Аналіз джерел формування фінансових ресурсів

Содержание:Вступ 2 Розділ 1.Теоретичні засади управління фінансовим ресурсами на підприємстві 4 1.1.Економічна сутність фінансових ресурсів підприємства 4 1.2.Поняття та завдання управління фінансами підприємства 13 Розділ. 2 Аналіз управління фінансовими ресурсами підприємства ”Автоцентр „Ірпінь” 17 2.1 Характеристика підприємства та основних напрямків його діяльності 17 2.2 Аналіз джерел формування фінансових ресурсів підприємства 20 2.3 Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів підприємства 23 Розділ 3.Шляхи удосконалення управління фінансовим ресурсами підприємства ”Автоцентр „Ірпінь” 29 3.1 Поліпшення організації управління фінансовим ресурсами підприємства ”Автоцентр „Ірпінь” 29 3.2 Пропозиції щодо поліпшення управління власними фінансовими ресурсами 31 Висновки 40 Список використаної літератури 43 Додатки 46

Вступление:Побудова економіки ринкового типу вимагає теоретичного переосмислення і наукового обґрунтування ролі і місця фінансових ресурсів в забезпеченні фінансової діяльності підприємств. В сучасних економічних умовах підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростає роль і значення фінансів, так як ефективність діяльності підприємств значною мірою визначається рівнем їх функціонування. Вони — невід'ємна частина ринкових відносин і одночасно важливий інструмент реалізації державної політики. Ось чому, сьогодні як ніколи важливо добре знати природу фінансів, глибоко розуміти умови їх функціонування, бачити способи найбільш повного їх використання в інтересах ефективного розвитку суспільного виробництва. Фінанси підприємств, як складова частина фінансової системи, займають вихідне, визначальне положення, тому що обслуговують основну ланку суспільного виробництва, де створюються національний дохід – основне джерело фінансових ресурсів, і де формується переважна їх маса. Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них засобів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку і надходження коштів від фінансово банківської системи в порядку перерозподілу. Первісне формування фінансових ресурсів відбувається в момент створення підприємства, коли утворюється статутний фонд. Значні фінансові ресурси, особливо по знову створюваним і реконструйованим підприємствам, можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку. До переходу на ринкові умови господарювання, значні фінансові ресурси підприємства одержували на основі внутрішньогалузевого перерозподілу коштів і бюджетного фінансування. Однак принципи ринкового господарювання,  впровадження  комерційних засад  у діяльність підприємств, природно, зажадали  принципово інших  підходів до формування фінансових ресурсів. Трансформаційні процеси у вітчизняній економіці обумовили необхідність наукового аналізу і теоретичного обґрунтування низки питань пов’язаних з формуванням фінансових ресурсів. Саме це, вимагає нових підходів до формування та використання фінансових ресурсів і потребує якісно нового підходу до теоретичного висвітлення та практичної реалізації рекомендацій, щодо активізації ролі фінансових інструментів у соціально-економічних процесах, зокрема тих, що стосуються формування фінансових ресурсів як матеріальної основи фінансів. Питання ролі фінансових ресурсів підприємств в економічній системі держави висвітлюються у працях українських економістів В.Л. Андрущенко, В.М. Бородюка, О.Д. Василика, В.М. Гаєця, А.І. Даниленка, А.М. Мороза, Ю.В. Петленко, А.М. Поддєрьогіна, В.М. Федосова та інших. Водночас, недостатньо досліджені принципи та джерела формування фінансових ресурсів підприємств в умовах переходу до ринку, їх участь у формуванні загальнодержавних фондів фінансових ресурсів. Мета роботи: дослідити структуру управління фінансовими ресурсами  та провести аналіз джерел їх формування на підприємстві Автоцентр „Ірпінь”. Предметом дослідження є система управління фінансовими ресурсами. Об’єкт дослідження: система управління фінансовими ресурсами ”Автоцентр „Ірпінь”.

Выводы:Матеріальним носієм фінансових відносин виступають фінансові ресурси.  Саме це виділяє фінанси із сукупності економічних категорій. Можна сказати, що фінанси як сукупність економічних відносин знаходять своє конкретне вираження у фінансових ресурсах, переважаючою формою яких є фонди. Обсяг виробництва, його ефективність зумовлюють розмір, склад, і структуру фінансових ресурсів підприємства. У свою чергу, від величини фінансових ресурсів залежить зростання виробництва та соціально-економічний розвиток. Наявність фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають фінансове благополуччя підприємства: платоспроможність, ліквідність, фінансову стійкість. Фінансові ресурси підприємств незалежно від форм власності формуються в процесі розподілу створеного продукту. Місце і роль фінансових ресурсів у розширеному відтворенні можна чітко визначити лише тоді, коли матимемо їх теоретичне обґрунтування як економічної категорії. Фінансові ресурси господарюючого суб’єкту – це грошові засоби, які знаходяться в його розпорядженні. Фінансові ресурси спрямовуються на розвиток виробництва (виробничо-торгівельного процесу), утримання та розвиток об’єктів невиробничої сфери, споживання, а також можуть залишатися в резерві. Фінансові ресурси, які призначені для розвитку виробничо-торгівельного процесу (закупівля сировини, товарів та інших предметів праці, засобів праці, робочої сили, та інших елементів виробництва) представляють собою капітал в його грошовій формі. Таким чином, капітал – це частина фінансових ресурсів. Капітал це гроші, які вкладені в обіг. Обіг грошей здійснюється шляхом вкладення їх в підприємництво, наданням позик, здаванням в найм . Капітал – це гроші, які призначені для здобуття прибутку. Аналітична частина роботи виконана за матеріалами Автоцентр „Ірпінь”. Було проаналізовано наступне. Провідним видом діяльності підприємства ”Автоцентр „Ірпінь” є оптова та роздрібна торгівля паливно-мастильними матеріалами та супутніми матеріалами. У своєму складі підприємство має 5 СТО. Виручка від реалізації в 2008 році порівняно із 2007 роком збільшилась на 742,90 тис. грн., в 2009 році порівняно із 2008 роком вона зросла на 2288,4 тис. грн. Таке зростання виручки від реалізації слід насамперед пояснити зростанням кількості замовлень на послуги, зниженням собівартості робіт. Ефективність використання фінансових ресурсів впливає на фінансову стійкість підприємства, його ліквідність, платоспроможність, ділову активність та рентабельність. Значення коефіцієнта фінансової незалежності протягом аналізованого періоду зростає, що слід оцінити позитивно. В 2008 році показник зріс порівняно із 2007 роком на 30%, в 2009 році порівняно із 2008 роком зріс на 8%. Таке зростання слід пояснити зменшення суми позикового капіталу та зростання частки власного капіталу. Коефіцієнт маневреності власного капіталу говорить про те, що у 2007 р. 92% власного капіталу використовувалась для фінансування поточної діяльності. У 2009 р. лише 78% власного капіталу використовувалась для фінансування поточної діяльності. Провівши детальний аналіз діяльності підприємства, можна виділити такі основні причини, які прискорюють настання кризи. По-перше, некомпетентність управлінців, які вчасно не відреагували на зміну попиту на продукцію та не провели попереднього дослідження перед тим, як підвищувати ціни. По-друге, навіть при високих цінах підприємство могло б забезпечити собі прибуток, якби не значні витрати на управління. Як показав аналіз, лише витрати на оплату праці управлінського персоналу обходяться підприємству більше, ніж такі ж витрати на робітників. Думка про те, що диференціація посадових обов’язків забезпечить належний контроль та призведе до отримання все більших прибутків, є більш ніж помилковою. Важливим моментом при виявленні основних причин зниження фінансової стійкості є аналіз впливу зовнішніх факторів та конкурентного середовища. Було запропоновано із метою вдосконалення управління фінансовими ресурсами наступне: оптимізувати роботу фінансової служби підприємства, використати механізм фінансового ліверіджу, оптимізувати процес управління дебіторською заборгованістю. Важливим напрямком підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами підприємства є розробка заходів по зниженню дебіторської заборгованості підприємства. При відсутності реагування агента зовнішнього середовища – покупця на роботу агентів внутрішнього середовища – юридичного відділу та менеджерів з продажу, юрисконсультом повинна оформлятися претензія з позовом до господарського суду. Дана процедура дозволяє фінансово-економічному відділу спрогнозувати майбутні грошові потоки.

Литература:1. Бирман Л. Экономика фирмы. Учебное пособие. М.:М/н ун-т бизн. и управл., 2001-104с. 2. Бланк И.А. Управление денежными потоками. К.: Ника-Центр Эльга, 2001. - 528 с. 3. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. К.: Ника-Центр Эльга, 2004. - 528 с. 4. Бойчик Н. Економіка підприємства. Навч. посібник. К. Атіка, 2001-298с. 5. Вітлинський В.В., Пернарівський О.В., Баранова А.В. Оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику банку // Фінанси України.- 1999.-№12.-с.12-18. 6. Волков О. Экономика предприятия. Курс лекций. М: Инфра-М,2001-280с. 7. Гаєвська Л. Економіка, підприємства. Навч.-метод.пос. Ірпі.: Акад.ДПС, 2001-145с. 8. Глазунов В.Н. Анализ финансового состояния предприятий // Финансы.- 1999. -№2.-с.25-28. 9. Горицька Н. Суть і порядок заповнення звіту про рух грошових коштів згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 // Галицькі контракти. – 1999. - №51.- с.16-18. 10. Грузинов В. Экономика предприятий. -Финансы и статистика,2001-218с. 11. Економіка виробничого підприємства. Навч. пос. К.: Знання,2001- 405с. 12. Економічна теорія: Макро- і мікроекономіка. За ред. З. Ватаманюка. – К.: Альтернативи, 2001. – 606с.   13. Жданов С. А. Методы и рыночная технология экономического управления. – М.: Дело и Сервис, 1999. – 382с. 14. Жежера М. Порівняльна характеристика методики проведення аналізу фінансового стану підприємства в Україні та за кордоном //Економіка. Фінанси, право. – 1999. - №5.-с.21-28. 15. Жиделева В. Экономика предприятия. Учебное пособие. М.: Инфра-М, 2000-133с. 16. Жмалев В.Г., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності.— К.: Україна, 2000.— 454 с. 17. Зайцев Н. Экономика промышленного предприятия. М.: инфра-М, 2000-358с. 18.  Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. носіб.- К.: МАУП, 2001. С 40-42. 19. Карпова Т. П. Управленческий учет: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 350 с. 20. Кейлер В. Экономика предприятия. Курс лекций. М.:Инфра-М, 2000-132с. 21. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.- 387 с. 22. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 2003, С. 312. 23. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.:КНЕУ, 2001- 456с. 24. Попович П. Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві: Підручник. – Тернопіль, 1998.-215 с. 25.  Примак Т. Економіка підприємств. Навч.пос. К.:3нання,2001- 178с. 26. Савицкая Г.П. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск: ООО «Новое знание», 2001. – 668 с. 27.  Слав’юк О. П. Фінанси підприємств. Підручник. К.:КНЕУ, 2002-456с. 28. Ткаченко Н. М. Економіко-правовий характер власного капіталу: функції і формування // Підприємство, господарство, право. Науково-практичний журнал. – 2001. - №5. – С. 109-111. 29. Ткаченко Н. М. Теоретико-методологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку. – К. : А. С. К., 2001. – 348 с. 30. Ткаченко Н. М. Формування і облік залученого капіталу // Регіональні перспективи. Науково-практичний журнал. – Полтава, 2001. – № 2-3 / 15-16/. – С. 28-32. 31. Ткаченко Н., Родіонова О. Сучасна платіжна система України та основнв проблеми її функціонування // Підприємство, господарство і право. – 1996. - №1. – С. 14-18. 32.  Чечетов М., Мендрул О. - Корпоративне управління в умовах економічної трансформації // Економіка України. – 2001. - №4. – С. 10-19.  33. Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. – М.: Инфра-М, 2000, С. 98.