Організація, нормування та оплата праці в птахівництві

Содержание:Вступ 3 1. Організаційно-економічна характеристика сільськогосподарського господарства ТОВ «Старинська птахофабрика» 5 2. Організація праці в сільськогосподарському господарстві тов «старинська птахофабрика» 7 2.1 трудові колективи та існуючі в них форми поділу та кооперації праці 7 2.2 оснащення та обслуговування робочих місць 10 2.3 необхідність нормування часу роботи і часу відпочинку 12 3. Розробка нормативів і норм праці 15 4. Оплата праці на підприємствах сільського господарства 19 Висновки 25 Список використаних літературних джерел 26

Вступление:Забезпечення населення високоякісними продуктами харчування є стратегічним завданням агропромислового комплексу України. Скорочення виробництва та зниження купівельної спроможності населення призвело до значного зменшення споживання молока, м’ясопродуктів і яєць. Потреба у білках тваринного походження задовольняється менше як на половину. За цих умов постало невідкладне завдання щодо нарощування виробництва високобілкових продуктів харчування насамперед за рахунок розвитку тваринницьких галузей. З організаційно-технологічних можливостей та термінів віддачі капітальних вкладень найбільш мобільним є птахівництво, яке порівняно з іншими галузями тваринництва відзначається скоростиглістю, високими коефіцієнтами відтворення поголів’я і використання кормового протеїну, нижчою енергоємністю, більш високим рівнем механізації і автоматизації виробничих процесів, а також можливим поліпшенням якісного складу продукції необхідними вітамінами. Разом з тим в організаційно-технологічному розвитку тваринницьких галузей птахівництво є галуззю, яка найбільшою мірою відповідає умовам застосування інтегрованої моделі “селекція – споживач кінцевої продукції”, спрямованої на тісне поєднання всіх ланок виробничого процесу і забезпечення економічних інтересів учасників спільної діяльності в одержанні високих результатів. За виробництвом продукції птахівництва, особливо яєць, Україна до 1991 р. входила в число країн з високим рівнем розвитку даної галузі. Проте, втрата керованості старою системою господарювання, а також відсутність належних правових і економічних важелів управління в нових умовах призвела до занепаду як сільського господарства в цілому, так і птахівництва зокрема, яке було відкинуто за рівнем розвитку на багато років назад. Ефективний розвиток птахівництва в Україні має велике економічне і соціальне значення, яке полягає у широкому попиті на високоякісне за жиро- та амінокислотним складом м’ясо пояснюється тим, що воно найкраще, а яйця – найбільш повноцінним і водночас доступним для широких верств населення джерелом білків. В контексті сучасних проблем розвитку птахівництва в Україні для глибокого вивчення методологічного і методичного підгрунття розробки в названої проблеми були проаналізовані наукові публікації, присвячені розвитку птахівництва в Україні, зокрема, праці А.Архипова, Ю.Байдевлятова, С.Боголюбського, П.Болотнова, В.Лукьянова, Д.Вермеля, В.Власова, В.Волошина, Б.Данилишина, В.Ярмолицького, О.Костенка, В.Глазуна, Г.Дулевскої, С.Єрохіна, М.Зубця, І.Лукінова, В.Пабата, С.Паєнка, І.Попова, В.Трегобчука, І.Хасанова, О.Царенка, А.Байдевлятова та інших. В процесі досліджень були проаналізовані складні і суперечливі процеси розвитку аграрного сектора економіки, його галузей, у тому числі птахівництва, в ринковій економіці, які висвітлені в роботах П.Борщевського, Л.Дейнеко, П.Бойченко, Т.Сахацької, І.Бистрякова, А.Вальдмана, П.Сурая, І.Іонова, М.Сахацького, A.Вербовикова, С.Дорогунцова, А.Гальчинського, В.Гейця, А.Кінаха, В.Гончарова, В.Ларіонова, Т.Гуренко, П.Саблука, Н.Мазуренко, Б.Панасюка, А.Приходько, І.Юхновського та інших.

Выводы:Розвиток птахівництва в ринкових умовах спрямовується на створення сприятливих умов забезпечення галузі фінансовими ресурсами для формування великого технологічного виробництва, що відповідає розробленій в дисертації моделі “селекція-споживач кінцевої продукції”, яке займається селекцією у птахівництві, кормовиробництвом, виробництвом яєць та м’яса птиці, переробкою сировини, торгівлею готовою продукцією. Збільшення виробництва яєць в останні роки відбувається за рахунок різкого зростання продуктивності курей, особливо у великих сільськогосподарських підприємствах, завдяки поліпшенню селекційної роботи, якості кормів, застосування індустріальних методів вирощування й утримання птиці. Як результат, середньорічна продуктивність курей-несучок у 2001 році зросла до 235 шт., або на 10% проти 1990 року. Птахівництво в Україні нині має реальні економічні умови для подальшого розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції. Адже серед галузей тваринництва птахівництво може мати прибутковість на рівні 15-25%. За останні три роки виробництво м’яса птиці знизило його збитковість до 1,1%, тоді як інші види продукції тваринництва залишаються із значно більшими збитками. Вирішальну роль у функціонуванні птахофабрик України є науковий підхід до організації і нормування праці, необхідним є регулярне проведення атестації робочих місць, регулярний перегляд робочих норм, раціональне використання режиму відпочинку для всіх категорій працівників.

Литература:1. Економіка праці: Посібник. — Львів, 1999. – 215 с. 2. Журавлёв П. В., Карташов С. А., Маусов Н. К., Одёгов Ю. Г. Персонал: словарь понятий и определений. — М.: Экзамен, 1999. – 150 с. 3. Завельский М. Г. Экономика и социология труда: Курс лекций. — М., 1998. – 112 с. 4. Завиновская Г. Т. Организация заработной платы в промышленности. — К.: Высшая шк., 1985. – 214с. 5. Завіновська Г. Т. Економіка праці. — К.: Вища шк., 2000 – 240 с. 6. Захожай В. Б., Калина А. В. Статистика труда и занятости. — К.: МАУП, 2000 – 110 с.. 7. Заяць Т. А. Регіональне відтворення робочої сили (методологія і практика регулювання): Автореф. дис. к. е. н. — К., 1997 – 30 с. 8. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка. — К.: МАУП, 2001 – 304 с.. 9. Калина А. В. Справочное пособие по вопросам организации и оплаты труда (для студентов бакалаврата, магистратуры). — К.: МАУП, 2000 – 145 с.