Політико-правові ідеї середньовічних єресей

Содержание:Вступ 3 1. Виникнення єретичного руху 4 2. Політичні та правові ідеї середньовічних єресей 11 Висновки 14 Список використаної літератури 15

Вступление:Експлуатація і насильство, свавілля і нерівність, які мали місце в Середньовіччя, викликали протест пригноблених.  При домінуючому положенні релігії в суспільній свідомості Середньовіччя такий класовий протест не міг не мати релігійної оболонки. Він прийняв у Західній Європі форму різних відхилень від доктрини і практики римсько-католицької церкви, папства. Течії, опозиційні або прямо ворожі офіційним віровченням, отримали найменування єресей.  Єресі (від грец.háiresis - особливе віровчення, релігійна секта), - у християнстві релігійні течії, що відхиляється (або згодом засуджені церквою як «відхилити») від офіційної церковної доктрини в області догматики і культу. У період панування релігійної ідеології Єресі були специфічною формою соціального протесту. Найбільшого розвитку та суспільного значення Єресі досягли в середнє століття, коли склалася духовна диктатура християнської церкви, освячувала феодальний лад божественним авторитетом і сполучала з ідейним пануванням величезну політичну й економічну могутність, коли нападки на феодалізм і феодальну церкву приймали форму єресі. Мета даної роботи полягає у наступному: — проаналізувати виникнення єретичного руху, причини виникнення середньовічного єретизму, а також проаналізувати етапи розвитку останнього; — виокремити загальні риси політичних  та правових ідей середньовічної єресі.

Выводы:Середні століття - період спаду в історії політичних і правових навчань в порівнянні з античним світом. Переміщення центру ваги в суспільній свідомості від держави до церкви, спрямованість значної частини цієї свідомості до потойбічних, неземних ідеалів, панування догматичного мислення, суворо орієнтованого на тексти святого письма і канони церкви - все це різко звужувало тематику і зміст політико-правових доктрин.  Але й у період Середньовіччя політико-правова ідеологія була далека від застою. Виведення на перший план проблеми співвідношення церкви і держави неминуче породжувало суперечки про сутність, цілі, завдання держави, про її відміну від церкви. Спори про співвідношення церкви і держави супроводжувалися також виявленням відмінностей між власне правом, як сферою державної діяльності та законами совісті, віри, моралі, зверненими у внутрішній світ людини. Демократичні й революційні тенденції раннього християнства знайшли розвиток у ідеології ряду єретичних рухів середніх віків. Застосовуючи до держави і права тексти святих писань про рівність людей перед Богом, радикальні єресі обґрунтовували рівність людей перед законом, їх право брати участь в рішенні не тільки церковних, а й державних справ.

Литература:1. История политических и правовых учений: Учебник для вузов / Под общ. ред. акад. РАН, д. ю. н., проф.В. С. Нерсесянца. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Норма,2004. - 944 с. 2. История политических и правовых учений: Учебник / Под ред. О.Э. Лейста. – М.: Юридическая литература, 1997. – 576 с. 3. Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология: Учебник. - М.: Юристъ, 2002. – 511 с. 4. Кусков В.В. История древнерусской литературы: Учебн. для филол. спец. вузов / В.В. Кусков. – 7-е изд. – М., Высшая школа, 2002. 5. Орач Є. М. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2005.- 560 с.