Банківське інвестиційне кредитування

Содержание:Зміст ВСТУП РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КРЕДИТУ РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПИ БАНКІВСЬКОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ РОЗДІЛ 3.ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕССУ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ ВИСНОВОК СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ  

Вступление:Вступ Актуальність теми дослідження. Необхідність забезпечення стабільного економічного зростання, структурних зрушень у національній економіці висуває на перший план проблему генерування ресурсів та їх спрямування у реальний сектор. За умов низького інвестиційного потенціалу держави, недостатнього рівня розвитку фінансового ринку, обмежених можливостей підприємств самостійно фінансувати інвестиційні проекти роль банківської системи в активізації інвестиційної діяльності посилюється, адже банківський сектор розвивається динамічніше, ніж інші сектори економіки й залишається найбільшим сегментом фінансового ринку країни. Позитивні тенденції діяльності банків сприяють підвищенню їхньої функціональної ролі у розвитку економіки: банки, будучи посередниками в акумулюванні та перерозподілі тимчасово вільних коштів, визначають напрями й обсяги інвестування, опосередковуючи відтворювальні процеси в економіці. Втім, залишаються актуальними проблеми забезпечення стабільності і достатності ресурсної бази банків, створення спеціалізованих банківських установ, об'єднань, усунення територіальних диспропорцій на регіональному ринку кредитування реального сектора, які негативно впливають на розвиток банківського сектора зокрема та структурну перебудову економіки загалом. Різні аспекти зазначеної проблематики висвітлені в працях українських вчених - економістів: І.О. Бланка, Б.В. Губського, В.В. Корнєєва, Б.Л. Луціва, О.В. Дзюблюка, М.Л. Лапішко, Л.І. Нейкової, А.А. Пересади, Т.В. Майорової, А.П. Вожжова, М.І. Савлука, І.О. Лютого, А.М. Мороза, Д.Г. Лук`яненка,  С.В. Науменкової, В.Д. Лагутіна тощо. Серед російських вчених варто виокремити праці В.В. Ковальова, І.В. Ліпсица, Я.С. Мелкумова, І.І. Мазура, В.Д. Шапіро, Н.Г. Ольдерогге та інших. Вагомий внесок у розробку цієї тематики зробили такі зарубіжні економісти як Й. Шумпетер, Р. Кінг, Р. Левайн, Д. Фернадеза, А. Галетовіц та інші. Разом з тим, проблема підвищення ресурсної ролі банківського кредиту в інвестиційній сфері потребує комплексного наукового вивчення. Дослідження цієї теми відкриває можливості поглиблення теоретичних пошуків щодо побудови ефективного механізму кредитування інвестиційних проектів, подальшого розширення участі фінансово-кредитних інститутів у їх реалізації в Україні. У цьому зв’язку, важливо відзначити, що саме банківські інвестиційні кредити, як джерело інвестиційних ресурсів, спроможні належним чином вплинути на стимулювання господарської активності і прискорення економічного зростання. Важливість зазначених наукових  проблем і їх практична значимість зумовили вибір теми курсової роботи і визначають її актуальність. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розгляд теоретичних і практичних основ інвестиційного кредиту, як чинника розширення інвестиційної сфери і підвищення ефективності економіки України за умов становлення та розвитку ринкових відносин. Відповідно до поставленої мети в роботі було визначено і вирішено такі  завдання: -        узагальнити та систематизувати теоретичні засади інвестиційного кредитування  для уточнення економічного змісту цього поняття; -        розглянути принципи організації банківського інвестиційного кредитування; -        розглянути особливості процесу (механізму) інвестиційного кредитування, спрямований на оптимізацію формування та розподілу банківських інвестиційних ресурсів. Об`єктом дослідження є система економічних відносин, які виникають між учасниками інвестиційного ринку. Предметом дослідження є організація інвестиційного кредитування. Методи дослідження. Теоретико-інформаційну основу дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, законодавча база, періодичні та монографічні видання, матеріали міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій, статистичні матеріали Національного банку України, Державного комітету статистики України, а також науково-методичні матеріали Європейського банку реконструкції і розвитку. У процесі дослідження використовувалися методи порівняння, узагальнення та систематизації; системний і комплексний підходи. Наукова новизна одержаних результатів полягає у системно-структурному дослідженні та подальшому розвитку теоретико-методичних засад інвестиційного кредитування у контексті тенденцій розвитку економіки України. Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані, висновки можуть бути використані для підвищення ефективності механізму інвестиційного кредитування й активізації діяльності банків з кредитування інвестиційних проектів. Структура та обсяг. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 30 сторінках друкованого тексту, містить 3 таблиці, 3 рисунки. Список використаних джерел налічує 21 найменування і займає 2 сторінки. Основний зміст курсової роботи. У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації з огляду на її актуальність, визначено мету, завдання дослідження, об’єкт і предмет. Подано перелік методів, що були використанні при написанні роботи. Розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. У першому розділі “Зміст та особливості інвестиційного кредиту” детально розглянуті поняття інвестиційного кредиту, узагальнено теоретичні підходи до визначення суті економічної категорії "кредит". У другому розділі "Принципи організації банківського інвестиційного кредитування” розкрито принципи, визначено домінанти кредитування. У третьому розділі "Особливості процесу інвестиційного кредитування” окреслено головні особливості інвестиційних банківських продуктів,  висвітлено найбільш істотні вхідні бар'єри банківської інвестиційної сфери, розглянуто основні тенденції розвитку інвестиційного кредитування. У висновках здійснено теоретичне узагальнення теоретико-методологічних і прикладних засад  інвестиційного кредитування.   

Выводы:ВИСНОВОК У роботі здійснено теоретичне узагальнення наукової проблеми, що полягає у розгляді теоретико-методологічних засад інвестиційного кредитування. Проведене дослідження дає підстави зробити наступні висновки: 1. Системне дослідження підтвердило відсутність єдиної думки у вітчизняній економічній літературі щодо змісту інвестиційного кредитування. Уточнення суті банківського інвестиційного кредиту і його функцій дозволило виділити основні ознаки і конкретизувати названу дефініцію. Кредитування інвестиційних проектів, на мою думку, можна визначити як комплекс заходів із спрямування кредитних ресурсів на інвестиційні потреби позичальника, які спрямовані  на розширене відтворення капіталу, відповідно до принципів банківського кредитування. З’ясовано, що кредит є інвестиційним ресурсом у випадку використання його для розширеного відтворення капіталу позичальника, а також, коли спрямовується на реконструкцію, модернізацію та технічне переозброєння основних фондів. У цьому зв’язку банківське інвестиційне кредитування має місце за умови кредитування інвестиційних проектів, в інших випадках, коли інвестиційний проект не розробляється, відбувається звичайне кредитування. 2. Дослідження принципів кредитної діяльності українських банків в інвестиційній сфері  показали, що для забезпечення сталого економічного розвитку України, підвищення конкурентоспроможності національної економіки важливого значення набуває оптимізація його функціонування. Активізація участі банків в інвестиційному процесі може реалізовуватися лише в результаті ініціативних та ефективних дій держави, яка повинна на довготерміновій і стабільній основі закріплювати за інвестиціями статус важливого господарського пріоритету та об’єкта сприяння. Банківський сектор України розвивається хоча й нерівномірно, але доволі високими темпами, відображаючи зростаючі потреби ринково орієнтованої економіки. Стратегічним завданням є створення конкурентоспроможної моделі банківської системи на основі науково обґрунтованої концепції розвитку банківської справи, зважаючи на її унікальну роль у ринковому становленні економіки України. 3. Під механізмом банківського інвестиційного кредитування запропоновано розуміти не тільки сукупність прийомів організації та регулювання кредитного процесу, але і взаємозв’язок суб’єктів та об’єктів на основі принципів інвестиційного кредитування, методів, юридичних норм і процедур, що забезпечують прибутковий рух кредитних ресурсів при наданні інвестиційних кредитів. Усе викладене дало підстави розглядати механізм банківського інвестиційного кредитування як взаємозв’язану цілісну сукупність практичних заходів банку щодо спрямування вивільнених грошових ресурсів в інвестиційні проекти суб'єктів господарювання  та управління ними з метою отримання прибутку.  

Литература:СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1.                 Закон України “Про банки та банківську діяльність” від 07.12.01. 2.                 Закон України “Про заставу” від 02.10.92. 3.                 Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.19.91. 4.                 Закон України “Про страхування” від 07.03.96. 5.                 Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” від 12.06.01. 6.                 Закон України “Про лізинг” від 16.12.96. 7.                 Вітлинський В. В., Пернарівський О. В., Наконечний Я. С.; За ред. Вітлинського В. В.. Кредитний ризик комерційного банку: Навч. посіб.— К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 251 с. 8.                 Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наук. думка, 1998. – 390 с. 9.                 Денисенко М. П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник. — К.: Алерта, 2003. — 338с. 10.             Кочетков В.М., Нікітін А.В. Маркетинг у банку: Конспект лекцій. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 88 с. 11.             Киселев В.В. Управление банковским капиталом (теория и практика). – М.: Экономика, 1997. – 256 с. 12.             Лагутін В. Д. Кредитування: Теорія і практика: Навч. посіб. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. - 368с. 13.             Мороз А. М., Савлук М. І. та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. Банківські операції: Підручник — К.: КНЕУ, 2000. – 476 с. 14.             Мертенс А. В. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории. — К.: Киев. информ. агентство, 1997. - 416 с. 15.             Пересада А. А., Смірнова О. О., Онікієнко С. В., Ляхова О. О. Інвестування: Навч.-метод. посіб. — К.: КНЕУ, 2001. - 251 с. 16.             Пересада А. А., Майорова Т. В. Інвестиційне кредитування: Навч. посіб.— К.: КНЕУ, 2002. — 272 c. 17.             Романенко Л.Ф. Банківський маркетинг: Підручник. – Київ: ЦНЛ, 2004. – 344 с. 18.             Філіпенко А. С., Мазуренко В. І., Сікора В. Д. та ін.; За ред. Філіпенко А. С. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник  —К.: Либідь, 1997. 19.            Севрук В.Т. Банковские риски. – М.: Дело ЛТД, 1995. – 72 с. 20.             Самойлов Г.О., Бачалов А.Г. Банковская конкуренция. – М.: Экзамен, 2002. – С. 37. 21.             Роуз П. С. Банковский менеджмент. Предоставление финансовых услуг: Пер. с англ. / Под науч. ред. В. Т. Севрука, Т. Н. Черкасова.— М.: Дело, 1995. – 737с.