Менеджери в організації: ознаки діяльності менеджера, сфери менеджменту, рівні менеджменту, ролі менеджера в організації, якості менеджера

Содержание: ЗМІСТ   ВСТУП 3 1. РОЛЬ МЕНЕДЖЕРА В ОРГАНІЗАЦІЇ. СФЕРИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРА 4 2. РІВНІ МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ 10 3. НАВИКИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАКТИКИ МЕНЕДЖЕРІВ 13 ВИСНОВКИ 17 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ 18

Вступление:ВСТУП Актуальність теми. Вміння керувати – це мистецтво, вінець управлінської діяльності. Його значимість в існуванні організацій та їх управлінні надзвичайно вагома та суттєва. Сьогодні існує багато різних компаній, організацій та установ, які функціонують в різних сферах економіки, але чи всі вони є процвітаючими, прибутковими та мають сталий дохід? Одні організації досягають успіху і інтегрують, виходячи на світовий ринок, чи розширюють сферу діяльності, тим самим збільшуючи свій капітал, але ж є компанії та організації в занепаді чи ще гірше: на грані банкрутства. Насправді, головна причина криється в ефективному та динамічному керівництві, в талановитих та вмілих робітниках та правильно обраному стилі керівництва. Керівник повинен сприяти створенню такої культури поведінки керуючого «ядра», що: забезпечує досягнення і збереження максимальних кількісних і якісних показників ефективності; стимулює творчість у діяльності членів колективу і використовує його в максимальному ступені; породжує зацікавленість членів організації в активній діяльності, проведенні експериментів, впровадженні нововведень і різних прогресивних змін; дозволяє витягати позитивний досвід з різних проблемних ситуацій і орієнтує працівників на пошук і реалізацію нових перспективних напрямків діяльності. Метою роботи є визначення місця менеджера в сучасній організації. Об’єктом дослідження виступає менеджер організації. Предметом дослідження є механізм формування моделі поведінки менеджерів на сучасних підприємствах.    

Выводы:ВИСНОВКИ На основі здійсненого в роботі дослідження зроблено такі висновки: 1. Менеджер – це людина, яка обов’язково займає постійну посаду і має підлеглих, діяльність та зусилля яких координує і об’єднує для досягнення ефективної праці, приймаючи стратегічно точні управлінські рішення в найскладніших ситуаціях. 2. Керівник організації – це людина, яка одночасно є лідером і ефективно управляє своїми підлеглими. Його мета – впливати на інших людей так, щоби вони виконували роботу, доручену організацією. Беручи на себе міжособистісні й інформаційні ролі, керівник постає перед необхідністю грати ролі, пов'язані з прийняттям рішень: розподіл ресурсів, вирішення конфліктів, пошук можливостей для організації, провадження переговорів. 3. В сучасній організації визначають три категорії менеджерів: - менеджери нижчого рівня управління (технічний рівень); - менеджери середнього рівня управління (управлінський рівень); - менеджери вищого рівня управління (інституціональний рівень). 4. Ефективний менеджер має бути стійким і непорушним, відвертим, добре знатися на характерах людей, усвідомлювати їхні можливості, авторитетним, благородним, гуманним, уважним до особистих потреб співробітників, розумним, чесним, поза політикою, відвертим, добрим організатором взаємодій, добрим слухачем, зразком для наслідування, плекати таланти (бути причиною, через яку співробітники хочуть залишитися в організації), доступним у будь-який час, чітко висловлювати, що він має на меті, яких принципів дотримується, спокійно дозволяти іншим людям досягати успіху, дисципліновано ставитися до стандартів поведінки, проте бути відкритим для обговорення й оновлення стандартів, ентузіастом, точним під час обговорення, дискусій, ретельним і старанним.    

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ 1. Баєва О. Біологічні основи влади і лідерства // Персонал. – 2006. – №12. – С.67.   2. Балабанов Л. В., Сардак О.В. Організація праці менеджера: Навчальний посібник. – К.: Професіонал, 2004. – 304 с. 3. Герасимчук В. Управління підприємством як соціально-економічною системою: функціональний підхід // Проблеми економіки. – 2003. – №4. – С.12. 4. Завадський Й. С. Менеджмент: Підручник. – Т.2. – К.: УФІМБ, 2002. – 511 с.   5. Качан Є.П. Управління трудовими ресурсами: Навч. посіб. – К.: Видав. Дім Юридична книга, 2005. – 358 с.  6. Колпаков В.М., Дмитренко Г.А. Стратегічний кадровий менеджмент: Учбов. посібн. – К.: МАУП, 2002. – 280 с. 7.  Корнута О. Сучасні технології ведення бізнесу // Проблеми економіки. – 2007. –  №8.  – С.6.  8.  Мельник П.В., Філоненко М.М., Гацька Л.П., Кошарська Н.Е.  Менеджмент: Навч. посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 154 с. 9. Мирошниченко А.М. Методи та прийоми поведінки менеджера в конфліктних ситуаціях. // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип.167. – С.101.   10.  Нагаєв В. Мистецтво управлінської діяльності і лідерство // Персонал. – 2007. – №7. – С.65.   11.  Озоненко Г.Л. Ситуаційний підхід в сучасній теорії та практиці менеджменту. // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. – Київ: НДЕІ, 2005. – Вип.16. – С.146. 12.  Сизоненко В. Теорія підприємництва: здобутки і проблеми дослідження // Економіка України. – 2004. – №9. – С.12. 13.  Управління персоналом: Навч. посібн. / М. Д. Виноградський, С. В. Бєляєва, А. М. Виноградська та ін. – Е.: ЦУЛ, 2006. 14.  Фролова Г.І. Методологічні аспекти ситуаційного підходу в менеджменті. // Вісник Технологічного університету Поділля. – Хмельницький: Технологічний університет Поділля, 2007. – Ч.2. – №4. – С.199. 15.  Черваньов Д. Менеджмент: Підручник. – К.: Вид.-поліграф.центр, 2001. – 853 с.