Розвиток торговельно-економічних відносин України з Австрією стан проблеми, механізми вдосконалення

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. 7 МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДВОСТОРОННЬОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ КРАЇН В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 7 1.1.Роль міжнародної торгівлі для ефективного розвитку країни в умовах глобалізації 7 1.2.Сучасні організаційні форми здійснення зовнішньоторговельних відносин 14 1.3.Сучасні двосторонні торговельні відносини в умовах глобальної  торговельної системи СОТ 28 РОЗДІЛ 2. 46 АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ З АВСТРІЄЮ 46 2.1.Оцінка показників структури та інтенсивності розвитку зовнішньої торгівлі Австрії 46 2.2.Українсько-австрійські торговельні відносини, динаміка та сучасний стан 57 2.3. Інвестиційне співробітництво України та Австрії, динаміка та сучасний стан 65 2.4.Політико-правове забезпечення торговельних відносин України з Австрією 71 РОЗДІЛ 3. 78 МЕХАНІЗМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДВОСТОРОННІХ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ З АВСТРІЄЮ 78 3.1.Потенціал торговельної взаємодії. 78 3.2.Інвестиційне співробітництво. 91 3.3.Напрямки вдосконалення правового забезпечення. 97 ВИСНОВКИ 107 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 111

Реферат:Дипломна робота містить 117 сторінок тексту, 17 таблиць,  5 рисунків, 87 джерел літератури, 5 додатків. Розвиток торговельно-економічних відносин України з Австрією: стан, проблеми, механізми вдосконалення Об’єктом дослідження виступає торговельно-економічні відносини. Предметом дослідження виступає торговельно-економічні відносини України з Австрією. Метою дипломної роботи є аналіз розвитку торговельно-економічних відносин України з Австрією, розробка механізму вдосконалення. Завданнями роботи є: з’ясувати роль міжнародної торгівлі для ефективного розвитку країни в умовах глобалізації; проаналізувати сучасні організаційні форми здійснення зовнішньоторговельних відносин; оцінити сучасні двосторонні торговельні відносини в умовах глобальної  торговельної системи СОТ; оцінити показники структури та інтенсивності розвитку зовнішньої торгівлі Австрії; дослідити українсько-австрійські торговельні відносини; вивчити особливості інвестиційного співробітництва України та Австрії; проаналізувати політико-правове забезпечення торговельних відносин України з Австрією; розробити механізми вдосконалення двосторонніх торговельно-економічних відносин України з Австрією. За результатами дослідження сформульовані заходи щодо удосконалення двосторонніх економічних відносин України та Австрії, зокрема розглянуто потенціал торгівельної взаємодії, потенціал інвестиційної співпраці, напрямки покращення нормативно-правового забезпечення  торгівельно-економічних відносин. Одержані результати можуть бути використані для розробки механізмів поліпшення торгівельно-економічних відносин між Україною та іншими країнами світу. Рік написання 2010 Рік захисту 2010

Вступление:Міжнародна торгівля є історично і логічно першою формою світогосподарських зв'язків в світовій економіці. І, не дивлячись на те, що в сучасних умовах провідною формою міжнародних економічних відносин є не вивіз товарів, а зарубіжне інвестування, на неї доводиться 4/5 сукупного об'єму світогосподарських зв'язків. Це було пов'язано, по-перше, з її великим значенням для розвитку національних економік і, по-друге, з її місцем в системі міжнародних економічних відносин. Міжнародна торгівля є найбільш розвиненою формою міжнародних економічних відносин і за своїми обсягами і функціями посідає окреме місце в досить складній системі світових господарських зв’язків. Вона опосередковує практично всі види міжнародного співробітництва. Ось чому теоретичне дослідження міжнародної торгівлі викликає інтерес у багатьох як вітчизняних так і іноземних учених. За визначенням Дж.Сакса, економічний усіх будь-якої країни залежить від зовнішньої торгівлі. Кожна країна постає перед вибором найбільш ефективної зовнішньоторговельної політики і зацікавлена у спеціалізації того виробництва, в якому вона має найбільші переваги та найменші слабкості і для якого відносний виграш є найбільший. Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що: • по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв'язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічної співпраці; • по-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами кінець кінцем визначає динаміку міжнародного обміну послугами; • по-третє, розвиток міжнародної торгівлі є важливою передумовою регіональної економічної інтеграції і сприяє подальшому поглибленню міжнародного розподілу праці; • по-четверте, стимулює процеси зарубіжного інвестування і міжнародних розрахунків. Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній системі світогосподарських зв’язків. Вона опосередковує практично всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб’єктів, міжнародний трансфер технологій і т.д. До стабільного зростання міжнародної торгівлі спричинилося кілька факторів: 1) розвиток міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва; 2) НТР, яка сприяла оновленню основного капіталу створенню нових галузей економіки, що прискорило реконструкцію старих; 3) активна діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку; 4) регулювання (лібералізація) міжнародної торгівлі в межах Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ); 5) лібералізація міжнародної торгівлі, перехід багатьох країн до режиму, що передбачає скасування кількісних обмежень імпорту й істотне зниження митних стягнень, - утворення вільних економічних зон; 6) розвиток торговельно-економічної інтеграції: усунення регіональних бар’єрів, формування спільних ринків, зон вільної торгівлі; 7) здобуття політичної незалежності колишніми колоніальними країнами. Виділення серед них «нових індустріальних країн», економічна модель яких орієнтується на зовнішній ринок. Таким чином, становлення світового ринку як системи, як результату потужного і невпинного процеси інтернаціоналізації виробництва й обміну пов’язане з промисловим переворотом, з розвитком розширеного відтворення на індустріальній основі. Поглиблення міжнародного поділу праці в умовах сучасної техногенної цивілізації веде до подальшого бурхливого розвитку світового товарообороту. Глобалізація світової економіки є однією з основних рис сучасної епохи, яка виявляється в інтеграції національних економік у світову економіку. Глобалізація є багатовимірним процесом, який охоплює усі сфери суспільної життєдіяльності, докорінно змінює принципи і характер повсякденної людської практики. Глобалізація передбачає інтернаціоналізацію виробництва та формування виробничих зв’язків у межах діяльності корпорацій, а також розширення фінансових операцій у світовому масштабі. Основними параметрами глобалізації є зближення різних країн світу (інфраструктура, виробництво і споживання, принцип маркетингу), а також процес глобалізації ринків капіталу, коли національні ринки зі значними за обсягом операціями між країнами поєднуються у єдиний глобальний ринок капіталів. Розвиток світової економіки циклічний, за зростанням йде спад, який дає час виправити помилки і економічні прорахунки, а також основу для подальшого розвитку економічних стосунків і в першу чергу міжнародної торгівлі. Сьогодні вона є особливо важливим чинником економічного росту як національного, так і світового господарства в цілому. Тому питання аналізу причин та наслідків економічної кризи для вітчизняної економіки і перспектив розвитку зовнішньої торгівлі здобувають зараз особливу актуальність, насамперед, на рівні держави. Дослідження, результати якого представлено в дипломній роботі, базуються на відкриттях та узагальненнях таких теоретиків, як А. Сміт, Д. Рікардо, Е. Хекшер, Б. Олін, Дж. Сакс. Дослідженню сучасних тенденцій розвитку світової торгівлі присвячено паці таких вітчизняних вчених, як І. Дюмулен, О. Гребельник, Д.Лук'яненко, Ю. Макогон, В. Новицький, Ю. Пахомов, І.Родіонова, В.Фамінський та інші. Метою дипломної роботи: аналіз розвитку торговельно-економічних відносин України з Австрією, розробка механізму вдосконалення. Мета дипломної роботи визначає основні завдання: • з’ясувати роль міжнародної торгівлі для ефективного розвитку країни в умовах глобалізації; • проаналізувати сучасні організаційні форми здійснення зовнішньоторговельних відносин; • оцінити сучасні двосторонні торговельні відносини в умовах глобальної  торговельної системи СОТ; • оцінити показники структури та інтенсивності розвитку зовнішньої торгівлі Австрії; • дослідити українсько-австрійські торговельні відносини; • вивчити особливості інвестиційного співробітництва України та Австрії; • проаналізувати політико-правове забезпечення торговельних відносин України з Австрією; • розробити механізми вдосконалення двосторонніх торговельно-економічних відносин України з Австрією. Предметом дослідження є торговельно-економічні відносини України з Австрією. Об’єктом дослідження є торговельно-економічні відносини. Обсяг і структура роботи: робота структурована на три розділи, містить вступ, висновки, список використаних джерел та додатки. Основні джерела, на основні яких написана робота – періодичні видання, статистичні матеріали, підручники відомих українських та зарубіжних науковців, інтернет-сайти, нормативно-правові акти тощо. Наукове обґрунтування значення обраної теми полягає у наступному: • проаналізовано механізми та інструменти двосторонньої торговельної взаємодії країн в умовах глобалізації; • оцінено стан та проблеми розвитку торговельно-економічних відносин України з Австрією; • розроблено механізми вдосконалення двосторонніх торговельно-економічних відносин України з Австрією.

Выводы:На основі дослідження, проведеного у дипломній роботі, слід зробити наступні висновки. Міжнародна торгівля – основна форма міжнародних економічних відносин, оскільки включає торгівлю не лише товарами в речовому розумінні цього слова, але і самими різноманітними послугами (транспортними, фінансовими, послугами для бізнесу, туристичними та ін.). Торгівельні протиріччя є найбільш гострими в світовій економіці, а лібералізація торгівельних стосунків – предметом обговорень в одній з найбільш впливових міжнародних організацій – Світовій організації торгівлі. Останніми десятиліттями і напрямі та структурі світової торгівлі відбуваються значні зрушення, які не піддаються вичерпному поясненню в рамках класичних теорій міжнародної торгівлі. Це сприяє, як подальшому розвитку вже існуючих теорій, так і розробці альтернативних теоретичних концепцій. Причинами цього є: • перетворення технічного прогресу в домінуючий фактор світової торгівлі; • зростаюча питома вага в торгівлі зустрічних поставок подібних промислових товарів, які виробляються в країнах з приблизно однаковою забезпеченістю факторами виробництва; • різке збільшення частки світового товарообігу. За специфікою предмета торгівлі можна виокремити такі форми міжнародного торговельного обміну: 1.торгівля сировинними товарами; 2.торгівля промисловими товарами, машинами та обладнанням, у т. ч. товарами широкого вжитку та машинно-технічною продукцією (готовою, в розібраному вигляді, комплектним обладнанням); 3.торгівля продукцією інтелектуальної праці, у т. ч. патентами і ліцензіями та інжиніринговими послугами; 4.торгівля послугами. В другому розділі проведений аналіз стану та проблем розвитку торговельно – економічних відносин України з Австрією. Австрійська республіка займає важливе місце у світовій економічній діяльності. В області зовнішньоекономічної політики Австрія виступає за розвиток співробітництва з усіма країнами, розглядаючи зовнішньоекономічні зв'язки як найважливіший елемент міждержавних відносин у сучасному багатополярному світі. Австрія відіграє значну роль у світовій економіці й міжнародній торгівлі. Промисловість країни через її відносно невеликі масштаби приречена на активну інтеграцію в систему міжнародного поділу праці. Найважливішими торговими партнерами Австрії на сьогодні є: Німеччина, Італія, США, Швейцарія, Угорщина, Франція. Територіальна близькість до країн Центральної та Східної Європи є однією з основних причин для зростання значення торгівлі та економічної співпраці з цими країнами. Частка австрійського експорту в цей регіон склала у 2008 році 23,3%. Протягом 2008 року ВВП (за поточними цінами) збільшився на 11,4 млрд. євро або на 4,2%. ВВП на душу населення становив 33 820 євро (+ 3,8%).  Найбільший внесок у ріст ВВП зробили енерго- та водопостачання (+6,6 %) та туристична сфера, особливо готельний бізнес (+3,8%). Хоча зростання товарного виробництва уповільнилось у порівнянні з попередніми роками (у 2006 році реальний приріст становив 9,9%, у 2007 році +5,5%), але досі залишається суттєвим (+3,5% в 2008 році). Показники зростання у виробничому секторі (+3,3%) майже вдвічі перевищили аналогічні показники у сфері послуг (+1,3%). На уповільнення зростання сфери послуг насамперед вплинула важка ситуація у банківській та страховій сферах Австрії. Українсько-австрійське торговельне співробітництво було започатковане ще за часів СРСР, коли Австрія входила до числа основних споживачів українського прокату, вугілля, чавуну, залізної руди. У 2008 році товарообіг товарами та послугами між Україною та Австрією досяг 2 215  млн. дол. США, причому український експорт товарів та послуг дорівнював 854 млн. дол. США і збільшився на 40 % порівняно з 2007 р., а імпорт австрійських товарів та послуг склав 1361 млн. дол. США (збільшився на 41 %) Від’ємне для України сальдо склало 507 млн. дол. США. На сучасному етапі процес інвестиційного співробітництва між підприємствами Австрії та України розвивається динамічно. Австрія є одним з найактивніших представників іноземного капіталу в Україні. Найбільш привабливими галузями вітчизняної економіки для інвесторів Республіки Австрія є банківська-фінансова, страхова, а також хімічна та електротехнічна промисловість й переробка сільськогосподарської продукції. Станом на 1 квітня 2009 року Австрія входить до числа провідних інвесторів української економіки і займає четверте місце після Кіпру, Німеччини та Нідерландів у списку 124 іноземних країн, що вклали свої кошти до України. В третьому розділі було розроблено механізми вдосконалення двосторонніх відносин України з Австрією. Слід наголосити, що сьогодні, ділові відносини сьогодні є гарним прикладом продуктивної співпраці. Протягом останніх кількох років Україна напрацювала значну нормативну базу та інтегрувалася до міжнародних торговельних процесів, які дозволили, зокрема, спростити митну та торговельну політику. Мета - сформувати таке економічне поле, яке характерне й адаптоване до західного бізнесу, щоб в Україні західні підприємства могли ефективно працювати. Отже, український та австрійський бізнес потребують постійного активного діалогу, а відтак заходи мають усіляко підтримуватися як такі, що надають нові можливості діловим колам двох країн. Для України цікавим є альтернативний проект: проект Nabucco, в якому беруть участь 15 країн. Він передбачає постачання середньоазійського та каспійського газу через Азербайджан, Грузію, Туреччину, Болгарію, Угорщину, Румунію і Австрію. Австрійські торгівельні фірми володіють багаторічним досвідом діяльності на світових ринках. Саме тому вони можуть ефективно допомогти під час здійснення експортно-імпортних торгівельних операцій. Транзитна торгівля, тобто налагодження торгівельних зв’язків між двома ринками за посередництва австрійської фірми, стає дедалі частіше популярною. В Україні існує ряд передумов для залучення інвестицій: • вона становить один з найбільших ринків у Європі, який характеризується великим, з точки зору природних і людських ресурсів, потенціалом, що, у свою чергу, значно підвищує інтерес до неї з боку світових ТНК; • доступ до стратегічних ринків, зокрема, ЄС, Росії, сусідство із Середнім Сходом; • інтерес інвесторів до гірничодобувної промисловості, сільського господарства, хімічної промисловості та металургії. Досить позитивним моментом є те, що необхідність поліпшення інвестиційного клімату усвідомлюється і урядом, і Президентом України. Це одне з пріоритетних завдань економічної політики держави, про що свідчать затверджені концепції Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2008-2011 роки і створення Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України. Таким чином, покращення інвестиційного клімату України підвищить інтерес з боку австрійських інвесторів.

Литература:1. Авдокушин Е. Международные экономические отношения: учеб.пособие для вузов / Е.Авдокушин.-6-е изд., перераб.и доп.-М.: ИКЦ Маркетинг, 2001.-340 с. 2. Александрова В. СП як форма трансферу технологій / В. Александрова // Вісник національної академії наук України. − 2007. − № 12. − С. 24. 3. Ашихмін Д.Б.. Економічна криза як можливість для розвитку міжнародної торгівлі – Збірник праць здобувачів ДонНУ. – 2009.- с.192-196. 4. Білецька Г.М., Ковтунович Н.Л. Інвестиційний клімат: проблеми сучасності та шляхи покращення // Економіка, фінанси, право. - №10. - 2007. - с.17-20 5. Бурковський І. Теорія міжнародної торгівлі / І.Бурковський.-К.: Основи, 2000. – 241 с. 6. Гаврилюк О.В. Іноземні інвестиції. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 1998.-200с. 7. Газета «2000», №15 (457) 10-16.04.2009г. 8. Гащицький О.А. Оцінка ефективності митної політики України в умовах вступу України до СОТ // Зовнішня торгівля.-2008.-№1. - с. 28-35. 9. Генеральна угода з тарифів і торгівлі Електронний ресурс. – Доступ. – http://wto.inform.org.ua/attach/Ugoda%20GATT%201947.pdf. 10. Дадалко В.А. Налогообложение в системе международных экономических отношений: Учеб. пособие / В.А. Дадалко, Е.Е. Румянцева, Н.Н. Демчук. – Мн.: Армита, 2005. –359 с. 11. Доклад о торговле и развитии, 2008год. Обзор. Конференция ООН по торговле и развитию. Организация объединенных наций. Нью-Йорк и Женева, 2008 год 12. Доповідь директора департаменту співробітництва із СОТ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Електронний ресурс. – Доступ. – http://www.wto.inform.org.ua/attach/Vystup%20Tsymbala%20na%20seminari.doc 13. Дячевська Л.П. Особливості економічного співробітництва України з державами Європейського Союзу в контексті геополітичного розміщення України // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва”/ За ред. В.Й.Лажніка і С.В.Федонюка. – Луцьк: РВВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2005.– С.203–208. 14. Дюмулен И.И. Международная торговля услугами. – М.: ЗАО “Издательство “Экономика”, 2003. – 315 с. 15. Жаліло Я. Деякі підсумки економічного розвитку України у 2007 р. Та першочергові завдання економічної стратегії держави Електронний ресурс. – Доступ. – http://www.niss.gov.ua/Monitor/March08/05.htm. 16. Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1991–2003) / Відп. ред. С. В. Віднянський – К.: Ґенеза, 2004. – 616 с. 17. Інвестування української економіки: Монографія / За ред. Сухорукова А. – К.: ОИЕ НАНУ, 2005. –516 с. 18. Кизима Т. Спільне підприємництво: проблеми та шляхи їх вирішення / Т. Кизима // Економіка України. - 2005.− № 7. − С. 88. 19. Ковальов А.А. Право СОТ как комплексний институт международного права // Российский внешнеэкономический весник, 2006. – №4. – 46 с. 20. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як А.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти. – К.: Либідь, 2004. – 607 с. 21. Колосінський О.Ю. Аналіз наслідків членства України в СОТ для зовнішньої торгівлі та співпраця з ЄС у рамках світової організації / Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. 22. Котенко А., Минин А. Налоговые конвенции как основа правового режима налогообложения нерезидентов // Бизнес. – 1997. – №5(212). – С.24–27. 23. Кузнєцов А., Романов В., Шелест В. Вступ України до СОТ: очікувані зміни в пріоритетах промисловості Дніпропетровської області Електронний ресурс. – Доступ. – http://www.niss.gov.ua/Monitor/Desember/15.htm. 24. Макогон Ю.В. ВЭД: организация, управлении, прогнозирование. – Донецк, 2004. – с.73-83. 25. Макогон Ю.В., Ляшенко В.І., Кравченко В.О. Регіональні економічні зв’язки і вільні економічні зони: Підручник. – Донецьк: Альфа-прес, 2004.– 544 с. 26. Мерза Н.З. Зовнішньоекономічні зв’язки України і країн Європейського Союзу // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право” / За ред. В.Й.Лажніка і С.В. Федонюка. – Луцьк: РВВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2005.– С.234–237. 27. Малютін О.К. Поліпшення інвестиційного клімату в Україні //Фінанси України. - №11. - 2008. - с.65-74 28. Мартьянов О., Лук’янов А. Проблеми економічної безпеки України в контексті вступу України до СОТ// Перспективи та проблеми участі України в Світовій організації торгівлі у контексті економічної безпеки: Матеріали наук.-практ. Конференції (Київ, 15.02.2002р.).- К.:РНБО, 2002.-С.179-182. 29. Матеріали круглого столу «Стратегія Європейської інтеграції в сучасних умовах» / Зовнішня торгівля: право та економіка. Науковий журнал. –2009. – №3(44). – с.115 – 157-165. 30. Міжнародна торгівля: навч.посіб./А.П.Румянцев, А.І.Башинська, І.М.Корнілова, Ю.В.Коваленко. – К.: Центр навч.літ-ри, 2004.-376 с. 31. Международная экономика. Учебное пособие./ Ю.В.Макогон, В.С.Смирнов, Н.А.Бударина. Под ред..проф..Ю.В.Макогона, Донецк, ИД, 2005.-340с 32. Миклашевская Н.А. Международная экономика: учебник / Н.А.Миклашевская, А.В.Хоопов; под общ.ред.А.В.Сидоровича; МГУ.-3 – е изд.-М.:Дело и сервис, 2004-352 с. 33. Митний кодекс України від 11.02.2002р. №92-IV Електронний ресурс. – Доступ. – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=92-15. 34. Нариси з історії дипломатії України. (О. І. Галенко, Є. Є. Каменський, М. В. Кірсенко та ін. під ред. В. А. Смолія) – К., Видавничій дім «Альтернативи», 2001. – 736 с 35. Нейкова Л. Прихована міграція прибутків спільних підприємств та її запобігання / Л. Нейкова // Фінанси України. − 2006. - № 8. − С. 24. 36. Орищенко Л.І. Правові основи та проблеми способів регулювання і обліку зовнішньої торгівлі послугами в рамках СОТ // Зовнішня торгівля.-2008.-№1. - с. 108-113 37. Поліванов В.Є., Тарасюк О.Б. Перспективи та проблеми торговельних відносин України та Австрії // Зовнішня торгівля.-2006.-№4. - с. 110-117. 38. Постанова Верховної ради України про Рекомендації парламентських слухань "Зовнішня політика України як інструмент забезпечення національних інтересів держави: здобутки, реалії та перспективи // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. – №20-21. – С.305 Електронний ресурс. – Доступ. – http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=1531-15. 39. Прокопчук А.В. Основні напрямки і пропозиції щодо вдосконалення механізму врегулювання суперечок у рамках СОТ // Зовнішня торгівля.-2008.-№1. - с. 50-57. 40. Регуш Л.В. Оцінка ефективності сучасного стану та прогноз правозастосовчої діяльності і співпраці податкових органів України щодо міжнародних договорів у сфері оподаткування та їх вплив на зовнішню торгівлю України // Зовнішня торгівля.-2008.-№1. - с. 57-63. 41. Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. – К.: Вимір, 1998. – 520 с. 42. Сардачук П. Д., Сагайдак О. П. Україна в двосторонніх міжнародних відносинах (кінець ХХ – початок ХХІ століть): Навч.-довід. посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – 328 с 43. Собчук М. Створення і діяльність СП / М. Собчук // Економіка АПК. − 2001. −№ 3. − С. 98. 44. Статистичний щорічник України за 2007 р. − К., − 2008. − 20 с. 45. Теории международной торговли // Бизнес.-2008.-с.6 46. Теории международной торговли // Управление бизнесом. Международный бизнес -2007.-с.4. 47. Угода про асоціацію з Європейським Союзом буде підписана до кінця 2010 року / http://www.nrcu.gov.ua/index.php?id=4&listid=109364 48. Україна і Світова організація торгівлі: шляхи наближення Електронний ресурс. – Доступ. – http://www.ieac.org.ua/index.php?id=5&ch_id=22&ar_id=1183&as=0. 49. Україна у процесах міжнародної інтеграції / За ред. д.е.н. В.Р.Сіденка. – Х.: Форт, 2003. – 280 с. 50.  Україна й Австрія мають потужний потенціал для активної співпраці / http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=821411 51. Україна і Австрія планують посилити співпрацю за умови світової фінансової кризи / http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2009/07/07/165243 52. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник; 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 446 с. 53. Фалалєєва Л.Г. Перспективи розвитку правового регулювання торговельних відносин між Україною та ЄС // Зовнішня торгівля.-2006.-№4. - с. 80-86. 54. Сергій Попов. Хімічна промисловість України може зупинитися // Економічна правда 18.06.2008 55. Харчук О.О. Особливості застосування принципів міжнародного економічного права у двосторонніх відносинах держав // Зовнішня торгівля.-2008.-№1. - с. 113-123 56. Чекаленко Л. Д. Зовнішня політика України: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 712 с. 57. Шнирков О.І. Торговельна політика Європейського Союзу: Монографія. – К.: Вид.-полігр. центр “Київський університет”, 2005.– 152 с. 58. Шнирков О.І. Торговельна політика ЄС щодо України // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2004.– Вип. 45 (Ч. 2).– С. 202–207. 59. Шнирков О. І., Копійка В. В., Муравйов В. І. Україна – Європейський Союз: економіка, політика, право: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006 – 268 с. 60. Шосталь С.О. Активізація інвестиційного процесу в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання // Статистика України.-2008.-№3. - с. 119-122 61. Юрчишин В. Політичне протистояння не дозволяє скористатися перевагами СОТ Електронний ресурс. – Доступ. – http://www.uceps.org/ukr/direction.php?news_id=9. 62. Юрчишин В. СОТ не винна у неконкурентоздатності українських товарів Електронний ресурс. – Доступ. – http://www.uceps.org/ukr/direction.php?news_id=9. 63. Юткина Т.Ф. Налоговедение: от реформы к реформе. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 293 с. 64. http://ukrstat.gov.ua 65. http://www.ua-reporter.com 66. http://www.mfa.gov.ua/austria 67. http://www.ukrexport.gov.ua 68. http://www.bmeia.gv.a 69. Федеральне міністерство економіки і праці Австрії // www.bmwa.gv.at. 70. Besters-Digler, Juliane. “Die Ukraine in Europa. Aktuelle Lage, Hintergruende und Perspektiven”, 2003, IDM, Boehlau Verlag, Wien, – 513 s. 71. International Trade Statistics 2007.– World Trade Organization, 2007.– 262 р. 72. Global Financial Stability Report. Responding to the Financial Crisis and Measuring Systemic Risks (April 2009). – Washington DC: International Monetary Fund, 2009. – 237 р. 73. Henric Horn and Petros C. Mavroidis The WTO Dispute Settlement System 1995-2004:Some descriptive statistics. – 2006. – 40 p. 74. Jackson J. The Jurisprudence of GATT and the WTO: Insights on Treaty Law and Economic Relations. – Cambridge; New York: Cambridge University Press, 2000. 75. Opinion 1/78, International Agreement on Natural Rubber 1979 ECR 2871. 76. Opinion 1/94, International agreements concerning services and the protection of intellectual property 1994. – I – 5267. 77. Piasecki R., Wolnicki M. The evolution of development economics and globalization // http://site.ebrary.com/lib. 78. Preparing the Doha Development Round: Improvements and Clarifications of the WTO Dispute Settlement Understanding – Conference Report, edited by Ernst-Ulrich Petersmann, published by Robert Schuman Centre for Advanced Studies, 2002. – 147 p. 79. Rosskogler, Gerald. “Ukraine – 10 Jahre unabhaengig: eine Zwischenbilanz”, 2002, IDM, Boehlau Verlag, Wien, – 80 s. 80. Streeten, P. (2001), Globalisation: Threat or Opportunity?, Copenhagen Business School Press, Copenhagen. 81. Terry John. WTO needs more power, not less. The Globe and Mail, Wednesday, May 3, 2000. 82. The Future of the WTO: Addressing institutional challenges in the new millennium. Report by the Consultative Board to the Director – General, 2004. – Р.49–61. 83. Trade Training Program Module 7: Dispute settlement in the WTO. Catapult network. Centre for Trade Policy and Law (Canada). 84. World Trade Organization. Annual Report. 10-th Anniversary WTO, Switzerland, 2005. – Р.140–149. 85. WTO 2000. 10 common misunderstandings about the WTO. – http://www.wto.org/english/thewto_e/whatis_e/10mis_e/10m00_e.htm 86. World Trade Report 2007. Six decades of multilateral trade cooperation: What have we learnt? – World Trade Organization, 2007.– 436 р. 87. Wirtschaftsblatt, Wer in Oesterreich mit der Ukrainern zusammenarbeitet, 25.02.06.