Стратегія і тактика, оптимізація системи нетарифного регулювання на підставі країн-членів СОТ

Содержание:Вступ 3 Стратегія і тактика, оптимізація системи нетарифного регулювання на підставі країн-членів СОТ 4 Висновки 13 Список використаної літератури 14

Вступление:Україна знаходиться у певному протиріччі між необхідністю інтегруватися до світової економіки на загальновизнаних лібералізаційних засадах – з одного боку та завданнями забезпечення внутрішньої економічної стабілізації, захистом власного товаровиробника і національних інтересів – з іншого. Як самостійний суб’єкт міжнародних економічних відносин Україна, перш за все, зіткнулася з надзвичайно жорсткою конкуренцією. Затримка з проведенням ринкових перетворень і надто повільна реструктуризація промисловості призвели до погіршення структури її зовнішньої торгівлі. На відміну від країн Центральної та Східної Європи Україна так і залишилась експортером переважно сировини та напівфабрикатів і не спромоглася збільшити частку товарів із високою доданою вартістю в загальній структурі експорту. Проблема становлення національної регуляторної моделі зовнішньоторговельної діяльності у процесі приєднання до СОТ постала першочерговою в українській економічній науці. Зокрема, їй присвятили свої праці такі вітчизняні вчені як О.Білорус, В.Будкін, І.Бураковський, В.Геєць, А.Гончарук, Я.Жаліло, А.Кредісов, Д.Лук’яненко, В.Новицький, Ю.Пахомов, А.Поручник, А.Рум’янцев, В.Сіденко, А.Філіпенко, В. Хорошковський, Т.Циганкова, Ю. Макогон та багато інших.

Выводы:Отже, загалом дилема вибору характеру зовнішньоторговельної національної політики (співвідношення вільної торгівлі та протекціонізму) є актуальною для всіх країн, що підтверджує як ретроспективний аналіз, так і оцінка сучасного стану національних регулятивних систем. При цьому, як показує світогосподарський досвід, політика протекціонізму може бути ефективною лише протягом незначного терміну часу, який важливо використати для структурної перебудови у відповідності до вимог світового торговельного обміну, котрі суттєво удосконалюються: на перший план виходять не цінові фактори конкурентоспроможності, а здатність підприємств гарантувати якість продукції завдяки постійним технологічним інноваціям; багато країн застосовують витончені інструменти протекціонізму та дискримінації конкурентів з використанням механізмів антидемпінгових розслідувань; на ринках окремих видів продукції має місце і відкритий державний  протекціонізм країн-лідерів тощо. постійно йде боротьба країн, які прагнуть реалізувати свої інтереси як в рамках системи СОТ, що діє, так і за допомогою її розширення. Звідси й торговельні конфлікти, суперечки з приводу застосування тих або інших норм, зафіксованих угодами СОТ. Конфлікт інтересів країн – учасниць СОТ і несумісність позицій різних сторін переговорного процесу в останні декілька років досягли глобальних масштабів. Більшість країн, які розвиваються, заявляють, що вони не лише не можуть дозволити собі розширити рамки лібералізації торговельних відносин, а й виступають з пропозицією відстрочити введення раніше досягнутих домовленостей Уругвайського раунду. Практичний досвід багатьох країн світу, насамперед країн, що розвиваються, свідчить про те, що більшість потенційно можливих позитивних наслідків для країни, її виробників не реалізується автоматично, а є результатом розумної політики, яка створює потенціал для використання таких можливостей.

Литература:1. Циганкова Т. Багатоаспектність наслідків приєднання України до СОТ // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2002. – № 2. – С. 161–164. 2. The Results of the Uruguay Round of Multilateral Trade Negotiations. Legal texts WTO Published. – 2007. – 550 р. 3. Trade profiles 2008. WTO Publications. – Geneva: WTO, 2008. 4. Trachtman J. P. Ubi Remedium, Ibi Jus at the WTO // Materials of the Conference on WTO Dispute Settlement and Developing Countries: Use, Implications, Strategies, Reforms. – University of Wisconsin. – May, 2005. 5. Передерієв Є. Правові аспекти стратегії розвитку світової торгівлі // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 10. 6. Дюмулен И. И. Всемирная торговая организация. – М., 2003. – 271 с. 7. World Trade Organisation …In Brief. – Geneva: WTO, 2003. 8. Wolff A. Wm. WTO Dispute Settlement and Trade Remedies // Presentation Before Committee to Support US Trade Laws, at Capitol Hill Symposium. – Washington DC, June, 2002.