Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Різне»

Синтез мистецтв

Карточка работы:3125к
Цена:
Тема: Синтез мистецтв
Предмет:Різне
Дата выполнения:2010
Специальность (факультет):прикладне мистецтво
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Київський Державний Інститут (КДІ)
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ 5 1.1. Поняття синтезу мистецтв 5 1.2. Характеристика синтезу мистецтв 7 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ В ІСТОРИЧНОМУ АСПЕКТІ 12 2.1. Синтез мистецтв у Середньовіччі 12 2.2. Історія синтезу мистецтв у Київській Русі 19 2.3. Православна естетика Павла Флоренського 23 РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ 29 ВИСНОВКИ 34 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38
Курс:4
Реферат:
Язык:укр.
Вступление:Актуальність теми курсової роботи. Сучасна система мистецтв складається на основі двох тенденцій розвитку – тенденції синтезу, взаємозбагачення різних видів художньої практики і тенденції самовизначення, виділення різноманітних видів мистецтв. Розвиток художньої практики і естетичних потреб суспільства зумовлює синтез окремих видів мистецтв, які кожний окремо не мають синтетичного характеру (наприклад, архітектура та живопис в їхньому синтезі). При взаємодії мистецтв кожне з них робить в синтетичне ціле свій внесок, збагачує цей цілісний художній твір притаманними даному виду мистецтва специфічними рисами. Синтез мистецтв – це не механічне об’єднання окремих видів мистецтва, це – створення органічної художньої цілісності, якій притаманні нові якості, що їх не було у жодного з мистецтв до того, як вони увійшли до нового цілого. Окремі види мистецтва створюють єдину цілісність і пристосовуються як один до одного, так і до синтетичного цілого. Синтез мистецтв реалізується в єдиному художньому образі або системі образів, об’єднаних єдністю стилю, задуму, виконання, але створених за законами різних видів мистецтва. В основі синтезу пластичних мистецтв – архітектурна споруда, що доповнюється творами мистецтва: скульптури, декоративного живопису. В цьому випадку мистецтва, які беруть участь у синтезі, зберігають своє відносно самостійне образне значення, а синтез досягається завдяки єдиному задуму і стилю. Але в цьому випадку не виникає такого явища, яке можна назвати синтетичним мистецтвом. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз особливостей синтезу мистецтв в історичному аспекті. Об’єктом дослідження є синтез мистецтв, предметом дослідження є історія розвитку синтезу мистецтв. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути поняття синтезу мистецтв; - охарактеризувати синтез мистецтв; - здійснити аналіз особливостей синтезу мистецтв в історичному аспекті; - обґрунтувати сучасний стан розвитку синтезу мистецтв. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі синтезу мистецтв. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел.
Объём работы:
37
Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Щодо дефініції синтезу мистецтв як органічного поєднання „різних мистецтв або видів мистецтв у художнє ціле, яке естетично організує матеріальну й духовну сферу буття людини”, у художній енциклопедії під загальною редакцією В. Полєвого знаходимо: „Поняття синтезу мистецтв має на увазі створення якісно нового художнього явища, не зведеного до простої суми компонентів, що його складають. Їх ідейно-світоглядна, образна й композиційна єдність, загальна участь у художній організації простору і часу, узгодженість масштабів, пропорцій, ритму породжують у мистецтві якості, здатні активізувати його сприйняття, надавати багатоплановості, багатогранності розвитку художньої ідеї, справляти на людину різносторонню емоційну дію”. Внутрішньою основою будь-якого синтезу мистецтв є діяльність людини, що дозволяє абсолютно несхожим видам творчості об’єднатися в органічну єдність і робить цю синтетичну єдність цікавою, правдивою і переконливою. Розвиток художньої практики і естетичних потреб суспільства веде до синтезу і таких мистецтв, які самі по собі не мають синтетичного характеру. Синтез мистецтв може розглядатися і як особливий тип художньої творчості, який об’єднує групи синтетичних мистецтв, – театру, кіно, телебачення, естради, цирку. Загальною рисою кожного з цих мистецтв є синтетичність, але у кожного з них є свої специфічні видові особливості, і характер синтезу у кожного з цих видів мистецтва інший. На ранній стадії розвитку мистецтва формою його існування був синкретизм. Для цієї форми синтезу характерною була органічна єдність всіх мистецтв. Друга форма синтезу – така взаємодія, при якій один вид мистецтва домінує над іншим. Такі взаємини склалися ще в древній архітектурі, яка вступала у взаємодію зі скульптурою, живописом, мозаїкою. Органна музика була підпорядкована готичному собору, в якому звучала. У Середньовіччі виникла інша форма синтезу – коллажна взаємодія, потім з’явився ще один вид синтезу мистецтв – їх симбіоз: мистецтва рівноправно взаємодіють, зливаються і створюють нову єдність. У результаті такої взаємодії в ХVІІІ–ХІХ ст. досягає свого розквіту опера, в якій рівноправно співіснують драма і музика. У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. в результаті такого симбіозу народжується естрада – рівноправна взаємодія літератури, музики, балету, театру, цирку і т.д. Наступною формою художнього синтезу можна назвати “зняття”: один вид мистецтва стає основою іншого, бере участь у взаємодії між видами мистецтва не основними своїми елементами, а присутній лише у так званому “знятому вигляді”. Такі взаємини характерні, наприклад, для літератури і хореографії в балеті, де лібрето, сюжетна канва – літературна основа балету – не представлена основним своїм елементом – словом. Ще один тип синтезу – концентрація: одне з мистецтв вбирає в себе інші види мистецтв, але при цьому залишається собою, зберігає свою природу. Так, наприклад, кіно вбирає досвід і художні засоби живопису, графіки, літератури, театру і т. д. Цей тип синтезу характерний також для такого синтетичного мистецтва, яким є театр: взаємодіючи з музикою, літературою, живописом, архітектурою, хореографією, кіно і т. д., він зберігає свою специфіку. Відповідно до історичної культурної традиції, характерною для первісної й античної культур, у християнському світі провідне значення набувають пластично-образотворчі мистецтва – скульптура і живопис, тобто мистецтва, в яких тілесність, матеріальність виражена найяскравіше. Звідси чітко окреслені межі та можливості релігійного впливу на мистецтво. В ранньому Середньовіччі, на відміну від античності, у статуях вбачали передусім "ідолів". В процесі розвитку духовної культури Середньовіччя створювалися певні канони (грец. kanon – правило, норма) й обмеження, покликані максимально приглушити тілесно-предметні, реальні елементи живопису та скульптури. Для середньовічного мистецтва як і естетичної свідомості християн, проблема канону і теорії образу мають парадигмальне значення. Католицька церква прагнула наочній картині світу, створюваній живописом та скульптурою, протиставити "абсолютну" духовність церковної музики. В католицьких храмах повсюдно звучали хорали, реквієми, меси, покликані створити атмосферу ірреальності як противагу реальності зображень властивих образотворчим мистецтвам. На Русі існувала високорозвинена дерев’яна скульптура, пов’язана з традиціями дерев’яного різьблення. Генетичний зв’язок давньоруської дерев’яної скульптури із декором церков ХІІ-ХІІІ ст. засвідчують кам’яні прикраси, що нагадували різьблене дерево. Кам’яна пластика поширилась завдяки використанню білого каменю, який леїжо піддавався обробці. У мистецтві Київської Русі органічно поєдналися місцеві культурні традиції з візантійським, південнослов’янським, романським впливами. Головне завдання мистецтва П.Флоренський вбачав у "переорганізації простору", тобто організації простору по-новому. Культуру він розглядав як "діяльність організації простору"; діяльність стосовно організації простору життєвих відносин назвав технікою, стосовно простору мисленого – науковою діяльністю, філософією. У ХХ ст. поряд із напрямками, які репрезентують лінійну форму осягнення світу, виникає принципово відмінна – нелінійна форма пізнання. Пронизані численними взаємовпливами та функціональними співвідношеннями, соціум та мистецтво, різноманітні стилі та напрямки створюють мережу загальнопов’язаності. Одним із найсучасніших типів синтезу є трансляційне сполучення: один із видів мистецтва стає засобом демонстрації іншого. Наприклад, телебачення та кіно транслюють художні результати театру, живопису, балету та ін. видів мистецтва. Виділенню окремих видів мистецтва передував синтетичний характер проявів творчості людини, що стало пізніше продуктом художнього розвитку. На сьогодні сфера синтетичного мистецтва розширюється. Цей процес знаходить своє відображення в тому, що елемент синтетичного все частіше з’являється в різних мистецтвах, а також в тому, що з’являються нові синтетичні мистецтва. На даний час найрозвиненішою формою синтетичного мистецтва є кіно, телебачення та відео, в кожному з яких, в принципі, можуть бути використані всі інші види мистецтва, де створюється вже синтетичний художній образ.
Вариант:нет
Литература:1. Апишева Аминет Шабановна, Чукавина Татьяна Эдуардовна. Дизайн и эргономика: Учеб. пособие для студ. вузов / Национальный технический ун-т Украины "Киевский политехнический ин-т". – К. : НТУУ "КПИ", 2006. – 280с. 2. Архітектурна графіка: Метод. вказівки до виконання практ. завдань для студ. спец. 6.120100 "Дизайн архітектурного середовища" / Національний авіаційний ун-т. Інститут екології та дизайну. Факультет архітектури та дизайну / Октябрина Володимирівна Чемакіна (уклад.), Віталій Іванович Дриженко (уклад.) – К. : НАУ, 2005. – 41с. 3. Архітектурне проектування: Метод. рек. до викон. курс. проекту "Малоповерховий житловий будинок на одну родину" для студ. спец. 6.120100 "Дизайн архітектурного середовища" / Національний авіаційний ун-т. Інститут екології та дизайну. Факультет архітектури та дизайну / Григорій Іванович Болотов (уклад.), Людмила Миколаївна Бармашина (уклад.). – К. : НАУ, 2005. – 31с. 4. Бабушка Лариса Дмитрівна. Основні естетичні категорії: динаміка руху: текст лекції з дисципліни "Етика і естетика" для студ. всіх спец. ден. і заоч. форм навч. та аспірантів / Національний ун-т харчових технологій. – К. : НУХТ, 2006. – 25с. 5. Барановська Надія Михайлівна. Промислова естетика: Навч. посіб. для студ. дистанційної форми навчання / Національний ун-т "Львівська політехніка". Інститут дистанційного навчання. – Л. : Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2003. – 98с. 6. Борев Ю. Б. Эстетика. – 4 изд. (доп.). – М.: Политиздат, 1988. – С. 312–313. 7. Бровко Микола Миколайович. Активність художньої свідомості в системi культури: Конспект лекецiй з курсу "Естетика" / КДПІІМ. – К., 1993. – 44с. 8. Бродецький Олександр Євгенович. Етика й естетика: Навч.-метод. посібник / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці : Рута, 2005. – 72с. 9. Ванслов В. В. Искусство. Эстетика. Искусствознание // Вопросы теории и истории. – М.: Изобразительное искусство, 1983. – С. 253. 10. Виробничий дизайн та ергономіка: метод. вказівки та варіанти завдань для виконання контрольної роботи "Аналіз пропорційної будови форми промислового виробу методом золотого перерізу" для студ. денної та заоч. форми навчання / Національний технічний ун-т "Харківський політехнічний ін-т" / Ірина Юріївна... Адашевська (уклад.). – Х. : НТУ "ХПІ", 2007. – 27с. 11. Волошко Ірина Євгенівна, Вечірко Роман Михайлович, Пітякова Тетяна Степанівна, Лук’яненко О. М., Терещенко В. В. Етика. Естетика: Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. – 2.вид., без змін – К. : КНЕУ, 2006. – 152с. 12. Галеев Б. М. Проблема синестезии в эстетике // Современный Лаокоон: эстетические проблемы синестезии. - М, 1992. – 211 с. 13. Галеев Б. М. Синестезия // Эстетика: Словарь / Под ред. А. А. Беляева и др. - М, 1989. – 205 с. 14. Галеев Б. М. Цветной слух // Музыкальная энциклопедия: В 6 т. - Т. 6. - М., 1982. – 200 с. 15. Дубчак Людмила Миколаївна, Прибутько Петро Степанович. Естетика: посібник для підготовки до іспитів. – К. : Видавець ПАЛИВОДА А.В., 2007. – 124с. 16. Естетика: Навч. програма / Інститут змісту і методів навчання; Національний ун-т ім. Тараса Шевченка / Л.Т. Левчук (авт.- укл.). – К., 1996. – 34с. 17. Кандинский В.В. Конкретное искусство // Кандинский В. В. Избранные труды по теории искусства: В 2-х т. -Т. 2.-М., 2001. – 266 с. 18. Корневищев О.А: Книга неклассической эстетики: Монография / Ред. В. В. Бычков, Н. Б. Маньковская. - М., 1999. – 257 с. 19. Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика XX століття. - К., 1997. – 204 с. 20. Легенький Ю.Г. Дизайн: культурологія та естетика. – К.: КДУТД, 2000. – 272 с. 21. Мигунов А. С. От синестезии к синтезу искусств // Многогранный мир Кандинского / Под ред. Н. Б. Автономовой, Д. В. Сарабьяновой, В. С. Турчина. - М., 1999. – 155 с. 22. Оборська Світлана Валентинівна. Синтез мистецтв у предметному середовищі стилю модерн: автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 26.00.01 / Київський національний ун-т культури і мистецтв. – К., 2009. – 19с. 23. Популярная художественная энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство / Гл. ред. В.М. Полевой. – М.: Сов. энциклопедия. Кн. ІІ. М-Я., 1986. – 432 с. 24. Романова Ольга Вікторівна. Кіноромани Алена Роб-Грійє: генеза, структура, синтез мистецтв: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / НАН України; Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. – К., 2007. – 20с. 25. Хмельовський О. Вступ у дизайн. Основи проектування систем життя: Курс лекцій. – Луцьк: ЛДТУ, 2002. – 207 с. / цит. за В. Даниленком. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури: Монографія. – Х.: Колорит, 2005. – 315 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (329)