Облік, аналіз і аудит витрат виробництва

Содержание:ВСТУП 2 Розділ 1. Теоретичні засади обліку, аналізу і аудиту витрат виробництва 6 1.1. Економічна сутність витрат та їх класифікація 6 1.2. Нормативно-правове регулювання обліку і аудиту витрат виробництва 9 Розділ 2. Організація та методологія обліку витрат виробництва 29 2.1. Завдання організації обліку витрат виробництва 29 2.2. Документування витрат виробництва 32 2.3. Синтетичний і аналітичний облік витрат на виробництво 37 2.5. Економічна характеристика підприємства 49 Розділ 3. Організація і методологія аудиту витрат виробництва 54 3.1. Мета, задачі і джерела аудиту витрат виробництва 54 3.2. Методика аудиту витрат виробництва 63 Розділ 4. Організація і методологія аудиту витрат виробництва 70 4.1. Мета, задачі і джерела аудиту витрат виробництва 70 4.2. Методика аудиту витрат виробництва 80 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 88 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 93 ДОДАТКИ 98

Вступление:Формування витрат виробництва і обігу має особливе значення для промислових підприємств. Так, дані обліку витрат виробництва (обігу) є важливим засобом виявлення виробничих резервів, постійного контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з метою підвищення рентабельності виробництва. Це означає, що вивчення витрат виробництва (обігу) і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) займає найбільше важливе місце в системі підприємства. Побудова планування, обліку й аналізу виробничих витрат і вибір методів калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у значній мірі залежать від особливості галузі, типу і виду виробництва, характеру його організації і технологічного процесу, розмаїтості виробляємої продукції, виконуваних робіт і послуг, що надаються, масовості випуску, об'єктів калькулювання, структури організації й інших умов. При правильній організації аналізу; калькуляції, що складаються, відображають вплив усіх факторів як економічного, так і технічного характеру на формування собівартості продукції і являються засобом здійснення порівняльного аналізу рівня і структури собівартості однакової продукції на різних підприємствах. Це має велике значення для організації розвитку передових форм праці, обміну передовим досвідом з метою удосконалювання виробництва і зниження собівартості продукції. Складання калькуляцій - засіб виявлення передового досвіду на одних підприємствах і з'ясування причин відставання на інших. Показники собівартості продукції повинні об'єктивно і точно характеризувати особливості формування собівартості в кожній галузі промисловості з обліком застосовуваної в ній технології і характеру виробництва, а також організаційної структури підприємства. Неодмінною умовою успішного рішення проблеми зниження собівартості продукції є організація її аналізу. Тому, знання витрат на виробництво, своєчасний і якісний аналіз цих витрат дозволяє гнучко регулювати виробничий процес. Аналіз собівартості продукції спрямований на виявлення можливостей підвищення ефективності використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів у процесі виробництва, постачання і збуту продукції. Вивчення собівартості продукції дозволяє зробити більш правильну оцінку рівню показників прибутку і рентабельності, досягнутому на підприємстві. Метою роботи – є теоретичне обґрунтування та практичне застосування методики обліку, аналізу та контролю витрат підприємства, надання рекомендацій щодо її вдосконалення на досліджуваному підприємстві. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішені наступні завдання: ? розглянути економічну сутність витрат і їх класифікацію; ? вивчити нормативно-правове регулювання обліку. аналізу та контролю витрат; ? вивчити особливості обліку, аналізу та контролю витрат в системі управління будівельного підприємства; ? дослідити організацію обліку витрат на будівельному підприємстві; ? дослідити методику обліку витрат у будівництві; ? розглянути можливості використання інформаційних систем і технологій для обліку, аналізу та контролю витрат; ? вивчити методику аналізу витрат і фінансових результатів на досліджуваному підприємстві та надати рекомендації щодо її удосконалення; ? провести аналіз витрат і фінансових результатів за даними досліджуваного підприємства; ? визначити сутність контролю та методику аудиторської перевірки витрат. Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність Підрядного спеціалізованого шляхового ремонтно-будівельного управління, яке входить до комунальної корпорації Київавтодор. Предметом дослідження даної магістерської роботи є доходи, витрати та фінансові результати. Методологічною основою досліджень є системний підхід до розкриття економічної сутності обліку, аналізу та контролю. До основних методів дослідження, використаних у роботі, слід віднести діалектичний та структурно-функціональний методи, а також системне, комплексне дослідження, опрацювання і використання інформації фінансового характеру. Також при проведенні дослідження використовувались методи економічного аналізу: аналітичний, деталізація, порівняння, елімінування, статистичний методи. При дослідження організації аудиту використовуються методи та прийоми аудиту: органолептичні прийоми (інвентаризація, контрольні заміри робіт, вибіркові і суцільні спостереження), розрахунково-аналітичні прийоми, документальні прийоми (інформаційне моделювання, дослідження документів), сукупність прийомів синтезування результатів. Статистичну та фактологічну інформаційну базу становлять законодавчі та нормативно-правові акти, наукові праці та методичні розробки вітчизняних, зарубіжних вчених-економістів з бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту, а також дані поточного обліку і звітності досліджуваного підприємства Підрядного спеціалізованого шляхового ремонтно-будівельного управління за 2004-2005 рр. Рекомендації щодо удосконалення організації обліку, аналізу та контролю, наведені у роботі, були використані на досліджуваному підприємстві. Зокрема, було запропоновано використання позамовного методу обліку витрат на досліджуваному підприємстві; організацію управлінського обліку за статтями калькуляції та нормами витрат; методику аналізу прибутковості за різними типами роботами за оціночною шкалою.

Выводы:Фінансовий механізм діяльності підприємства ґрунтується на таких економічних категоріях як доходи, витрати та фінансові результати. Для виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг підприємства несуть певні витрати, які можна поділити на прямі та непрямі. Прямі витрати – це витрати на матеріали, заробітну плату виробничих робітників, електроенергію та інші витрати, які мають пряме відношення до виробу та лягають на його собівартість. Непрямі витрати – це витрати на збут, на утримання адміністративного апарату, податки та інші витрати, що не мають прямого відношення до собівартості продукції і відносяться прямо на фінансовий результат. При продажі продукції, послуг виробник отримує доходи у вигляді грошової оплати. Різниця між доходами та витратами підприємства являє собою фінансовий результат господарської діяльності. Облік доходів регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 15 „Доходи”, а облік витрат – П(С)БО № 16 „Витрати”. Згідно ПСБО 3 „Звіт про фінансові результати” затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87 витрати – це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за виключенням зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Організацію та методику обліку і аналізу витрат було досліджено за матеріалами підприємства Підрядного Спеціалізованого Шляхового ремонтно-будівельного управління, що відноситься до будівельної галузі. Облік доходів, витрат та фінансових результатів на підприємстві виконує головний бухгалтер та другий бухгалтер згідно посадової інструкції. Первинний облік доходів, витрат та фінансових результатів у будівельній компанії відбувається за допомогою фіксування фактів господарської діяльності за допомогою первинних документів. Перш за все замовлення на проведення будівельних робіт оформлюється будівельним контрактом, договором підряду. Доходи від господарської діяльності будівельних організації – це оплата виконаних будівельних робіт замовником. Факт отримання коштів на поточний рахунок від замовника чи генерального підрядника фіксується банком – підприємство отримує виписку банку, де вказано платника. Актом прийому-передачі виконаних робіт оформлюється здача об'єкту генеральному підряднику чи замовнику. Витрати на проведення будівельних робіт фіксуються у різних документах: 1) матеріальні витрати – документом „Відпуск матеріалів зі складу”; 2) витрати на оплату праці та соціальне страхування – документом „Розрахунково-платіжна відомість”; 3) витрати на збут та адміністративні витрати – документами, що їх засвідчують (Акт прийому робіт, Акт надання послуг, Видаткова накладна та ін.). Поточний облік ведеться бухгалтерією у регістрах бухгалтерського обліку. Основним документом, що складається на даному етапі є калькуляція – документ, що фіксує зібрані витрати по кожному об'єкту будівництва. На основі журналів та калькуляцій бухгалтерія підраховує фінансовий результат. У роботі було розглянуто декілька методик обліку витрат у будівельній компанії, зокрема позамовний та попередільний методи. Застосування системи позамовного обліку витрат можливе при можливості виділити й індивідуалізувати роботу, що виконується на замовлення. У будівництві до таких об'єктів обліку залежно від умов договору підряду належить або вид робіт, або об'єкт будівництва. Попередільний метод обліку витрат в будівельних організаціях рекомендується застосовувати в тому разі, коли будівельна організація, крім будівництва, займається і виробництвом будівельних матеріалів для власних потреб. Далі у роботі було розглянуто методику податкового обліку на підприємстві. Удосконалити організацію обліку та найголовніше надати більш повну інформацію про стан доходів, витрат та фінансових результатів підприємства дає можливість організація управлінського обліку на підприємстві. Будівельній організації необхідно вести облік доходів та витрат в розрізі кожного об'єкту будівництва. По кожному об'єкту будівництва необхідно складати окрему таблицю із зазначенням сум витрат по статтям калькуляції. В управлінському обліку (на відміну від фінансового, де можна обирати методику ведення обліку витрат) необхідно формувати нормативну собівартість об'єкту будівництва чи виконаних робіт. Так як більшість контрактів є довгостроковими, то нормативну собівартість необхідно порівнювати із фактичною в ході робіт (наприклад, раз на квартал чи місяць, в залежності від тривалості контракту). У третьому розділі роботи було проведено дослідження методики аналізу та контролю доходів, витрат та фінансових результатів на досліджуваному підприємстві. Серед методів економічного аналізу було розглянуто факторний аналіз змін фінансового результату від реалізації продукції за Савицькою Г.В. Дана методика може бути застосована на підприємствах будівництва. Але при застосуванні методики факторного аналізу фінансових результатів, запропоновану Савицькою Г.В., можуть виникнути деякі складності. По-перше, дану методику слід застосовувати не до загальних показників собівартості продукції, доходу від реалізації продукції, а слід розраховувати вплив факторів по кожному виду продукції чи робіт окремо. Саме в такому разі аналітик на підприємстві отримає точну інформацію про невикористані резерви. За цією методикою проведено розрахунок впливу факторів на прибуток від виконання робіт по укладанню асфальту на автомагістралі за даними підприємства ПС ШРБУ. З огляду на певні недоліки у цій методиці було запропоновано заходи щодо удосконалення економічного аналізу витрат та фінансових результатів на підприємстві. При будівництві об'єкти настільки різноманітні за архітектурними та конструкторськими характеристиками, що порівнювати витрати, доходи та прибуток по окремим проектам, так як вони мають різний обсяг робіт та різну важкість робіт, майже неможливо. Тому на підприємстві ПС ШРБУ слід розробити спеціальну систему аналізу, що враховувала б особливості кожного проекту чи контракту. Можна запропонувати оціночну шкалу для рівня витрат на одиницю виконаних робіт та розробити нормативи прибутковості для кожного виду таких робіт. Категорію важкості можна визначати за декількома критеріями (наприклад, особливості місцевості, ширина дороги, структура ґрунту та інші.) Використання такої методики аналізу дозволить порівнювати між собою різні проекти або види робіт по витратам, доходу та прибутковості. Також у розділ розглянуто сутність економічного контролю та методику аудиту доходів, витрат та фінансових результатів. Аудит - це метод наступного господарського контролю, що складається із сукупності методичних прийомів, застосування яких дозволяє визначити достовірність звітності, обліку, їх повноту та відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам. Суть аудиту полягає в перевірці публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації відносно фінансово-господарської діяльності суб'єктів ведення господарства. При проведенні аудиту доходів підприємства аудитори керуються нормативними документами, а саме Законом України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.93 р. № 3125 – XII та Міжнародними Стандартами аудиту, затвердженими рішенням аудиторської палати України №73 від 2003 р. Метою аудиту і ревізії операцій з обліку доходів і результатів діяльності є встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення доходів та формування фінансових результатів, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових peгістрах, правильності ведення обліку доходів і результатів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів та визначення результатів діяльності у звітності господарюючого суб'єкта, відповідності методики обліку та оподаткування операцій з обліку доходів від реалізації, інших операційних доходів, доходів від участі в капіталі, інших фінансових доходів, інших доходів, надзвичайних доходів, фінансових результатів тощо, що застосовуються на підприємстві, чинним нормативним та іншим документам України в період, що перевіряється. На досліджуваному підприємстві аудиторських перевірок не проводилося. Але слід зазначити, що регулярне проведення аудиту звітності підприємства (наприклад, раз на рік) надасть можливість попередити помилки обліку та, як наслідок цього, порушення чинного законодавства.

Литература:1. Цивільний кодекс України. Верховна Рада України вiд 16.01.2003 № 435-IV 2. Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X 3. Закон України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР 4. Закон України „Про податок на додану вартість”, Верховна Рада України; Закон вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР 5. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996 – XIV 6. Закон України “Про систему оподаткування” № 77/97-ВР від 18.02.1997р. 7. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.93 р. № 3125 – XII 8. Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000 р. № 1775-III 9. Закон України "Про стандартизацію" Верховна Рада України; Закон вiд 17.05.2001 № 2408-III 10. Наказ Мінстату України, "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку капітального будівництва" Держбуду від 27.01.97 р. №26/5 11. Наказ Міністерства фінансів України "Про внесення змін і доповнень до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку" від 14.06.2000 р. №131 12. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 28.11.95 р. №342 13. Наказ Державного комітету України по будівництву "Про затвердження Державних будівельних норм України" від 11 лютого 1998 року №35 14. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати" від 11.12.95 р. №323 15. Указ Президента України від 07.08.98 р. №857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" 16. Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів 2003 року International Standards on Auditing – ISA затверджені рішенням аудиторської палати України №73 від 2003 р. 17. Положення (Стандарт) Бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 18. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 2 „Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 19. Положення (Стандарт) Бухгалтерського обліку 15 “Доходи”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318 21. Положення (Стандарт) Бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 22. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку № 18 „Будівельні контракти” затверджений Мінфін України від 28.04.2001 р. № 205 23. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" затверджений наказом МінФіну від 31.01.2000 р. №20 24. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 6 „Виправлення помилок у фінансовій звітності” затверджений МінФіном від 28.05.1999 р. № 137 25. Типове Положення з планування, обліку, калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.96 р. №186 26. Правила формування договірних цін і їх уточнення в процесі будівництва, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 09.09.98 р. №197 27. Інструкція № 291 “По застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій” затверджена наказом Мінфіна від 30.11.99 р. 28. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ф.Ф. Бутинець, та ін.; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця – Житомир: ПП ”Рута”, 2001. – 416 с. 29. Аудит: учебник для вузов / Под ред. В.И. Подольского. – 2-е изд., перепаб. и доп. – М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2000. – 655 с. 30. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. – 2-ге видання., перероб. – К.: Вища шк.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 574 с. 31. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 512 с. 32. Бутинець Ф.Ф., Бухгалтерський фінансовий облік. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 672 с. 33. Бутинець Ф.Ф., Бухгалтерський фінансовий облік – 5-те вид., доп. і переробл. – Житомир: ПП „Рута”, 2003 – 726 с. 34. Бутинець Ф.Ф., Олійник О.В. Організація бухгалтерського обліку. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 602 с. 35. Бахтиярова. Т.И. – Модель оценки финансового состояния предприятий // Финансы. – 1992. - №7. 36. Вітвицька Н.С., Кузьмінська О.Е. Контроль і ревізія: Навчально-методичний посібник для самост. вивч. дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000. – 166с. 37. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні- Дніпропетровськ: ТОВ „Баланс-Клуб”, 2000 – 768 с. 38. Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. Аудит: Учебное пособие. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 1999. – 544 с. 39. Ефименко Н. Анализ финансового положения предприятия // Бух. Учет и аудит. – 1994. - № 2,3. 40. Завгородний А.Г. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. – К.: А.С.К., 1998. – 755с. 41. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. – метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 263 с. 42. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності – Х.: Фактор, 2002. – 144 с. 43. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. 2-ге вид. – К.: ТОВ „Знання”, 2001 – 378 с. 44. Курсом реформ – облік 2000. Навчальний практичний посібник: У 2-х ч. / Л. Шевченкова. : К.: Факт, 2001. – 129 с. 45. Кузьмінський А.М., Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу господарської діяльності.:Підручник, - К. 1993 46. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб?єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с. 47. Поддєрьогін А.М. та ін. Фінанси підприємст. 3-ге вид., перероб. та доп.– К.: КНЕУ, 2000. – 345с. 48. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 268с. 49. Подольский В.И., Дик В.В., Уринцов А.И. Информационные системы бухгалтерского учета. – М:Аудит, ЮНИТИ, 1998 50. Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу.: Підручник, - К.:КНЕУ, 2000 51. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Підручник, 3-тє видання, перероб. і доп. - К.:КНЕУ, 2000 52. Сборник систематизированного законодательства “Энциклопедия бухгалтерских проводок” № 43 (458), 28 октября 2001 г. – К.: Блиц-Информ. 53. Сборник систематизированного законодательства “Энциклопедия бухгалтерских проводок” № 22 (385), 29 мая 2000 г. – К.: Блиц-Информ. 54. Сборник систематизированного законодательства “Золотая книга налогоплательщика” № 43 (406), 23 октября 2000 г. – К.: Блиц-Информ. 55. Савицька Г.В. “Аналіз господарської діяльності підприємств”, Мінськ. - 2004 р. - 409 с. 56. Савченко В.Я. Аудит: навч. посібник. – К: КНЕУ, 2002. – 322 с. 57. Ткаченко Н.М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины. 7-е изд. - К.: А.С.К., 2001. – 850 с. 58. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підруч. для студ. кооп. вузів. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: ІнЮре, 2000. – 351 с. 59. Шеремет А.Д. Финансы предприятия. – М.: ЮНИТИ, - 1997 г.