Контрольна робота з Методів проведення психологічної експертизи

Содержание:  ВСТУП           2 1. СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОЕКТУ РОЗВИТКУ ОСОБИ         3 2.  ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ЕКСПЕРТНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ 7 3. СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОЕКТУ РОЗВИТКУ ТРУДОВОЇ ГРУПИ.           13 ВИСНОВКИ  18 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    19  

Вступление:Відсутність загальноприйнятої психологічної концепції особистості й насправді не могла не позначитися на розробці теорії розвитку особистості — багатство емпіричних досліджень у віковій психології саме по собі не могло забезпечити інтегрування уявлень про особистість як якомусь єдиному цілому, « як системній і соціальній якості» індивіда. У цей час немає необхідності доводити неідентичність понять «особистість індивіда» і «психіка індивіда», але при спробі описати процес розвитку особистості його, як правило, підмінюють процесом «психічного розвитку» або, у всякому разі, не розрізняють їх. У результаті формування особистості розчиняється в загальному потоці психічного розвитку дитини як індивіда. Очевидна розбіжність, нетотожність понять «індивід» і «особистість», як і понять «психічний розвиток» і «розвиток особистості», при всій їхній єдності, підказує необхідність виділення особливого процесу формування особистості як соціальної, системної якості людини, суб'єкта системи людських відносин, сутність якого становить, по К. Марксу, не абстракт, властивий окремому індивіду, а сукупність усіх суспільних відносин. Особистість виступає як передумова й результат змін, які провадить суб'єкт своєю діяльністю в мотиваційно-значимих утвореннях взаємодіючих з ним людей і в собі самому «як іншому». Міжособистісні відносини як характеристики особистості суб'єкта цих відносин, а також «внески», які він здійснює в життєдіяльність інших людей, у їхні особистісні значення, забезпечуючи свою особистісну представленість у них і тим самим і в собі самому, виступають у єдності з ієрархією мотиваційно-значимих утворень і симптомо-комплексами індивідуальності людини.

Выводы:Формування особистості хоча і є процес освоєння спеціальної сфери суспільного досвіду, але процес зовсім особливий. Він відрізняється від засвоєння знань, умінь, способів дій. Адже тут мова йде про таке освоєння, у результаті якого відбувається формування нових мотивів і потреб, їх перетворення, супідрядність і т.д.. А досягти всього цього шляхом простого засвоєння не можна. Засвоєний мотив у найкращому разі мотив знаний, але не реально діючий, тобто мотив неістинний. Знати, що необхідно робити, до чого слід прагнути, - не значить прагнути робити це, дійсно до цього прагнути. Нові потреби й мотиви, а також їх супідрядності виникають у процесі не засвоєння, а переживання, або проживання. Цей процес завжди відбувається тільки в реальному житті людини. Він є завжди емоційно насиченим, часто суб'єктивно творчим. Лише охарактеризувавши основні чинності, що впливають на формування особистості, включаючи соціальний напрямок створення й суспільного виховання, тобто, визначивши людину як об'єкт суспільного розвитку, ми можемо зрозуміти внутрішні умови його становлення як суб'єкта суспільного розвитку. У цьому змісті особистість завжди конкретно-історична, вона продукт своєї епохи й життя країни, сучасник і учасник подій, що становлять віхи історії суспільства і її власного життєвого шляху. Психологічно розвинутим  колективом вважається така мала група, у якій зложилася диференційована система різних ділових і особистих взаємовідносин, що будуються на високій основі. Такі відносини можна назвати колективістськими. Мала група, щоб називатися колективом, повинна відповідати досить високим вимогам.  

Литература:1. Кодекс профессиональной этики психологов общества психологов ВНР// Журнал "Вопросы психологии". – 2002. – №6. – С. 12-18. 2. Винославська Олена Василівна, Бреусенко-Кузнєцов Олександр Анатолійович, Зливков Валерій Лаврентійович, Апішева Амінет Шабанівна, Васильєва Олександра Сергіївна. Психологія: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Національний технічний ун-т України "Київський політехнічний ін-т" / Олена Василівна Винославська (наук.ред.). — К. : Фірма "ІНКОС", 2005. — 351с. 3. Лисянська Таїса Миколаївна, Співак Ніна Василівна, Співак Дмитро Мирославович. Загальна психологія: інформаційне забезпечення змісту практичних занять, індивідуальної, самостійної роботи, модульного контролю знань студентів (спеціалізація "Психологія") / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К. : Інститут сучасного підручника, 2007. — 144c. 4. Максименко С. Д., Максименко К. С., Папуча М. В. Психологія особистості: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / С.Д. Максименко (ред.). — К. : ТОВ "КММ", 2007. — 296c. 5. Огороднійчук Зоя Василівна. Психологія: Практикум:Навч. посібник. — К., 2004. — 195с. 6. Орбан-Лембрик Лідія Ернестівна. Соціальна психологія: Підручник для студ. вищих навч. закл.:У 2 кн.. — К. : Либідь, 2004. Кн. 2 : Соціальна психологія груп. Прикладна соціальна психологія. — К. : Либідь, 2006 — 560с. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7. Основы психодиагностики. Под ред. Шмелева, А. Г. «Феникс» Ростов – на –Дону, 1996. – 342с. 8. Сафуанов Ф.С. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. – М.: Академика. – 1998. –192с