 61 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 64

Вступление:Актуальність інноваційної моделі розвитку зумовлюється стрімким зростанням впливу науки та нових технологій на соціально-економічний розвиток, що відбувся протягом останніх 20-30 років. Нові технологи докорінно і швидко змінили структуру світової економіки. Виявилося, що неспроможність країни здійснити структурну перебудову економіки відповідно до нового технологічного укладу (чи зволікання з цим) не просто гальмує її розвиток, але й призводить до економічної деградації і відсуває її на периферію світових економічних процесів. Формування інноваційної економіки потребує значних фінансових ресурсів, тому переваги від застосування інноваційної моделі отримали перш за все багаті країни. Для економік, що розвиваються, досягнення цих переваг залежить від ефективності їх спеціальної інноваційної політики проривного типу, що полягає в дієвому державному стимулюванні прогресивної структурної перебудови економіки та реформуванні сфер освіти, науки, інноваційної діяльності на основі наявного науково-технічного потенціалу та з урахуванням світових тенденцій науково-технологічного розвитку. Якщо Україна має намір інтегруватися до європейського співтовариства, забезпечити суспільний добробут європейського рівня, то запровадження такої політики виглядає безальтернативним і на цей час має реальні передумови (інноваційний потенціал). Відмова від інноваційної політики може призвести до консервації накопичених у країні передумов структурної деградації — оскільки стабілізаційне зростання останніх років (відновлення потенційного ВВП) не є достатнім свідченням позитивних довгострокових перспектив української економіки і підвищення її конкурентоспроможності у світовому економічному просторі. Головною метою дослідження є проведення комплексного аналізу ефективності фіннасування інноваційної політики на підприємстві із розробкою рекомендацій щодо удосконалення системи управління реалізацією інноваційного проекту. Предметом дослідження є процес фінансування інноваційної діяльності. Об’єктом дослідження обране ЗАТ "Мрія". Для досягнення поставленої мети в ході дослідження будуть вирішуватися наступні завдання: - вивчення економічної та законодавчої літератури з питань інноваційного розвитку виробництва; - розглянути сутність інновацій, факторів та умов їх реалізації, складових інноваційного процесу та критеріїв доцільності реалізації інноваційних проектів із залученням зарубіжних ресурсів; - проаналізувати стан та особливості функціонування ЗАТ "Мрія" із визначенням основних показників його діяльності; - дослідити специфічні риси ринкового середовища підприємства із обґрунтуванням стратегії його подальшої діяльності; - проаналізувати доцільність залучення інвестицій в розвиток вітчизняного виробництва на прикладі ЗАТ "Мрія"; - дослідити основні показники реалізації інноваційного проекту; - визначити найбільш важливі напрямки подальшого удосконалення інноваційної політики підприємства та джерел фінансування його інноваційної діяльності. В ході дослідження використовуються наступні загальні та специфічні методи: аналізу та синтезу, пошуку, економіко-статистичний, математичного моделювання та прогнозування.

Выводы:Аналіз сучасного стану науково-технічної та інноваційної сфери в Україні свідчить про те, що за рівнем інноваційної активності, станом виробництва високотехнологічної продукції, обсягами фінансування науки, розвитком інфраструктури інноваційного підприємництва Україна значно відстає від провідних країн світу. Існує невідповідність науково-технічного потенціалу країни загальній продуктивності національної економіки, що зумовлено низькою ефективністю національної інноваційної системи. Однією з головних проблем, що гальмують розвиток високотехнологічного сектору економіки, залишається відсутність фінансування та недостатньо ефективна державна інноваційна політика, що призводить до скорочення числа наукових працівників, ускладнює отримання економічної віддачі у вигляді завершених інноваційних пропозицій та їх реалізації у сферах вітчизняної економіки. Відсутність у країні попиту на результати наукових досліджень, неповноцінність державної системи захисту прав інтелектуальної власності та механізмів комерціалізації інтелектуального продукту позбавляють стимулів потенційних суб'єктів інноваційної діяльності та призводять до субсидіювання економік більш розвинутих країн за рахунок безкоштовного трансферу як висококваліфікованих фахівців, так і результатів фундаментальних досліджень. Інноваційний процес гальмується недостатністю інституційного забезпечення інноваційної діяльності, що виявляється у відсутності розвинутого ринкового середовища загалом та зокрема — в незавершеності та безсистемності формування відповідної нормативно-правової бази, практиці "призупинення" окремих норм чинних законів, які регулюють інноваційну діяльність, неповноті інфраструктури (в т.ч. високотехнологічної) інноваційного розвитку. Державна політика інноваційного розвитку характеризується непослідовністю, відсутністю чіткої концепції національних інноваційних пріоритетів і системного підходу до розвитку інноваційної діяльності (національної інноваційної системи). Фактично, пріоритетна державна підтримка спрямовується на низькотехнологічні галузі та виробництва, що зумовлює формування і закріплення в країні такої моделі економіки, яка не потребує інновацій і є конкурентоспроможною на світовому ринку за рахунок дешевої робочої сили та визиску ресурсів. Тим часом, держава має відіграти активну роль у створенні загальнонаціонального попиту на інновації; впровадити широкий набір інструментів, які не потребують значних видатків із бюджету, але за рахунок розбудови мотиваційного поля здатні багаторазово посилити інноваційну складову економіки. Водночас з метою піднесення рівня платоспроможного (а отже — вимогливого) внутрішнього попиту та надання імпульсу до інновацій внутрішньому виробникові необхідно відчутно підвищити рівень оплати праці — як перший інвестиційний внесок у людський капітал. В межах дослідження було обґрунтовано доцільність реалізації інноваційно-інвестиційного проекту з розширення обсягів виробництва взуття на ЗАТ «Мрія» з визначенням джерел фінансування проекту та показників його ефективності. Аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів виробничої діяльності показав, що підприємство у 2008 р. зможе виготовити і реалізувати 5000 пар взуття 3-х видів, різного сезонного призначення. За 2009 р. обсяг продажу зросте на 13 % і становитиме 743,631 тис. грн., зростання у 2010-2011 роках відповідно становитиме 20,0; 25,0. Очікується також і поступове зростання прибутків підприємства. у 2009 р. він збільшиться у порівнянні з 2008 р. на 31,5 %, за 2010 р. – на 20,5 %, за 2011 р. – на 24,6 %. За наступні роки планується збільшити обсяги виробництва: у 2009 р. – на 11,8 %, в 2010 р. – на 16,7 % , в 2011 р. – на 23,8 %, в 2008 р. – на 26,9 %. Підприємство орендуватиме приміщення для цеху і офісу, а вартість придбаного обладнання і транспортних засобів в 2008 р. становитиме 66,525 тис. грн. Сировиною для виробництва взуття є оброблена певним чином шкіра великої рогатої худоби, тканина на гумовій основі, картон, допоміжні тканини, штучне хутро, затяжний шнурок, нитки, фурнітура, клей, гвіздки, картонна коробка для пакування готових виробів. Ці матеріали планується купувати у різних підприємств як Дніпропетровської області, так й інших регіонів України. Загальна чисельність працівників підприємства становить 12 чоловік, з них 8 – основні робітників, 2 – керівники, спеціалісти. Загальна сума ФОП підприємства становить 193,18 тис. грн., в тому числі 52,68 тис. грн. – відрахування на соціальні заходи. При цьому продуктивність праці одного робітника становить 625 пар на рік. Собівартість виробництва взуття у підприємства нижче ніж у конкурентів в середньому на 6-12 %. Ціна продукції підприємства також є нижчою за ціни конкурентів, що, окрім порівняно нижчої собівартості, що повязано нижчим рівнем непрямих витрат на виробництво. Це дозволить підприємству зайняти чільне місце на ринку взуття не тільки в Київському регіоні, але й в інших регіонах України. За перший рік реалізації проекту підприємство отримає додаткового 36,739 тис. грн. чистого прибутку, який в наступні роки буде зростати й у 2011 р. він буде дорівнювати 73,287 тис. грн. Аналіз факторів ризику підприємства виявив помірну ступінь його ризиковості, а розроблені заходи дозволять мінімізувати їх негативний вплив. Період окупності вкладених у підприємство коштів становить 10 місяців, що є нижчим ніж в середньому по галузі. Таким чином, реалізація запропонованого інноваційного проекту сприятиме подальшому підвищенню ефективності функціонування ЗАТ „Мрія” на ринку взуття в Україні, забезпечить реалізацію стратегічних напрямків його діяльності.

Литература:1. Инновационный процесс в странах развитого капитализма (методы, формы, механизм)”. Под ред. Рудаковой И.Е., М. изд-во МГУ, 1991г. 2. “Комплексная оценка эффективности мероприятий, направленных на ускорение научно-технического прогресса. Методические рекомендации и комментарии по их применению”, М. “Информэлектро”, 1989г. 3. “Новая технология и организационные структуры”. Под ред. Пиннигса, А.Бьютандяма. Пер. с англ., М. “Экономика”, 1990г. 4. “Статистика науки и инноваций”. Краткий терминологический словарь. Центр исследований и статистики науки. М. 1996г. 5. Бетухина Е., Пойсик М. “Мировая практика формирования научно-технической политики”, Кишинев, 1990г. 6. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами – М.: Финансы и статистика, 1996. 7. Винокуров В. А. Организация стратегического управления на предприятии. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. 8. Водачек Л., Водачкова О. “Стратегия управления инновации на предприятии”, М.”Экономика”, 1989г. 9. Внутрішньовиробниче планування на промислових підприємствах / М.В. Свісцов та ін., 2005 р. 10. Гальчинський., Геєць В., Семиноженко В. Україна: наука та інноваційний розвиток. – К., 1997. – 66 с. 11. Гунин В.Н. и др.. Управление инновациями: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 7. – М.: ИНФРА- М, 2000 - 272 с. 12. Економіка та організація інноваційної діяльності. Науково-навчальне видання. Сухоруков А.І. – К.: Інститут муніципального менеджменту та бізнесу, 2001. – 184 с. 13. Ильяшенко С.Н. Экономический механизм управления инновационным развитием в условиях переходного периода // Вісн. Сумського держ. ун-ту. – 1999. – № 3. – С. 55–59. 14. Інноваційний розвиток економіки та напрямки його прискорення / За ред. В.П. Александрової. – К.: Ін-т екон. Прогнозування НАН України, 2002. 15. Кирина Л.В., Кузнецова С.А. “Стратегия инновационной деятельности предприятия” Сб.научных трудов. “Формирование механизма управления предприятием в условиях становления рынка”. Под ред. д.э.н. Титова В.В. и Марковой В.Д., Новосибирск, 1995г. 16. Ковалев Г.Д. Основы инновационного менеджмента: Учеб. Для вузов / Под ред. Проф. В.А. Швандара. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 199. – 284 с. 17. Кондрашов О.М. Організаційно-економічний механізм регулювання інноваційної діяльності в промисловості України: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук: 08.07.01. /Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. – К., 2003. – 20 с. 18. Лопатинський Ю.М. Деякі тенденції розвитку економіки України. Йозеф Шумпетер та проблеми реформування економіки України. – К.: Таксон, 2000. – 244 с. 19. Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов и их отбору для финансирования (официальное издание). – М.: НПКВЦ "Теринвест". – 1994. 20. Мішустін Ю.В. Інноваційна політика промислового підприємства: Автор./ Харк.держ. екон.ун-т. – Х., 2000. – 274с. 21. Морозов Ю.П. “Управление технологическими нововведениями в условиях рыночных отношений”, Н. Новгород, 1995г. 22. Морозов Ю.П. Управление технологическими инновациями в условиях рыночных отношений. – Н.Новгород: ННГУ, 1995. – 446 с. 23. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Ст. зб. / Держкомстат. – К.2002. 24. Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році". 25. Пригожин А.И. “Нововведения: стимулы и препятствия (социальные проблемы инноватики)”, М. “Политиздат”, 1989г. 26. Про соціально-економічне становище України за 2003 рік. Держкомстат. – К., 2004. 27. Санто Б. “Инновация как средство экономического развития”. Пер. с венг. М. “Прогресс”, 1990г. 28. Статистичний щорічник України за 2003 рік. Держкомстат. – К., 2004. 29. Твисс Б. “Управление научно-техническими нововведениями”, М. “Экономика”, 1989г. 30. Томпсон А.А. Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент – М.:ЮНИТИ - 1998 – 576 с. 31. Хучек М. “Инновации на предприятиях и их внедрение”, М. “Луч”, 1992г.