Адміністративне право - провідна галузь правового регулювання діяльності органів публічної влади

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА 6 1.1 Передумови виникнення адміністративного права як правової галузі і науки 6 1.2. Суб’єкти адміністративного права: еволюція правового статусу та його досліджень 8 РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА ЯК ПРОВІДНОЇ ГАЛУЗІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ 12 2.1. Визначення адміністративного права як провідної юридичної галузі 12 2.2. Предмет адміністративного права 14 2.3. Метод адміністративного права 16 2.4. Система адміністративного права 20 2.5. Співвідношення понять «виконавча влада» і «державне управління» 22 2.6. Засоби адміністративно-правового захисту прав і свобод громадян 23 РОЗДІЛ 3. ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРИНЦИПИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ТА НАПРЯМКИ ЇХ ЗАПРОВАДЖЕННЯ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ 28 ВИСНОВКИ 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 32

Вступление:Однією із сфер реформування на сучасному етапі в Україні є система державного управління. Перед Україною після набуття незалежності постала нагальна проблема трансформації адміністративної системи, успадкованої від радянських часів, у якісно нову систему, що ґрунтується на принципах правової, соціально орієнтованої демократичної держави. Багато складових елементів механізму державного управління в Україні характеризуються на сьогодні як такі, що гальмують суспільний розвиток, організуючий вплив яких на суспільні процеси не задовольняє потреб динамічного розвитку громадянського суспільства. Оскільки адміністративне право є однією з основних галузей вітчизняного права, втіленням права публічного на національному рівні, що несе головне навантаження публічно-правового регулювання управлінської діяльності, воно водночас виступає основним засобом юридичного супроводження процесу адміністративної реформи. Разом із тим, сучасне адміністративне право України також потребує зміни його теоретичного підґрунтя, формування нової доктрини, яка відповідала б вимогам становлення й розвитку демократичної правової держави. Таким чином, на противагу колишній доктринальній традиції, сучасне адміністративне право має стати галуззю законодавства, спрямованою на забезпечення й захист прав людини. Тому виникає нагальна необхідність теоретичного опрацювання відповідних проблем адміністративного права, створення сучасного теоретичного підґрунтя розвитку цієї галузі, уточнення системи та структури адміністративно-правових відносин, підстав їх виникнення тощо. Необхідність дослідження і всебічного аналізу сутності адміністративного права зумовлена також появою нових категорій у адміністративному праві. Змінюються правові засоби й методи впливу публічної влади на економічну сферу і зв’язки господарюючих суб’єктів тощо. Отож, змінюється природа впливу держави на відповідну сферу суспільних відносин, що також знаходить прояв у зміні сутності адміністративно-правових відносин. Мета дослідження полягає у вивченні адміністративного права як провідної галузі правового регулювання діяльності органів публічної влади. Для досягнення мети були поставлені такі задачі: - здійснити аналіз поняття та характерних ознак адміністративного права на сучасному етапі державотворення в Україні; - дослідити історичний розвиток адміністративного права; - дослідити процес реформування адміністративного права в сучасних умовах інтеграції України; - вивчити предмет та метод адміністративного права; - розглянути структуру адміністративного права і т.д. Об’єктом дослідження є адміністративне право як окрема галузь юридичної науки. Предметом дослідження є адміністративне право як провідна галузь правового регулювання діяльності органів публічної влади. Теоретичною базою дослідження є праці В.Б.Авер’янова,                        С.С.Алексєєва, Г.В.Атаманчука, Д.М.Бахраха, Ю.П.Битяка,                         А.С.Васильєва, О.В. Венедиктова, І.О. Галагана, І.П. Голосніченка,              Є.В.Додіна, А.І. Єлістратова, З.Д. Іванової, О.С. Йоффе, В.Б. Ісакова,         Р.А.Калюжного, С.В. Ківалова, Б.О. Кистяківського, Ю.М. Козлова,             А.А.Козловського, М.І. Козюбри, А.М. Колодія, В.К. Колпакова,                    І.Б.Коліушка, А.Т. Комзюка, В.В. Копейчикова, А.П. Коренева,                    М.М. Коркунова, О.О. Красавчикова, Є.Б. Кубка, Є.В. Курінного,                  Я.М. Магазинера, М.М. Марченка, П.Є. Недбайла, В.С. Нерсесянца,             М.П. Орзіха, І.М. Пахомова, П.С. Пацурківського, Г.І. Петрова,                    П.Д.Пилипенка, Л.Л. Попова, П.М. Рабіновича, В.М. Селіванова,               В.М.Синюкова, О.Ф. Скакун, В.Д. Сорокіна, Ю.М. Старилова,                           В.Ф. Тарановського, Ю.О. Тихомирова, В.С. Толстого, Є.М. Трубецького,     О.Ф. Фрицького, Р.О. Халфиної, Є.О. Харитонова, В.В. Цвєткова, М.В. Цвіка, В.К. Шкарупи, О.П. Юристи, В.О. Юсупова, Л.С. Явича, М.К. Якимчука та ін. Методологічну основу дослідження становлять філософсько-світоглядні, загальнонаукові і спеціально-наукові методи наукового пізнання: діалектичний метод, методи системного аналізу, насамперед у структурному та функціональному аспектах, методи аналогії, аналізу та синтезу, а також порівняльно-правовий, формально-логічний, статистичний метод.

Выводы:Визначення тенденцій подальшого розвитку науки адміністративного права перебуває у прямій залежності з тим, що концепція адміністративного права ґрунтується сьогодні на ідеї, що держава і суспільство не лише взаємодіють між собою, але й обслуговують одне одного. Тому вдосконалення адміністративного права відбувається шляхом визначення характеру й сутності відносин: індивід – суспільство – держава. При цьому увагу дослідників привертають правові аспекти стосунків особи з державою та суспільством. Відбувається важливе зміщення акцентів: тепер враховується, що юридичні обов’язки можуть мати не лише громадяни щодо держави, але й держава та суспільство – щодо громадян. Вітчизняна наука адміністративного права на початку ХХІ ст. переживає складний етап свого становлення, який характеризується визначальним впливом глобалізаційних та регіональних інтеграційних процесів на формування правової системи України. Актуальним та надзвичайно важливим слід визнавати євроінтеграційний аспект, адже входження України до європейського політичного, інформаційного, економічного і правового простору визначено стратегічним пріоритетом зовнішньої політики держави. Сучасне українське адміністративне право поки що не здатне належною мірою сприяти не тільки раціональній побудові та ефективній діяльності органів виконавчої влади, а й  забезпеченню?задоволенню більш складних і важливих суспільних потреб  пріоритету прав і свобод людини в усіх сферах її взаємодії з державою, її органами та посадовими особами. Розв’язання цього ключового завдання вимагає певної доктринальної переоцінки суспільної ролі у функціонуванні публічної влади і призначення галузі адміністративного права у цілому. Для цього слід виходити з фундаментальної конституційної формули: “Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави” (ст. 3 Конституції України), яка означає підпорядкування діяльності всіх державних і правових інститутів суспільства потребам реалізації та захисту прав людини, їх пріоритетність перед іншими цінностями демократичної, правової, соціальної держави.

Литература:1. Авер’янов В., Андрійко О., Полюхович В. Академічні дослідження проблем державного управління та адміністративного права: результати і перспективи. // Юридичний журнал. – 2004. – №5. – С. 13-18. 2. Административное право Украины. – 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. проф. Ю.П. Битяка. – Харьков: Право, 2003. – 576 с. 3. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.                   О.М. Бандурки. – Харків: Вид–во Нац. ун-ту. внутр. справ, 2004. – 480с. 4. Адміністративно-правові відносини: концептуальні засади та правова природа: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / О.І. Харитонова; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2004. – 36 с. 5. Гриценко І.С. Предмет адміністративного права у його історичному розвитку // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2006. – Вип. 32. – С. 97-104. 6. Європейські принципи адміністративного права та їх запровадження в законодавстві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / А.А. Пухтецька; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – К., 2009. – 20 с. 7. Ківалов С. В., Біла Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Вид. друге, перероб. і доп. – Одеса: Юридична література, 2002. – 312 с. 8. Колпаков В.К. Адміністративне право України. Підручник. –К.: Юрінком Інтер. – 2004. – 435с. 9. Комзюк А.Т., Гриценко І.С. Деякі проблеми визначення предмета та системи адміністративного права // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 4. – С. 77-80. 10. Норми адміністративного права (проблеми теорії та практики нормотворення): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / С.Л. Горьова; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2005. – 18 с. 11. Пухтецька А. А. Демократичні стандарти діяльності органів публічної адміністрації / А. А. Пухтецька // Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Наукова думка, 2007. – С. 77–83. 12. Становлення і розвиток наукових поглядів на основні інститути вітчизняного адміністративного права: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / І.С. Гриценко; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2008. – 35 с. 13. Теоретичні проблеми ефективності законодавства в сфері державного управління: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / С.А. Скриль; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2001. – 16 с. 14. Харитонова О.І. Адміністративне право як прояв публічного права // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – Том 1. – Одеса: Юридична література, 2002. – С. 228-236. 15. Хворостянкіна А. Європейські стандарти адміністративного процесу. // Юридичний журнал. – 2005. – № 11. – С. 22-27.