Вступление:Вступ
На сучасному етапі розвитку юридичної науки до правових проблем функціонування влади в Україні певним чином привернута увага вітчизняних та зарубіжних вчених. З’явились дослідження, в яких влада розглядається як необхідна і одна з найважливіших умов існування суспільства. В той же час, комплексні наукові дослідження ряду питань, пов’язаних з функціонуванням державно-правового інституту Президента України, майже не проводилися. В зв’язку з цим виникає необхідність з’ясування суті інституту Президента в Україні, аналізу його історичного розвитку, визначення правового статусу, місця серед органів державної влади, а також взаємовідносин з представниками гілок останньої.
Сучасна політико-правова ситуація, що склалася в Україні дає можливість стверджувати, що інститут Президента повинен надалі розвиватися. Це надасть змоги забезпечити його стабільність в світлі запроваджених в Україні не тільки конституційної, а й політичної та адміністративної реформ. Актуальності дослідження, в даному ракурсі, додає й той факт, що зазначений інститут є досить новим для українського суспільства і його подальше функціонування у державному будівництві та забезпеченні прав і свобод людини і громадянина потребує наукового вивчення та аналізу.
З точки зору актуальності обраної теми варто зазначити, що діяльність Президента України відіграє значну роль у функціонуванні законодавчої, виконавчої та судової влади, але механізми їх співробітництва виявляються не завжди досконалими або не до кінця конкретизованими. Актуальність обумовлюється і тим, що посада Президента введена трохи більше ніж десять років тому, і ще не сформований достатній теоретико-правовий багаж знань та розробок в даній сфері, хоча саме вони необхідні для забезпечення належного функціонування інституту Президента України. Необхідність накопичення цих знань і розробок, перш за все правових, зумовила вибір даної теми дослідження.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні місця та ролі інституту Президента України в системі державної влади, визначенні загальних тенденцій його розвитку і становлення, вирішенні основних теоретичних та практичних проблем, що виникають в процесі його функціонування, визначення основних напрямків взаємодії Президента України з іншими органами державної влади та перспектив удосконалення цього інституту.
Виходячи з мети дослідження, можна поставити наступні задачі:
- виявити основні риси інституту Президента України, визначити його поняття як державно-правової категорії, розмежувати поняття “інститут Президента України” та “інститут президентства в Україні”;
- проаналізувати історичний розвиток, чинники та передумови становлення інституту Президента України;
- розглянути систему нормативно-правових актів, що регулюють інститут Президента України, здійснити їх аналіз та визначити галузь права, до якої вони належать;
- висвітлити особливості правового статусу Президента України, обсяг повноважень глави держави та організаційно-правові форми забезпечення їх реалізації;
- визначити місце інституту Президента України та органів держави, з якими Президент взаємодіє, в системі державної влади;
- проаналізувати зміни щодо повноважень Президента України в проекті нової Конституції.
Об’єктом дослідження є конституційно-правові основи функціонування системи державної влади в Україні.
Предметом дослідження є інститут Президента в системі державної влади України.
В роботі застосовуються як загальнонаукові, так і спеціальні методи: діалектичний, історико-правовий, порівняльно-правовий, формально-логічний, соціологічний, статистичний, метод узагальнення та ряд інших загальнонаукових і спеціальних наукових методів.
Теоретичною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених. Так, у ньому використані положення та висновки, сформульовані вченими у галузі конституційного права та інших галузях правової науки. Серед них роботи радянських вчених: В. П. Веріна, С. В. Поленіної, А. О. Мішина та інших; українських та російських науковців: В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, В. І. Борденюка, А. З. Георгіци, Є. К. Глушка, І. П. Голосніченка, О. В. Городецького, Р. А. Калюжного, М. І. Козюбри, І. Б. Коліушка, А. М. Колодія, Ю. М. Коломійця, В. В. Копєйчикова, О. Л. Копиленка, Є. Б. Кубка, Т. П. Кудлай, В. В. Лазарєва, О. Г. Мурашина, Н. Р. Нижник, В. Ф. Опришка, П. С. Пацурківського, Н. Г. Плахотнюк, В. Ф. Погорілка, С. Г. Рябова, А. О. Селіванова, Ю. М. Тодики, М. В. Томенка, О. Ф. Фрицького, В. Є. Чиркіна, В. М. Шаповала та ін.