Вступление:Праця робітників є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеної матеріальної та духовної бази висловлюється у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці. Заробітна плата - є важливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, насамперед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи. В умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування важливішими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу. Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, встановлює штатний розклад, форми й системи оплати праці, преміювання. Урахування праці і заробітної плати - одна із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребує точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат. Урахування праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі урахування на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства. Інформація про ставки заробітної плати, обсяги нарахованої заробітної плати, суми утримань із заробітної плати є важливою для управління підприємством. Ця інформація використовується для обліку витрат підприємства і розрахунку податків і зборів. На основі цієї інформації також здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, аналіз співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати. У зв’язку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата. Актуальним питанням обліку заробітної плати на даний час є тому, що на підприємствах України із розвитком економіки застосовуються нові форми і системи оплати праці. Це призводить до необхідності удосконалення методики обліку нарахування заробітної плати. Тому, метою даної роботи є теоретичне дослідження та практичне застосування методики обліку і контролю операцій з нарахування заробітної плати. Для досягнення поставленої мети було поставлено наступні завдання: - визначити економічну сутність заробітної плати та методи її нарахування; - дослідити нормативно-правове регулювання обліку та аудиту нарахування заробітної плати; - дослідити організацію бухгалтерського обліку заробітної плати на підприємстві; - вивчити методику синтетичного та аналітичного обліку нарахування заробітної плати; - розглянути методика аналізу використання трудових ресурсів; - провести аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві; - дослідити методику проведення аудиту розрахунків по заробітній платі. Предметом дослідження даної роботи є проблеми організації обліку і контролю заробітної плати на підприємстві. Об’єктом дослідження є процес обліку заробітної плати на підприємстві. Методологічною основою досліджень є системний підхід до розкриття економічної сутності обліку та контролю. До основних методів дослідження, використаних автором, слід віднести діалектичний та структурно-функціональний методи, а також системне, комплексне дослідження, опрацювання і використання інформації фінансового характеру. Статистичну інформаційну базу становлять законодавчі та нормативно-правові акти, наукові праці та методичні розробки вітчизняних, зарубіжних вчених-економістів з бухгалтерського обліку, а також дані поточного обліку і звітності досліджуваного підприємств. Об’єктом дослідження виступає Чабанівська селищна рада Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Система оплати праці розподіляється на дві форми: погодинна та відрядна, а вони в свою чергу мають різновидності. Досліджуваним підприємством Чабанівська селищна рада. Згідно законодавства України Чабанівська селищна рада є органом системи місцевого самоврядування. Згідно Закону України „Про місцеве самоврядування” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами. Тобто сільські, селищні, міські ради є представницькими органами місцевого самоврядування. Під останнім слід розуміти виборний орган (раду), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади та приймати від її імені рішення. На підприємствах, що є бюджетними організаціями виявляються певні особливості аналізу. Це перш за все стосується того, що бюджетні організації не можуть прямо впливати на додатні грошові потоки, тобто на надходження грошових коштів, так і на видатки, що пов'язано із жорсткою регламентацією видатків бюджетних установ кошторисами. Окрім цього бюджетні установи нерідко мають збитки, тобто перебільшення видаткової частини над доходною, а так як вони проводять невиробничу діяльність, рентабельність або ліквідність такої установи розрахувати неможливо. Але навіть розраховані показники не будуть нести ніякого економічного смислу. Тому проведемо аналіз відповідності реальних грошових потоків (касових видатків) Чабанівської селищної ради із профінансованими видатками. Організація єдиної системи бухгалтерського обліку України перебуває у віданні Кабінету Міністрів України — найвищого органу влади та державного управління. Загальне керівництво системою обліку і статистики країни здійснює Державний комітет статистики України. До його функцій належать: ведення обліку виконання державних планів розвитку народного господарства; ведення статистики за галузями економіки країни; розробка та затвердження форм звітності, порядку їх складання і подання; розробка єдиних показників, за якими здійснюється облік; регламентація первинного обліку стосовно всіх галузей економіки України. Регулювання загальних питань методології бухгалтерського обліку та звітності здійснює Міністерство фінансів України через Управління методологією бухгалтерського обліку та звітності. При Міністерстві фінансів України як дорадчий орган діє Методологічна рада з бухгалтерського обліку, у складі якої працюють висококваліфіковані науковці, фахівці Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представники громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України. Регламентація бухгалтерського обліку бюджетних установ належить до прямих функцій Державного казначейства України, яке було створено як одне з управлінь Міністерства фінансів України. Так, з-поміж багатьох функцій і завдань Державного казначейства Указом Президента України від 15.01.99 № 173/98 «Про Державне казначейство України» зазначено таке: «Розробка нормативно-методичних документів із питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних позабюджетних фондів». До носіїв обліку особового складу працівників, які виступають носіями інформації щодо первинного етапу бухгалтерського обліку, відносять: 1. наказ про прийом на роботу ф. П-1; 2. наказ про переведення на іншу роботу (ф. П-5); 3. наказ про переведення на іншу посаду (форма вільна); 4. наказ про припинення трудового договору (контракту) (ф. П-8). Для обліку розрахунків із працівниками за всіма видами заробітної плати призначено пасивний субрахунок № 661 «Розрахунки із заробітної плати» рахунка № 66 «Розрахунки з оплати праці». За кредитом цього субрахунку відображаються нараховані суми, а за дебетом — утримання, вирахування, виплати, суми депонованої заробітної плати. Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць і відображається в останній день місяця. Заробітна плата, нарахована працівникам за відпрацьований час або за виконану роботу, для бюджетних установ становить фактичні видатки за кодом економічної класифікації 1111 «Заробітна плата». За кодом 1112 обліковуються нараховані за поточний місяць суми грошового забезпечення військовослужбовців. На суми нарахованої заробітної плати кредитується субрахунок № 661 і дебетуються рахунки № 80, 81, 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюється нарахування. Для використання на досліджуваному підприємстві, у бухгалтерії Чабанівської селищної ради, пропонуємо використовувати спеціальну конфігурацію, що призначена для автоматизації і ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах із будь якою формою фінансування. Конфігурація базується на плані рахунків, затвердженому Указом Головного Управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України від 10 грудня 1999 року №114 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20 грудня 1999 р. №890/4183. У конфігурації реалізовані: • план рахунків, що містить настройки аналітичного і кількісного обліку, практично для всіх розділів бухгалтерського обліку; • довідник валют, який використовується при веденні валютного обліку; • набір довідників для формування первинних документів і ведення списків об'єктів аналітичного обліку; • набір документів, призначених для введення, збереження та друку первинних документів і автоматичного формування бухгалтерських операцій; • набір констант, які використовуються для настройки загальних параметрі ведення обліку в конкретній організації; • набір стандартних звітів, що дозволяють одержувати дані бухгалтерського обліку в різних розрізах по будь-яких рахунках, будь-яких об'єктах аналітики; • набір регламентованих звітів (податкових, бухгалтерських та ін.); • спеціальні звіти і режими обробки документів і операцій, що виконують сервісні функції. У конфігурації реалізоване бюджетування та облік фінансування по різних джерелах фінансування з аналітичним обліком по статтях, відповідно до кодів економічної класифікації витрат (КЕКВ). Конфігурація дозволяє одержувати як стандартну бухгалтерську звітність, так і регламентовані звіти. Регламентовані звіти обновлюються щокварталу і містять форми, що подаються до Управлінь Державного Казначейства, статистичних управлінь та податкових органів.