Взаємозвязок економічних потреб та інтересів

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Сутність та структура економічних потреб та інтересів, їх взаємозв’язок 6 1.1. Сутність потреб, особливості їх розвитку 6 1.2. Економічні інтереси – рушійна сила соціально-економічного розвитку 10 1.3. Взаємозв’язок потреб, інтересів і попиту 14 Розділ 2. Потреби та інтереси як рушійна сила виробника та оптимального вибору споживача 20 Розділ 3. Потреби та інтереси як мотивація суспільного виробництва та їх вплив на формування сукупного попиту та пропозиції в економіці України 26 Висновки 35 Список використаної літератури 39

Вступление:Актуальність теми. Визначні мислителі, політологи, економісти минулого і сучасності - Дж. Гобсон, К. А. Гельвецій, Ф. Гегель, К. Маркс, М. Вебер, Ф. Гайєк та інші бачили в потребах вираження природи людини, відносили їх до ключових економічних категорій. Потреби - це категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх життєдіяльності. В структурі потреб суспільства можна виділити кілька типів відносин, що характеризують зв'язок людей з умовами життєдіяльності: ставлення до природи (потреби у спілкуванні з природою, в охороні природи); до існуючих засобів життя (потреби у засобах виробництва і предметах споживання); до себе та інших людей (потреба у самовираженні, саморозвитку, у соціальному статусі, спілкуванні); до праці та дозвілля (потреба у цікавій, творчій праці, у відпочинку та ін.). Сутність потреб можна проілюструвати на прикладі становлення нових потреб, які завжди виникають із такого ставлення людей до умов життєдіяльності, що характеризується бажанням змінити ці умови. Наприклад, потреба у підвищенні швидкості пересування, яка виникає як бажання змінити існуючі способи пересування. Матеріальні засоби реалізації цього бажання ще відсутні, тому воно втілюється в казкових килимах - літаках. Проте потреба вже виникла, і вона спонукає людство до пошуків реальних шляхів її задоволення - до винаходу автомобіля, поїзда, літака. Безумовно, потреби та інтереси не існують ізольовано, а знаходяться у певній діалектичній єдності. Потреба як внутрішня рушійна сила діяльності виступає одним із джерел інтересу, внаслідок чого спрямованість на 4 задоволення потреб становить невід’ємну сторону інтересу. Ці два поняття не можна як ототожнювати, так і протиставляти одне іншому. Якщо потреби людини обумовлюються продуктами матеріального та духовного виробництва, то інтереси визначаються місцем соціального суб’єкта у системі економічних відносин. Звідси випливає різниця у функціях, які виконують потреби та інтереси у процесі життя та діяльності людей. Потреби виступають джерелом активності, внутрішньою рушійною силою діяльності людей. Функція інтересів інша – вони визначають напрям та характер зміни об’єктивного світу. Потреба характеризує людину з точки зору її нужд, а інтереси – як суб’єкта, діяча і виражають її волю. Тому вони більше, ніж потреби, виражають соціальну природу людини. Деякі дослідники суттєвими ознаками інтересу вважають властивості обумовлюватися потребами, тобто відображати те соціальне середовище в якому живе людина, існуючи незалежно від свідомості (відображатися у свідомості у вигляді покликань, прагнень). Значний внесок у становлення теорії економічних інтересів внесли російський державний діяч, учасник декабристського руху, економіст Н.І.Тургенев (1789-1871), та відомі вчені початку ХІХ століття І.Мордвінов (1754-1845) і А.Шторх (1766-1835), директор Департаменту фінансів, обер-прокурор Сенату, автор першого радянського підручника по політичній економії А.І. Бутовский (1814-1890). Проблемам конфліктності інтересів господарюючих суб'єктів в умовах кріпосного права присвячені роботи А.Н.Радіщева (1749-1802), А.І. Герцена (1812-1870), Н. Погарева (1813-1877), Н.Г. Чернишевського (1828-1889). Серед останніх робіт варто виділити дисертаційні дослідження Д.Ю.Адамідова, О.А.Акімової, В.Б. Басова, А.К. Бєлокопитова, А.З.Галєєва, Т.Л.Грішиної, А.В. Даніеляна, П.А.Канапухіна, І.Е.Каплинської, А.А.Мартиросяна, А.Л. Осауленка й ін. У них досліджуються проблеми трансформації системи економічних інтересів під впливом розвитку самих економічних суб'єктів, удосконалення матеріальних умов і технології виробництва, вводяться нові методологічні принципи й інструменти дослідження. Разом з тим вплив системи економічних інтересів на стан економічної системи достатнім образом не вивчено. Незважаючи на значну кількість робіт, пов'язаних з аналізом різних аспектів економічних інтересів, залишається ряд теоретичних проблем, що вимагають додаткового аналізу. Мети й завдання курсової роботи. Метою курсової роботи є дослідження взаємозв’язку економічних потреб та інтересів. Відповідно до  мети роботи були визначені наступні завдання: – визначити сутність потреб та особливості їх розвитку протягом розвитку історії економічної думки; – розглянути сутність економічних інтересів, як рушійної сили соціально-економічного розвитку; – встановити характер впливу потреб та інтересів на оптимальний вибір споживача; – проаналізувати вплив економічних інтересів і потреб на мотивацію суспільного виробництва та на процес формування сукупного попиту та пропозиції в Україні. Предметом курсової роботи є характер й методологія дослідження економічних інтересів та потреб. Об'єктом курсової роботи є поняття економічних інтересів та потреб, а також їх взаємозв’язок. Методи дослідження. Методологічну основу курсової роботи становлять історико-логічний, системний метод аналізу економічних явищ і процесів. Дослідження базується на використанні методів наукової абстракції, структурного аналізу.

Выводы:В ході курсової роботи були розглянуті питання сутності, характеристики та взаємозв’язку економічних категорій «потреб» та «інтересів». За результатами курсової роботи можна зробити наступні висновки: 1. Економічні потреби - це ставлення людей до економічних умов життєдіяльності їх, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ та послуг, бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття. Отже, потреби мають об'єктивно-суб'єктивний характер. 2. У світі існує декілька теорій потреб. Однією з найбільш відомих є теорія Ф. Герцберга, згідно з якою всі фактори, які визначають поведінку людини на підприємстві, можна поділити на 2 групи: гігієнічні та мотивуючі. До перших Ф. Герцберг відносить санітарно-гігієнічні умови праці, забезпечення фізіологічних потреб, а також потреби у безпеці та впевненості у майбутньому. Мотивуючі фактори співставні з потребами самореалізації та розвитку. 3. Відомим вченим А. Маслоу була запропонована ієрархія потреб відповідно до рівня їх вагомості: фізіологічні потреби (голод, спрага, одяг, житло); потреби в безпеці та захисті – в основу покладено прагнення до психологічної і фізичної безпеки (надійність доходів, робочого місця, забезпечення старості, захист у разі непрацездатності); соціальні потреби – потреба соціального контакту, любов, відчуття духовної близькості; потреби у повазі – ґрунтуються на самоповазі та на успіху людини, її здібностях, досягненнях перед близькими людьми; потреби у самовираженні – найбільш високий рівень потреб ґрунтується на саморозвитку і самореалізації своїх можливостей і здібностей. 4. Економічний інтерес - це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних потреб. Економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреби. Інтерес виникає, коли задоволення потреби усвідомлюється як конкретна мета (максимізація прибутку, привласнення товару, користування або володіння певним товаром тощо). Отже, економічні інтереси - це усвідомлені потреби існування різних суб'єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у відборі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, реалізації їх. 5. Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволенню. По-перше, економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб. Потреби і засоби задоволення їх відбивають причину та форму прояву економічних інтересів. По-друге, економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Наприклад, не може, окрім специфічних випадків (схимники тощо), бути інтересом суб'єкта зниження рівня задоволення потреб. 6. Взаємозв'язок потреб і сукупної пропозиції характеризується насамперед впливом сукупної пропозиції на потреби, який полягає в тому, що, по-перше, сукупна пропозиція разом з фантазією створює нові потреби, перетворює їх з одиничних (властивих окремим людям) на масові, тобто забезпечує розширене відтворення потреб; по-друге, сукупна пропозиція створює споживчі блага, отже, забезпечує задоволення потреб. Вплив потреб на сукупну пропозицію полягає в тому, що, по-перше, задоволення потреб характеризує природну спрямованість сукупної пропозиції в будь-якому суспільстві; по-друге, потреби стимулюють розвиток сукупної пропозиції (виробництво). Саме поява нових потреб приводить до появи нових галузей, будівництва нових підприємств, реконструкції існуючих; по-третє, рівень розвитку потреб, їх багатство, різноманітність та місце тих чи інших потреб у структурі людських цінностей характеризують рівень розвитку суспільства в цілому (його багатство, ступінь цивілізованості) і кожної окремої людини (розвинена людина має багаті, різноманітні потреби). 7. Взаємодію сукупного попиту та потреб і інтересів було виведено через закон спадної граничної корисності, через який намагаються пояснити, чому споживачі купують одні і не купують інші товари, чому різні товари вони купують у різній кількості. При цьому дійсно важливим є те, що на підставі зв'язку між суб'єктивною оцінкою певного споживчого блага та ступенем задоволення потреби в ньому можна передбачити момент насичення ринку певним споживчим благом і прогнозувати переключення попиту на інші споживчі блага. Структура економіки України на сучасному етапі значною мірою орієнтована на низькі потреби. Суттєво впливає на потреби глибока економічна криза, що продовжується в Україні. Низький рівень споживання більшості населення в цих умовах не забезпечує відтворення потреб, що вже були сформовані раніше. Наприклад, вже сформувалась потреба в творчій самостійній праці, а існуючий рівень споживання низький. Тим самим деформується, не відтворюється на належному рівні й потреба в праці такого змісту. 8. Для впливу на ціну необхідно застосовувати механізми стимулювання або стримування попиту і пропозиції в залежності від бажаного результату. Так, при стимулюванні сукупного попиту ціна на ринку буде зростати, а при стимулюванні сукупного виробництва, яке формує пропозицію, ціни повинні знижуватися, та складність полягає в тому, що необхідно проаналізувати дію важелю як за причинно-наслідковою послідовністю, так і за терміном дії. Для прикладу, причинно-наслідкову дію механізму можна відобразити таким чином: стимулювання сукупного попиту: – підвищення попиту; – підвищення ціни на ринку; – зростання конкуренції; – збільшення кількості товаровиробників; – збільшення кількості товару; – зростання сукупної пропозиції; – зниження ціни на ринку. Зроблений аналіз не враховує термін функціонування механізму та побічні наслідки його дії, які в залежності від ступеня застосування призведуть до певних змін у суміжних сегментах ринку. 9. До засобів впливу держави, які позитивно вплинуть на сукупний попит, належать: підвищення заробітної плати, пенсій та соціальних виплат, збільшення субсидій та соціальних нормативів, надання пільг, зменшення податкового тиску та ставок банківських кредитів, і важливо врахувати як ступінь впливу так сегменти ринку і прошарки суспільства які при цьому будуть задіяні. Поділивши суспільство на соціальні верстви можна проаналізувати які засоби державного регулювання будуть найбільш дієвими для регулювання визначеної сфери, а врахувавши що найбільша частина населення України це бідні та середнього достатку і саме вони формують основну частку сукупного попиту можемо зробити висновок що доцільним буде застосування всього державного інструментарію. Для допомоги населенню яке знаходиться за межею бідності найбільш дієвим є підвищення пенсій та соціальних виплат і збільшення субсидій та соціальних нормативів.

Литература:1. Барановський О.І. Фінансова безпека: монографія. Інститут економічного прогнозування. - К.: Фенікс, 2001.–132c. 2. Вегера С.А. Поведінкова економіка – особлива галузь економічної теорії / С.А. Вегера // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №2(32). – С. 4-16. 3. Власюк О.С. Можливості застосування аналітичного планування для обґрунтування та підготовки рішень на вищих рівнях управління. - К.: НІСД, 2000.– 210c/ 4. Вольчик В.В. Провалы экономической теории и зависимость от предшествующего пути развития Электронный ресурс / В.В. Вольчик //Экономический вестник Ростовского государственного университета. – 2003. – №3. – С. 36-42. – Режим доступа: http://ie.boom.ru/volchik/volchik7.htm 5. Вэриан Х. Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень: Соврем. подход : Учеб. для вузов по экон. специальностям / Хэл Р. Вэриан; Пер. с англ. под ред. Н. Л. Фроловой. – М.: Изд. об-ние "ЮНИТИ", 1997. – 767 с. 6. Горобчик Т.Т. Мікроекономіка: Навчально-методичний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 236 с. 7. Економічна безпека: проблема і стратегія забезпечення в Україні. - Х.: ХІБМ, 2003.– 245c. 8. Ерохин С.А. Синергетическая парадигма современной экономической теории Электронный ресурс / С.А. Ерохин // Актуальні проблеми економіки. – 2001. – №1-2. – С. 4-17. – Режим доступа: http://www.nam.kiev.ua/ape/n_01_1-2/yerokhin.htm 9. Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави у нестабільних економічних системах. - К.: НІСД, 2001.– 356c. 10. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.:Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 176 с. 11. Іващенко П.О. Економічна безпека в системі національної безпеки України// Ринкова трансформація економіки: Зб. наук. праць. - Харків: 2000. - Вип. 3.– c. 125-142 12. Коллонтай В. На стыке естественных и общественных наук: вклад И. Пригожина / В. Коллонтай // МЭ и МО. – 1998. – №4. – С. 136-142. 13. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України// Голос України. - 2000. -- 4 лютого. – c. 3-6 14. Концепція економічної безпеки України. - К.: Ін-т екон. прогнозування; кер. проекту В.М.Геєць. - К.: Лотос, 2003.– 321c. 15. Лісовий А.В. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 208 с. 16. Маевский В. И. Введение в эволюционную макроэкономику / Владимир Иванович Маевский. - М.: Изд-во "Япония сегодня", 1997. - 106с. 17. Маевский В., Чернавский Д. О реальном поведении реального потребителя / В. Маевский, Д. Чернавский // Вопросы экономики. – 2007. – №3. – С. 71-85. 18. Макконнел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика / К.Р. Макконнел, С.Л. Брю ; Пер. с 13-го англ. изд. – М.:ИНФРА-М, 1999. – XXXIV – 974с. 19. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник у двох частинах / С.М. Будаговська, О.І. Кілієвич, Т.М. Пахомова та ін. ; заг. Ред. С. Будаговської. – Вид. 3-тє. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – С.44-52. 20. Мікроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2007. – 677с. – (Класичний університетський підручник). 21. Мочерний С., Устенко О. Людина та закони її розвитку / С. Мочерний, О. Устенко // Економіка України. – 2004. – №9. – С. 14-22. 22. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. –656 с. 23. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. К.: Видавн-во КВІЦ, 2002.– 256c. 24. Мэнкью Н. Г. Принципы экономикс / Н.Г. Мэнкью. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 784с., ил. 25. Національна безпека України, 2000-2004 рр. Наукова доповідь. -К,: НІСД, 2005.– 95c. 26. Нельсон Р. Р., Уинтер С. Дж. Эволюционная теория экономических изменений / Р.Р. Нельсон, С. Дж. Уинтер.; Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – 536с. 27. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н.Климко. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 615 с. 28. Павловський М. Засади національної безпеки України на перехідному етапі// Голос України. - 2001. - 3 квітня.– c.2-4 29. Пастернак-Таранушенко Г. Результати дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки України// Економіка України. - 2001. -- №2. – c. 12-16 30. Політекономія: Підручник / За заг. ред. Ю.В.Ніколенка. – К.: ЦУЛ, 2003. – 412 с. 31. Полтерович В.М. Кризис экономической теории Электронный ресурс  / В.М. Полтерович // Экономическая наука современной России. – 1998. – №1. – С.46-66. – Режим доступа к ст.: http://e2000.kyiv.org/biblioteka/biblio/stat/crisis_ek.html 32. Попков В.В., Берг Д.Б., Толмачев Д.Е. «Пирамидальный» жизненный цикл компаний Электронный ресурс / В.В. Попков, Д.Б. Берг, Д.Е. Толмачев. – Международный институт А.Богданова. – Режим доступа: http://www.ephes.ru/lib/exe/fetch.php?media=sbornik2004_1.pdf 33. Проблеми економічної безпеки в Україні. Аналітична доповідь. - К.: УЦЕПД, 2002.– 231c. 34. Селищев А. Микроэкономика / А. Селищев. - СПб.: Питер, 2002. - 448с. 35. Стратегія забезпечення економічної безпеки. Проект. - К.: РНБО України, 2000.– 231c. 36. Сухарев О. Концепция экономической дисфункции и эволюции фирмы / О. Сухарев // Вопросы экономики. – 2003. – №10. – С. 70-81. 37. Чистілін Д. Про хвильову природу економічних циклів / Д. Чистілін // Економіка України. – 2006. – №5. – С. 38-46. 38. Чухно А.А. Твори: У 3 т. / А. А. Чухно. – К. НАН України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Наук.-дослід. фін. ін-т при М-ві фін. України, 2006. – Т. 3: Ставновлення еволюційної парадигми економічної теорії. – 2007. – 712 с. 39. Шлемко В.Т., Бінько І.Ф. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення. - К.: НІСД, 2001.– 145c. 40. Эрроу К. Дж. Возможности и пределы рынка как механизма распределения ресурсов / К. Дж. Эрроу // THESIS. – 1993. – №2. – С. 53-68.