Оцінка ефективності стратегічного планування на туристичному підприємстві

Содержание:Вступ 3 1.Сутність стратегічного планування та необхідність оцінки його ефективності 5 2.Особливості стратегічного планування на туристичному підприємстві та оцінка його ефективності 13 Висновки 20 Література 21

Вступление:Незаперечною позитивною ознакою сучасного етапу суспільного розвитку України є посилення уваги як політиків та науковців, так і пересічних громадян до проблеми формування та досягнення стратегічних пріоритетів, створення стратегії розвитку. Поняття "стратегію" досить часто спрощено розуміють як план дій, розрахований на довготерміновий період. В економічному словнику за редакцією С. Мочерного зазначається: економічна стратегія – це "довготерміновий курс економічної політики, який передбачає вирішення великомасштабних економічних і соціальних завдань". Визначення поняття "економічна стратегія", з точки зору економічної науки, це цілісна система дій суб'єкта, спрямована на реалізацію мети, завдань та пріоритетів його економічного відтворення з урахуванням комплексу впливів ендогенних та екзогенних чинників, розрахована на тривалий період. Так, А. Чанднер, відомий фахівець зі стратегічного планування, розглядав стратегію як "визначення базових довготермінових цілей та орієнтирів підприємства, вибір основних дій та забезпечення необхідних для досягнення таких цілей ресурсів". Основним процесом у виборі та розробці стратегії він визначав раціональне планування. У господарській практиці вітчизняних підприємств механізм стратегічного планування передбачають на етапі встановлення. Упровадження у практику діяльності підприємств механізму стратегічного управління доцільно розглядати в історичному аспекті. Еволюція системи планування характеризується такими фазами розвитку: ? поточне планування та бюджетування ("за відхиленнями") – планування обмежується розробкою бюджетів і поточних планів; ? екстраполяційне планування (від досягнутого) – застосування елементів аналізу та контролю ситуацій, що склалися в організації та поза нею; ? стратегічне планування – опанування "стратегічного мислення", спрямоване на зменшення загроз, що впливають на діяльність підприємств; ? стратегічне управління – підготовка до майбутнього, де використовуються всі досягнення попередніх фаз та віднаходяться можливості впливати та адаптуватися до ринкових змін. В умовах нестабільного зовнішнього середовища набирає значущості стратегічне планування. На сучасному етапі ринкової економіки вітчизняні підприємства України повинні самостійно визначати цілі функціонування на перспективу та вибирати шляхи досягнення ключових результатів своєї діяльності. У разі, коли керівники (власники) підприємств націлені на довготермінове функціонування на ринку, то закономірно, щоб система планування діяльності підприємства набула стратегічного характеру. Важливе місце стратегічне планування займає в діяльності туристичного підприємства.

Выводы:Отже, стратегічне планування є потрібним для кожного підприємства, оскільки воно допомагає ефективніше управляти ресурсами підприємства. Для розроблення правильної стратегії потрібно дотримуватися всіх правил на кожному етапі. Кожен працівник підприємства повинен бути ознайомлений із стратегією його діяльності і прикладати максимум зусиль до її реалізації, а керівництво повинно стимулювати працівників для ефективнішого виконання стратегічних планів. Стратегічне планування – це діяльність, яка передбачає визначення орієнтирів розвитку підприємства, необхідних ресурсів та шляхів досягнення встановлених цілей. Тому основні завдання стратегічного планування полягають у визначенні перспективних цілей та напрямків діяльності, визначенні раціонального шляху досягнення цілей та формуванні моделі розвитку підприємства. Моделі стратегічного планування включають такі етапи: цілеутворення, аналіз, прогнозування, реалізація стратегії, контроль. Таким чином, стратегічне планування – це набір дій та рішень щодо розробки і реалізації стратегій. На підприємствах України стратегічне планування майже не здійснюється і тому спеціалісти і керівники вітчизняних підприємств, зокрема і торгівельних, не мають досвіду, знань та не знають переваг стратегічного планування. Одна з причин полягає в тому, що методи стратегічного планування, які використовуються у зарубіжній практиці, не адаптовані до вітчизняного ринку, і, як наслідок, результати їхнього використання виявляються не завжди задовільними.

Литература:1. Алимов О.М., Ігнатієва І.А. Балансування стратегій в стратегічному наборі підприємства// Актуальні проблеми економіки, № 7(49). – 2005. – С. 109-115. 2. Економічний словник – довідник, за ред. С.В. Мочерного, К.: "Femina", 1995 р.,88ст. 3. Жаліло Я. Економічна стратегія як категорія сучасної економічної науки// Економіка України, № 1. – 2005. – С. 19-27. 4. Пастухова В. Стратегічне планування діяльності підприємства в умовах нестабільності зовнішнього середовища// Торгівля і ринок України.: Темат.зб.наук.праць – Вип. 9.Том 2. – Донецьк. – 1999. – С. 154-160. 5. Пастухова В. Стратегічне планування на підприємстві// Економіка України. – 200, № 11. – С. 37-43. 6. Устенко А., Петрина М. Стратегічне планування як метод удосконалення управління підприємством// Регіональна економіка, № 2. – 2003. – С. 98-105. 7. Циба Т.Є. Особливості й механізм стратегічного планування// Актуальні проблеми економіки, № 2(56). – 2006. – С. 159-172.