Стратегії ієрархії

Содержание:Вступ 3 1. Теоретичне обґрунтування розробки та реалізації стратегії ієрархії 5 2. Практичне обґрунтування стратегії ієрархій на підприємствах 22 3. Підвищення ефективності стратегії ієрархій в сучасних умовах 30 Висновки 58 Список використаної літератури 61

Вступление:Тенденції несталого розвитку України та високий рівень мінливості ринкового середовища зумовлюють провідне значення проблем розробки стратегії промислових підприємств на основі системного підходу. Це визначено тим, що стратегія підприємства як така являє собою систему заходів з оптимізації його діяльності, а системний підхід щодо її розробки передбачає формування методологічної бази та сукупності різноманітних засобів удосконалення, спрощення й універсалізації зазначеного процесу. Такими засобами є моделі і методи аналізу, оцінки, прогнозування розвитку підприємства та стану контексту його економічної діяльності. У процесі розвитку економічної науки проблеми розробки стратегії підприємства знайшли відображення у роботах низки українських вчених: В.Г. Герасимчука, А.В. Козаченко, І.А. Колодійчук, А.П. Наливайко, В.В. Пастухової, Й.М. Петровича, О.І. Пушкаря, З.Є. Шершньової та у роботах іно-земних фахівців: Р. Акоффа, І. Ансоффа, В.С. Єфремова, Г. Кунца, Г. Мінц-берга, М. Портера, А. Томпсона, Е.А. Уткіна, П. Хандавалла, B. Хендерсона, А. Чандлера, К. Ендрюса. Проблеми системного підходу в науці висвітлені у роботах таких вітчизняних фахівців як Б.М. Ігумнов, А.В. Козаченко, Л.А. Колесников, В.С. Пономаренко та розглянуті такими іноземними вченими як А.І. Берг, О.А. Богданов, М. Браун, Е.І. Мантаєва, П. Хорват. У цілому проблеми розробки стратегії промислових підприємств на основі системного підходу в українській науковій літературі висвітлені мало та незначно. Виявляється, що у вітчизняній науці управління недостатньо напрацьований понятійний апарат системного підходу до процесу розробки стратегії, відсутні механізм та системна методика розробки загальнофірмової стратегії, засвоєнню та впровадженню яких у практику функціонування підприємств перешкоджає недостатній досвід керівництва в сфері стратегічного управління та відсутність методологічних розробок у галузі технології прогнозування діяльності підприємств. Актуальність роботи зумовлена специфікою розвитку вітчизняних підприємств, які нездатні успішно адаптуватися та гнучко розвиватися під впливом умов економічного середовища, що схильне до швидких змін і різноманітних трансформацій. Актуальність досліджень підкреслена необхідністю формування чіткої методологічної бази та механізму розробки стратегії вітчизняних промислових підприємств, які у сукупності здатні забезпечити підвищення ефективності процесу розробки загальнофірмової стратегії, що в свою чергу, зумовлює підвищення рівня успішної діяльності та ефективного розвитку підприємства. Метою роботи є розробка теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо формування стратегії підприємств. Завданнями дослідження є : ? теоретичне обґрунтування розробки та реалізації стратегії ієрархії; ? практичне обґрунтування стратегії ієрархій на підприємствах; ? підвищення ефективності стратегії ієрархій в сучасних умовах. Об’єктом дослідження є процес розробки загальнофірмової стратегії промислового підприємства. Предметом дослідження є сукупність моделей, методів і важелів управлінського характеру, що спрямовані на створення системної методологічної бази розробки стратегії вітчизняних промислових підприємств. Теоретико-методологічну базу формують фундаментальні положення теорії стратегічного менеджменту, теорії системного підходу в науці, теорій стратегії організації, шкіл стратегії, наукові дослідження, положення і розробки провідних вітчизняних та іноземних фахівців у галузі теорії та практики формування загально фірмової стратегії.

Выводы:Таким чином, процес стратегічного управління ресурсним потенціалом відіграє неабияку роль в розвитку господарсько-фінансової діяльності підприємства, що дає змогу господарюючому суб'єкту: поліпшити своє становище на ринку, тобто завоювати клієнтуру: виробляти продукцію, що задовольняє вимоги ринку при відносно низьких витратах: визначити обсяги реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з точки зору їх беззбитковості: виявити резерви збільшення прибутку та розробити заходи для використання виявлених резервів: ефективно використовувати ресурсний потенціал у коротко- та довгостроковому періоді. В управлінні підприємством відправною точкою стратегічних дій є мета. Головна мета (місія) підприємства може бути  визначена за умови чіткого уявлення про продукцію чи послугу, яка може знайти збут на конкретному сегменті ринку, про існування суспільної відповідальності фірми, що поряд з ідеєю самовизнання та формування неповторного іміджу є основою філософії існування підприємства в сучасних умовах.  Стратегічний набір має заповнити «стратегічну прогалину» підприємства, тобто забезпечити умови для його саморозвитку.  Щоб створити ефективний стратегічний набір, кожну з його складових потрібно формулювати із залученням тих фахівців, які знаходяться у тих підсистемах і підрозділах, що будуть розвиватися на основі обраних стратегій. У такий спосіб забезпечується ефективна координація різноспрямованих стратегій стратегічного набору та виконання дій, що зумовлені стратегічними планами, розробленими для реалізації стратегічного набору. Коли структура ринку та ресурси компанії не дають можливість обрати ту чи іншу концепцію розвитку, правильний вибір залежатиме від стратегічного бачення компанії. Інноваційні організації, які є чутливими до ризику у сфері втрачених можливостей будуть більш успішними у наслідуванні реконструкційного підходу. Фірми, які налаштовані відстоювати існуючу стратегію та методи конкуренції, а також відчувають себе найбільш комфортно на знайомій території, зможуть реалізувати себе у структуралістській концепції. Впровадження комплексної системи маркетингового управління реалізацією стратегій підприємств на основі використання концепції організаційного розвитку і збалансованої системи показників сприятиме удосконаленню процесу реалізації стратегій підприємств і підвищенню довгострокової ефективності їх діяльності на ринку. Отже, практична значущість ЗСП полягає в розробці системи ключових цілей і показників, за якими оцінюється ступінь досягнення цих цілей та результати реалізації стратегій підприємства. Серцевиною ЗСП є саме стратегічні цілі, які первинні по відношенню до показників і заходів. Успішність впровадження ЗСП, на думку практиків, значною мірою залежить від колегіальності рішень, які приймаються на етапі розробки. Найкращою командою буде команда, сформована із ведучих працівників підприємства за функціональною ознакою – представників різних підрозділів і напрямків діяльності. Впровадження, контроль та оцінка результатів вибраної стратегії є останнім етапом у процесі стратегічного управління. Метою його є своєчасне внесення уточнень та доповнень у прийняту стратегію, що є запорукою успішного функціонування підприємства. Для вдосконалення стратегічного планування, яке покращить розробку і реалізацію конкурентної стратегії на харчовому підприємстві, визначені такі напрямки: - розробка оригінальної стратегії, яку важко скопіювати конкурентам; - вдосконалення організаційної структури підприємства з метою зменшення бюрократизації; - визначення осіб, відповідальних за розробку системи стратегічного планування, які повинні бути професіоналами в даній сфері, або навчання існуючого топ-менеджменту підприємства стратегічному мисленню; - впровадження інновацій саме в систему і методи управління, не тільки у виробництво; - оптимізація корпоративного портфелю брендів у кризових умовах; - розвиток торгового маркетингу; - використання нових джерел інвестування; - розробка інновацій у системі фінансування; - вдосконалення систем якості, особливо на підприємствах, які не є лідерами галузі.

Литература:1. Баклан О. П. Сучасний критерій ефективності якості менеджменту / О. П. Баклан // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №9. – С. 149 – 157. 2. Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством: Графічне моделювання /  Герасимчук В. Г. – К. : КНЕУ, 2007. – 360 с. 3. Дмитрук М. Стратегічний маркетинг: данина моді високих понять чи інструмент конкурентної боротьби. // Маркетинг и реклама. - 2003. - № 5-6. - С. 32-37. 4. Зозульов О.В. Маркетинг як основа інноваційної діяльності вітчизняних промислових підприємств в сучасних умовах Текст / О.В. Зозульов, М.О. Базь,  Т.О. Царьова // Маркетинг в Україні. – 2007. - № 4. – С. 33-41. 5. Каплан Р., Нортон Д. Сбалансированная система показателей: от стратегии к действию: Пер. с англ. – М.: ЗАО „Олімп-Бизнес”, 2003. – 386 с. 6. Корягіна С.В. Маркетингові стратегії у життєдіяльності підприємства/ Торгівля, комерція, підприємництво: Зб.наук.пр. Львівської комерційної академії.-Львів: ЛКА, 2003.-С.185-190. 7. Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми: Монографія. - К.: КНЕУ, 2005. - 245 с. 8. Куденко Н.В. Маркетингове стратегічне планування // Автореф.дис. докт. екон.наук: 08.06.01 / Київ.нац.екон.ун-т. - К., 2003. - 36 с. 9. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2006. - 152с. ; 10. Лапин А. Стратегическое управление современной организацией // Управление персоналом (рус.).- 2005.- № 24.- C.66-74. 11. Мартиненко М. М., Ігнатьева I. А. Стратегічний менеджмент - К., 2006. - 320 с. 12. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий. - СПб., 2003. - 434 с. 13. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник.- К., 2004.- 560 c. 14. Пастухова В. В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність / Пастухова В. В. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. – 301 с. 15. Попкова Л.В., Коваленко О.В. Функція планування в системі стратегічного управління витратами на підприємстві // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.16: Збірник наукових праць: Наукове видання.- Суми: УАБС НБУ, 2006.- 334 c. 16. Портер М. Стратегія конкуренції. - К. Основи, 2006. - 390 с. 17. Рудінська О.В., Яроміч С.А., Молоткова І.О. Менеджмент. – К., 2003. - 334 с. 18. Стратегическое планирование / Под ред. Уткина. - М., 2006. - 440 с. 19. Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии. - М., 2006.- 576 c. 20. Хасси Д. Стратегия и планирование: Путеводитель менеджера / Хасси Д ; пер. с англ. Трофимова Л. А.. – СПб : Питер, 2005. – 378 с. 21. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 384 с.