Выводы:Отже, належний рівень громадянського виховання особистості передбачає активно-діяльне ставлення до оточуючого світу і самої себе, яке ґрунтується на повазі людської гідності, визнанні людського життя найвищою цінністю.
Гуманістична спрямованість громадянського виховання підростаючого покоління забезпечує його успішну аксіологічну діяльність, сприяє становленню світоглядних позицій та визначенню особистісного смислу життєдіяльності, а тому метою всього навчально-виховного процесу у сучасній середній школі має бути формування гуманістично значущих новоутворень особистісної структури в системі громадянського виховання.
Факторами в аналізі і відборі змісту громадянського зорієнтованого виховання старшокласників з опорою на гуманістичний аспект освіти можуть стати: орієнтація на неперехідні, загальнолюдські, вічні, гуманістичні цінності, які мають стати ядром ціннісної свідомості особистості учня; надання учням можливості ознайомлення з усією палітрою існуючих цінностей і їх ієрархією при опорі на суспільно значущі цінності.
Психолого-педагогічною основою громадянського виховання у ранньому юнацькому віці є процес засвоєння цінностей життя і їх перетворення в змістовні елементи ціннісних уявлень. Життєве самовизначення старшокласника як ціннісно-життєвий вибір відбувається на основі загальної орієнтації в соціально-економічній, духовній ситуації в країні, глибокого усвідомлення закономірностей і тенденцій розвитку сучасного цілісного, взаємозалежного і суперечливого світу.
Важливим фактором формування громадянського виховання учнів старших класів є вивчення іноземної мови, оскільки вона є необхідним засобом спілкування між народами, кращого ознайомлення з культурою інших народів, зміцнення міжнародного співробітництва. Іноземна мова є дієвим інструментом інтеграції у світову цивілізацію, засобом відкриття і пізнання світом України, зближення нашої держави з іншими народами, засобом взаємообміну і взаємозбагачення. Саме тому вона набуває великого виховного значення.
Специфіка громадянського виховання підростаючого покоління у процесі навчання іноземної мові складається з особливостей цього шкільного предмету й характерних рис, притаманних коткретній віковій групі учнів. Воно будується на основі гуманних міжособистісних стосунків учасників педагогічного процесу, індивідуалізації й активізації навчально-виховної діяльності на уроках іноземної мови.
Технологія громадян чого виховання у процесі вивчення іноземної мови, як обґрунтована в логічній послідовності виховна система, реалізується в навчально-практичній діяльності вчителя з метою вироблення активних громадянських якостей в учнів.
В роботі наведені дані емпіричного дослідження, проведеного Ціхоцькою О.А. Узагальнення результатів її вивчення довело, що навчальний матеріал, який використовується на уроках англійської мови у старших класах, виступає як важливий засіб виховання гуманістичних ціннісних орієнтацій учнів.
В рамках представлене і власне проведене емпіричне дослідження щодо ролі іноземної мови у громадянському вихованні підростаючого покоління. Метою дослідження виступав аналіз тематичної спрямованості тестів підручників з англійської мови учнів 7-8 класів, за якими ведеться навчання іноземній мові у київських школах (станом на квітень 2010 року). Метод дослідження – контент-аналіз.
В результаті проведеного дослідження, нами були отримані такі дані: 24% текстів присвячена власне «українській тематиці», як важливій складовій для виховання свідомого громадянина вітчизняного суспільства. Стільки ж, 24% – текстів, присвячені закордонним країнам та їх діячам. Показово, що найбільша доля текстів, присвячених загальнолюдським цінностям – 17%. Інші складові, виявлені у процесі проведення контент-аналізу, засвідчують, що вони також є важливими елементами громадянського виховання учнів (стосуються досягнень науки і техніки, інноваційних відкриттів в історії людства, видатних зарубіжних діячів, тем технічного та науково-розвиваючого характеру).
Таким чином, можна зробити висновок, що наша гіпотеза виявилася вірною, і вивчення іноземної мови сприяє громадянському вихованню учнів у загальноосвітній школі завдяки відповідній направленості текстів навчальних підручників.
Процес реалізації громадянського виховання підростаючого покоління, спрямований на гуманістичний розвиток індивідуальності учнів, доцільно здійснювати на основі наступних положень:
- врахування особливостей учнів раннього юнацького віку (особистісне та професійне визначення, формування внутрішньої структури особистості, перебудова внутрішнього світу), який є сензитивним для утворення гуманістичних ціннісних орієнтацій в якості стійкої особистісної риси, що впливає на становлення гуманістичного світогляду учнів-старшокласників;
- створення умов для гуманізації міжособистісних відносин учасників педагогічного процесу: гуманна організація проведення контрольних робіт, тестів, різноманітних письмових завдань; ефективне використання невербальних засобів – жестів, міміки, пауз, манер;
- підсилення мотивації досягнення (домінантою визначати саме досягнення, а не невдачу, тобто оцінювання має ґрунтуватися на гуманістичному, позитивному принципі);
- при виборі навчального матеріалу використовувати його гуманістичний потенціал. Це ставить вчителя іноземної мови перед необхідністю такого його добору, який забезпечував би вирішення на заняттях не лише навчальних, але й передусім виховних завдань.
Педагогові треба чітко усвідомлювати, вихованню яких гуманних рис може сприяти використання на уроках потенціалу того чи іншого навчального матеріалу (навчальні тексти, зокрема, поетичні, пісенні, краєзнавчі; англійські прислів’я, приказки та інші педагогічні мініатюри; сучасний мовленнєвий етикет тощо). Завдяки такому підходу вибудовується цілісна система формування гуманістичної планетарної свідомості у старшокласників, усвідомлення ними ідей єдності і багатоманітності культур народів світу, розуміння діалектики загального і особливого в їх історії, становлення системи громадянського виховання в цілому.
У цьому контексті виникає необхідність вдосконалювати навчальні програми, доповнюючи і розширюючи їх за рахунок включення глобального компоненту, який передбачає вивчення, зокрема, глобальних проблем сучасності, які є своєрідним інтегратором змісту навчальних предметів. Крім цього, глобальний компонент освіти передбачає також необхідність значно підняти статус аксіологічного та громадянського аспекті, що визначає відповідну спрямованість відношень учня до світу (суспільства, природи, самого себе).
Вивчення іноземної мови з урахуванням глобального компоненту має бути спрямоване на вирішення задачі формування крос-культурної освіченості учнів, що передбачає розвиток здатності розуміти і цінувати культуру інших народів, формування неупередженого погляду на світ, руйнацію усталених, віджилих стереотипів поведінки, навчання культурі спілкування, тобто формування, наряду з мовною компетенцією, соціокультурної і гуманістичної компетенції сучасних старшокласників, високого рівня громадянського виховання загалом.