Выводы:На основі проведеного дослідження особливостей організації кредитування населення кредитними спілками можна зробити наступні висновки:
1. Кредитна спілка – це неприбуткова громадська організація, що діє на кооперативних засадах з метою соціального захисту своїх членів шляхом здійснення взаємокредитування за рахунок їх акумульованих заощаджень.
2. Кредитна спілка не займається жодною іншою господарською діяльністю крім надання кредитних і ощадних послуг своїм членам. Ця ознака зумовлена тим, що діяльність кредитної спілки як організації, яка не має на меті отримання прибутку, спрямована власне на надання конкретних послуг, що і визначає її вузьку спеціалізацію щодо можливих напрямів використання акумульованих за рахунок заощаджень членів фінансових ресурсів.
3. Кредитна спілка створюється і діє в першу чергу для забезпечення можливості членам отримати кредит на прийнятних для них умовах. Відсотки, отримані спілкою за кредитами, складають її дохід, який надалі направляється на формування фондів та нарахування відсотків на вклади членів.
4. Кредитна спілка за своєю природою є не лише ефективним механізмом взаємокредитування своїх членів, але й громадською організацією. Тому спілка за рішенням Загальних зборів чи органів управління може надавати організаційну та фінансову підтримку для реалізації різноманітних громадських ініціатив та гуманітарних програм в інтересах своїх членів, а також здійснювати благодійницьку діяльність та соціальні проекти для дітей, інвалідів та інших найменш соціально захищених категорій населення.
5. Основу кредитного руху в Україні становить середній клас. До членства у кредитних спілках перш за все спонукає можливість брати позики. КС обирають не тому, що немає інших фінансових інститутів, а через те, що в них існують кращі умови для зберігання грошей та вигідні умови для отримання кредитів. Розширення вітчизняного кредитного руху відбуватиметься передусім за рахунок загального поліпшення економічної ситуації у країні.
6. Взагалі кредитні спілки не є альтернативою банкам або іншим фінансовим установам. Вони займають свою нішу на фінансовому ринку. Кредитні спілки створюють люди і спілка працює тільки для людей. Ці об'єднання стоять поза політикою й поза прибутковим бізнесом.
7. Результати діяльності кредитних спілок за 9 місяців 2009 року показують уповільнення рівня ділової активності та значне зниження темпів приросту показників діяльності кредитних спілок. У цілому система кредитних спілок України станом на 30.09.09 демонструвала зниження показників діяльності в порівнянні з минулими періодами.
Загальний обсяг активів кредитних спілок станом на 30.09.09 становив 4 504,3 млн. грн. порівняно з аналогічним періодом 2008 року зменшився на 28,3% (станом на 30.09.08 становив 6 278,6 млн. грн.).
8. Необхідно розбудовувати сервісну інфраструктуру, яка б знаходилася під контролем кредитних спілок і забезпечувала їхні потреби у різних сферах, зокрема, для мінімізації ризиків. Йдеться про бюро кредитних історій, страховиків, суб'єктів підприємницької діяльності, які б задовольняли потреби у сфері інформаційних технологій, забезпечували вихід кредитних спілок у платіжні системи, навчальну інфраструктуру тощо.
9. Згідно Концепції розвитку системи кредитної кооперації, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України, серед найважливіших сучасних проблем розвитку кредитних спілок варто назвати наступні:
? недостатній для належного виконання зобов’язань перед членами рівень капіталізації кредитних спілок;
? відсутність діючої інфраструктури фінансової і технічної підтримки ефективної діяльності кредитних спілок;
? відсутність ефективного механізму захисту прав членів кредитних спілок, у тому числі – системи гарантування вкладів;
? існування значної кількості кредитних спілок, що у своїй діяльності не дотримуються основних принципів міжнародного кооперативного руху та вимог щодо захисту прав їх членів;
? низький рівень професійної діяльності і технічної оснащеності переважної більшості кредитних спілок.
Вирішення названих проблем полягає у інтеграції існуючих та заснуванні нових кредитних спілок в межах єдиної кредитної кооперативної системи, яка б активно надавала допомогу спілкам та здійснювала контроль над їх діяльністю.
10. Побудова міцної і конкурентоспроможної системи кредитної кооперації передбачає реалізацію комплексу заходів за трьома основними напрямками.
Перший комплекс заходів передбачає консолідацію, укрупнення кредитних спілок як складових системи.
Другий комплекс заходів передбачає створення допоміжної інфраструктури системи кредитної кооперації, яка б, у свою чергу, включала системи фінансової стабілізації спілок, підтримки ліквідності, гарантування вкладів, роботу з проблемними кредитами, бюро кредитних історій, систему спеціальної освіти і підвищення кваліфікації тощо.
Третій комплекс заходів має бути направлений на підвищення технологічного рівня кредитних спілок і професійного рівня їх персоналу, забезпечення високоякісного обслуговування членів спілок, освоєння нових ніш кредитного і депозитного ринків: кредитування села, іпотечне кредитування, кредитування малого бізнесу тощо.