Выводы:На сьогодні казначейська система виконання державного бюджету передбачає проходження всіх фінансових бюджетних потоків через органи Державного казначейства, що дає змогу здійснювати повний і безперервний контроль за бюджетними ресурсами. Організації, підприємства установи, будучи одержувачами бюджетних коштів різних рівнів, несуть бюджетно-правову відповідальність за використання державних фінансів. Підставою для застосування норм бюджетно-правової відповідальності є здійснення бюджетних правопорушень, серед яких можемо назвати нецільове використання засобів, виділених з бюджету, непредставлення бухгалтерських і фінансових документів, пов'язаних з використанням бюджетних коштів.
Розгляд механізмів виконання бюджету за доходами і видатками в системі органів Державного казначейства дає можливість зробити висновок, що зміна схем виконання Державного бюджету України відображає позитивні зрушення у бюджетних відносинах, які, в свою чергу, сприяють підвищенню ефективності витрачання бюджетних коштів. Поряд з цим, внаслідок активної участі уповноважених комерційних банків у процесі виконання державного бюджету, акцентовано увагу на тому, що в теперішніх умовах неможливо передбачити стабільність функціонування банківських установ, а відтак взаємодія з уповноваженими банками у справі проходження бюджетних коштів є досить ризикованою.
В результаті незадовільної діяльності Кабінету Міністрів України Державний бюджет України за 2009 рік не виконано як за основними показниками, так і в цілому як закон. Зокрема:
– не забезпечено належного нормативно-правового врегулювання виконання закону про державний бюджет, понад 140 рішень Уряду щодо виконання закону про державний бюджет не відповідали вимогам Бюджетного кодексу та цьому закону, іншим нормам чинного законодавства. Указами Президента України призупинялася дія 37 рішень Уряду, що стосувалися виконання державного бюджету, з яких два визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, та безпосередньо Урядом скасовано неправомірні норми 11 рішень;
– нереальність основних макроекономічних показників, врахованих при затвердженні державного бюджету на 2009 рік, призвела до недовиконання запланованих обсягів бюджетних надходжень. Так, реальний валовий внутрішній продукт знизився на 15%, тоді як передбачалося зростання на 0,4 відсотка. Як наслідок, в цілому доходи державного бюджету не виконано. При плані у сумі 255,5 млрд. грн. до державного бюджету надійшло 225,3 млрд. грн., що на 30,2 млрд. грн., або 11,8%, менше запланованих обсягів. Видатки державного бюджету при плані 284,7 млрд. грн. проведено в сумі 242,4 млрд. грн., що на 42,3 млрд. грн., або 14,9%, менше плану;
– дефіцит державного бюджету, в цілому, становив 19,9 млрд. грн., у тому числі загального фонду - 16,1 млрд. грн., що в 1,7 рази більше затвердженого розміру. Внаслідок перевищення державних запозичень над погашенням державного боргу більше ніж у 3 рази, наданням державних гарантій та девальвації гривні до окремих іноземних валют, в яких номіновано борг, загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу зріс у 1,6 рази, до 301,5 млрд. гривень. У результаті неправомірного зарахування до доходів державного бюджету спеціальних прав запозичень, отриманих від Міжнародного валютного фонду на поповнення резервних активів, дефіцит державного бюджету, у тому числі загального фонду, занижено майже вдвічі, а обсяг державного боргу - на 6,6%.
Посилився негативний вплив на виконання державного бюджету системних проблем податкової та бюджетної політики, зокрема:
– залишки невідшкодованого податку на додану вартість зросли більше, ніж у 1,6 рази, до 23,1 млрд. грн., що створило додаткове навантаження на бюджет поточного року та вкрай погіршило фінансовий стан суб'єктів господарювання, насамперед експортерів;
– переплати платежів до державного бюджету, що обліковуються в особових рахунках суб'єктів господарювання, зросли на 5,7 млрд. грн., або у 1,7 рази, і на початок поточного року становили 14,3 млрд. гривень;
– податковий борг, навіть за умов розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань та списання боргів у сумі 19 млрд. грн., зріс на 2,6 млрд. грн., або 28,7%;
– частка поточних видатків державного бюджету перевищила 95 відс., не забезпечено виконання в передбачуваних обсягах захищених статей видатків, плановий обсяг яких досяг 94,6% видатків загального фонду, що свідчить про втрату сенсу запровадження вказаної бюджетної категорії;
– кошти Стабілізаційного фонду спрямовувалися на заходи, що не впливали на стабілізацію макроекономічної ситуації, і використовувалися як додатковий ресурс Уряду, а не засіб підвищення ефективності діяльності державних органів у фінансово-кредитній сфері, як це передбачено законодавством.
Світовий досвід переконує, що найефективнішим є використання бюджетних коштів шляхом налагодженого механізму надання послуг казначейством держави. Дотепер не досліджено теоретичні її практичні проблеми, особливості і тенденції розвитку казначейських послуг. Потребують подальшої розробки й питання, пов'язані з цілісних; дослідженням діяльності інституту казначейства (скарбниці).
Отже, у процесі удосконалення казначейського виконання бюджету необхідно:
– створити умови для ефективного управління залишками бюджетних коштів органами Державного казначейства;
– надати право Державному казначейству здійснювати діяльність щодо випуску і розміщення казначейських цінних паперів;
– здійснити чітке визначення й розмежування функції між учасниками бюджетного процесу;
– працювати над удосконаленням існуючої нормативної бази, особливо в напрямі оптимізації та спрощення процедур казначейського обслуговування бюджетів;
– удосконалити внутрішню організацію роботи структурних підрозділів територіальних органів;
– відрегулювати систему мотивації праці.
Вирішення цих назрілих проблем дасть змогу посилити контроль і облік за надходженнями доходів Державного бюджету, а також покращити фінансову дисципліну.