Конституційно - правовий статус Президента України

Содержание:Зміст   Вступ. 3 1. Загальна характеристика інституту президентства в Україні 6 2. Порядок обрання Президента України. 10 3. Повноваження Президента України. 17 4. Підстави для дострокового припинення повноважень Президента України. 26 5. Нормативно-правова основа діяльності Президента України. 31 6. Зміни, щодо повноважень Президента України в проекті нової Конституції 33 Висновки. 37 Список використаної літератури. 39  

Вступление:Вступ     На сучасному етапі розвитку юридичної науки до правових проблем функціонування влади в Україні певним чином привернута увага вітчизняних та зарубіжних вчених. З’явились дослідження, в яких влада розглядається як необхідна і одна з найважливіших умов існування суспільства. В той же час, комплексні наукові дослідження ряду питань, пов’язаних з функціонуванням державно-правового інституту Президента України, майже не проводилися. В зв’язку з цим виникає необхідність з’ясування суті інституту Президента в Україні, аналізу його історичного розвитку, визначення правового статусу, місця серед органів державної влади, а також взаємовідносин з представниками гілок останньої. Сучасна політико-правова ситуація, що склалася в Україні дає можливість стверджувати, що інститут Президента повинен надалі розвиватися. Це надасть змоги забезпечити його стабільність в світлі запроваджених в Україні не тільки конституційної, а й політичної та адміністративної реформ. Актуальності дослідження, в даному ракурсі, додає й той факт, що зазначений інститут є досить новим для українського суспільства і його подальше функціонування  у державному будівництві та забезпеченні прав і свобод людини і громадянина потребує наукового вивчення та аналізу. З точки зору актуальності обраної теми варто зазначити, що діяльність Президента України відіграє значну роль у функціонуванні законодавчої, виконавчої та судової влади, але механізми їх співробітництва виявляються не завжди досконалими або не до кінця конкретизованими. Актуальність обумовлюється і тим, що посада Президента введена трохи більше ніж десять років тому, і ще не сформований достатній теоретико-правовий багаж знань та розробок в даній сфері, хоча саме вони необхідні для забезпечення належного функціонування інституту Президента України. Необхідність накопичення цих знань і розробок, перш за все правових, зумовила вибір даної теми дослідження. Мета дослідження полягає у з’ясуванні місця та ролі інституту Президента України в системі державної влади, визначенні загальних тенденцій його розвитку і становлення, вирішенні основних теоретичних та практичних проблем, що виникають в процесі його функціонування, визначення основних напрямків взаємодії Президента України з іншими органами державної влади та перспектив удосконалення цього інституту. Виходячи з мети дослідження, можна поставити наступні задачі: - виявити основні риси інституту Президента України, визначити його поняття як державно-правової категорії, розмежувати поняття “інститут Президента України” та “інститут президентства в Україні”; - проаналізувати історичний розвиток, чинники та передумови становлення інституту Президента України; - розглянути систему нормативно-правових актів, що регулюють інститут Президента України, здійснити їх аналіз та визначити галузь права, до якої вони належать; - висвітлити особливості правового статусу Президента України, обсяг повноважень глави держави та організаційно-правові форми забезпечення їх реалізації; - визначити місце інституту Президента України та органів держави, з якими Президент взаємодіє, в системі державної влади; - проаналізувати зміни щодо повноважень Президента України в проекті нової Конституції. Об’єктом дослідження є конституційно-правові основи функціонування системи  державної влади в Україні. Предметом дослідження є інститут Президента в системі державної влади України. В роботі застосовуються як загальнонаукові, так і спеціальні методи: діалектичний, історико-правовий, порівняльно-правовий,  формально-логічний, соціологічний, статистичний, метод узагальнення та ряд інших загальнонаукових і спеціальних наукових методів. Теоретичною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених. Так, у ньому використані положення та висновки, сформульовані вченими у галузі конституційного права та інших галузях правової науки. Серед них роботи радянських вчених: В. П. Веріна,                   С. В. Поленіної, А. О. Мішина та інших; українських та російських науковців: В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, В. І. Борденюка, А. З. Георгіци, Є. К. Глушка, І. П. Голосніченка, О. В. Городецького,  Р. А. Калюжного, М. І. Козюбри,          І. Б. Коліушка, А. М. Колодія, Ю. М. Коломійця, В. В. Копєйчикова,                 О. Л. Копиленка, Є. Б. Кубка, Т. П. Кудлай, В. В. Лазарєва, О. Г. Мурашина,     Н. Р. Нижник, В. Ф. Опришка, П. С. Пацурківського, Н. Г. Плахотнюк,             В. Ф. Погорілка, С. Г. Рябова,  А. О. Селіванова, Ю. М. Тодики,  М. В. Томенка, О. Ф. Фрицького, В. Є. Чиркіна, В. М. Шаповала та ін.    

Выводы:Висновки     Виходячи з вищенаведеного можна зробити такі висновки: Інститут Президента України – це державно-правове утворення в цілісній системі управління суспільством, що складається з найвищого державного одноособового виборного органу та його консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів та служб, наділене конституційно-владними повноваженнями в управлінні державою, характеризується єдністю взаємозв’язків з іншими державними, а також недержавними органами та громадянами, діяльність якого регулюється системою відповідних правових норм. Інститут виборів Президента України, тобто інститут президентського виборчого права, є складовою частиною інституту виборчого права України, який являє собою систему правових норм, що регулюють суспільні відносини щодо заміщення посади глави держави. Законодавство, яке регулює державно-правовий інститут Президента України є правовим інститутом конституційного права і складається з двох систем: горизонтальної та вертикальної. З огляду на наявність досить великого масиву указів Президента України – як чинних, так і відмінених необхідно провести їх систематизацію. Необхідно привести норми Конституції у відповідність одна іншій. Для цього треба: залишити за Президентом тільки ті повноваження, які випливають з його статусу глави держави та обов’язків бути гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Президент України, в даному випадку, повинен спільно з Парламентом брати участь у формуванні Уряду та виконувати представницькі і охоронно-наглядові функції. З огляду на те, що Президент не є главою виконавчої влади, він не повинен самостійно утворювати міністерства та інші органи виконавчої влади. Зазначені органи повинні утворюватися законом; Вдосконалення потребують норми, що регулюють взаємовідносини між Президентом та іншими органами державної влади, зокрема, судової, які стосуються проблем призначення (обрання) суддів та формування судів. Для вирішення проблеми недосконалості законодавства, що регулює відносини за участю Президента України необхідно прийняти нову редакцію закону України “Про Президента Української РСР” з новою назвою та змістом.    

Литература:Список використаної літератури     І. Нормативно-правові акти   1. Конституція України від 28.06.1996р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 30. – Ст. 141.   ІІ. Література   2. Інститут Президента в системі державної влади України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / С.А. Агафонов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2003. – 16 с. 3. Інститут Президента у Франції, Росії та Україні: конституційні норми і політична практика: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / О.Т. Волощук; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2008. – 20 с. 4. Інститут президентства в Україні і США (порівняльно-правовий аналіз): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / О.В. Бойко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2004. – 20 с. 5. Інститут президентства в Україні: етапи трансформації: автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / М.І. Зелінська; Дніпропетр. нац. ун-т. – Д., 2008. – 20 с. 6. Інститут президентства в Україні: конституційно-правовий аспект: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Н.Г. Плахотнюк; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2003. – 20 с. 7. Інститут президентства як суб'єкт концептуальної влади в демократичних політичних системах: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / І.В. Батракова; Дніпропетр. нац. ун-т. – Д., 2003. – 16 с. 8. Компетенція Президента України: теоретично-правові засади: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / С.Г. Серьогіна; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2004. – 18 с. 9. Конститутційно-правові засади виборів Президента України: проблеми теорії і практики: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Р.П. Князевич; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2004. – 18 с. 10. Конституционное право: Учебник / Под ред. проф. В. В. Лазарева. – М.: Юристъ. – 2003. – 655с. 11. Конституційне право України / За ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики. – К.: Український центр правничих студії. – 2002. – 376 с. 12. Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора Ю. М. Тодики, доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре». – 2002. – 544 с.  13. Конституційний статус суб'єктів права законодавчої ініціативи: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / О.М. Мудра; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2003. – 17 с. 14. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник. –Вид. 3-тє, виправл. та доповн. – К.: Атіка. – 2004 – 512 с.  15. Паречина С.Г. Институт президентства: история и современность / Под общ. ред. Е.В. Матусевича. – Мн.: ИСПИ. – 2003. – 163 с. 16. Порівняльно-правовий аналіз інституту президентства в Україні та Франції: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Д.М. Бєлов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2005. – 20 с. 17. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К: Юрінком Інтер. – 2002. – 536 с.