Выводы:Дослідження організації обліку, аналізу і контролю проводилось на базі підприємства ТОВ „Континент”. Під проведення дослідження було виявлено, що на підприємстві існують певні недоліки в організації процесу обліку, аналізу і аудиту. Облік на ТОВ „Континент” у програмі „1С: Бухгалтерія”, але слід відмітити деякі недоліки в організації обліку витрат на підприємстві: 1) Облік ведеться в Журналі 5, форма якого не зовсім відповідає потребам підприємства, і тому потребує вдосконалення. 2) Облік в програмі ведеться тільки в бухгалтерії, на інших робочих місцях, що пов’язані із обліком витрат не встановлено персональні комп’ютери та потрібні програми. Слід зазначити, що хоча розділи III Журналу 5 має назву "Витрати діяльності", однак тут поєднано облік розрахунків за страхуванням та з оплати праці. За даними цього розділу на підприємстві ТОВ „Континент” потрібно вести облік наступним чином. Отримати кредитові обороги за рахунками 65 "Розрахунки за страхуванням" та 66 "Розрахунки з оплати праці" (графи 14 та 15) з визначенням сум, віднесених на дебет кореспондуючих з ними рахунків (рядки 1.1 - 5.6). Аналітичний облік розрахунків за неотриману в установлений для виплати з каси підприємства термін суму з оплати праці (розрахунків з депонентами) необхідно вести в реєстрі депонованої заробітної плати. Реєстр складається касиром, який закриває платіжну відомість, за кожний період виплати заробітної плати окремо і перевіряється головним бухгалтером. Працівник підприємства, який веде облік депонованої заробітної плати на підставі видаткових касових ордерів, платіжних доручень та бухгалтерських довідок про списання заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув, має робити відмітку про сплату (перерахування, списання, перенесення) депонованої заробітної плати (графи 7 - 10) і своїм підписом підтверджує кожну відображену операцію. На початок року невиплачені суми депонованої заробітної плати із реєстрів за попередній рік переносяться у реєстр депонованої заробітної плати поточного року. Загальновиробничі витрати відображують в Журналі 5 у графах 16 відповідно (Д-т 23 - К-т 91) за відомістю їх розподілу. Після цього у графі 17 першого підрозділу Журналу 5 наводять підсумки за витратами, відображеними у графах 3 - 16. В Журналі 5, витрати за іншими елементами - за відрядженнями підзвітним особам (кредит 37), резервом відпусток (кредит 47), послугами інших підприємств (кредит 63), фінансовими санкціями (кредит 64), нарахованими відсотками (кредит 68), доходами від операцій з тарою (кредит 71) слід відображувати за даними інших Журналів -З, 4, 6 безпосередньо за дебетом рахунку 23 "Виробництво". Наприклад, нарахування зносу (амортизації) об'єктів основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, які використовують у виробництві (Д-т 23 - К-т 13) за даними "Розрахунку амортизації" та Журналу 4, у яком відображена загальна його сума, слід записувати у графі 21 розділу III Журналу 5. В Журналі 5 є графа "Разом витрат з початку року" (25), у якій записують їх наростаючим підсумком з початку року, додаючи дані графи 24 "Разом втрат за місяць". Ці дані використовують для калькуляції собівартості продукції. У Журналі 5, відсутній розділ, де пропонується згрупувати витрати за елементами, що необхідні для складання Звіту про фінансові результати (ф. № 2), через змішування оборотів у рядку 8.3 за рахунками 37 ''Розрахунки з різними дебіторами" та 39 "Витрати майбутніх періодів", як зазначалось, це зробити неможливо. У Журналі 5 також відображують оприбуткування виробленої продукції, виконані роботи й послуги за кредитом рахунку 23 "Виробництво". Однак слід зазначити, що в ньому не передбачено відображення як витрат виробництва, так і оприбуткування продукції, робіт, послуг за всіма рахунками, що можуть кореспондувати з рахунком 23 "Виробництво". Зокрема, щодо оприбуткування продукції, робіт, послуг, то тут не передбачено рахунків 11, 15, 27. Натомість за рядком 8.5 наведено рахунки 63, 65, 66, 68, хоча в Інструкції про застосування Плану рахунків кореспонденції за їх дебетом та кредитом рахунку 23 "Виробництво" не визначено. Тому на підприємстві ТОВ „Континент” пропонується вписувати потрібні рахунки у вільних рядках 8.6 - 8.7, на яких відображувати оприбуткування основних засобів (рахунок 10), виготовлених, наприклад, у власній ремонтній майстерні, вартість послуг власних допоміжних виробництв для виконання капітальних вкладень (рахунок 15). Оприбуткування виробленої продукції передбачено відображувати в останньому підрозділі розділу III Журналу 5 за рядком 8.2, де наведено рахунки 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28. Що стосується виконаних робіт (послуг), то для їх відображення можна використати рядок 2, де слід записувати реалізовані роботи і послуги у кореспонденції рахунків Д-т 90 - К-т 23, та рядок 8.2, у якому зазначають роботи її послуги, виконані для власного виробництва. Такі слід записувати на основі дорожніх листків про виконані автопослуги, актів про виконані роботи тощо. За рядком 8.3 пропонується відображати пред'явлені претензії за неякісно виконані роботи (Д-т 37 — К-т 23) на основі актів або рішень суду, а в рядку 8.4 - списання частини виробничих витрат за рахунок створеного резерву (Д-т 47 — К-т 23) - за бухгалтерською довідкою. У вільному рядку 8.7 слід записувати втрати за виробництвом, що не дало продукції (Д-т 79 — К-т 23), за актами, складеними на підприємстві, відображення виявленого у виробництві псування сировини, тощо. Отже, удосконаливши Журнал 5 відповідно до наведених пропозицій, можна, на нашу думку, забезпечити чіткий облік витрат виробництва з урахуванням вимог фінансової та внутрішньої звітності. Основними напрямки удосконалення організації аналізу і аудиту на підприємствах є автоматизація даних процесів. До методики економічного аналізу за умов автоматизації висуваються такі вимоги: системність, комплексність, оперативність, точність, прогресивність, динамічність. Аналітичний процес з використанням ПЕОМ можна зобразити в такій послідовності: постановка задачі та її формалізований опис; накопичення інформації; обробка інформації; аналіз; використання результатної інформації. Отже, слід надати пропозиції щодо автоматизації процесу обліку на підприємстві. На підприємстві ТОВ „Континент” в бухгалтерії працюють 2 бухгалтери, робочі місця яких оснащені АРМ-Бухгалтера (програмний комплекс „1С: Підприємство”). Але облік витрат ведеться не тільки в бухгалтерії , а й на місцях їх виникнення – цехи виробництва, де робочі місця не автоматизовані зовсім. Таким чином, багато інформації дублюється: спочатку створюють ручним способом первинні документи, потім бухгалтер з первинних документів переносить інформацію до інформаційної бази „1С: Підприємство”. При автоматизації робочих місць економістів у цехах можна підвищити швидкість отримання інформації, а також скоротити трудомісткість оформлення первинних документів і ведення обліку витрат в цілому по підприємству. Після проведених розрахунків трудомісткості праці було зроблено наступні висновки. Коефіцієнт ефективності зниження затрат часу показує, що трудомісткість виконання операцій з обліку витрат в 4 рази менша. Слід зазначити, що коефіцієнт ефективності зниження трудових затрат характеризує лише зниження затрат завдяки проведенню заходів, чого для загальної оцінки економічної ефективності недосить. Тому було розраховано показники економічної ефективності. Ставка оплати праці за годину роботи економіста ТОВ „Континент”, без використання комп’ютерної техніки складає 5,5 грн. Після проведення автоматизації робочих місць праця набуває вищого рівня кваліфікації і тому ставка за годину збільшується до 6,5 грн. Отже, собівартість облікових робіт знижується в 3,38 рази. Абсолютна економія від впровадження автоматизованих робочих місць економістів цеху з обліку витрат складає 217 грн. на місяць, відносна економія складає 2,38. Отже, підприємство ТОВ „Континент” за допомогою запропонованих заходів зможе скоротити терміни обробки інформації, що дасть змогу економістам цеху вивільнити робочий час для виконання інших управлінських функцій(контрольні і аналітичні), крім облікових. Слід зазначити, що більшість заходів щодо організації облікового і аналітичного процесів не підлягають прямому розрахунку на ефективність у гривнях. Разом з тим ці заходи впливають на підвищення ефективності виробництва через інші функції управління — контроль, регулювання, стимулювання.