Історія розвитку інформатики як наукової дисципліни.

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 1. Поняття інформатики 5 2. Історія розвитку інформатики як наукової дисципліни 8 3. Предмет та складові частини інформатики 11 ВИСНОВКИ 18 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 20

Вступление:ВСТУП Здавалося б, ХХ століття втілило в життя усі найзаповітніші мрії людства: літати до зірок, спілкуватися на відстані, з пилу робити діаманти, підкорювати ядерного джина, рахувати зі швидкістю думки. Однак нове тисячоліття увірвалося в наше життя фантастичністю віртуальної реальності, безмежністю Інтернету, дивом штучного інтелекту. Все це ми маємо завдяки непередбачено швидкому розвиткові інформатики. Невпинно зростаюча роль науки у вирішенні проблем, гігантських за своїм масштабом та складністю, що все частіше постають перед людством загалом та українським народом зокрема, вимагає найбільш повного осмислення, теоретичного узагальнення, обґрунтування та оцінки значення наукового потенціалу країни. Нині наука стає безпосередньою продуктивною силою, головним чинником та підсилювачем розвитку суспільного виробництва, а темпи розвитку економіки країни багато в чому стали безпосередньо залежати від революційності новітніх наукових та технічних розробок, а також від уміння організувати належні умови для якнайшвидшого і найбільш ефективного втілення їх у виробничі процеси та суспільне життя. У зв’язку з цим, дослідження різних аспектів розвитку такої складової науки та техніки як кібернетична наука займає особливе значення. Адже інформатика – одна з найбільш актуальних та перспективних наук, вона є невід’ємною складовою суспільно-політичних процесів, що відбуваються в Україні, та в усьому світі в цілому, що свідчить про її велику суспільну вагу та значимість. Інформатика сьогодні фактично виконує роль певної філософії науково-технічного прогресу, філософії побудови інформаційного суспільства. Інформатика – теоретична та прикладна (технічна, технологічна) дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях людської діяльності. Основне теоретичне завдання інформатики полягає у визначенні загальних закономірностей, відповідно до яких створюється інформація, відбувається її перетворення, передавання та використання у різних сферах діяльності людини. Прикладні завдання інформатики полягають у розробці найефективніших методів і засобів здійснення інформаційних процесів, у визначенні способів оптимальної наукової комунікації у самій науці та між наукою і виробництвом. Актуальність теми посилюється узагальненням та переосмисленням суспільно-політичних та науково-організаційних аспектів розвитку інформатики як науки, а також аналізом накопиченого досвіду як основи для її відтворювальної концепції. Мета дослідження полягає в об’єктивному та неупередженому аналізі розвитку інформатики як наукової дисципліни.  

Выводы:ВИСНОВКИ Основні результати дослідження полягають у наступному: Інформатика не лише є характерною складовою постнекласичної науки, а й уособлює собою інтелектуальний стан сучасної епохи, виступає символом сучасної цивілізації, створюючи її ідеали. Формуємий нею стиль мислення отримує статус зразка наукової творчості, за її аналогіями існують спроби побудувати теорії пізнання, її розвиток визнається основою соціально-економічного розвитку суспільства. Інформаційна технологія в її глобальному контексті і значенні при переорієнтації її в людино-вимірні координати є передумовою переходу людства до сталого суспільного розвитку. Разом з тим з інформатизацією, яка стає визначальним чинником глобалізаційних процесів у світі, пов’язане наростання самовідчуження людини і людства, зумовлене безпрецедентною експансією інформаційних технологій, ускладненням його інструментального базису. Інформатика охоплює всі аспекти розробки інформаційних технологій, створення, “вбудовування” їх у суспільне середовище, використання, а також комплекс економічного, культурного, політичного впливу на розвиток суспільства. З розвитком інформатики відбувається перехід від системи обробки даних до системи обробки знань. Інформатика не замінює собою кібернетику, теорію інформації, електроніку, системотехніку, а взаємодіє з ними, маючи ряд загальних наукових і філософсько-методологічних проблем. З розвитком інформатики, інтелектуальних технологій здійснюється перехід від пасивного характеру представлення даних у комп’ютерних системах до активного придбання знань та їх інтерпретації. Для рівня знань в інформатиці характерні такі ознаки як наявність спеціальних процедур узагальнення. З розвитком інформатики, інтелектуальних технологій здійснюється перехід від пасивного характеру представлення даних у комп’ютерних системах до активного придбання знань та їх інтерпретації. Для рівня знань в інформатиці характерні такі ознаки як наявність спеціальних процедур узагальнення. Інформатизація та інформаційна методологія в різних ареалах наукового знання стикаються з різними проблемами. Гуманітарні науки для цілей інформатизації мають трансформуватись, за допомогою застосування формалізації і модельного підходу. Інформатизація прикладного знання реалізується на основі застосування аксіологічної і праксеологічної складових системи знання. Вплив інформатизації на суспільне буття має глобальний характер, що засвідчують зміни в процесах, які традиційно відбувалися в межах локальних інформаційних систем. Таким чином, бурхливий розвиток інформатики призвів людство на новий ступінь знань. Одночасно прийшло розуміння можливості типового уявлення й пояснення структури багатьох процесів у живій i неживій природі, в технiцi, в суспiльствi i т. iн. Досягнення інформатики дозволили з інших позицій осмислити й інтерпретувати багаточисельнi реальні факти з різних галузей знань.  

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Іваницька Л.В. Суспільно-політичні та науково-організаційні аспекти становлення і розвитку кібернетичної науки в Україні в другій половині XX – на початку XXI століття // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01. – Історія України. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003. – 184 с. 2. Зв’язок кібернетичної науки з розвитком економіки країни // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. – 2002. – № 62. – С. 53-57. 3. Глушков В.М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. – М.: Наука, 1986. – 478 с. 4. Оноприенко В.И., Оноприенко М.В. Вклад В.М.Глушкова в разработку философских и методологических проблем кибернетики и информатики // Наука и науковедение. – 2003. – № 3. – С. 65-77. 5. Абрамов С.А., Зима Е.В. Начала информатики. – М.: Наука, 1989. – 256 с. 6. Енциклопедія кібернетики. – К.: УРЕ, 1973. – Т. 1-2. – 315 с. 7. Зародження кібернетичної думки в Україні // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. – 2002. – № 59-60. – С. 35-38. 8. Ершов А.П. О предмете информатики // Вестн. АН СССР. – 1984.– № 2. – С. 15-16. 9. Беляков К.И. Управление и право в период информатизации: Монография. – К.: КВІЦ, 2001. – 308 с. 10. Бауэр Ф.Л., Гооз Г. Информатика. – М.: Мир, 1990. – Т. 1-2. – 358 с. 11. Сифоров В.И. Информатика и ее взаимодействие с философией и другими науками // Филос. науки. – 1984. – №2. – С. 16-21. 12. Колин К.К. Эволюция информатики и формирование нового комплекса наук об информации. – М.: ВИНИТИ, 1995. – № 5. – С. 15-19. 13. Михайловский В.Н. Формирование научной картины мира и информатизация. – СПб.: Питер, 2004. – 280 с.