Пам'ять та особливості її вивчення в молодшому шкільному віці

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОРОВОЇ ПАМ’ЯТІ ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТЕЙ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 6 1.1. Механізми зорової пам'яті 6 1.2. Розвиток пам'яті в молодшому шкільному віці 10 1.3. Особливості зорової пам'яті дітей із затримкою психічного розвитку 14 РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОРОВО-ПРОСТОРОВОЇ ПАМ'ЯТІ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В НОРМІ ТА ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ 20 2.1. Методи дослідження й процедура проведення 20 2.2. Система оцінки 21 2.3. Результати 23 ВИСНОВКИ 28 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 29

Вступление:Актуальність дослідження. Особливо важливим психічним процесом у молодшому шкільному віці є пам'ять. У цьому віці пам'ять перетерплює істотні зміни, здобуваючи риси довільності, стаючи свідомо регульованою й опосередкованою. Незважаючи на ці зміни, велику роль у цьому віці, як і в дошкільному, грає зорова пам'ять. У наш час однією з актуальних проблем сучасної школи є проблема оптимізації навчально-виховного процесу й подолання шкільної неуспішності. Основною групою ризику в цьому плані є діти з недорозвиненням психічних процесів, таких як пам'ять, увага й ін. До цієї групи відносяться й діти із затримкою психічного розвитку. Діагностика рівня розвитку вищих психічних функцій учнів початкових класів останнім часом стає усе більше актуальною за двома причинами. Перша - це необхідність якісної діагностики рівня розвитку вищих психічних функцій, зокрема зорової пам'яті, невстигаючих у школі дітей (половину з яких становлять діти із затримкою психічного розвитку) з метою надання їм адресної корекційної допомоги. Друга - це тенденція до індивідуалізації шкільної освіти з урахуванням специфіки й рівня розвитку психічних функцій дитини. У цьому випадку діагностика типу розвитку психічних функцій дозволить підібрати найбільш ефективні педагогічні прийоми для кожної дитини. Незважаючи на наявність у науковій і навчальній літературі матеріалу з питань розвитку зорової пам'яті в дітей, тема дослідження є, на наш погляд, недостатньо широко освітленою. Метою дослідження є комплексне дослідження зорової пам’яті як центральної психологічної функції молодшого шкільного віку. Об’єктом дослідження є процеси та особливості зорової пам’яті учнів 2 класу середньої школи №157, предметом дослідження – зорова пам’ять у молодших школярів. Досягнення встановленої мети вимагає виконання наступних завдань дослідження: - Розглянути загальну характеристику механізмів зорової пам'яті; - Дослідити розвиток пам'яті в молодшому шкільному віці; - Комплексно охарактеризувати особливості зорової пам'яті дітей із затримкою психічного розвитку; - Зробити практичний аналіз зорово-просторової пам'яті у молодших школярів в нормі та із затримкою психічного розвитку; - Здійснити обробку отриманих даних та зробити висновок із отриманих досліджень. Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань дослідження механізмів пам’яті, зорової пам’яті молодших школярів – як здорових, так і розумово відсталих, особливостей зорової пам’яті у молодшому шкільному віці, зокрема, найбільш повно ці проблеми висвітлені у роботах Венгера А.Л., Цукермана Г.А., Виготського Л.С., Гамезо М.В., Герасимової В.С., Орлової Л.М., Гуревича К.М., Доналдсона М., Єгорової Т.В., Житнікової Л.М., Кравцової Є.Є., Леонтьєва А.Н., Ляудіса В.Я., Овчарової Р.В., Дубровіної І.В., Чуприкової Н.І., Ельконіна Д.Б., Яковлевої Е.Л. та ряду інших психологів. У дослідженні використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку і розвитку. Серед загальнонаукових методів пізнання необхідно виділити теоретичний аналізу й синтезу, порівняння, узагальнення, експертний метод вибору показників. Інформаційну базу дослідження склали теоретична та практична інформація, дані, опубліковані у наукових роботах вітчизняних та зарубіжних фахівців-психологів, періодичних виданнях. Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; двох розділів, перший з яких присвячений дослідженню теоретико-методологічних основ дослідження пам’яті та її особливостей у молодшому шкільному віці, у другому розділі курсової роботи проведено практичний експеримент щодо дослідження пам’яті та її особливостей у молодших школярів. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.

Выводы:Результати виконання проби дітьми різних вікових груп демонструють розходження вікової динаміки в нормі й при ЗПР. У нормі з віком збільшується продуктивність запам'ятовування й зменшується кількість практично всіх типів помилок, крім зв'язаних з «слабістю» лівополушарних функцій, що може бути обумовлено деяким функціональним «обкрадиванням» невербальних функцій у зв'язку з бурхливим розвитком у цей період вербальних функцій. При ЗПР помітної вікової динаміки ні по продуктивності, ні по кількості помилок не спостерігається, що сходиться з даними інших дослідників (6). Особливості виконання проби дітьми з недостатньою сформованістю лівополушарних і правополушарних структур у нормі й при ЗПР подібні, однак група ЗПР у цілому демонструє гірші результати виконання, ніж норма. Можна сказати, що відмінності між виконанням проби «лівої» і «правої» підгрупами більше виражені при ЗПР, ніж у нормі. Це сходиться з даними про більш виражену нерівномірність розвитку психічних функцій в умовах затримки розвитку в порівнянні з нормою. Отримані в нашому дослідженні результати дозволяють виділити параметри виконання проби, чутливі до латеральних розходжень. Проведене порівняння продемонструвало також деяке вповільнення темпів включення лівополушарних структур у здійснення зорово-просторової діяльності в дітей зі ЗПР у порівнянні з нормою. Це виявилося в тому, що вплетіння в нормі частіше виникають в умовах функціональної несформованості лівої півкулі, а в групі ЗПР - правої півкулі.

Литература:1. Актуальные проблемы диагностики задержки психического развития детей /Под ред. К.С. Лебединской. – М.: Педагогика, 1972. 2. Ахутина Т.В., Игнатьева С.Ю., Максименко М.Ю., Полонская Н.Н., Пылаева Н.М., Яблокова Л.В. Нейропсихологические методы диагностики развития высших психических функций. Часть III. Методы исследования процессов обработки зрительной информации. – М.: Педагогика, 1992. 3. Ахутина Т.В., Яблокова Л.В., Полонская Н.Н. Нейропсихологический анализ индивидуальных различий у детей: параметры оценки / Нейропсихология и психофизиология индивидуальных различий / Под ред. Е.Д. Холмской, В.А. Москвина. М. – О.: Сфера, 2000. 4. Власова Т.А., Лебединская К.С. Актуальные проблемы клинического изучения задержки психического развития у детей // Дефектология. – 2005. – № 6. 5. Выготский Л.С. К вопросу о компенсаторных процессах в развитии умственно отсталого ребенка //Собр. соч. в 6 тт. Т. 5. – М.: Педагогика, 1993. 6. Ермолаева М.В., Миланович Л.Г. Методы работы психолога с детьми дошкольного и младшего школьного возраста. – М.: Академия, 2006. 7. Житникова Л.М. Учите детей запоминать. – М.: Педагогика, 1995. 8. Забрамная С.Д. Наглядный материал для психолого-педагогического обследования детей в медико-педагогических комиссиях. – М.: Просвещение, 2005. 9. Игры для интенсивного обучения / Под ред. В.В. Петрусинского. – М.: Прометей, 2001. 10. Казаков В.Г., Кондратьева Л.Л. Психология. – М.: Высшая школа, 1999. 11. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1998. 12. Корсакова Н.К., Микадзе Ю.В., Балашова Е.Ю. Неуспевающие дети: нейропсихологическая диагностика трудностей в обучении младших школьников. – М.: РПА, 2004. 13. Ляудис В.Я. Память в процессе развития. – М.: Высшая школа, 1976. 14. Манелис Н.Г. Формирование высших психических функций у детей с задержанным вариантом отклоняющегося развития. Нейропсихологический анализ // Школа здоровья. – 2001. – № 2. 15. Марковская И.Ф. Задержка психического развития (клинико-нейропсихологическая диагностика). – М.: Коменс-центр, 2003. 16. Марютина Т.М. Психофизиологические аспекты развития ребенка // Школа здоровья. – 2004. – № 1. 17. Матюгин И.Ю. Тактильная память.– М.: Педагогика, 2001. 18. Микадзе Ю.В., Корсакова Н.К. Нейропсихологическая диагностика и коррекция младших школьников в связи с неуспеваемостью в школе. – М.: ИнтелТех, 2004. 19. Немов Р.С. Психология в 3-х т. Т.3. – М.: Педагогика, 1993. 20. Познавательные процессы и способности в обучении. – М.: Педагогика, 20000. 21. Развитие логической памяти у детей / Под ред. А. А. Смирнова. – М.: Просвещение, 1976. 22. Родари Д. Грамматика фантазии. – М.: Педагогика, 2000. 23. Симерницкая Э.Г. Доминантность полушарий. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. 24. Ченцов Н.Ю. Нарушения пространственных представлений при локальных поражениях мозга в детском возрасте. – М.: Педагогика, 2003. 25. Черемошкина Л.В. Развитие детей. – Я.: Академия развития, 2006. 26. Яблокова Л.В. Нейропсихологическая диагностика развития высших психических функций у младших школьников: разработка критериев оценки. – М.: Педагогика, 1998. 27. Яковлева Е.Л. Диагностика и коррекция внимания и памяти школьников // Маркова А.К., Лидерс А.Г., Яковлева Е.Л. Диагностика и коррекция умственного развития в школьном и дошкольном возрасте. – Спб: Питер, 2002.