Методика та техніка обліку, розподілу та аналізу загально виробничих витрат

Содержание:ВСТУП 3 Розділ 1. Теоретичні засади обліку загально-виробничих витрат 6 1.1. Економічна сутність загально-виробничих витрат 6 1.2. Нормативно-правова база регулювання обліку і аналізу загально виробничих витрат 20 1.3. Характеристика фінансово-господарської діяльності ТОВ „Еліт-Центр” 23  Розділ 2. Методика і техніка обліку загально-виробничих витрат 35 2.1. Документальне оформлення операцій з обліку загально-виробничих витрат 35 2.2. Аналітичний і синтетичний облік загально-виробничих витрат 39 2.3. Облік загально-виробничих витрат підприємства в умовах застосування сучасних інформаційних технологій 50 Розділ 3. Методика і аналіз загальновиробничих витрат 63 3.1. Мета, завдання і джерела аналізу загальновиробничих витрат 63 3.2. Аналіз загальновиробничих витрат на підприємстві ТОВ „Еліт-Центр” 73 ВИСНОВКИ 86 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 91

Реферат:Реферат Робота складається з 84 стр. тексту, 11 таблиць, 13 рисунків, 37 джерел використаної літератури, 7 додатків Метою дипломної роботи є розкрити особливості бухгалтерського обліку та економічного аналізу загальновиробничих витрат, надати рекомендації щодо велення обліку і аналізу загально виробничих витрат на досліджуваному підприємстві. Об‘єкт дослідження – ТОВ “Еліт-Центр”. Для досягнення мети роботи було поставлено наступні завдання: визначити сутність загальновиробничих витрат та їх значення в системі управління на підприємстві; дослідити класифікацію витрат; дослідити організацію обліку загальновиробничих витрат на досліджуваному підприємстві; дослідити методику обліку загальновиробничих витрат; провести аналіз динаміки і структури загальновиробничих витрат на підприємстві; надати пропозиції щодо удосконалення організації обліку і аналізу загальновиробничих витрат на досліджуваному підприємстві. Методологічною основою досліджень є системний підхід до розкриття економічної сутності обліку, аналізу та контролю. До основних методів дослідження, використаних у роботі, слід віднести діалектичний та структурно-функціональний методи, а також системне, комплексне дослідження, опрацювання і використання інформації фінансового характеру. Рік написання роботи 2006 Рік захисту роботи 2007

Вступление:Однією з найважливіших передумов ефективного функціонування економіки є розвиток виробництва. У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага. Отже, останні є продуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, пристосованою людиною за допомогою знарядь праці до своїх потреб. Результат праці здебільшого матеріалізується у вигляді конкретного продукту (продукції, виробу). Продукція, що виготовляється, протягом певного часу перебуває на різних стадіях технологічного процесу і з огляду на це називається незавершеним виробництвом, напівфабрикатом чи готовим для споживання продуктом (виробом). Ясна річ, що в промисловому виробництві результатом (продуктом) праці є продукція, на підприємствах транспорту — відповідний обсяг виконаної роботи (перевезених вантажів або пасажирів на ту чи ту відстань), а в установах зв'язку та банках — надані юридичним і фізичним особам послуги. Іноді продукт праці є водночас і виробленою продукцією, і виконаною роботою, і наданою послугою (наприклад, полагоджені годинник, телевізор, холодильник, взуття тощо). Для виготовлення будь-якої продукції, надання різних послуг та виконання робіт використовуються матеріальні ресурси та людська праця. Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети. Вони мають різне спрямування, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на інвестиційні та поточні (операційні) витрати, зв'язані з безпосереднім виконанням підприємством своєї основної функції — виготовлення продукції (надання послуг). Витрати мають натуральну та грошову форми. Планування й облік витрат факторів виробництва в натуральній формі (кількість, маса, об'єм, довжина тощо) мають важливе значення для організації діяльності підприємства. Проте для оцінювання результатів цієї діяльності вирішальною є грошова оцінка витрат, оскільки вона виражає вартість продукції (послуг). Слід відрізняти витрати, які утворюють вартість продукції в певному періоді (списуються на неї), і реальні грошові виплати. Перші витрати зв'язані з виготовленням продукції незалежно від того, коли куплено відповідні матеріальні ресурси чи найнято робочу силу. Другі — це виплати за придбані чинники виробництва без урахування часу їхнього використання. Реальні грошові виплати обслуговують зовнішній оборот підприємства та оплату праці. Ясна річ, що будь-які витрати орієнтовано на певний результат. Тільки це виправдовує їхню доцільність. Стосовно виробничого підприємства цей загальний принцип діяльності, що його покладено в основу визначення собівартості продукції, виражається формулою «Витрати — Випуск» («input-output»). Управління витратами на сьогоднішній день є темою досить актуальною у зв’язку із постійним зростанням обсягів виробництва і виникненням потреб у вищого керівництва в деталізованих даних про витрати підприємства та їх аналіз. Саме це і обумовило тему роботи. Метою дипломної роботи є розкрити особливості бухгалтерського обліку та економічного аналізу загальновиробничих витрат, надати рекомендації щодо велення обліку і аналізу загально виробничих витрат на досліджуваному підприємстві. Об‘єкт дослідження – ТОВ “Еліт-Центр”. Для досягнення мети роботи було поставлено наступні завдання: - визначити сутність загальновиробничих витрат та їх значення в системі управління на підприємстві; - дослідити класифікацію витрат; - дослідити організацію обліку загальновиробничих витрат на досліджуваному підприємстві; - дослідити методику обліку загальновиробничих витрат; - провести аналіз динаміки і структури загальновиробничих витрат на підприємстві; - надати пропозиції щодо удосконалення організації обліку і аналізу загальновиробничих витрат на досліджуваному підприємстві. Методологічною основою досліджень є системний підхід до розкриття економічної сутності обліку, аналізу та контролю. До основних методів дослідження, використаних у роботі, слід віднести діалектичний та структурно-функціональний методи, а також системне, комплексне дослідження, опрацювання і використання інформації фінансового характеру. Також при проведенні дослідження використовувались методи економічного аналізу: аналітичний, деталізація, порівняння, елімінування, статистичний методи. Статистичну та фактологічну інформаційну базу становлять законодавчі та нормативно-правові акти, наукові праці та методичні розробки вітчизняних, зарубіжних вчених-економістів з бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту, а також дані поточного обліку і звітності досліджуваного підприємства.

Выводы:У виробничому процесі підприємства використовують різні за своїм характером та властивостями речовини і сили природи. В економічній літературі цей процес прийнято називати затратами. Але за своїм змістом термін “затрати” є багатогранним і багатоаспектним. Виробнича діяльність широко розгалужена. Це виробництво товарів, виробів, виконання робіт, надання послуг, інформації, створення духовних цінностей тощо. Навіть виробництво товарів, продуктів, має широке розгалуження: промисловість, сільське господарство, будівництво тощо. Облік витрат матеріалів на виробництво готової продукції є важливою частиною бухгалтерського обліку на підприємстві, адже в результаті облік витрат матеріалів надає важливу інформацію про наявність, рух матеріальних цінностей, а також дані для калькулювання собівартості продукції та витрат на виробництво. У першому розділі основну увагу приділено вивченню економічної сутності витрат та загальновиробничих витрат. Увагу також приділено класифікації і оцінці виробничих запасів. В економічній літературі прийнята така система групування затрат на будь-яке виробництво за елементами: 1. матеріальні затрати (за винятком зворотних відходів виробництва); 2. затрати на оплату праці; 3. відрахування на соціальне страхування; 4. амортизація основних засобів та інші операції. До складу загальновиробничих витрат включають: - витрати на управління виробництвом; амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; - амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; - витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології й організації виробництва; - витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; - витрати на обслуговування виробничого процесу; витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону довкілля; інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; - нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоювань тощо). У другому розділі роботи розглянуто бухгалтерський облік загальновиробничих витрат підприємства. Облік загальновиробничих витрат базується на складанні у встановленому порядку первинної документації, що ведеться по всіх господарських операціях пов'язаним з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг, реалізацією продукції, а також по витраті коштів, заробітної плати і матеріалів . Згідно Інструкції №291 облік витрат підприємства ведеться на рахунках класу 8 і 9. Рахунки 8 класу призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду. Згідно Інструкції № 291 на підприємстві ТОВ „Еліт-Центр” облік загально-виробничих витрат ведеться на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати". На рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" виробничі підприємства обліковують протягом місяця виробничі накладні витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок замінює старі рахунки 24 "Витрати на експлуатацію машин і обладнання" та 25 "Загальновиробничі витрати". За дебетом рахунка 91 "Загальновиробничі витрати" відображається сума визнаних витрат, за кредитом - щомісячне за відповідним розподілом списання загальновиробничих витрат на рахунки 23 "Виробництво" та 90 "Собівартість реалізації". Порядок розподілу загальновиробничих витрат встановлений додатком 1 до П(С)БО 16 "Витрати". Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2000 року №131 внесено зміни до порядку розрахунку розподілу загальновиробничих витрат. Накопичені протягом місяця на рахунку 91 загальновиробничі витрати списують за розрахунком розподілу їх на види (групи) готової продукції на дебет рахунка 23 "Виробництво" або на дебет рахунка 90 "Собівартість реалізації" - на собівартість реалізованої продукції, виконаних робіт та наданих послуг. Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведеться за місцями виникнення, центрами й статтями (видами) витрат. Перелік і склад змінних і постійних витрат підприємство встановлює з урахуванням змісту загальновиробничих витрат, встановленого пунктом 15 П(С)БО 16 "Витрати". У третьому розділі роботи розглянуто засади проведення економічного аналізу загальновиробничих витрат. Загальновиробничі (накладні) витрати, записані в калькуляціях, аналізують щодо всієї товарної продукції тому, що вони списуються на собівартість окремих виробів за певними ознаками (заробітною платою основних робітників, амортизацією) і загальна їхня величина є умовно-постійною. Перевіряється лише обґрунтованість бази розподілу накладних витрат на собівартість різних виробів і правильність самого розподілу. Витрати на обслуговування виробництва та управління ведуться за статтею «Загальновиробничі витрати», у котрій виокремлюють: витрати на утримання й експлуатацію обладнання та цехові витрати. Аналізуючи витрати на обслуговування виробництва, необхідно враховувати комплексний характер формування цих витрат, об’єднання в їхньому складі різних за зв’язком із обсягом виробництва витрат, особливості їх включення в собівартість товарної і окремих видів продукції. Кожна з названих статей складається із окремих елементів, що обумовило необхідність планування та облік цих витрат за статтями кошторису і подвійного відображення у звітності як самостійних статей калькуляції і кошторису витрат. У процесі аналізу вивчають динаміку і напрямок зміни витрат на обслуговування, виконання кошторису з кожного виду витрат, визначають відхилення від кошторису і причини відхилень, підраховують непродуктивні витрати, перевіряють обґрунтованість розподілу витрат між товарною продукцією та незавершеним виробництвом, окремими видами продукції і розробляють заходи для використання резервів. Аналіз цехових витрат показує, що на підприємстві — об’єкті нашого аналізу — допущено перевитрати на утримання апарату управління цеху — 3 тис. грн, на утримання будівель — 1,0 тис. грн, інші непродуктивні витрати — 30 тис. грн. Усього перевитрат було на 34 тис. грн. Непродуктивні витрати свідчать про недоліки в організації управління і є наслідком перебоїв у постачанні сировиною, матеріалами, покупними виробами, енергією, водою, інструментами, понадпланових простоїв обладнання, незабезпеченості складськими приміщеннями. Непродуктивні витрати виключають із загальної суми. Отже, на підприємстві — об’єкті аналізу — скорочення цехових невиправданих перевитрат і непродуктивних витрат є резервом зниження собівартості продукції на 34 тис. грн. Обсяг витрат на обслуговування виробництва та управління в собівартості одиниці продукції прямо залежить не лише від кошторису та його виконання, а й від застосованої методики їх розподілу. Ці витрати розподіляють пропорційно кошторисним (нор¬мативним) ставкам, верстато-машино-годинам роботи обладнан¬ня, техніко-економічним коефіцієнтам; витратам на обробіток, основній заробітній платі робітників-виробничників.

Литература:1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996 – XIV 2. Закон України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР 3. Закон України „Про податок на додану вартість”, Верховна Рада України; Закон вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР 4. Закон України “Про систему оподаткування” № 77/97-ВР від 18.02.1997р. 5. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 28.11.95 р. №342 6. Положення (Стандарт) Бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 7. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 2 „Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 8. Положення (Стандарт) Бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 9. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 6 „Виправлення помилок у фінансовій звітності” затверджений МінФіном від 28.05.1999 р. № 137 10. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" затверджений наказом МінФіну від 31.01.2000 р. №20 11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318 12. Інструкція № 291 “По застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій” затверджена наказом Мінфіна від 30.11.99 р. 13. Бутинець Ф.Ф., Бухгалтерський фінансовий облік. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 672 с. 14. Бутинець Ф.Ф., Бухгалтерський фінансовий облік – 5-те вид., доп. і переробл. – Житомир: ПП „Рута”, 2003 – 726 с. 15. Бутинець Ф.Ф., Олійник О.В. Організація бухгалтерського обліку. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 602 с. 16. Бахтиярова. Т.И. – Модель оценки финансового состояния предприятий // Финансы. – 1992. - №7. 17. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні- Дніпропетровськ: ТОВ „Баланс-Клуб”, 2000 – 768 с. 18. Ефименко Н. Анализ финансового положения предприятия // Бух. Учет и аудит. – 1994. - № 2,3. 19. Завгородний А.Г. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. – К.: А.С.К., 1998. – 755с. 20. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. – метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 263 с. 21. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності – Х.: Фактор, 2002. – 144 с. 22. Кондраков Н.П. “Бухгалтерский учет”; 3-е изд.М.:ИНФА-М, 2000 23. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. 2-ге вид. – К.: ТОВ „Знання”, 2001 – 378 с. 24. Курсом реформ – облік 2000. Навчальний практичний посібник: У 2-х ч. / Л. Шевченкова. : К.: Факт, 2001. – 129 с. 25. Кузьмінський А.М., Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу господарської діяльності.:Підручник, - К. 1993 26. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб?єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с. 27. Поддєрьогін А.М. та ін. Фінанси підприємст. 3-ге вид., перероб. та доп.– К.: КНЕУ, 2000. – 345с. 28. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 268с. 29. Подольский В.И., Дик В.В., Уринцов А.И. Информационные системы бухгалтерского учета. – М:Аудит, ЮНИТИ, 1998 30. Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу.: Підручник, - К.:КНЕУ, 2000 31. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Підручник, 3-тє видання, перероб. і доп. - К.:КНЕУ, 2000 32. Сборник систематизированного законодательства “Энциклопедия бухгалтерских проводок” № 43 (458), 28 октября 2001 г. – К.: Блиц-Информ. 33. Сборник систематизированного законодательства “Энциклопедия бухгалтерских проводок” № 22 (385), 29 мая 2000 г. – К.: Блиц-Информ. 34. Сборник систематизированного законодательства “Золотая книга налогоплательщика” № 43 (406), 23 октября 2000 г. – К.: Блиц-Информ. 35. Савицька Г.В. “Аналіз господарської діяльності підприємств”, Мінськ. - 2004 р. - 409 с. 36. Ткаченко Н.М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины. 7-е изд. - К.: А.С.К., 2001. – 850 с. 37. Шеремет А.Д. Финансы предприятия. – М.: ЮНИТИ, - 1997 г.