Контрольна робота з господарського законодавства

Задание:Задача До господарського суду звернувся покупець з позовом про стягнення постачальника - металургійного заводу - неустойку за порушення договірних зобов'язань на поставку металопродукції. Заперечуючи проти позову, постачальник посилався на незабезпечення сировиною. У судовому засіданні доводи відповідача були підтверджені відповідними документами, у зв'язку з чим господарський суд визнав за можливе у порядку винятку знизити розмір неустойки, що підлягає стягненню. Чи звільняє сплата неустойки боржника від його обов'язку виконати зобов'язання в натурі? Чи має право господарський суд: а) зменшити розмір неустойки; б) звільнити повністю боржника сторону від сплати неустойки?

Содержание:Зміст Вступ. 3 1.  Які існують організаційно-правові форми підприємств?. 5 2.  В якій формі укладається господарський договір?. 10 Задача. 12 Висновки. 14 Список використаних джерел. 16  

Вступление:Вступ Законодавство України про підприємства оперує такими поняттями, як організаційні форми, види і категорії підприємств. Кожне з них вживається для класифікації підприємств за певними ознаками. Організаційна (організаційно-правова) форма передбачає класифікацію підприємств залежно від трьох форм власності та від способів розмежування в підприємствах окремих форм власності і управління майном. Юридичне значення цього полягає в урахуванні в законодавстві і спеціальних законах, особливостей правового становища підприємств окремих видів. Загалом організаційна форма і вид визначають суб'єкта, який має право присвоювати результати діяльності підприємства. З точки зору організаційної форми підприємства визначаються як державні, колективні, приватні та підприємства двох і більше форм власності (змішані). Право України регулює майнові господарські та інші відносини господарських суб'єктів з їх контрагентами завдяки застосуванню двох основних нормативно-правових категорій: договір та господарський договір. Це майнові договори. Перша категорія — майновий договір — є загальною. Законодавче майнові договори усіх видів врегульовано Цивільним кодексом (ст. 151-160). У господарському праві категорія договір використовується у загальному і спеціальному значеннях. Договір, який регулює ст.153 Цивільного кодексу, у господарському праві означає будь-яку майнову угоду між двома або більше суб'єктами господарського права. Але з точки зору статутної діяльності господарського суб'єкта майнові договори є різні. Наприклад, договір поставки підприємством продукції чи договір підряду на капітальне будівництво, з одного боку; договір купівлі-продажу підприємством меблів для офісу, канцелярських товарів і т.ін. — з іншого. Ці договори різні, оскільки одні регулюють основну статутну діяльність господарюючих суб'єктів, інші — обслуговуючу. Тому законодавець визначає і регулює договори про основну господарську діяльність суб'єктів окремою юридичною категорією — категорією господарського договору. Отже, категорії договір і господарський договір співвідносяться як загальне і особливе. Як особлива категорія господарського законодавства права України, господарський договір має певну правову основу.  

Выводы:Висновки Таким чином, виходячи з того, що в економіці України створюються і функціонують підприємства різних організаційно-правових форм, господарське законодавство визначає загальні і спеціальні умови їх створення. Загальні умови поширюються на всі форми підприємств. Вони визначені Цивільним кодексом України, який регулює загальні умови створення юридичної особи, в тому числі – і підприємства. Спеціальні умови створення підприємств визначені законами про їх окремі види. Як правове поняття створення включає визначення засновників, їх засновницької компетенції, порядку діяльності щодо створення підприємства. Засновником є особа, що має право створити у встановленому порядку підприємство (організацію) як юридичну особу. За Цивільним кодексом України таким правом наділені безпосередньо власники засобів виробництва та іншого майна та уповноважені власником (власниками) органи, тобто фізичні і юридичні особи, що мають засновницьку право- і дієздатність. Отже, тут діє загальний принцип, згідно з яким, засновниками (співзасновниками) можуть бути «фізичні і юридичні особи, крім випадків, передбачених законодавчими актами України». Щодо поняття та форми господарського договору, то господарський договір – це зафіксовані в спеціальному правовому документі на підставі угоди майново-організаційні зобов'язання учасників господарських відносин (сторін), спрямовані на обслуговування (забезпечення) їх господарської діяльності (господарських потреб) з врахуванням загальногосподарських (публічних) інтересів. Термін «господарський договір» використовується в таких значеннях: а) як угода (правочин), що породжує права та обов'язки учасників господарських відносин; б) як зобов'язання сторін (учасників господарських відносин), що ґрунтуються на укладеній ними угоді; в) як правовий документ, в якому фіксується факт угоди та зміст зобов'язання сторін. Основним є друге значення господарського договору, а перше і третє – відіграють допоміжну (обслуговуючу) роль. Господарський договір виконує низку важливих функцій.

Литература:Список використаних джерел 1.      Господарський кодекс України від 16.01.2003 року № 436-IV // Офіційний вісник України, 2003, N 11 (28.03.2003), ст. 462 // зі змінами та доповненнями 2.      Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV// Офіційний вісник України, 2003, N 11 (28.03.2003), ст. 461 // зі змінами та доповненнями 3.      Класифікація організаційно-правових форм господарювання, затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 р. N 97 4.      Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2009. - 560с. 5.      Господарське законодавство України: зб. нормат. актів зі зм. і доп., станом на 25 грудня 2008р. / Вікторія Сергіївна Мілаш (упоряд.) — Х. : Право, 2009. — 720с. 6.      Корчак Наталія Миколаївна. Господарське право України: навч. посіб. (у табл.) для студ. ВНЗ, які навчаються за спец. "Правознавство". — К. : НАУ-друк, 2009. — 311с. 7.      Мілаш Вікторія Сергіївна. Господарське право: курс лекцій :у 2 ч.. — Х. : Право, 2008. — 496с. 8.      Тісунова Вікторія Миколаївна, Бондарчук Аліна Вікторівна. Господарське право: навч. посібник / Луганський держ. ун-т внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка. — Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка, 2009. — 582c. 9.      Щербіна Валентин Степанович. Господарське право: підручник. — 4-е вид., перероб. і доп. — К. : Юрінком Інтер, 2009. — 640с.