Товарознавча характеристика асортименту плодів дині

Содержание:ЗМІСТ   ВСТУП.. 3 1. Ботанічна характеристика, народно-господарське значення плодів  дині 5 2. Хімічний склад плодів дині та його формування, виходячи з біологічних особливостей і ґрунтово-кліматичних умов України. 9 3. Ресурсний потенціал сортаменту дині 17 4. Порівняльна господарсько-товарознавча оцінка сортів дині та їх конкурентоспроможність. 24 5. Вимоги до якості дині згідно нормативно-технічної документації 32 6. Способи і умови зберігання і дозрівання плодів дині 37 ВИСНОВКИ.. 47 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 52 ДОДАТКИ.. 55  

Вступление:ВСТУП   Актуальність теми курсової роботи. До тиквених належать різноманітні по біологічних властивостях овочі: огірки, кавуни, дині, гарбузи, кабачки, патисони, крукнеки. Серед баштанних рослин родини гарбузові диня займає друге (після кавуна) місце по розповсюдженню і значенню. Це древня рослина, що культивується. Плоди дині – це цінний дієтичний продукт, які мають високі смакові і харчові якості. Диня цінується за тонкість аромату та цукристість. Важливу роль для харчування людини відіграє сорт дині. Зважаючи на це, існує потреба у вивченні товарознавчо-біологічних ознак сортів і відбір кращих. Тому аналіз основних товарознавчих елементів і показників якості вирощування дині в в даний час є актуальним, має наукове і практичне значення в забезпеченні повноцінного харчування населення України. Метою курсової роботи є товарознавча характеристика сортаменту плодів дині. Об’єктом дослідження є плоди дині, предметом дослідження є характеристика сортаменту плодів дині. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: -         розглянути ботанічну характеристику, народно-господарське значення плодів дині; -         дослідити хімічний склад плодів дині та його формування, виходячи з біологічних особливостей і ґрунтово-кліматичних умов України; -         здійснити аналіз ресурсного потенціалу сортаменту дині; -         провести порівняльну господарсько-товарознавчу оцінку сортів дині та їх конкурентоспроможність; -         охарактеризувати вимоги до якості дині згідно нормативно-технічної документації; -         обґрунтувати способи і умови зберігання і дозрівання плодів дині. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі товарознавства продовольчих товарів. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у шести розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки

Выводы:ВИСНОВКИ   Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Серед баштанних рослин родини гарбузові диня займає друге (після кавуна) місце по розповсюдженню і значенню. Це древня рослина, що культивується. Плоди дині – це цінний дієтичний продукт, які мають високі смакові і харчові якості. Плоди в різних сортів різняться за формою й розмірами, масою, смаком, фарбуванням м’якоті й кірки. Довжина плодів коливається від 4 смв до 2 м, а маса - від декількох десятків грамів до 20 кг. Насіння біле або кремове, довжиною від 0,5 до 1,5 см. Теплична диня - відносно малотрудоємна культура. Для її оброблення на 100 м2 затрачається в плівкових теплицях в Італії 16-17 чол.-годин, у засклених теплицях у Голландії - 20-25 чол.-годин, у той час як, наприклад, для томату на ту ж площу заскленої теплиці потрібно 35-40 чол.-годин. Диня цінується за чудові смакові якості й приємний аромат і використовується головним чином у свіжому виді як десерт. За рекомендаціями Інституту харчування, норма споживання продукції баштанних культур становить 30 кг на людину в рік, з них 25 % (6-8 кг) доводиться на диню. Однак розподіл її споживання дуже нерівномірний по зонах країни - від 60 кг у регіонах оброблення до 1 кг у віддалених північних районах. Крім того, дині, завезені в промислові центри із Середньої Азії, нерідко низької якості. Хімічний склад дині залежить значною мірою від сорту. М’якоть плода містить цукру (до 16-18 і навіть 20%), каротин, вітамін С, Р, велика кількість фолієвої кислоти й заліза (що багато в чому визначає лікувальні властивості дині), пектинові речовини, жири, мінеральні солі. Калорійність дині - 30-38 ккал/100 г, залежно від сорту. Низька калорійність дині дозволяє влаштовувати смачні й приємні розвантажувальні дні на її основі. Але захоплюватися поїданням однієї тільки дині не треба довше трьох днів. Вітаміни в дині: фолієва кислота або вітамін В9, вітамін С, бета-каротин. Диня - цінне джерело фолієевої кислоти, тому що вітамін В9 практично повністю руйнується при тепловій обробці, а солодкий плід ми звичайно вживаємо в натуральному виді. Фоліева кислота необхідна жінкам під час вагітності й у клімактеричний період, а також усім, хто хоче поліпшити пам’ять і позбутися від депресії. Вітамін С зробить наш організм невразливим під час зимових холодів, запастися їм взапас також допоможе диня. Бета-каротин зробить гарними шкіру й волосся. Для аматорів гарної засмаги просто необхідно включати диню в пляжну дієту, це зробить засмагу стійкою і рівномірною. Вітаміни в дині зміцнять імунітет і допоможуть перемогти осінню нудьгу. Господарсько-ботанічні сорти динь характеризуються походженням (середньоазіатські і європейські), строками дозрівання, формою, станом поверхні, розміром плодів, консистенцією, смаком і ароматом м’якоті. За формою дині бувають кулястими, овальними, подовженої фоми, яйцеподібними. Поверхня плодів може бути гладкою, ребристою, горбкуватою, бородавчастою, повністю або частково покритою сіткою з опробковілих тріщин. Товщина кори від 4 до 12 мм і більше. М’якоть динь різних сортів має біле, жовтогаряче або зелене фарбування. Консистенція м’якоті може бути волокнистою, розсипчастою, хрусткою, соковитою, в’язкою. За розмірами дині бувають великі, середні й дрібні. за ароматом розрізняють плоди з ванільним, грушевим, трав’янистим, специфічним динячим заходом. Кращими динями по цукристості й смаковими якостями вважають середньоазіатські. Плоди динь вживають у свіжому виді, а також використовують для виготовлення цукатів, пюре, повидла, компотів, динячого меду, мусів, маринадів, а також сушених, в’ялених та заморожених продуктів. У теплицях Європи найбільше поширення одержали три сортотипу дині: Шаренте, Галія й Ожен. У порівнянні із сортотипом Ожен, рослини сортотипу Шаренте мають гіршу зав’язуваність плодів, більш сильний вегетативний ріст і вимагають більших витрат праці на формування. Сорту типу Шаренте вимагають більш низьких температур при обробленні в теплиці й більш короткий, приблизно на тиждень, період плодоносіння. В умовах засклених теплиць відрізняється високою скоростиглістю. Виділяють групу сортів типу Шаренте із сітчастою поверхнею плодів - сортотип Броді. М’якоть плодів більш щільна, але менш солодка, ніж у сортів із гладкою поверхнею плодів. Плоди цього сортотипу більш транспортабельні внаслідок більшої щільності м’якоті й захисної дії сітчастої поверхні. Гібриди цього типу: F1 Romeo, F1 Sprint, F1 Rasto, F1 Bredor, F1 Pacio, F1 Dogo. Сортотип Галія (Galia) - відносно новий, також ізраїльського походження, однак є дані, що цей сортотип з Іспанії]. Плоди цього типу динь округлої або овальної форми, масою близько 1 кг. Поверхня плодів гладка, покрита ніжною зв’язною сіткою, у зрілому стані жовта. М’якоть зеленувато-білого цвіту, насінне гніздо маленьке. Цей сортотип швидко завоював популярність завдяки привабливому зовнішньому вигляду й високими смаковими якостями плодів, ранньоспілості, стійкості до борошнистої роси й гарної транспортабельності. Сортотип Ожен (Ogen), ізраїльського походження. Середньоспілий, з гарною якістю плодів. Плоди невеликі (500-1200г), овальні, без сітки. Поверхня плодів сегментована, у зрілому стані жовта із зеленими смугами в поглибленнях сегментів. М’якоть зеленувато-біла, зі змістом цукрів при вирощуванні в теплиці 9-13% . Рослини короткоплетисті. Сорти цього типу добре зав’язують плоди й стійкі до бактеріозу, а нові - до борошнистої роси й фузаріозу. Більш теплолюбивий, ніж Шаренте.  Сортотип Канарі (іспанська назва Амарілло) найпоширеніший в Італії й Іспанії, де його часто вирощують у захищеному ґрунті. Плоди подовжені, несегментовані, жовті, поверхня зморшкувата, без сітки. Гібрид цього типу F1 Canador ранній, стійкий до фузаріозу рас 0 і 1. Дині-Канталупи американського типу досить популярні у світі. Вітчизняні дослідники виділяють кілька сортотипів американських динь, однак за кордоном його часто виділяють в один загальний сортотип або навіть поєднують із італійським сортотипом за подібність зовнішнього вигляду й споживчих якостей плодів. У нашій країні для вирощування в захищеному ґрунті рекомендуються також інші сорти й гібриди дині. Крім розповсюджених у Європі сортотипів Ожен і Шаренте, виділені найбільш пристосовані до тепличних умов вітчизняні сорти, які відносяться до сортотипів Десертна, Рання, Тридцатиднівка, Колгоспниця й Алтайська. Сортотип Десертна включає сорту Десертна 5, Самарська й Ілійська. Найпоширеніший є сорт Десертна 5 середнього строку дозрівання, з дуже гарними смаковими якостями плодів. Сортотип Колгоспниця (Колгоспниця 749/753, Колгоспниця 593, Таболинка) дуже популярна в нашій країні завдяки відмінним смаковим якостям плодів. Середньоспілий. У несприятливих умовах середовища зберігає високу цукристість м’якоті. У роботі була здійснена оцінка якості та конкурентоспроможності дині на споживчому ринку України. Нами були відібрані п’ять наступних сортів дині: Диня Колгоспниця, Торпеда, Галія, Шаренте, Ожен. Було визначпено і пораховано, що найбільш якісним і конкурентоспроможним диня „Колгоспниця”. Якість динь оцінюють за ДСТ 7178-85 "Дині свіжі. Технічні умови", відповідно до якого плоди динь повинні бути свіжими, цілими, чистими, здоровими, зрілими. Норми за окремими показниками встановлені залежно від строків дозрівання динь. ДЕРЖСТАНДАРТ 7178-85 "Дині свіжі. Технічні умови" поширюється на свіжі дині, заготовлювані, що поставляються (що відвантажуються) і реалізовані для споживання у свіжому виді. Дині укладають у піддони за ДСТ 21133, ящики за ДСТ 10131 і ДЕРЖСТАНДАРТ 17812. Укладають дині у рівень із краями тари. Дині перевозять всіма видами транспорту відповідно до правил перевезень швидкопсувних вантажів, що діють на даному виді транспорту. Навантаження у вагони ящикових піддонів з динями роблять на висоту не менш двох ярусів, ящиків - 1,8-2,0 м залежно від типу рухливого складу. Плоди в дині різної величини й фарбування, дозрівають через 60 -120 днів після появи сходів залежно від сорту й умов вирощування. Тільки цілком здорові й без механічних ушкоджень дині можуть зберігатися тривалий час. Доспілі дині довго зберігатися не можуть. Зрілість динь визначають по сітці тріщин – у міру дозрівання вона стає ясно вираженою. Краще зберігаються ті екземпляри, у яких сітка середньовиражена й покриває половину плода. Зберігання динь у підвішеному стані вимагає великих витрат ручної праці й прийнятно при зберіганні невеликої кількості динь. При великих кількостях – найбільш зручний спосіб зберігання в ящиках.    

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ   1.      ГОСТ 7178-85 „Дыни свежие. Технические условия”. 2.      Айлова Галина Николаевна, Большанов Геннадий Боривочи, Губайдуллина Назия Хуснулловна, Полякова Галина Ивановна, Потороко Ирина Юрьевна. Товароведение (краткий курс): Учеб. пособие / Южно-Уральский гос. ун-т. Кафедра "Товароведение и экспертиза потребительских товаров". – Челябинск : Издательство ЮУрГУ, 2000. – 65с. 3.      Боровиков Л.А., Герасимова В.А., Евдокимов А.М. Товароведение продовольственных товаров. – М.:  Экономика, 1998. – 244 с. 4.      Лазарова Е.Н. Товароведение продовольственных товаров. – М.:  Экономика, 1982. – 301 с. 5.      Лымарь Анатолий Остапович, Кащеев Александр Яковлевич, Диденко Владимир Павлович, Диденко Татьяна Владимировна, Кныш Владимир Иванович. Бахчевые культуры / УААН; Херсонская селекционная опытная станция бахчеводства / Анатолий Остапович Лымарь (ред.). – К. : Аграрна наука, 2000. – 330с. 6.      Методичні вказівки для самостійного вивчення курсу "Основи товарознавства" розділ "Товарознавство продовольчих товарів" студентами заочного відділення факультету економіки, менеджменту та права фахів 7.050107 "Економіка підприємства" та 7.050108 "Маркетинг" / Київський держ. торговельно- економічний ун-т / Олександр Лукич... Романенко (уклад.). – К., 1997. – 19с. 7.      Николаев М.А. Товароведение потребительских товаров. – М.: Дело, 1998. – 240 с. 8.      Николаева Мария Андреевна. Товароведение потребительских товаров. Теоретические основы: Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. и направлению "Коммерция" и спец. "Товароведение и экспертиза товаров". – М. : НОРМА, 2002. – 283с. 9.      Орлова Наталія Язепівна, Пономарьов Петро Хомович. Товарознавство продовольчих товарів: Підручник / Київський національний торговельно-економічний ун-т. – К., 2002. – 360 с. 10. Пивоваров В. Ф., Арамов М. Х., Добруцкая Е. Г., Турдикулов Б. Т., Бахрамов Б. Б. Овощные и бахчевые культуры в Узбекистане / Всероссийский НИИ селекции и семеноводства овощных культур; Узбекский НИИ овощебахчевых культур и картофеля / В.Ф. Пивоваров (ред.), Е.Г. Добруцкая (ред.). – М., 2001. – 291с. 11. Сирохман Іван Васильович, Задорожний Іван Михайлович, Пономарьов Петро Хомич. Товарознавство продовольчих товарів. – К. : Лібра, 1998. – 632с. 12. Сирохман Іван Васильович, Задорожний Іван Михайлович, Пономарьов Петро Хомович. Товарознавство продовольчих товарів: підруч. для студ. ВНЗ. – 4-те вид., перероб. і доп. – К. : Лібра, 2007. – 599с. 13. Соловьева О. И., Барабанова Е. Б. Основы стандартизации: Учеб. пособие для студ., обуч. по спец. 061600 "Товароведение и экспертиза потребительских товаров" и 351100 "Товароведение и экспертиза товаров" / Омский гос. аграрный ун-т. Институт ветеринарной медицины. – Омск : ИВМ ОмГАУ, 2001. – 95 с. 14. Справочник товароведа продовольственных товаров / том 1, 2. – М.: Дело, 1987. – 250 с. 15. Товарознавство продовольчих товарів. Навчальні завдання і методичні вказівки до лабораторних робіт для студентів ТФК. Розділ "Зерноборошняні товари" / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / І.В. Сирохман (уклад.). – Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2003. – 19с. 16. Товарознавство продовольчих товарів. Розділ: "Фрукти, овочі та продукти їхньої переробки", "Жирові продукти": Завдання для самост. роботи (паперовий та електронний варіанти) студ. ф-ту заоч. освіти спец. 6.050301, 6.050302, 6.050303 / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / П.Х. Пономарьов (уклад.) – Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2005. – 30с. 17. Товарознавство продовольчих товарів: Завдання до лабораторних робіт. Розділ "Фрукти, овочі та продукти їх переробки" для студ. спец. 6.050301, 6.050302, 6.050303 / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / П.Х. Пономарьов (уклад.), І.В. Дідик (уклад.) – Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2002. – 38с. 18. Товарознавство продовольчих товарів: індивід. навч.-дослід. завд. з товарознавства смакових товарів:для самост. роботи студ. спец. 6.050301, 6.050302, 6.050303 (ден. і заоч. форм навч.) / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / І.В. Сирохман (уклад.), Л.І. Гріняк (уклад.) – Л. : ЛКУ, 2007. – 172c. 19. Товарознавство продовольчих товарів: метод. вказівки до викон. та оформ. курс. робіт / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / Л.І. Решетило (уклад.), Т.М. Лозова (уклад.). – Л. : Видавництво Львів. комерц. акад., 2008. – 27с. 20. Товарознавство продовольчих товарів: Методичні рекомендації і тематика курсових робіт для студ. спец. 6.050301, 6.050302, 6.050303 (денна і заоч. форми навч.) / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / І.В. Сирохман (уклад.), Т.М. Лозова (уклад.). – Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2007. – 36с. 21. Шестов Александр Леонтьевич. Овощные и бахчевые культуры на приусадебном участке. – М. : ВО "Агропромиздат", 1992. – 223с. 22. Якимова Нина Александровна, Лесникова Эльвира Петровна. Потери продовольственных товаров, их классификация и нормирование: Пособие для студ. дневной и заоч. формы обучения спец. 061600 "Товароведение и экспертиза потребительских товаров", 061400 "Коммерция", 061100 "Менеджмент" / Московский гос. ун-т коммерции. Воронежский филиал. – Воронеж, 2000. – 83с.