Класифікація видавництв

Содержание:Вступ 3 1. Видавництва та їх класифікація 5 2. Стадії видавничої роботи і структура видавництва 9 Висновок 13 Список літератури 14

Вступление:Галузь книговидання, поліграфії й книжкової торгівлі була утворена в 1963 році, коли був заснований Комітет з друку при Раді Міністрів СРСР із метою „реорганізувати мережу центральних і місцевих видавництв і створення замість них великих спеціалізованих видавництв”. Централізація дозволяла впорядкувати діяльність видавництв, що ставляться до різних відомств й істотно посилити ідеологічний контроль над ними завдяки введенню централізованої системи тематичного планування й координації, при якій контроль над кожною видаваною в країні книгою став здійснюватися вже на рівні авторської заявки. Трансформація цілей і завдань, які ставилися перед відомством при черговій його реорганізації, випливали з конкретної суспільно-політичної ситуації й відбивали в певній мері ступінь розвиненості ринкових відносин в економіці країни. За час свого існування відомство реалізувало безліч проектів, спрямованих на розвиток галузі книговидання. Насамперед , це заходи щодо розвитку вітчизняної поліграфії. В 1986 році в книговиданні почався період демократичних змін, у ході яких видавництвам було надане право самостійне затверджувати тематичні плани, почався розвиток альтернативних видавничих структур, утворені перші комерційні видавництва на кооперативній основі. Надзвичайно важливим для розвитку друку стало прийняття в 1990 році закону СРСР „Про друк й інші засоби масової інформації”, що декларував свободу друку й скасування цензури. Закон передбачав також можливість заснування засобів масової інформації не тільки юридичними, але й фізичними особами, що досягли 18 років. Установлювалося також, що заснування носить не дозвільний, а реєстраційний характер. В 1990-х роках замість монопольної-державної видавничої системи стала складатися багатоукладна система з видавництв різних форм власності. Уже в 1993 році випуск книг недержавними видавництвами перевищив випуск книг у державному секторі. А в 2000 році вони випускали вже 76% книг по кількості назв й 85% по тиражу. У результаті складностей перехідного до ринку періоду кінця 80-х - почала 90-х років відбувся різкий спад книговиробництва. Рекордне падіння обсягів випуску книг припало на 1992 рік, коли випуск упав на 5,3 тис. назв і на 300 млн. екземплярів. Випуск книг досяг нижнього рівня по числу назв і склав 28 716 видань.

Выводы:Часто рукописи редагуються поза видавництвом. Характер видань, що готуються, може зажадати залучення фахівців, яких видавництво не має. До того ж нерідко в підготовці видання беруть участь кілька редакторів, особливо коли мова йде про складні й відповідальні проекти. Може виявитися необхідним наукове, спеціальне, титульне або літературне редагування. У кожному конкретному випадку питання залучення для редагування авторського оригіналу позаштатних фахівців вирішується індивідуально. Одночасно з роботою над текстом редактор редагує авторські оригінали ілюстрацій. Ілюстрація покликана допомогти читачеві краще зрозуміти текст, доповнити його. За допомогою ілюстрації виражається зміст, що або неможливо, або складно передати в текстовій формі. Із цих позицій редактор й оцінює ілюстративний матеріал. Гарний дизайн книги значною мірою залежить від розуміння особливостей її оформлення. При цьому варто враховувати, що чималу роль тут грає художня композиція видання, тобто така побудова всього оформлення і його окремих елементів, що створює внутрішня єдність оформлення як художньо-поліграфічного твору мистецтва. Складається вона з компонентів поліграфічного набору (літер, пробільних матеріалів й ін.).

Литература:1. Жарков В.М., Кузнецов Б.А., Чистова И. Н. Экономика и организация издательского дела: краткий курс, М., 2002 2. Комаров Е.И., Маковеев Н.П. Эффективное издательство.: Менеджмент и маркетинг в изд. деяльности: Учеб.-метод. пособие для системы повышения квалификации / Ин-т «Открытое о-во». — М.: Логос: Моск. гос. ун-т печати, 2000. — 238 3. Редакційно-видавнича справа: досвід, проблеми, майбутнє / Київ. ун-т ім. Т.Шевченка; Горго Ю.П., Непийвода Н.Ф., Різун В.В. та ін.; За ред. В.В.Різуна. — К.: Ред.-вид. центр «Київ. ун-т», 1997. — 229, 1 с. 4. Тимошик М.С. Видавнича справа та редагування: Курс лекцій: Для студ. вищ. навч. закл., які навч. за спец. «Журналістика»: У 2 ч. / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Ін-т журналістики. — К., 2002