Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Економіка загальна»Міжнародні економічні відносини»

Основні напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності на ринку

Карточка работы:147п
Цена:
Тема: Основні напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності на ринку
Предмет:Міжнародні економічні відносини
Дата выполнения:2010
Специальность (факультет):международная экономика
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Київський Національний Університет ім. Шевченко (КНУ ім. Шевченка)
Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародної конкурентоспроможності 7 1.1. Конкурентоспроможність в системі міжнародних економічних відносин 7 1.2. Міжнародні конкурентні стратегії в умовах глобалізації світових товарних ринків 16 1.3. Інтернаціоналізація конкурентних стратегій українських виробників у міжнародному ринковому середовищі 20 Розділ 2. Аналіз та оцінка міжнародної конкурентоспроможності продукції сільськогосподарського машинобудування України на ринку країн ЄС 31 2.1. Дослідження можливостей конкурентоспроможності сільськогосподарського машинобудування на міжнародному рівні 31 2.2. Оцінювання та аналіз сільськогосподарського машинобудування України 40 2.3. Конкурентоспроможність України на ринку країн ЄС 46 Розділ 3. Розвиток міжнародної конкурентоспроможності машинобудування України 53 3.1. Переваги та недоліки конкурентної позиції машинобудування України на світових ринках 53 3.2. Рекомендації щодо посилення конкурентоспроможності сільськогосподарського машинобудування України на європейському ринку 69 Висновки 83 Список використаних джерел 88
Курс:5
Реферат:
Язык:укр.
Вступление:Актуальність. Диспропорційність економічного та соціального розвитку зумовлює загострення конкурентної боротьби не лише окремих країн, а й виробників товарів, фірм, галузей, регіонів, кластерів, так званого “ланцюга конкурентоспроможності”. Особливо їх взаємозалежність стала помітною на межі XX-XXI ст. Конкурентоспроможність є визначальним критерієм ефективності будь-якого суб’єкта, яка забезпечується за рахунок конкурентних переваг у боротьбі за ринки збуту, ресурси, за місце на ринку, за клієнта, за прибуток і т.ін., що визначає темпи зростання виробництва та рівень національної безпеки. Конкурентоспроможність - це володіння суб’єктом певними властивостями, які дають йому можливість розвиватись на інноваційній основі та перемагати у конкурентній боротьбі. В ідеалі за сучасного цивілізаційного розвитку в розвинутих ринкових економіках за їх відсутності суб’єкт неспроможний вступити в тривалу конкурентну боротьбу на відповідному ринку. Диференціація різних країн та регіонів залежно від рівня їх соціально-економічного розвитку, ступеня участі у міжнародному поділі праці, забезпеченості головними факторами виробництва, територіально-географічних та інших особливостей відіграє також неабияку роль. Гостра конкурентна боротьба спонукає країни до найширшого використання як внутрішніх, так і зовнішніх джерел і факторів економічного зростання, до гармонізації національної та міжнародної економічної політики, взаємопристосування господарських механізмів й інституціональних структур на міждержавному і міжнародному рівнях, уніфікації господарського законодавства. Проблемі міжнародної конкурентоспроможності присвячено безліч праць як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Але багато їх аспектів залишається недостатньо розкритими та обґрунтованими. Потребують подальшого дослідження теоретико-методологічні засади феномена міжнародної конкурентоспроможності, проблеми забезпечення високої конкурентоспроможності окремих країн та пошуку ними новітніх форм її досягнення, питання еволюційного розвитку міжнародної конкурентоспроможності, співвідношення, взаємозалежності, впливу податкової системи на міжнародну конкурентоспроможність. Окремі аспекти, зокрема податкового впливу на конкурентоспроможність, можна прослідкувати в працях таких зарубіжних вчених, як Е.Девід, Е.Ауербах, Л.Котліков, К.Сметтерс, Ж.Валізер, М.Колхаз, К.Шумахер, В.Бомоль, М.Якубьяк, М.Маліжевська, І.Орлова, М.Рокіцка та ін. Проблема конкурентоспроможності стала предметом досліджень учених західних країн: А.Бранденбургера, Р.Вернона, Е.Вогеля, Г.Грубера, П.Катценштейна, І.Кірцнера, М.Книша, С.Коуена, П.Кругмана, В.Леонтьєва, Ф.Ліста, А.Маршалла, Дж.Міля, Р.Нельсона, Б.Оліна, М.Познера, М.Портера, Д.Рікардо, Дж.Сакса, ІІ.Самуельсона, А.Смітта, Р.Солоу, С.Уінтера, Ф.Хайєка, Дж.Харта, Е.Хекшера, Дж.Хікса та ін.; російських учених: Г.Азоєва, Е.Кочетова, В.Петрова, Р.Фатхутдінова, І.Спиридонова та ін.; українських науковців - Л.Антонюк, О.Білоруса, Л.Гальперіної, Б.Губського, О.Каніщенко, Д.Лук’яненка, В.Новицького, Ю.Пахомова, А.Поручника, В.Сіденка, C.Соколенка, А.Філіпенка, Т.Циганкової, О.Шнипка, О.Шниркова, але більше в аспекті забезпечення конкурентоспроможності товарів, фірм, галузей, регіонів. Досі існує певна термінологічна невизначеність, методологічна неузгодженість авторських позицій, методично-інструментальна нерозробленість вимірювання конкурентоспроможності. Межа між конкурентоспроможністю фірм, галузей і конкурентоспроможністю країни є вкрай умовною. Економічний успіх держави, її конкурентоспроможність, визначаються наявністю в ній конкурентоспроможних галузей і виробництв. Та разом з тим міжнародна конкурентоспроможність країни є не простою сумою конкурентоспроможностей товарів, галузей, регіонів, а їх якісним поєднанням у комплексі з іншими факторами. Мета і завдання дослідження. Метою дипломної роботи є обґрунтування теоретичних і науково-методологічних положень щодо формування міжнародних конкурентних стратегій на ринку продукції сільськогосподарського машинобудування ЄС в період світової фінансової кризи, розробка шляхів забезпечення його стабільного та ефективного розвитку. Досягнення поставленої мети дипломної роботи передбачає розв’язання таких завдань: – проаналізувати сучасні методологічні підходи до питання сутності конкурентоспроможності в системі міжнародних економічних відносин; – надати характеристику міжнародним конкурентним стратегіям в умовах глобалізації світових товарних ринків; – розглянути інтернаціоналізацію конкурентних стратегій українських виробників у міжнародному ринковому середовищі; – дослідити можливості конкурентоспроможності сільськогосподарського машинобудування на міжнародному рівні; – проаналізувати та оцінити сільськогосподарське машинобудування України; – дослідити стан конкурентоспроможності України на ринку країн ЄС. – розкрити основні переваги та недоліки конкурентної позиції машинобудування України на світових ринках; – надати рекомендації щодо посилення конкурентоспроможності сільськогосподарського машинобудування України на європейському ринку. Об’єкт дослідження – міжнародна конкурентоспроможність як складова національної економіки України, процеси її формування і розвитку в сучасних умовах фінансової кризи та механізми регулювання. Предмет дослідження – теоретичні і практичні проблеми становлення та формування міжнародних конкурентних стратегій на ринку продукції сільськогосподарського машинобудування ЄС в умовах фінансової нестабільності. Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою даної дипломної роботи стали фундаментальні положення зарубіжної та вітчизняної теорії функціонування та розвитку міжнародної конкурентоспроможності. Для досягнення визначеної мети залежно від складності наукових завдань застосовувався комплекс загальнонаукових методів: аналіз і узагальнення, класифікація, оцінювання; системний та порівняльний аналіз. Проведено оцінку кількісних параметрів міжнародної конкурентоспроможності ринку продукції сільськогосподарського машинобудування України із застосуванням статистичних та економічних методів. Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури. Повний обсяг дипломної роботи складає 93 сторінки. Робота містить 3 рисунки до тексту, 6 таблиць, список  літератури із 78 найменувань. Обсяг основного тексту дипломної роботи складає 86 сторінок.  
Объём работы:
85
Выводы:На сьогодні конкуренція як одна із найголовніших рис ринкового господарства забезпечує творчу свободу особи, створює умови для її самореалізації в сфері економіки шляхом розробки і створення нових конкурентоспроможних товарів і послуг. У сучасних умовах процесу глобалізації та інтернаціоналізації проблеми міжнародної конкуренції виходять на перший план. Міжнародна конкурентоспроможність країни – це здатність країни створити таке національне бізнес-середовище за умов вільного справедливого ринку, в якому вітчизняні товаровиробники можуть постійно розвивати свої конкурентні переваги, займати й утворювати стійкі позиції на певних сегментах світового ринку, завдяки потужному економічному потенціалу, що забезпечує економічне зростання економіки на інноваційній основі, розвинутій системі ринкових відносин, володінню значним інтелектуальними капіталом та інвестиційними ресурсами, гнучким реагування на зміну світової кон’юнктури та, відповідно до цього, диверсифікацією виробництва, максимально відстоюючи реалізацію національних інтересів заради економічної безпеки та високих стандартів життя населення. В умовах постійних змін конкурентного середовища підприємства змушені здійснювати пошук джерел нових конкурентних переваг з метою утримання або підтримки своєї позиції на ринку. Проведені дослідження наукових підходів по інтерпретуванню конкурентних стратегій та опису суті, видів, факторів конкурентних переваг у них дає можливість зробити висновки, що низка теоретичних і практичних аспектів стратегічного управління конкурентної поведінки підприємства потребують більш ретельного уточнення з метою їх адаптації до сучасних умов економіки країни та глобалізації на світових ринках. Залежно від форми конкуренції, виділяють два види міжнародних конкурентних стратегій: глобальна (низьких витрат, диференціації, фокусування) і багатонаціональна. Україна має значний потенціал розвитку машинобудування для агропромислового комплексу, необхідну базу для формування галузевих комплексів для виробництва практично всієї номенклатури технічних засобів з вирощення, збирання, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції. Однак на сьогодні технічне оснащення аграрного виробництва знаходиться в критичному стані. Підприємства агропромислового комплексу забезпечені основним сільськогосподарським обладнанням лише на 45-58 % технологічної потреби, понад 90 % яких через зношеність потребують заміни. Варто зазначити, що у більшості регіонів України рівень забезпечення сільськогосподарською технікою значно нижчий від середнього, а розміри щорічного її списання перевищують темпи оновлення матеріально-технічної бази. Негативним явищем є також прогресуючий характер деіндустріалізації сільськогосподарського виробництва. Аналіз внутрішнього ринку сільськогосподарської техніки свідчить про нерозвинутість інфраструктури ринку, недосконалість механізмів середньо- та довгострокового кредитування виробників і споживачів, відсутність механізму іпотечного кредитування, високі ставки кредитування, несистемну дію механізму часткової компенсації вартості складної техніки та недостатню ефективність фінансового лізингу через обмеженість коштів. Кризова ситуація негативно позначилась і на розвитку вітчизняної сільськогосподарської машинобудівної промисловості, що спричинило значне скорочення випуску тракторів, сільськогосподарських машин і знарядь. Якщо в 1990 р. на заводах України було вироблено 60 тис. тракторів та самохідних шасі, 89,2 тис. тракторних плугів, 35,8 тис. тракторних сівалок, 8,6 тис. бурякозбиральних машин, то в 2004 р. виробництво їх становило відповідно 3,8; 3,4; 9,4 і 0,2 тис. штук. Незважаючи на те, що Україна належить до держав з розвинутим зерновим господарством (площа посіву зернових у середньому дорівнює 15,5–16,0 млн. га), власного заводу для серійного виробництва зернозбиральних комбайнів у країні не було. При здійсненні аграрної реформи, внаслідок послаблення державного управління розвитком АПК, порушення паритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, набуло стійкої тенденції зниження обсягів аграрного виробництва та руйнування матеріально-технічної бази галузі, погіршення фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників. Аграрний сектор посідає важливе місце в економіці України, тут виробляється 18% ВВП, створюється 16% валової доданої вартості, у ньому зайнято майже 25% загальної чисельності працюючих в державі. Найбільшу питому вагу вітчизняної аграрної продукції виробляють дрібні селянські домогосподарства. Проте, слід констатувати, що цілеспрямована робота щодо впровадження науково обґрунтованих технологій утримання худоби, збалансованої годівлі, ветеринарного обслуговування, селекції у дрібних підсобних господарствах не ведеться. Це призводить до того, що їх продукція не відповідає вимогам якості та безпеки в рамках угод СОТ та вимог ЄС і є неконкурентоспроможною. Відсутність належних заходів органів державного управління щодо вирішення цієї проблеми вже призвело до низки загрозливих явищ в аграрному секторі економіки України, серед яких: зменшення обсягів валової продукції сільського господарства.; зменшення кількості рогатої худоби; заборона експорту українських живих тварин і м’яса на ринки країн ЄС; зменшення обсягів експорту молока з України в країни ЄС щороку на 50% при одночасному збільшенні обсягів імпорту на 60%. Вирішуючи усі описані проблеми на державному чи місцевому рівнях, доцільно пам’ятати про те, що в Україні існує добра база для розвитку інноваційних структур. Однак, основні проблеми пов’язані із практичним впровадженням інновацій та діяльності ІС. Тому для досягнення кращих економічних результатів стимулювальні заходи держави повинні бути спрямовані насамперед на структури, які займаються інноваційною діяльністю, а не на інновації як результат. Це призведе до активізації інноваційної діяльності і збільшення інноваційної маси . Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що основні бар’єри мають галузевий характер, тому необхідні заходи, які б враховували особливості машинобудування. Наприклад, для швидкого розвитку виробництв, що грунтуються на мікроелектроніці, лазерній техніці, біотехнології інформаційна та соціальна інфраструктури, близькість до кваліфікованих споживачів переважають над близькістю до джерел сировини, постачальників комплектуючих виробів та деталей. Через те наукомісткі виробництва об’єктивно концентруються поблизу наукових і освітянських центрів у порівняно невеликому просторі. В умовах поглиблення процесів глобалізації світової економіки питання посилення конкурентних позицій вітчизняного сільгоспмашинобудування стає особливо актуальним, зважаючи на пріоритетне значення цієї галузі для всього народного господарства України. Ефективність маркетингової діяльності підприємства при реалізації продукції сільськогосподарського машинобудування на світовому ринку значною мірою обумовлена характером поведінки кінцевих споживачів, конкурентів та інших учасників ринкового процесу. В умовах ринкової економіки ціноутворення в зовнішній торгівлі технічними засобами для аграрного сектора економіки, також як і на внутрішньому ринку, здійснюється під впливом конкретної ринкової ситуації. У принципі, поняття ціни підходить для характеристики як внутрішнього, так і зовнішнього ринку. Величина впливу на процес маркетингового ціноутворення неконтрольованих чинників, порівняно з контрольованими, в умовах світового ринку є значно більшою. Будучи досить мінливими, вони певним чином ускладнюють процес реалізації продукції сільгоспмашинобудівної галузі в умовах посилення міжнародної конкуренції. У зв’язку із цим підприємство має уважно слідкувати за характером змін ціноутворювальних чинників міжнародного зовнішнього та проміжного маркетингового середовища. При цьому можуть використовуватися результати як власних або замовлених маркетингових досліджень, так і зовнішня поточна маркетингова інформація.  
Вариант:нет
Литература:1. Закон України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" від 7 лютого 2002 р., № 3023-ІІІ.               2. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів щодо виконання Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" від 17 серпня 2002 р., № 467-р. 3. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку промисловості на 2003-2011 роки" від 28 липня 2003 р., № 1174.                      4. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку виробництв складної сільськогосподарської техніки на 2004-2006 роки" від 13 липня 2004 р., № 906.                   5. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу на 2007-2010 роки" від 26 вересня 2007 р., № 1181.                6. Державна  Цільова Програма  реалізації  технічної  політики  в агропромисловому комплексі № 785 від 30.05.2007 р.         7. Державна програма розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу на 2007– 2010 роки // Офіційний вісник України, 2007. — № 74. 8. Державна програма розвитку машинобудування на 2006–2011 роки // Офіційний вісник України, 2006. — № 16. — С.136–144. 9. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: регіональний аспект // http://www.kneu.kiev.ua/journal/ukr/article/2005_1_Antoniuk_ukr.pdf            10. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації: Монографія. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 104-105.      11. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації: Монографія. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 104-105.           12. Базилюк Я.Б. Конкурентоспроможність національної економіки. - К., 2002. - 107 с             13. Беляева Г. Я., Петрова О. А. Инновационное замещение в промышленности России: факторы влияния // karelin@admkrsk. ru 14. Білорус О., Мацейко Ю. Конкурентоспроможність у сучасному глобальному світі // Екон. часопис ХІ. - 2002. - № 9. - С. 7-13.           15. Білоус Т., Кваша Т., Пащенко Д. Аналітична записка щодо загроз економічній безпеці України. – Режим доступу: www.me.gov/ua/file/link/79655/file/Analitz.dok.             16. Білоус Т., Кваша Т., Пащенко Д., Бердичівська Н. Стан економічної безпеки України: Аналітична записка. (січень– грудень 2006 року). – Режим доступу: www.me.gov/ua/file/link/102978/file/e_s12_06.pdf.             17. Білоусько Я.К. Форми і методи регулювання цін на сільськогосподарську техніку / Я.К. Білоусько // Економіка України. – 2001. – № 1. – С. 67–73.                 18. Бленк Дж. Оцінка конкурентоспроможності України в умовах політичних змін // Дзеркало тижня. - 2005. - 2 лип. - С. 7.            19. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики. - К., 2004. - 697 с.            20. Ващук В.Ф. Методологія формування конкурентоспроможності зовнішньоекономічної діяльності на зовнішньому та внутрішньому ринках // Проблеми науки (міжгалузевий науково-технічний журнал). - 2004. - №5. - С. 25-30 (0,6 д.а., до параграфів 1.1; 1.2; 1.3).             21. Ващук Я.П. Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації // Режим доступу http://www.smb-support.org/nsbi/showPage.html?id=75.26.10.06.            22. Верхогляд Н.І. Управління конкурентоспроможністю вищої освіти в процесі формування людського капіталу: Автореф. дис. д-ра екон. наук. – Дніпропетровськ, 2005. – 32 с.           23. Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семиноженко В. Інноваційна стратегія українських реформ. - К.: Знання України, 2002. - С. 324.               24. Гарас В.О. Регулювання розвитку потенціалу машинобудування крізь внутрішні та зовнішні фактори// Экономика и управление. – 2007, № 2. – С. 16-20.            25. Гельвановский М., Жуковская В., Трофимова И. Конкурентоспособность в микро-, мезо- и макроуровневом измерениях // Рос. экон. журн. - 1998. - № 3. - С. 67-77.               26. Давиденко С. Вплив зовнішньої торгівлі на розширення товарної пропозиції на внутрішньому ринку України. -Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monaitor/jul/16.htm.            27. Дойль П. Маркетинг менеджмент и стратегии : пер. с англ. / П. Дойль, Ф. Штерн. – 4-е изд. – СПб. : Питер, 2007.              28. Економіка й організація інноваційної діяльності: Підручник / О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ін. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 960 с.        29. Економіка підприємства: Підр. / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 2000. — 528 с. 30. Загоруйко Ю. Рейтинг конкурентоспроможності: двигун прогресу або ярмарок марнославства? // Дзеркало тижня. - 2005. - 19 листоп. - С. 13.           31. Звернення керівників підприємств галузі вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу до Президента України В.А. Ющенка. – Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/1166083628.html.            32. Згуровський М. Точка біфуркації для України // Дзеркало тижня. – 2007. – № 49 (678), 22–28 грудня.              33. Іванишин В.В. Стратегічні напрями промислової політики у розвитку машинобудування для АПК // Економіка АПК. – 2005. – №1. – С. 3–7.        34. Індекси промислового виробництва за видами діяльності // http: //www. ukrstat. gov. ua/operativ/ operativ2007/pr/prm_ric_u/ipv2006_u. html 35. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення / За ред. д-ра екон. наук І. В. Крючкової. К: Основа, 2007. - 488 с.           36. Конкурентоспроможність національної економіки / За ред. д-ра екон. наук Б.Є.Кваснюка (Ін-т економіки та прогнозування НАН України) - К.: Фенікс, 2005. - 582 с.             37. Кузьмін О.Є., Мороз А.С., Подольчак Н.Ю., Шуляр Р.В. Трансформація підприємств: економічна оцінка та побудова систем менеджменту. Монографія. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”. 2005. – 335 с.       38. Магомедов Ш. Ш. Конкурентоспособность товаров: Уч. пос — М.: «Дашков и К», 2003. — С. 294. 39. Маліцький Б.А., Булкін І.О., Попович О.С., Шокун Т.В. Перспективи приведення фінансування науки у відповідність із законодавством та потребами інноваційної моделі розвитку економіки // Наука та наукознавство. – 2003. – №4. – С. 29–40.              40. Мельник Ю. Вихід українських компаній на міжнародний ринок послуг: можливості та перспективи // Журнал Європейської економіки. – 2007. – Т. 6 (№ 4). – С. 455 – 475.         41. Мороз В. Конкурентоспроможність України у відображенні рейтингів міжнародних організацій //Доступно з : www.amk.gov.ua        42. Нехай В. В. Проблемы организации маркетинга на предприятиях сельскохозяйственного машиностроения // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 73. — С. 86–89. 43. Новицький В. Державна промислова політика - чинник економічного зростання // Дзеркало тижня. - 2000. - С. 10.             44. Основні положення звіту про конкурентоспроможність України у 2008 році // Доступно з: experts.in.ua/baza/doc/download/final_ua.pdf     45. Охтень О.О. Оцінка конкурентоспроможності машинобудівної продукції промислового призначення// Держава та регіони. – 2007, № 1. – С. 251-254.                46. Павлова О.В. Фактори та показники формування конкурентоспроможності продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування// Держава та регіони. – 2007, № 3. – С. 173-176.            47. Пастущин В. Сучасні погляди на конкурентоспроможність продукції як економічну категорію // Наука молода. — 2006. — № 6. — С. 24–27. 48. Пінішко В.С. Ціни і ціноутворення : навч. посіб. / В.С. Пінішко. – Л. : Інтелект-Захід, 2006. – 488 с.          49. Покришка Д.С. Технологічна конкурентоспроможність економіки України на світовому ринку. - Б.м., б.р.                 50. Портер М. Конкуренция. – СПб., М., К.: Вильямс, 2003. – 495 с.    51. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. / Под ред. и предисловие В. Д. Щетинина. — М.: Международные отношения, 1993. — 896 с. 52. Портер Майкл Є. Стратегія конкуренції / Пер. з англ. — К.: Основа, 1997. -390 с.              53. Річний звіт. ВАТ «Словважмаш». Розділ 2. Фактор ризику. – Режим доступу: www.eds.ssmsc.gov.ua/002/0594_zpt16_sect3.aspx.               54. Сасько С.А. Стратегія підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства сільськогосподарського машинобудування / С.А. Сасько // Бізнес-навігатор. Серія: Економіка і підприємництво. – 2004. – № 6. – С. 20–24.           55. Ситай В., Дальніченко О., Завсєгдашня І. Машинобудування України: потенціал імпортозаміщення // Маркетинг в Україні. – №4. – 2005. – С. 8–10.      56. Современное состояние обеспечения сельскохозяйственных предприятий основными видами техники и эффективность мероприятий государства относительно развития рынка техники для агропромышленного комплекса // http: //www. lol. org. ua/rus/vegetables/showart. php? id=23129 57. Статистичний щорічник Держкомстату України за 2006 р. – К.: Консультант, 2007. – 584 с.          58. Тарасова Н.В., Довбня В.М. Проблеми розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування // Обладнання та техніка для села: ринок, пропозиція, практика використання. – 2007. – №6. – С. 21–28.            59. Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями: региональный аспект : монография / под общ. ред. В.И. Крамаренко. – Симферополь : Культура народов Причерноморья, 2007. – 263 с.         60. Фатхутдинов P. A. Конкурентоспособность: экономика, стратегия управления: Уч. пос. — М: Инфра — М, 2000. — 312 с. 61. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебник. – 5-е изд. испр. и доп. – М.: Дело, 2002. – 448 с.        62. Хорошковський В. Причини відставки та економічні ризики 2004 року // Економіст. – 2004. – №12. – С.20–21.             63. Хорунжий М.Й. Аграрна політика: навч. посіб. / М.Й. Хорунжий. – К. : КНЕУ, 2002. – 346 с.              64. Чепурной И. Конкурентоспособность продовольственных товаров: Уч. пос. — 2-е изд. — М.: Дашков и К, 2005. — 120 с. 65. Ярославський О. Сучасний стан забезпечення сільськогосподарських підприємств основними видами техніки та ефективність заходів держави щодо розвитку ринку техніки для агропромислового комплексу// Проект "Аграрна політика для людського розвитку". – 2004, № 9.         66. Nagle T. Economic foundations for pricing / T. Nagle // Journal of marketing research. - 2003. – February. - P. 70-78.              67. IMD World Competitiveness Yearbook 2007 // www.02.imd.ch/wcy/methodology              68. Kogut B. Country Competitiveness: Technology and the Organizing of Work. - Oxford: Oxford University Press, 1993.             69. Melnikas B. The National Economy and its Efficiency: Specialization, Economic “Oases” and Regional Clusterization // Ekonomika. - 2004. - № 66. - Р. 1-20.                70. The World Economic Forum. Report 2003 - 2004 // www.weforum.org             71. viche.info/index.php?action=archive&id=389-37khttp://www.viche.info/index.php?action=archive &id=389                 72. Zhouying J. Globalization, Technological Competitiveness and the ’Catch-up’ Challenge for Developing Countries: Some Lessons of Experience // International Journal of Technology Management and Sustainable Development. - 2005. - Vol. 4. - No 1. - Р. 35-46.                73. Офіційний сайт Кабінету Міністрів України www.kmu.gov.ua       74. http://novynar.com.ua/business/55583             75. http://www.library.tane.edu.ua/images/nauk_vydannya/twYCQu.pdf     76. http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id= 124882  77. http://www.pravda.com.ua/news/2008/2/15/71651.htm      78. http://www.weforum.org                    
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (500)