Практика валютного регулювання України за період 1991-2009 р.: особливості застосування окремих форм валютного регулювання та визначення перспектив його подальшого розвитку

Содержание:ЗМІСТ   ВСТУП.. 3 ПРАКТИКА ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ ЗА ПЕРІОД 1991-2009 Р.: ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ОКРЕМИХ ФОРМ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ЙОГО ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ.. 4 1.   Основа валютного регулювання України.. 4 2. Валютна політика Національного банку України.. 8 ВИСНОВКИ.. 11 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 12  

Вступление:ВСТУП   Розвиток ринкових відносин і входження України як незалежної держави у світове економічне співтовариство істотно підвищують увагу до правового регулювання валютних операцій. Валютне регулювання це – діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію валютних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями. Основними завданнями валютного регулювання є: організація системи курсоутворення, захист та забезпечення необхідного ступеня конвертованості валюти національної грошової одиниці; регулювання платіжної функції іноземної валюти та інших іноземних інструментів; організація внутрішнього валютного ринку та інше. Валютні правовідносини – це врегульовані нормами права комплексні суспільні зв’язки, що виникають в процесі організованої державою фінансової діяльності з приводу утворення і використання централізованих і децентралізованих фондів специфічних грошових засобів – валютних фондів. Особливістю механізму правового регулювання валютних відносин, як специфічного різновиду фінансових, є їх особлива владно-майнова природа, яка визначається розробленою державою моделлю функціонування національного валютного ринку України, формами участі резидентів в іноземних та міжнародних валютних ринках, участь в яких дозволяється законодавством України. Правові норми, які визначають порядок здійснення валютних операцій виконують регулюючу та контролюючу функції. Регулююча функція визначає обсяг прав та обов’язків осіб, що беруть участь у здійсненні валютних операцій, а контролююча, в свою чергу, забезпечує дотримання валютного законодавства при здійсненні валютних операцій.  

Выводы:ВИСНОВКИ   Таким чином, особливістю правового регулювання валютних операцій в Україні є існування певної сукупності валютно-правових норм, згідно яких встановлюються основи отримання дозволів ведення валютних операцій і заборони здійснення певних дій. Вони мають такі характерні риси: державно-владний характер, імперативність i категоричність приписів, що  прямо випливають з валютної політики держави. Певним чином помірна девальвація буде стимулювати закордонних інвесторів, які будуть продавати іноземну валюту за більш вигідним курсом та інвестувати в економіку гривні, емітовані для викупу інвалюти НБУ. Наприклад, Китай: у роки розвитку монетарні показники зростали на 350% за рік, а інфляція не перевищувала 7%. Інфляцію провокує не саме зростання грошових агрегатів, а те, яким чином витрачаються гроші. Помірна девальвація гривні, вважаємо, дозволить вийти на позитивне сальдо торговельного балансу, який сьогодні  негативний, і дасть позитивний імпульс до розвитку експортних галузей та всієї економіки в цілому.  

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ   1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. - К.: Преса України, 2000. – 80 с. 1.     Закон України „Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. №2121 - III // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу „Вісник Національного банку України"), №1 2001.   2.     Белінська Я.В. Практичні аспекти управління валютними ризиками // Фінанси та кредит № 11 2003. – с. 17-21. 3.     Береславська О.Тенденції валютного ринку України у 2004 році // Вісник НБУ №2 2005. - с.18-23. 4.     Джураева К. Переход к косвенному денежно-кредитному регулированию в условиях либерализации экономики (уроки международного опыта) // Экономическое обозрение №6 2000. - с. 56-59.