Резерви та основні напрямки зниження матеріаломісткості продукції

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Теоретико-методологічні основи оцінювання матеріаломісткості продукції підприємства 5 1.1. Сутність поняття матеріаломісткості продукції підприємства 5 1.2. Оцінювання та показники матеріаломісткості продукції підприємства 8 1.3. Фактори, що впливають на матеріаломісткість продукції підприємства 12 1.4. Роль зниження матеріаломісткості продукції у збільшенні рентабельності підприємства 15 Розділ 2. Аналітичне оцінювання діяльності ВАТ «Аріана» 23 2.1. Історична довідка створення та розвитку підприємства 23 2.2. Аналіз виробництва і реалізації продукції та основні показники діяльності 26 2.3. Аналіз матеріаломісткості продукції та визначення факторів, що впливають на неї 32 Розділ 3. Заходи щодо зниження матеріаломісткості продукції ВАТ «Аріана» та розрахунок їх економічної ефективності 35 3.1. Аналіз внутрішніх резервів щодо зниження матеріаломісткості продукції 35 3.2. Розрахунок економічної ефективності заходів 38 Висновки 42 Список використаної літератури 44 Додатки 45

Вступление:Раціональне та економне використання оборотних фондів — одне з найважливіших завдань підприємств. Чим ефективніше використовуються сировина, матеріали, паливо, енергія, тим менше їх витрачається на виготовлення певної кількості продукції, тобто створюється можливість збільшити обсяги виробництва, що в цілому підвищує його ефективність. Для оцінювання ефективності використання оборотних фондів застосовують систему показників, що диференціюються залежно від особливостей виробництва та видів сировини і матеріалів. Розрізняють показники витрат матеріальних ресурсів та показники рівня корисного використання матеріальних ресурсів. Показники витрат матеріальних ресурсів характеризують їх виробниче споживання, безпосередньо пов'язане з виконанням виробничої програми та з проведенням ремонтних робіт, обслуговуванням внутрішньозаводського транспорту, забезпеченням підсобного господарства тощо. Розрізняють загальні витрати матеріальних ресурсів та питомі витрати окремого виду продукції. Загальні витрати матеріальних ресурсів - це витрати окремих матеріалів або їх сукупності на виконання виробничої програми. Загальні витрати сировини та матеріалів обчислюються в натуральних показниках, сумарні у вартісному виразі. Питомі витрати конкретного виду матеріалів характеризують величину їх на одиницю виготовленої продукції. Метою роботи є дослідження резервів зменшення матеріаломісткості продукції підприємств та шляхів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів. Завданнями дослідження є: - визначення економічної сутності поняття матеріаломісткості продукції; - дослідження економічних показників, що характеризують матеріаломісткість; - окреслення ряду факторів, що мають вплив на величину матеріаломісткості продукції; - дослідження на практиці матеріаломісткості виробництва та резервів її зниження; - надання рекомендацій щодо зниження матеріаломісткості для продукції харчової промисловості. Предметом дослідження є показники матеріаломісткості на підприємствах харчової промисловості. Об’єктом дослідження є матеріаломісткість як економічна категорія та шляхи її оптимізації.

Выводы:На підприємстві виділяють показники витрати матеріальних ресурсів і показники рівня корисного використання матеріальних ресурсів. Витрата матеріальних ресурсів являє собою їхнє виробниче споживання. Витрати на виробництво означають всю кількість матеріальних ресурсів, витрачених підприємством на виконання програми по випуску продукції. Витрати матеріальних ресурсів здійснюються і на ремонт, обслуговування внутрішньозаводського транспорту, забезпечення підсобного господарства, культурно-побутове споживання. Для загальної характеристики витрати матеріальних ресурсів на виробництво продукції служить показник матеріалоємності, що оцінює фактичну витрату матеріальних ресурсів на одиницю продукції в натуральному і вартісному вираженні. Матеріалоємність продукції виміряється питомою витратою матеріальних ресурсів на фізичну одиницю зробленої продукції (питома матеріалоємність) і величиною витрати декількох видів матеріальних ресурсів у вартісному вираженні на фізичну одиницю виробленої продукції ( на 1 т, 1 м.куб., на грн. і т.п.). При характеристиці матеріалоємності складних видів продукції застосовують показник витрати конкретних матеріальних ресурсів на одиницю головної споживчої властивості, наприклад, у машинобудуванні характеристикою матеріалоємності може бути оцінка матеріальних витрат на 1 т-км/год перевезення вантажів. У випадку, якщо ні фізичний обсяг продукції, ні обсяг споживчої властивості не можна виразити в одних одиницях виміру і для продукції в цілому, рівень матеріалоємності може бути охарактеризований витратою конкретного виду матеріальних ресурсів у фізичних одиницях на млн.грн. валової, реалізованої чи чистої продукції в порівнянних цінах. Однією з головних задач підприємства є економія матеріальних ресурсів, тому що в структурі собівартості продукції матеріальні витрати складають велику частину витрат, а це, у свою чергу, впливає на величину прибутку. Варто розрізняти джерела і шляхи економії матеріальних ресурсів. Джерела економії показують за рахунок чого можна досягти економії. Шляху економії показують яким образом, за допомогою яких заходів може бути досягнута економія. Під резервами економії розуміються виникаючі чи виниклі, але не використані, можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. Резерви економії матеріальних ресурсів підрозділяються на три групи: народногосподарські, міжгалузеві, внутрішньовиробничі. У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні. Всі ці шляхи використання резервів економії матеріальних ресурсів зменшують витрати на виробництво продукції та підвищують ефективність діяльності підприємств.

Литература:1. Грищенко О.В. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2000. – 98 с. 2. Ивлев В, Попова Т. Концепция контролинга и функционально-стоимостной анализ.К: “ВИП Анатех”, 2001.- 27 с. 3. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. — 378 с. 4. Кошкин Л.И. Хачатуров А.Е. Булатов И.С. Менеджмент на промышленном предприятии. К:"Эколайн", 2000. - 193с. 5. Афанасьєв М. В. Економіка підприємства. Підручник / М. В. Афанасьєв, А. Б. Гончаров; За ред. проф. М. В. Афанасьєва. – Харків: ВД «ІНЖЕК», 2003. –  410 с. 6. Бойчик І. М. Економіка підприємства. Навч. посіб. / І. М. Бойчик. – К.: Атіка, 2002. – 478 с. 7. Герасимчук І. О., Пахомов В. Г. Управління витратами виробництва та собівартість продукції. Навчальний посібник / І. О. Герасимчук, В. Г. Пахомов. – К.: Київ. Держ. Торг.-екон. Ун-т, 2000. – 65 с. 8. Манів З. О., Луцький І. М. Економіка підприємства. Навч. посіб. / З. О. Манів, І. М. Луцький. – К.: Знання, 2004. – 580 с. 9. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник / М. Г. Грещак, В. М. Швидаденко; За ред. докт. екон. наук, проф. С. Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с. 10. Чаюн. І. О., Бондар І. Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обгрунтування. Навч. посіб. / І. О. Чаюн. – К.: нац. торг.-екон. ун-т, 2000. – 127 с. 11. Шегда А. В. Економіка підприємства. Підручник / А. В. Шегда, М. П. Нахаба; За ред. докт. екон. наук, проф. А. В. Шегди. – К.: Знання, 2006. – 614 с.