Выводы:Витрати виробництва - це вартісне вираження споживання виробничих факторів (ресурсів), необхідних для здійснення підприємством виробничої і реалізаційної функції. В зарубіжній літературі відомі два поняття витрат: cost та input (в англійській мові) та стоимость й издержки (в російській). Перше, як правило, відноситься до вартісної оцінки ресурсів, що використовуються для виробництва товару (продукції), друге - для фізичного використання ресурсів самих по собі.
Витрати можуть бути постійними і змінними. Особливу роль в мікроекономічному аналізі мають граничні (маржинальні витрати) (ГВт), тобто додаткові витрати, які потрібні для виробництва додаткової одиниці продукції.
Згідно економічної теорії собівартість продукції – це сума грошових витрат підприємства (фірми) на виробництво і збут продукції. Всі витрати поділять на виробничі і позавиробничі. До виробничих належать витрати на сировину, матеріали, енергетичні ресурси, амортизаційні відрахування, заробітну плату, відрахування на соціальне страхування, сплату податків, процентів за кредит. До позавиробничих витрат належать витрати, пов'язані зі збутом продукції, оплата маркетингових послуг, відрахування у бюджетні фонди, на підготовку і підвищення кваліфікації кадрів, на соціальний розвиток підприємств. Від рівня собівартості залежить кінцевий показник діяльності підприємств - прибутковість. Зниження собівартості є основним джерелом зниження ціни товару - запорукою збільшення попиту населення, завоювання ринку і збільшення прибутку підприємств.
Аналіз витрат на виробництво продукції, який характеризує діюче підприємство – Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат – дозволив виявити наступні головні резерви їх зменшення. По-перше – це необхідність забезпечення виконання планів виробництва за всіма статтями та елементами; по-друге, скорочення витрат можливе завдяки пошуку більш якісної сировини, матеріалів, запасних частин, а також постачальників, які встановлюють меншу ціну на власну продукцію.
В теоретичному плані забезпечення зменшення витрат на виробництво можливе завдяки проведенню великої кількості заходів, найважливішими з яких є:
розширення спеціалізації і кооперування виробництва,
підвищення продуктивності праці,
підвищення норм виробітку та зниження невиправданих витрат на оплату праці та заохочування (в тому випадку, коли не було отримано економічного ефекту від цих заходів);
додержання режиму економії на всіх дільницях виробничої діяльності;
зменшення матеріальних витрат та дотримання норм запасів товарно-матеріальних цінностей.
Головними резервами зниження витрат на підприємстві є:
виконання в повному обсязі планів вскришних робіт;
закупівля більш високоякісних запасних частин для здійснення поточного ремонту та пошук нових посередників з їх постачання, які б здійснювали їх продаж за більш доступними цінами.
Слід зауважити, що на протязі останніх років підприємство зіткнулося зі значною конкуренцією з боку інших виробників аналогічної продукції, як на вітчизняному ринку, так й на світових ринках залізорудних концентратів та руди.