Огляд макроекономічної ситуації в Чехії

Содержание:Вступ 3 1. Сучасний стан економіки Чехії 5 2. Зовнішньоекономічна діяльність Чехії 8 3. Фіскальна політика Чехії 16 Висновок 25 Список використаної літератури 27

Вступление:Чеська Республіка розташована в центрі Європи на порівняно невеликій території – близько 79 тис. кв. км. і є однією з розвинутих, індустріальних країн світу. Чехія має загальні границі з Німеччиною, Словаччиною, Австрією і Польщею. Чисельність населення Чеської Республіки - 10,3 млн. чоловік. Офіційна мова – чеська. Столиця держави – місто Прага. Найбільш великі міста Чехії – Брно, Острава, Пльзен, Усті-Над-Лабем, Градец Кралове. Чехія – індустріально-аграрна країна. Розвинені паливно-енергетична промисловість, чорна металургія, хімічна, машинобудівна, легка і харчова промисловість. Видобуток бурого і кам’яного вугілля, залізняку. Головні промислові центри: Прага, Плзень, Острава, Брно. У сільському господарстві розвинуте бурякосіяння, представлені посіви пшениці, ячменю і картоплі, хмелярство, молочно-м’ясне скотарство, птахівництво. Експортує Чехія машини і устаткування, вироби легкої, скляно-керамічної промисловості та інші. Сучасна Чехія – порівняно невелика високорозвинена індустріальна країна, економічно багатолика, зі складною господарською географією. Чехія завжди славилася не тільки обсягами промислової продукції, але і її високою якістю. Основні галузі чеської промисловості – палив-енергетична, машинобудування, хімічне, текстильне, харчова, виробництво скла і порцеляни. Чехія має добре поставлене сільськогосподарське виробництво. При невеликому розмірі земельної площі Чехія цілком задовольняє внутрішні потреби в продовольстві. Крім того, значна частина сільськогосподарської продукції йде на експорт. Ведуча галузь чеської економіки – промисловість. За роки соціалізму в країні була проведена корінна реконструкція старих індустріальних районів і створений ряд нових галузей, що не були в наявності раніше, промисловості. Спорудження великої кількості нових підприємств у сполученні з реконструкцією діючих привело до значного посилення кооперування промислових підприємств не тільки в межах традиційних економічних районів, але й у загальнодержавному масштабі. Так склалися Остравсько-Карвінський район, машинобудівні агломерації Праги, Брно, Пльзеня, електроенергетичний і хімічний комплекс Північної Чехії. Чеське народне господарство розташовує непоганою енергетичною базою. Її основу складають теплоелектростанції, на частку яких приходиться до 90% усієї вироблюваної електроенергії. Разом з тим, що кількість запасів вугілля в країні різко зменшується, у Чехії надається велике значення розвитку атомної енергетики. В колишні роки ще при сприянні Радянського Союзу в країні було побудовано кілька атомних електростанцій у Південній Чехії і Південній Моравії. Крім цього, великий внесок в енергетичний фонд вносять і гідроелектростанції, що будуються в основному на гірських ріках країни й у районах де немає покладів вугілля. Особливими темпами в країні розвивається така важлива галузь промисловості як машинобудування. У Чехії роблять універсальні верстати з програмним керуванням, електровози, тролейбуси і трамваї, автомобілі й ін.

Выводы:Таким чином, на сьогодні Чехія є однією із провідних країн ЄС. Процес економічної конвергенції чеського регіону характеризувався зміцненням та поглибленням фінансових секторів шляхом а) збільшення присутності іноземних банків; б) наближення правових та регуляторних систем до стандартів ЄС; в) застосування кращих практик з банківського нагляду. Зовнішньоторговельний оборот Чехії у 2009 р. становив 187,9 млрд. дол. і склав 0,8 % світового зовнішньоторговельного обороту. Зовнішньоторговельний оборот на душу населення – 18 372 дол. на душу за рік у поточних цінах – характеризує Чехію як розвинену країну. Згідно з цим показником країна перебуває на рівні країн “великої сімки”. Зовнішня торгівля виконує визначальну роль в економіці Чехії, яка належить до числа держав із високою часткою зовнішньої торгівлі у ВВП (частка експорту у ВВП у 2009 р. становила 66 %, а імпорту – 64,7 %). Чехія змогла за короткий час зробити трансформацію зовнішньоторговельної політики і зараз користується досягненнями успішного проведення ринкових реформ. Зовнішня торгівля стала вагомим чинником стабільного розвитку національної економіки. Досвід успішного проведення реформ необхідно врахувати й Україні в умовах інтеграції країни у світову економіку. Щодо монетарної політики Центральний банк Чеської Республіки має намір продовжувати політику інфляційного таргетування, тобто адміністративний контроль рівня інфляції та керування ним. З січня 2006 року цільовий рівень інфляції становив 3% на рік і мав знизитися до 2% (допускається відхилення на 1%) у 2010 році. Проте екзогенні шоки, яких зазнала економіка Чехії внаслідок кризи, виправдовують песимістичні прогнози щодо неможливості утримати рівень інфляції у межах цільового значення. Що стосується змін у податковій політиці, то вони полягають у наступному: –  зниження ставки податку на доходи корпорацій; – відміна запланованого раніше зниження ставки податку на доходи фізичних осіб з 15% до 12,5%; таким чином, ставка податку залишиться на рівні 15%, що приведе до очікуваного збільшення державних надходжень на 10 млрд. чеських крон; – зниження ставки податку на соціальне страхування на 1,5%. Відтепер сумарна ставка податків у Пенсійний фонд, на соціальне страхування та у Фонд зайнятості буде знижена з 33% до 31,5%; – cпрощення механізму сплати податків через скорочення формальних процедур оподаткування. Зміни торкнулися також і пенсійної системи. Загалом вони полягають у наступному: – зміна пенсійного віку в бік зростання: чоловікам та жінкам, які мають одну дитину і які народилися після 1968 року, встановлено пенсійний вік 65 років; – відмінено зарахування терміну навчання в університеті до робочого стажу; – відмінено можливість паралельного отримання пенсії та заробітної плати після досягнення пенсійного віку; – скорочення розміру пенсій за інвалідністю. Потреба реформування пенсійної системи також є цілком очевидною, адже в Україні відбувається старіння нації, масова еміграція молоді у пошуках кращих умов роботи. Отже робота по заохоченню іноземних інвестицій повинна здійснюватись в напрямах удосконалення відповідної нормативно-регулятивної бази, що стосується фінансово-валютно-податкового та тарифного і нетарифного регулювання і стабілізації цих сфер законодавства.

Литература:1. Levine, Ross, Norman Loayza and Thomas Beck. (2000). “Financial Intermediation and Growth: Causality and Causes.” Journal of Monetary Economics 46 (1), 31-77. 2. Kaminsky, Graciela and Carmen Reinhart. (1999). “The Twin Crises: The Causes of Banking and Balance of Payments Problems.” The American Economic Review 89 (3), 473-500 (June). 3. International Monetary Fund, 2004. World Economic Outlook, April 2004, http://www.imf.org/ external/pubs/ft/weo/2004/01/pdf/chapter4.pdf. 4. Hilbers, Paul, Inci Otker-Robe, Ceyla Pazarbasioglu and Gudrun Johnsen. (2005). “Assessing and Managing Rapid Credit Growth and the Role of Supervisory and Prudential Policies.” IMF Working Paper 05/151. 5. Buyukkarabacak, Berrak and Valev, Neven T., "Credit Expansions and Financial Crises: The Roles of Household and Firm Credit" (May 2006). Andrew Young School of Policy Studies Research Paper No. 06-55 6. Kaminsky, Graciela and Sergio Schmukler. (2003). “Short-run Pain, Long-run Gain: The Effects of Financial Liberalization.” NBER Working Paper #9787. 7. Frankel, Jeffrey and Andrew K. Rose. (1996). “Currency Crashes in Emerging Markets: An Empirical Treatment.” Journal of International Economics 41, 351-366. 8. Calvo, Guillermo. (1986). “Temporary Stabilization: Predetermined Exchange Rates.” Journal of Political Economy, Vol. 94, No. 6. 9. McKinnon, Ronald and Huw Pill. (1997). “Credible Economic Liberalization and Overborrowing.” American Economic Association Papers and Proceedings, 189-193. 10. Bernanke, Ben, Mark Gertler and Simon Gilchrist. (1999). “The Financial Accelerator in a Quantitative Business Cycle Framework.” In: Taylor, J., Woodford, M. (Eds.), Handbook of Macroeconomics. North-Holland. 11. Allen, Franklin and Douglas Gale. (2000). “Bubbles and Crises.” The Economic Journal 110, 236-255. 12. Bank for International Settlements. (2005). “75th Annual Report.” http://www.bis.org/publ/arpdf/ar2005e.pdf 13. Borio, Claudio and Philip Lowe. (2002). “Asset Prices, Financial and Monetary Stability: Exploring the Nexus.” BIS Working Papers, No: 114. 14. Duenwald, Christoph., Nikolay Gueorguiev and Andrea Schaechter. (2005). “Too Much of a Good Thing? Credit Booms in Transition Economies: The Case of Bulgaria, Romania, and Ukraine.” IMF Working Paper 05/128. 15. Demirgüç-Kunt A. and Detragiache E. (1998), “The Determinants of Banking Crises in Developing and Developed Countries.” IMF Staff Papers 45. 16. Sahajwala R. and Paul Van de B. (2000), “Supervisory Risk Assessment and Early Warning Systems”, Basel Committee on Banking Supervision Working Paper 2, BIS. 17. Bongini P., Laeven L. and Majnoni G. (2002), “How Good Is the Market at Assessing Bank Fragility? A Horse Race between Different Indicators.”, Journal of Banking and Finance, 26. 18. Papademos (2005), “Financial structures, credit growth and house prices in the new EU Member States: Policy challenges on the road to the euro”, Speech at the Conference held by Latvijas Banka, Riga. 19. Cottarelli C., Dell Ariccia G. and Vladkova Hollar I. (2003), “Early birds, late risers, and sleeping beauties: Bank credit growth to the private sector in Central and Eastern Europe and in the Balkans”, IMF Working Paper 03/213 20. Backé P., Égert B. and Zumer T. (2005), “Credit Growth in Central and Eastern Europe: Emerging from Financial Repression to New (Over) Shooting Stars?” 21. Ahmed, f. and Bakker, B.B. (2006), “Catch-up in the Baltics: A comparison with Ireland and Portugal”. 22. Sirtaine, Sophie and Skamnelos, Ilias, "Credit Growth in Emerging Europe: A Cause for Stability Concerns?" (July 1, 2007). World Bank Policy Research Working Paper No. 4281 23. Секрет успеха маленькой страны // Маркетолог.– 2002.– № 10.– С. 4–6. 24. Шнирков О. І. Торговельна політика Європейського Союзу: Монографія.– К.: Вид.–полігр. Центр “Київ. ун-т”, 2005.– 152 с. 25. Agentura CzechTrade // http://www.czechtrade.cz. 26. Agentura pro podporu podnikání a investic // http://www.czechinvest.org. 27. Annual report 2006.– World Trade Organization: WTO Secretariat, 2007.– 70 p. 28. Annual report 2009.– World Trade Organization, 2009.– 132 p. 29. Balazs E. Investigating the Balassa-Samuelson hypothesis in transition: Do we understand what we see? //BOFIT discussion papers.– 2002.– № 6.– 42 p. 30. ?eská exportní banka // www.ceb.cz. 31. ?eský firmy // www.katalog-firem.cz. 32. ?eský statistický ú?ad // http://www.czso.cz. 33. Czech Republic. Staff Report for the 2002 Article IV Consultation. – International Monetary Fund, 2002. – 46 p. 34. Czech trade focus. – US Department of Commerce, 2003. – 6 p. 35. Export Strategy of the Czech Republic for 2006–2010.– Ministry of Industry and Trade, 2006. – 80 p. 36. Exportní garan?ní a pojiš?ovací spole?nost, a.s. EGAP // www.egap.cz. 37. Facts Sheets. The Business and Investment Climate in the Czech Republic. – Czechlnvest, 2009. – 254 p. 38. International Trade Statistics. – World Trade Organization: WTO Publications, 2009.– 262 p. 39. Kopytina M.O. Problems, Difficulties and Prospects of Mutual Trade // Внешняя торговля.– 2001.– № 2–3.– С. 63–64. 40. Ministerstvo pro místní rozvoj ?R // www.mmr.cz. 41. Ministerstvo pr?myslu a obchodu // www.mpo.cz. 42. Ministerstvo zahrani?ních v?cí ?esk? republiky // http://www.mzv.cz. 43. Oficiální web ?esk? republiky // http://www.czech.cz. 44. Regular report on Czech Republic's Progress toward Accession.– Brussels: Comission of the European Communities, 2002.– 156 p. 45. Strategy for the Czech republic.– EBRD, 2001.– 43 p. 46. Trade Profiles 2007.– World Trade Organization: WTO Publications, 2007.– 197 p. 47. Деменко Н. Чехия и Словакия в ЕС // Компас. — 2008. — 21. — 86 с.