Выводы:Виконаний в роботі аналіз формування та регулювання ФОП дає змогу зробити наступні висновки. 1. Відсутність обґрунтованої державної політики щодо оплати праці на фоні загального економічного зростання призвела до того, що заробітна плата перестала виконувати свої базові економічні функції – забезпечувати відтворення робочої сили, бути регулятором ринку праці та стимулом до праці. Це зумовило необхідність посилення державного регулювання оплати праці та удосконалення прогнозування ФОП, що дозволить розробити комплекс заходів щодо формування потужного середнього класу в Україні на основі моделювання процесів у соціально-трудовій сфері. 2. У результаті уточнення теоретико-методологічних підходів щодо визначення категорій оплати праці у зв’язку із запровадженням національного рахівництва в Україні виявлено принципову різницю у тлумаченні “оплати праці” у СНР, що відображає ціну робочої сили, та “ФОП”, який є частиною цієї ціни. Крім того, аналіз свідчить про недостатню обґрунтованість визначення категорії “вартість робочої сили” у вітчизняній статистиці, яка трактує її як фактичні витрати роботодавця на робочу силу, тобто ціну робочої сили. 3. Середню вартість робочої сили некваліфікованого працівника доцільно визначати на основі врахування традиційного для даного етапу розвитку фонду життєвих засобів, об’єктивно необхідних для відтворення робочої сили, витрат на соціальне страхування та рівня доходності виробництва. Вартість робочої сили кваліфікованого працівника, крім вказаних параметрів, має враховувати середні витрати на професійну підготовку. На відміну від останньої індивідуальна вартість робочої сили базується на індивідуальному коефіцієнті професійно-кваліфікаційного рівня та результатах господарської діяльності конкретного підприємства. Такі розрахунки дозволять реально оцінити вартість робочої сили та будувати на її базі принципово нову систему оплати праці. 4. Попри незаперечні позитивні досягнення в економіці, які спостерігаються починаючи з 1999 року, у системі оплати праці навіть на фоні кількісного зростання основних показників заробітної плати відчутно посилилися окремі негативні тенденції, які виникли з початку ринкових реформ, зокрема деформації у структурі ФОП, динаміці і розподілі найманих працівників, низький рівень заробітної плати та її необґрунтована диференціація, зростання податкового навантаження на неї та, відповідно, її “тінізація” тощо. Таке становище сформувалося під впливом руйнації системи нормування та організації праці і заробітної плати, недостатньо ефективного державного і колективно-договірного регулювання заробітної плати та невиваженої податкової політики. 5. Вплив зміни ФОП на зростання обсягів виробництва та ВВП реалізується через посилення виробничих факторів, стимулювання попиту на внутрішньому ринку, збалансування економічних інтересів основних учасників виробництва. Проте, як показує аналіз, процес зростання ФОП відбувається надто повільно, тому його відповідний вплив за усіма напрямами залишається слабким. За умов активізації урядових рішень щодо прискорення динаміки ФОП можливим стане перетворення його на ефективний стимулятор розвитку вітчизняного виробництва. 6. До основних складових механізму державного регулювання ФОП доцільно віднести організаційне, правове, інформаційне, економічне (насамперед, програмно-прогностичне) забезпечення. Як найбільш важливі напрями удосконалення вказаного механізму пропонуються: покращання правового захисту та контролю у сфері оплати праці і зайнятості; створення сприятливих умов для ефективного формування ФОП. У їх складі особливе значення мають: реформування основних законодавчо визначених елементів державного регулювання заробітної плати, зокрема, наближення МЗП до прожиткового мінімуму, недопущення посилення експлуатації працівників, посилення контролю держави за дотриманням трудового законодавства, удосконалення системи оподаткування тощо. Оптимальне поєднання традиційних методів та інструментів регулювання з нетрадиційними підходами забезпечить найповніше виконання заробітною платою притаманних їй функцій.