Мотивація управлінської діяльності в державних установах та організаціях соціального захисту населення України

Вступление:Перехід до ринкових перетворень у країні збільшив проблему зацікавленості працівників у результатах своєї праці. Практика діяльності багатьох підприємств спростувала представлення, відповідно до якого лібералізація і приватизація автоматично приведуть до появи сильної трудової мотивації і підвищення ефективності праці. Актуальність даної теми пов‘язана із необхідністю розробки системи оцінки ефективності діяльності саме в сфері управління виробництвом, оскільки подібна система тепер могла б служити універсальним засобом, що сприяє вирішенню на підприємствах двоєдиного завдання: вибору найбільш прийнятного складу управлінського персоналу і забезпеченню його високоефективної роботи. Також важливими є дослідження причин, що призвели до зниження зацікавленості виробничого персоналу в результаті праці, розробка механізмів виявлення недоліків у системі управління виробництвом і мотивації персоналу.

Выводы:Таким чином, сучасна система мотивації управлінських працівників має передбачати: систематичне вивчення мотивів трудової поведінки для розробки напрямків стимулювання високоефективної праці; використання нових напрямків в оплаті праці з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників в кінцевих результатах; удосконалювання методики оцінки діяльності на основі коефіцієнта якості виконання управлінських функцій для забезпечення ефективної роботи підприємства в цілому.

Литература:1. Верхоглазенко В. Система мотивации персонала // Консультант директора. ¾ 2002. ¾ № 4. ¾ С. 23 ¾ 34. 2. Магура М. И. Организационная культура как средство успешной реализации организационных изменений // Управление персоналом. ¾ 2002. ¾ № 1. ¾ С. 24 ¾ 29. 3. Папиев М. Мировой опыт применения социальных стандартов // Экономика Украины. ¾ 2004. ¾ № 1. ¾ С. 4 ¾ 9. 4. Савина И. От мотивации к партнерству — идеология ХХІ века // Управление персоналом. — 2003. — № 6. — С. 26 — 28. 5. Управление персоналом / Продиус И. П., Владимирова Т. А., Запорожан Д. В. и др. ¾ Одесса, ОМУ, 2001. ¾ 250 с.