Роль сімї у вихованні дитини з особливими потребами

Содержание:ВСТУП 3 1. Дослідження сімей, які виховують дитину з особливими потребами 4 2. Проблем родин з дітьми з вадами розвитку 7 3. Обов’язок матері як вихователя 9 ВИСНОВКИ 13 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 15

Вступление:У силу глобальної економічної кризи, що охоплює нашу країну, знижується якість життя мільйонів українських родин, серед яких є й такі, що мають дітей з порушеним фізичним або психічним розвитком. Такі родини представляють одну з найбільш уразливих груп населення. Фахівці в області соціального захисту розуміють, що настав час допомагати не тільки окремим категоріям населення, але й родині в цілому. Створюються структури, покликані розробляти сімейну політику держави. Родина з дитиною, яка має вади розвитку - особлива. З появою такої дитини, що вимагає особливої уваги, міняється життя всіх її членів: підвищується коефіцієнт сімейного навантаження, дестабілізуються внутрішньо сімейні відносини, погіршується матеріальне становище. Стрімкі темпи збільшення чисельності цієї категорії населення ведуть до самих несприятливих соціально-економічних наслідків. Необхідність догляду за дітьми, які мають вади розвитку, ускладнює процеси соціально-економічної адаптації родин, насамперед у силу того, що батьки змушені залишати роботу. У той же час зростання числа непрацюючих матерів, що мають дітей з вадами розвитку, приводить до скорочення трудового потенціалу країни.

Выводы:Отже, можна зробити наступні висновки: Відповідно до міжнародного визначення терміну “діти з особливими потребами” (children with special needs), до цієї категорії відносяться: діти-інваліди, діти з фізичними вадами, діти з функціональними обмеженнями.    Сім’я дитини з вадами розвитку на сьогоднішній день є однією з найменш захищених категорій населення. Така ситуація пояснюється сучасними економічними, політичними, соціальними проблемами українського суспільства в цілому, проблемами морального порядку в загальному ставленні до інвалідності, а також постійним зростанням кількості людей, зокрема дітей з вадами розвитку. Всі проблеми нашого суспільства відбиваються на родині. Народження дитини з вадами розвитку поглиблює ці проблеми й додає нових. Змінюється життя й поведінка таких сімей, часто родини розпадаються. Виховання дітей із проблемами в розвитку - важке й відповідальне завдання, мета якого – підняти на більш високий рівень всі потенційні  можливості дитини: психічні, фізичні, інтелектуальні, тобто можливості, які допоможуть їй в майбутньому ввійти в самостійне життя. Рішення цього завдання, насамперед, лягає  на плечі батьків, а, особливо, матері. Вирішуючи проблеми  виховання дітей з відхиленнями в розвитку, мати повинна використовувати вже сформовані загально-педагогічні принципи, які вироблені в нашій країні. Ураховується й те, що при вихованні дітей з відхиленнями в розвитку доводиться переборювати специфічні труднощі, обумовлені тим або іншим дефектом дитини - зниженням слуху або зору, порушеннями опорно-рухового апарата, затримкою психічного розвитку та ін. При застосуванні принципу свідомості й активності виховання й навчання використовуються різні прийоми й способи, що дозволяють стимулювати пізнавальну діяльність дітей. У різних ситуаціях по-різному реалізується принцип наочності у вихованні й навчанні. Для дітей з порушеннями зору й слуху використовуються засоби, які сприймаються аналізаторами. В одних випадках робота будується так, що залучаються дотик і залишковий зір. В інших - предмети сприймаються зорово або на основі тактильно-вібраційних відчуттів. У такий спосіб глухі діти «слухають» звучні предмети. При спілкуванні з розумово відсталими дітьми при використанні принципу наочності звичайно акцентуються прийоми, що поєднують почуттєве й раціональне пізнання. Велика увага при цьому приділяється вербальним засобам. Істотне значення надається не тільки голосу матері, який повинен бути чітким й небагатослівним, але й мові самих дітей. Варто спеціально підкреслити, що виховання дітей з порушеним розвитком ставить перед собою ціль не пристосування до дефекту, характерному для тієї або іншої категорії дітей з відхиленнями в розвитку, а його корекцію й, якщо можливо, подолання.

Литература:1. Вейс, Т. Й. Как помочь ребенку? Текст : Опыт лечеб. педагогики в Кэмпхилл-общинах / Т.Й.Вейс; Пер. с нем.С.Зубриловой. - М. : Моск. центр вальдорф. педагогики, 1992. - 167с. 2. Дробинская, А. О. Школьные трудности "нестандартных" детей Текст / А.О. Дробинская. - 2-е изд. - М. : Школа-Пресс, 2001. - 142 с. 3. Забрамная, С. Д.Ваш ребенок учиться во вспомогательной школе Текст : Рабочая книга родителей / С.Д.Забрамная. – М.: Педагогика-Пресс,1993. – 45 с. 4. Конклин, Дж. Музыка в мире хаоса Текст = Music in the Midst of Chaos : сага о семье, отстоявшей свое право на полноцен. жизнь / Джин Конклин ; пер. с англ. И. В. Куриловой. - Hermiston, Oregon : Carico Press, 2003. - 229 с. 5. Мастюкова, Е.М. Семейное воспитание детей с отклонениями в развитии Текст : Учеб.пособие для вузов / Е.М. Мастюкова, А.Г. Московкина; Под ред . В.И. Селиверстова. – М.:ВЛАДОС, 2003. – 408 с. 6. Тингей-Михаэлис, К. Дети с недостатками развития Текст : Кн. в помощь родителям: Пер. с англ. / Тингей-Михаэлис К. - М. : Педагогика, 1988. - 232 с. 7. Хольцапфель, В. Дети, нуждающиеся в особом уходе Текст : К лечеб. педагогике Р. Штайнера / Хольцапфель В. - Калуга : Духов. познание, 1997. - 299с.