Проект і проведення PR-кампанії на створення позитивного іміджу політичного лідера

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ PR КАМПАНІЇ 6 1.1. Поняття та види PR кампанії 6 1.2.Фундаментальні засади проектування та проведення PR кампанії 10 Висновки за розділом 20 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ PR КАМПАНІЇ В ПОЛІТИЦІ 21 2.1.Тенденції   проведення PR кампанії в  політиці 21 2.2.Досвід зарубіжних країн проектування та проведення PR кампанії в  політиці 28 2.3.Досвід  проектування та проведення PR кампанії в  політиці в Україні 33 Висновки за розділом 39 РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТ І ПРОВЕДЕННЯ PR КАМПАНІЇ НА СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ 40 3.1.Аналіз факторів проведення PR кампанії на створення позитивного іміджу політика в Україні 40 3.2.Опис проекту PR кампанії на створення позитивного іміджу політика в Україні 45 Висновки за розділом 52 ВИСНОВКИ 53 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 55

Вступление:Актуальність теми: В умовах формування і функціонування демократичної політичної системи велика увага приділяється саме проблемам організації комунікативних потоків. Адже повноцінне функціонування демократії неможливе без конструктивних відносин між учасниками політичного процесу, обміну інформацією та налагодження постійно діючих комунікацій між ними Політична комунікація – системоутворюючий елемент політичної системи, механізм легітимізації влади. Саме для того, щоб завоювати електорат та утриматись на політичному олімпі, політики змушені через різноманітні засоби і в різних формах встановлювати та підтримувати зв’язки з громадськістю. Одним із засобів політичної комунікації є політична реклама. Саме з появою традицій демократичного волевиявлення різко зросла роль ЗМІ, посилився інтерес до методів впливу на масову свідомість як засобів боротьби за оволодіння владою. На сучасному етапі спостерігається підвищення уваги до ролі комунікативних технологій, зокрема політичної реклами. Політичні виборчі кампанії стали частиною життя як спеціалістів у сфері PR, так і безпосередніх об’єктів впливу – всього населення України. Кожна чергова кампанія, чи це парламентські, чи президентські вибори, привносить щось нове в методи впливу, застосування нових методик. Плакати, листівки, біг–борди, телереклама супроводжують кожну людину в період агітації Політична реклама в сучасних умовах стає настільки важливим чинником, що з нею обов’язково змушені рахуватися політики, які прагнуть здобути владу чи утримати її. Політична реклама – цілеспрямоване поширення будь-якої інформації чи ідей політичного характеру з метою їхнього впливу на масову свідомість. Тобто основне завдання політичного рекламування полягає в тому, щоб визначити мотивацію поведінки людей і відповідним чином впливати на неї. Вплив потрібно здійснювати таким чином, щоб це не було очевидним. Для цього необхідно викликати інтерес у виборців до кандидата і зробити його ім’я впізнаваним. Політичні лідери, котрі змагаються за владний олімп, почали активно використовувати досвід і знання, набуті у західноєвропейських країнах, запозичувати апробовані технології з проведення виборчих кампаній, які далеко не в усьому можуть задовольнити потреби українського політичного ринку. Тут варто враховувати й історичні традиції, і соціальні стереотипи, і особливості української політичної культури, і, можливо в першу чергу, своєрідність історичної долі української еліти. Відомо ж бо, що через масу об’єктивних причин, насамперед через кілька століть бездержавності, український народ втрачав національну еліту. Метою дослідження є проектування та розробка PR кампанії політичного лідера для підвищення його політичного рейтингу. Заданнями дослідження є: ? з’ясувати поняття та види PR кампанії; ? визначити особливості фундаментальних засад проектування та проведення PR кампанії; ? проналізувати тенденції   проведення PR кампанії в  політиці; ? систематизувати вітчизняний і зарубіжний досвід проектування та проведення PR кампанії в  політиці; ? проаналізувати фактори проведення PR кампанії на створення позитивного іміджу політика в Україні; ? окреслити проект PR кампанії на створення позитивного іміджу політика в Україні. Об’єктом дослідження є політичні еліти в Україні. Предметом дослідження є опис та розробка PR кампанії на створення позитивного іміджу політика в Україні. Інформаційною базою дослідження є праці у сфері політичної реклами та політичного PR, що розглядали фундаментальні основи проектування та проведення PR кампанії в  політиці в Україні. У роботі використано описовий та порівняльно-зіставний методи аналізу. Для виявлення кількісно-якісних характеристик цих одиниць застосовано метод контент-аналізу.  

Выводы:Проаналізувавши поняття та види PR кампанії, було досліджено, що PR кампанії досить широко використовуються як засоби просування, при цьому позитивний імідж сьогодні є надзвичайно важливим, часто вирішальним фактором у забезпеченні ефективної життєдіяльності суб'єктів (як окремих індивідів, так і організацій). Дослідження фундаментальних засад проектування та проведення PR кампанії дало змогу визначити, що проектування та проведення PR кампанії в політичній сфері засноване на значній кількості теореій проведення PR кампанії з урахуванням політичних стереотипів та теорій. Аналіз тенденцій   проведення PR кампанії в  політиці вказує на те, що при формуванні ефективного іміджу політика необхідно враховувати моральні цінності народу, котрі складають основу його свідомості. Йдеться про риси лідера, які хоче бачити в них народ, та які дозволяють лідерові здійснювати свої функції, в тому числі й переконувати електорат у правильності обраного рішення. Важливість цього аспекту пов’язана ще й з тим, що в цілому світі значно зросла залежність лідера від населення. Лідер не має можливості реалізовувати свою політику, не спираючись на широку підтримку народу. Розгляд досвіду зарубіжних країн проектування та проведення PR кампанії в  політиці свідчить про те, що в демократичному суспільстві політики повинні постійно підтверджувати легітимність свого перебування на високих посадах. Інакше кажучи, їм постійно, або, принаймні, у передвиборчий період, доводиться переконувати громадськість у тому, що вони гідні її репрезентувати. Аналіз досвіду  проектування та проведення PR кампанії в  політиці в Україні засвідчує тенденції щодо неможливості прямого копіювання методів проведення PR кампанії в політичному середовищі Украхни внаслідок особливостей національного менталітету та політикуму, тому виникає необхідність створення орієнтованої на українські реалії PR кампанії щодо формування позитивного іміджу політика  в Україні. Аналіз факторів проведення PR кампанії на створення позитивного іміджу політика в Україні, дав змогу зрозуміти що обєкт дослілження – Тігіпко С.Л. – має передумови для проведення активної PR кампанії на створення позитивного іміджу в Україні, враховуючи його тип політика-прагматика при цьому низька самооцінка та висока складність Я-концепції відповідає на широке коло соціальних стимулів. Вони прислухаються до думок інших і модифікують свою політичну поведінку на основі зворотного зв'язку. Провівши аналіз формування та проведення PR кампанії щодо позитивного іміджу Тігіпка С.Л. як політика  в Україні, було встановлено, що політичний електрорат політика було сегментовано, зроблено акцент на формування позитивних рис політика-прагматика, «сильного лідера» засобами ЗМІ, інтернет, політичні ток-шоу тощо, що дало безумовно позитивний результат та дозволило значно збільшити його політичний результат на президентських виборах.

Литература:1. Баронин А. С., Колпаков А.А. Правила игры в игре без правил / Grada Pub- Praha 2006. – с. 70-75. 2. Бебик В. М. Політичний маркетинг і менеджмент.- К.: МАУП, 1996.-с.144. 3. Викентьев И. Л. Приемы рекламы и Public Relations. – СПб.,1995. 4. Денисюк С.Г. Комунікативні аспекти політичного іміджу //Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – Випуск 20. – С. 505-510. 5. Денисюк С.Г. Формування позитивного іміджу України в умовах глобалізації //Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – Випуск 22. – С. 648-654. 6. Денисюк С.Г. Політичний імідж як відображення політичної свідомості громадян України в умовах соціально-політичних перетворень // Нова парадигма: Журнал наукових праць. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. – Випуск 45. – С. 133-140. 7. Денисюк С. Механізми трансформації іміджу країни у міжнародних відносинах // Політологічний вісник: Зб. наук. пр. – К.: ТОВ “ХХІ СТОЛІТТЯ: ДІАЛОГ КУЛЬТУР”, 2004. – Випуск 16. – С. 194-202. 8. Денисюк С.Г. Правова соціальна держава: імідж та реальність // Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії. Матеріали четвертої щорічної міжнародної науково-практичної конференції: 22-24 травня 2003 р. – Вінниця: ВІ МАУП, 2003. – С. 114-117. 9. Денисюк С. Політичний імідж України в контексті процесів глобалізації // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Збірник матеріалів VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції: 15-16 квітня 2004 р.; У 7-ми т. / Редкол.: Андрущенко В.П. та ін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – Т. 3. – С. 34-37. 10. Денисюк С. Як формується імідж політичного лідера? // Вінницькі відомості. – 2005. – 27 квітня. – С. 4. 11. Денисюк С.Г. Ґендерні аспекти формування іміджу політичного лідера сучасної України // Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії — шляхи європейської інтеграції. Матеріали шостої щорічної міжнародної науково-практичної конференції: 18-19 травня 2006 р. – Вінниця: ВІ МАУП, 2006. – С. 33-35. 12. Заярна О. Як переконати масову аудиторію: психологічні чинники ефективності пропаганди / О. Заярна // Нова політика. - 1999. - № 1. - С.42-45. 13. Иванова Татьяна Викторовна. Политичекий PR: Учеб.-метод. пособие / Академия украинской прессы; Центр свободной прессы. — К. : ЦВП, 2006. — 147с. 14. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков / Под. ред. Е. В. Егоровой-Гантман.- М.; Об-во „Знание” России, 1994. 15. Катлип Скотт М., Центер Аллен Х., Брум Глен М.. Паблик рилейшенз: Теория и практика:Пер. с англ.. — 8.изд. — М. : Издательский дом "Вильямс", 2001. — 614с. 16. Крилов И.В. Теорія и практика рекламы в России. – М., 1996. 17. Лісничий В.В. Сучасний виборчий PR: Навчальний посібник – 2-ге видання, переробл. та доп. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – с. 331-352. 18. Луценко К. В. Політична реклама як іміджеві технологія у системі комунікації та маркетингу. Автореферат десерт., - с. 3. 19. Макаревич Э. Игры интеллигентов, или Социальный контроль масс. (Все на выборы) / Э. Макаревич, О. Карпухин. - М. : Эксмо, 2003. - 480 с. 20. Моисеев Вячеслав Анатольевич. Паблик рилейшнз - средство социальной коммуникации. (Теория и практика). — К. : Дакор, 2002. — 501с. 21. Ольшанский Д. Политический PR / Д. Ольшанский. - СПб. : Питер, 2003. - 544 с. 22. Почепцов Г.Г.Символы в политической рекламе. – К., 1997. 23. Почепцов Г.Г. Имидж: от фараона до президента. – К.: Адеф – Украина, 1997. с.328. 24. Почепцов Г. Г. Коммуникативные технологии двадцатого века.- М.: „Рефл-бук”, К.: „Ваклер”, 2000. 25. Почепцов Г.Г. Имидж и выборы. – К., 1997. с. 91. 26. Приходько О. Информационный дизайн. «Зеркало недели» № 24, 1991. 27. Рудич Ф. Взаємодія опозиції і влади в Україні: спроба політичного аналізу // Сучасна українська політика: Політики і політологи про неї. – К., 2002, - с.34. 28. СергієнкоН. О. Психологічні прийоми в політиці: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2006.- с.34-40. 29. Супрун А., Янова Н. Политический маркетинг: новый взгляд на рейтинг // Социологические исследования. - 2000. – № 2. 30. Сучасний виборчий PR : навч. посіб. / В. В. Лісничий, В. О. Грищенко, В. М. Іванов, М. В. Кінах. - Сєвєродонецьк : ЕВРІКА, 2001. - 480 с. 31. Херманн М. Политическая коммуникация: воздействие средств массовой информации на общество в современных государствах Электронный ресурс // Выступление на конференции в Московской Школе политических наук 9 декабря 2000 г. – Режим доступа : http://www.nethistory.ru/biblio/1043179735.html. - Заголовок з екрану. 32. Холод В. Політологія: Навчальний посібник/ Володимир Холод,. - Суми: Університетська книга, 2001. - 405 с. 33. Bowler S., Farrell D. The internationalization of campaign consultancy / In J.Thurber and C.Nelson (ed.) Campaign warriors: Political consultants in elections. – Washington, D.C.: Brookings Institution Press, 2000. 34. Blumler J., Kavanaugh D., Nossiter T. Modern Communications versus Traditional Politics in Britain: Unstable Marriage of Convenience / Іn Swanson D., Mancini P. Politics, Media and Modern Democracy. – N.Y.: Praeger, 1996. 35. Blumler J., Gurevitch M. The Crisis of Public Communication. – N.Y.: Routledge, 1995. – 237 р. 36. Butler D., Ranney A. Electioneering: A Comparative Study of Continuity and Change. – Oxford: Clarendon Press, 1992. – 294 р. 37. Farrell D., Webb P. Political Parties as Campaign Organizations. / Іn Dalton R., Wattenberg M. Parties Without Partisans: Political Change in Advanced Industrial Democracies. – Oxford University Press, 2000. 38. Gunther R., Mughan A. The Media and Democracy in Comparative Perspective. – N.Y.: Cambridge University Press, 2000. – 444 р. 39. Mencher M. Basic Medi a Writing / М. Mencher. - Medison ; Wisconsin : Wm C. Brown Communications , Inc., 1993. - 457 p. 40. Scammell M. The Wisdom of the War Room: U.S. Campaigning and Americanization // Media, Culture & Society. – 1998. – Vol. 20. – № 2. 41. Sussman G. Global Electioneering: Campaign Consulting, Communications, and Corporate Financing. – Lanham, MD: Rowman and Littlefield, 2005. – 262 p. 42.  Swanson D., Mancini P. Politics, Media and Modern Democracy. – N.Y.: Praeger, 1996. – 288 р.