Організація Північно - атлантичного Союзу (НАТО):цілі та принуипи діяльності

Содержание:ЗМІСТ   ВСТУП.. 3 РОЗДІЛ 1. УТВОРЕННЯ ТА МЕТА ДІЯЛЬНОСТІ ПІВНІЧНО-АТЛАНТИЧНОГО СОЮЗУ (НАТО) 5 1.1 Утворення Північно-Атлантичного Союзу (НАТО) 5 1.2 Мета та основні завдання Північно-Атлантичного Союзу (НАТО) 8 РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ТА СТРАТЕГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ НАТО.. 11 2.1 Структура Північно-Атлантичного Союзу (НАТО) 11 2.2 Стратегічна концепція НАТО.. 15 РОЗДІЛ 3. ПОЛІТИЧНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ І НАТО   20 3.1 Розвиток відносин між Україною та НАТО.. 20 3.2 Перспективи та привілеї членства в НАТО для України. 24 ВИСНОВКИ.. 27 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 28  

Вступление:ВСТУП Організація Північноатлантичного договору, НАТО або Північноатлантичний Альянс (англ. North Atlantic Treaty Organization — NATO, фр. L'Organisation du Traité de l'Atlantique Nord — OTAN) — міжнародна політично-військова організація, створена 4 квітня 1949. Головним принципом організації є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони. Сьогодні членами НАТО є 28 країн: Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина, Словенія, Албанія і Хорватія. Ухвалення всіх рішень в Альянсі відбувається на засадах консенсусу. Кожна країна-член НАТО має право вето. НАТО не має власних збройних сил, у розпорядженні Альянсу є збройні сили – країн-членів. (Деякі держави-члени НАТО взагалі не мають власних армій, зокрема Люксембург та Ісландія). Для міжнародних інвесторів НАТО – це очевидний знак стабільності, а отже, більшої інвестиційної привабливості. Метою написання даної роботи є висвітлення питань стосовно цілей та принципів діяльності НАТО. Виходячи з наведеної мети можна сформулювати наступні завдання, які вирішуватимуться в даній роботі: -         розглянути утворення Північно-Атлантичного Союзу; -         дослідити мету та основні завдання Північно-Атлантичного Союзу; -         охарактеризувати структуру Північно-Атлантичного Союзу; -         визначити основні стратегічні концепції Північно-Атлантичного Союзу; -         простежити розвиток відносин між Україною та НАТО; -         визначити перспективи та привілеї членства в НАТО для України. Об’єктом даної роботи є Північно-Атлантичний Союз як міжнародна політично-військова організація. Предметом даної роботи є відповідно принципи та цілі діяльності Північно-Аналітичного Союзу. Джерельна база. Для написання роботи використано міжнародні правові акти, нормативні матеріали органів влади та управління, наукові роботи вітчизняних та закордонних фахівців в галузі, що досліджується, статті в спеціалізованих періодичних виданнях. Структура цієї роботи. Робота містить наступну структуру: вступ, три розділи (кожний з яких містить окремі підрозділи), висновок, список використаної літератури. Обсяг роботи відповідає рекомендованим нормативам.

Выводы:ВИСНОВКИ Підсумовуючи викладений матеріал слід зазначити наступне: 1. Історія створення НАТО безпосередньо пов'язана з тими подіями, що відбувалися в світі після другої світової війни. Підписанням у Вашингтоні 4 квітня 1949 року Північноатлантичного договору було покладено початок існуванню Північноатлантичного альянсу (НАТО) з метою колективної оборони. Цим договором дванадцять держав (Бельгія, Великобританія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США, Франція) започаткували спільну систему оборони та зміцнення взаємних зв’язків на основі партнерства, щоб ефективніше протистояти ідеологічній, політичній та воєнній загрозі своїй безпеці. 2. Найважливішою і незмінною метою існування НАТО залишається захист свободи і безпеки її членів як політичними, так і військовими засобами. Для досягнення своєї головної мети Альянс виконує триєдину задачу: безпека; консультації; стримування і оборона. Отже, Альянс не тільки забезпечує оборону своїх членів, а й допомагає підтримувати мир і стабільність поза межами території країн Північноатлантичного договору через партнерство і регулювання кризових ситуацій. 3. Організаційна структура НАТО сформована таким чином, що дає можливість забезпечити реалізацію всіх ключових цілей діяльності НАТО. Стратегія НАТО визначає головні завдання Альянсу в галузі безпеки, як в плані колективної оборони, так і в плані нової діяльності з врегулювання криз та партнерства, якою Альянс займається заради посилення безпеки і стабільності в євроатлантичному просторі. 4. Україна розглядає НАТО як основу майбутньої загальноєвропейської системи безпеки і підтримує процес її розширення. Для України НАТО це найкоротший шлях входження до політичної Європи. Негатив від неприєднання полягає в тому, що ми в іншому разі перетворимося в буферну зону.  

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство між Організацією Північно-Атлантичного договору та Україною, підписаної 9 липня 1997 року. 2. Декларація Ризького саміту НАТО, проголошена главами держав та урядів, які взяли участь у засіданні Північноатлантичної ради, Рига, 29 листопада 2006 року. 3. Поглиблення співпраці Україна - НАТО: короткотермінові заходи: Міжнародний документ  вiд 21.04.2005. 4. Указ Президента України від 28 лютого 2006 року № 157/2006 "Про Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України". 5. Указ Президента України від 19 квітня 2006 року № 319/2006 «Питання Місії України при НАТО». 6. Указ Президента України від 22 травня 2006 року N 429/2006"Про міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО". 7. Указ Президента України від 15 грудня 2006 року N 1085/2006 "Про деякі питання Національної системи координації співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору". 8. Указ Президента України від 12 лютого 2007 року № 105/2007 "Про Стратегію національної безпеки України". 9. Указ Президента України від 25 квітня 2008 року № 402/2008 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 березня 2008 року "Про перспективи дальшого розвитку відносин України з Організацією Північноатлантичного договору та стан забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади України, інших державних органів у сфері євроатлантичної інтеграції України”. 10. Указ Президента України від 7 серпня 2009 року № 600/2009 «Про затвердження Річної національної програми на 2009 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору». 11. Закон України «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони» від 17 грудня 2008 року № 686–VІ. 12. Постанова Кабінету Міністрів України "Про організацію розгляду питань євроатлантичної інтеграції України" від 24 лютого 2003 р. N 238. 13. Постанова Верховної Ради України "Щодо відносин України і Організації Північноатлантичного Договору (НАТО)" від 23 квітня 1999 року N 612-XIV. 14. Цільовий план Україна-НАТО 2009 р. у рамках Плану дій Україна–НАТО. 15. Річна національна програма на 2009 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору. 16. Geopolitika: Перспективи членства України в НАТО після брюссельського саміту Альянсу // Новинар, 11 лютого 2009 електронний ресурс, доступ за адресою: http://novynar.com.ua/worldabus/54740. 17. Безпека та стабільність країн постсоціалістичної Європи в контексті розширення НАТО: ілюзії та реалії: Матеріали міжнар. наук. семінару, Чернівці, / О.В. Добржанський (ред.кол.). — Чернівці: Золоті литаври, 2003. — 129с. 18. Бураковський І., Мовчан В., Вітер О., Лендьєл М., Сушко О. Розширення Європейського Союзу: вплив на відносини України з центральноєвропейськими сусідами / Інститут регіональних та євроінтеграційних досліджень "ЄвроPerio Україна" / Ірина Солоненко (ред. кол.). — К.: К.І.С., 2004. — 358 с. 19. Генсек НАТО про перспективи України щодо членства в Альянсі // Газета.ua, 23 листопада 2009 електронний ресурс, доступ за адресою: http://gazeta.ua/index.php?id=316865. 20. Державна Програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004 - 2007 роки // Інтернет-представництво Президента України. www.president.gov.ua. 4.02.2004. 21. Довідник НАТО. – Брюссель: НАТО, 2001. – 608 с. 22. Довідник НАТО. – Брюссель: НАТО, 2006. – 384 с. 23. Ентін М., Баймуратов М., Делінський О. Правовые основы внешней политики и политики в сфере обороны и безопасности ЕС: Навч. посібник / Програма Tacis Європейського Союзу в Україні; Проект "Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони". — К.: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2004. — 218 с. 24. Європейський Союз і НАТО - випробування для України: Зб. наук. статей. — К. : УНІСЕРВ, 2002. — 91 с. 25. Литвин С. Еволюція стратегічної концепції північноатлантичного альянсу та його військові операції // Журнал "Воєнна історія" #2 (38) за 2008 рік 26. Окремі аспекти відносин Україна–НАТО: коротко про головне. – К.: ТОВ «Інсайт-плюс», 2006. – 24 с. 27. Операції НАТО. – К.: Тов-во «Знання», 2007. – 36 с. 28. Палій О. Навіщо Україні НАТО? – К.: Дніпро, 2006. – 144 с. 29. Празький саміт і трансформація НАТО. – Брюссель: НАТО, 2003. – 108 с. 30. Сучасні міжнародні відносини і перспективи інтеграції України в євроатлантичну спільноту. Підручник. / Балабін В.В., Безносюк О.О., Заруба О.Г., Коряк В.І., Компанцева Л.Ф., Кокошинский О.А., Коваль Ю.В., Лєнков С.В., Пашедін О.І., Плахотнік О.В. За заг. ред. Балабіна В.В. - К.: ТОВ "Інфодрук" , 2007. - 300с. 31. Офіційний сайт Україна-НАТО: http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ua/1522.htm.