Управління оборотним капіталом підприємства

Содержание:Вступ    3 Розділ 1. Теоретичні основи управління оборотним капіталом підприємства            6 1.1. Сутність оборотного капіталу та його класифікація            6 1.2. Методика проведення аналізу управління оборотним капіталом           13 Розділ 2. Аналіз управління оборотним капіталом(на прикладі підприємства ТОВ «Інт-Агро»)       18 2.1. Аналіз оборотних активів 18 2.2. Аналіз оборотності оборотного капіталу 22 Розділ 3. Напрямки покращення управління оборотним капіталом 30 3.1. Шляхи удосконалення управління оборотними коштами підприємства              30 3.2. Стратегія управління оборотним капіталом на підприємстві       35 Висновки           40 Список використаної літератури          43 Додатки             47    

Вступление:На сучасному етапі економічного розвитку, в умовах ринкових відносин в Україні необхідно приділяти увагу організації управління оборотним капіталом підприємств. Фінансова діяльність підприємства тісно пов’язана з формуванням і використанням оборотного капіталу. Йому належить особливе місце у структурі капіталу підприємства і від якості управління ним залежить безперервність процесу виробництва та реалізації продукції, ліквідність підприємства, його платоспроможність і рентабельність. Проблеми управління оборотним капіталом потребують попереднього розгляду економічної сутності поняття “оборотний капітал”, яке з одного боку, має визначити сутність такого управління в сучасних умовах господарювання, а з іншого – його значення для забезпечення ефективного функціонування вітчизняних підприємств. В сучасній літературі проблеми управління оборотним капіталом на підприємствах розглядаються багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими: Арутюнов Ю.А., Бланк І.О., Білик М.Д., Поддєрьогін А.М., Володькина М.В., Джейм К. Ван Хорн, Бригхем Є.Ф.,Черг Ф. Ли, Холт Р.Н. та ін.. У результаті дослідження економічної літератури було виявлено, що існує багато визначень поняття ”оборотний капітал”. Виділено декілька підходів до визначення цієї категорії: грошові кошти, вкладені до оборотних виробничих фондів і фондів обігу; мобільні активи, які використовуються і реалізуються протягом року або операційного циклу; авансована вартість. Результат аналізу останніх досліджень та публікацій свідчить, що існує безліч підходів до визначення категорії оборотний капітал, але потрібно відзначити, що в сучасній економічній теорії немає його однозначного тлумачення. Незважаючи на наявність численних теоретичних розробок, проблеми дослідження теоретико-методичних засад формування та використання оборотного капіталу підприємств, визначення пріоритетів джерел його формування, шляхи стабілізації руху оборотних коштів, напрямки ефективного використання та мобілізації додаткових джерел поповнення є певні проблеми, які потребують подальшого наукового обґрунтування. Дослідження особливостей оборотного капіталу підприємств дасть змогу розкрити механізми внутрішньої його активності у звичайній діяльності підприємств, визначити принципи кругообігу, пріоритети джерел формування та раціонального використання. Розвиток теоретико-прикладних засад оборотного капіталу підприємств неможливий без застосування категоріального апарату та аналітичного інструментарію економічної теорії, фінансів підприємств, фінансового менеджменту, а також дослідження нових тенденцій у формуванні й використанні оборотного капіталу та його впливу на ефективність функціонування  підприємств. Актуальність проблематики формування та використання оборотного капіталу вітчизняними підприємствами в сучасних умовах, недостатнє його дослідження і висвітлення в економічній літературі, теоретичне та практичне значення для розвитку всіх видів діяльності підприємств обумовили вибір теми курсової роботи, визначили мету, завдання та напрями дослідження. Метою курсової роботи є узагальнення теоретичних засад формування оборотного капіталу підприємства та визначення шляхів удосконалення управління оборотним капіталом на прикладі підприємства ТОВ «Інт-Агро». Відповідно до поставленої мети визначено сукупність основних завдань, спрямованих на її досягнення: –             уточнити визначення поняття «оборотний капітал» та навести його класифікацію; –             охарактеризувати методику проведення аналізу управління оборотним капіталом; –             проаналізувати ефективність використання оборотних активів та оборотного капіталу на підприємстві ТОВ «Інт-Агро»; –             обґрунтувати шляхи поліпшення використання оборотних коштів; –             визначити основні засади побудови стратегії управління оборотним капіталом на підприємстві. Об’єктом дослідження є кругообіг оборотного капіталу підприємств. Предмет дослідження – фінансові відносини, що виникають при формуванні, русі та використанні оборотного капіталу на прикладі підприємства ТОВ «Інт-Агро». Методи дослідження. Методологічну основу курсової роботи становлять як загальнонаукові методи пізнання, так і специфічні методи вивчення економічних явищ. Діалектичний метод пізнання, методи наукової абстракції, індукції та дедукції застосовано для уточнення поняття “оборотного капіталу”, визначення його ролі в звичайній діяльності підприємств. Для аналізу формування і використання оборотних коштів підприємства використано методи статистичного порівняння та групування. За допомогою економіко-статистичних методів встановлено залежність між швидкістю обороту оборотних коштів та фінансовими результатами діяльності підприємства. Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати аналізу використання оборотного капіталу на підприємстві ТОВ «Інт-Агро» дозволяють більш ефективно використовувати оборотні кошти підприємства та можуть бути використані для подальшої розробки методики аналізу управління оборотним капіталом на підприємствах України.   

Выводы:На основі проведеного аналізу оборотного капіталу, джерел їх формування та ефективності використання на підприємстві ТОВ «Інт-Агро» можна зробити наступні висновки: 1. Оборотний капітал — це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. В практиці бухгалтерського обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання менше від одного року або операційного циклу, якщо він перевищує рік. Чим вища його оборотність, тим більше він приносить прибутку. Оборотний капітал безпосередньо бере участь у створенні нової вартості, функціонуючи в процесі кругообороту всього капіталу. Співвідношення основного й оборотного капіталу впливає на величину отримуваного прибутку. Оборотний капітал обертається швидше, ніж основний. Тому зі збільшенням частки оборотного капіталу в загальній сумі авансованого капіталу час обороту всього капіталу скорочується, а отже, уможливлюється зростання нової вартості, тобто прибутку. 2. Коефіцієнтний метод аналізу оборотного капіталу є на сьогодні найбільш прийнятним та забезпечує менеджерів підприємства необхідною інформацією щодо стану діяльності фірми. Тому подальше удосконалення методики визначення ефективності управління оборотним капіталом має обов’язково враховувати різні показники економічного аналізу та розробку нових коефіцієнтів для більш поглибленого аналізу. 3. У зв’язку із прискоренням оборотності капіталу у звітному році ТОВ «Інт-Агро» додатково отримало прибутку на 1024 тис. грн., що свідчить про ефективну фінансову політику підприємства. На оборотність загального капіталу значний вплив мають величина та оборотність оборотного капіталу. У свою чергу на швидкість обороту та ефективність використання оборотних коштів впливає система формування оборотних засобів. Надлишок оборотних активів означає, що частина капіталу не діє й не приносить доходу. Недостача оборотного капіталу (наприклад, добрива, палива, кормів, насіння), яку відчувають практично всі сільськогосподарські підприємства, гальмує перебіг виробничого процесу. 4. Розробка шляхів поліпшення управління оборотним капіталом для підприємства ТОВ «Інт-Агро» має включати: -    Аналіз оборотних активів за попередній період. -    Оптимізацію складу оборотних активів. -    Прискорення оборотності оборотних активів. -    Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів. -    Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів в процесі їх використання. -    Формування принципів фінансування окремих видів оборотних активів. -    Формування оптимальної структури джерел фінансування оборотних активів. 5. Управління оборотним капіталом, у тому числі оборотними коштами, являє собою цілісну систему – модель управління оборотних активів, організація якої на підприємстві включає вирішення таких питань: -  структурування моделі управління оборотними коштами на основі локалізації основних завдань та цілей такого управління; -  визначення основних принципів управління оборотними коштами  від операційної діяльності; -  визначення основних принципів управління оборотними коштами від інвестиційної діяльності; -  визначення основних принципів управління оборотними коштами від фінансової діяльності; -  формування бюджету руху грошових коштів та планування резерву ліквідності. 6. Управління оборотним капіталом необхідно розглядати як послідовний процес постановки завдань та їх виконання, який включає реалізацію таких функціональних етапів: -  планування та прогнозування грошових потоків і складання відповідних внутрішніх фінансових документів (бюджет грошових потоків, а також плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар та ін.); -  імплементація бюджету грошових потоків як невід’ємної складової системи бюджетів на підприємстві; -  фінансовий контролінг виконання бюджету грошових потоків та планових показників Звіту про рух грошових коштів; -  здійснення коригування планових величин відповідно до зміни зовнішніх та внутрішніх умов реалізації плану. 7. Існує декілька підходів до фінансування оборотного капіталу – помірний, агресивний і консервативний. Ці підходи відрізняються обсягом фінансування за допомогою короткострокових зобов`язань, використовуваних у них. Агресивна політика вимагає найбільшого обсягу короткострокових зобов`язань, консервативну політику влаштовував би якнайменший їх обсяг, а політика узгодження термінів (помірна) займає проміжне становище. Залежно від вибору джерел покриття варіативної частини оборотного капіталу, виділяють різні стратегії його фінансування. Найбільш ефективною є компромісна модель. При компромісній моделі позаоборотні активи, їх системна частина і половина варіативної частини оборотного капіталу покриваються за рахунок довгострокових пасивів. Така модель є найреальнішою. При її застосуванні знижується ризик ліквідації. Підприємство може користуватись кредиторською заборгованістю як додатковим джерелом фінансування змінних витрат, а за рахунок довгострокових активів підприємства утворюються позаоборотні активи, постійна частина оборотного капіталу та його змінна частина.  

Литература:  1.            Роштейн  Л.А. Оборотные средства в промышленности. – М.: ФиС, 1986. – 93с. 2.            Зелгавилс И.В. Финансы предприятий: Учебное пособие. – М.: ООО «ВИТ + РЭМ», 2002. – 352 с. 3.            Парфаняк П.А.  Финансы предприятий отраслей народного хозяйства: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 199 с. 4.            Усатов И.А. Хозяйственный расчет и контроль рублем в промышленности. – М.: «Финансы», 1968. – 232 с. 5.            Зви Боди, Роберт Мертон Финансы. — М.: «Вильямс», 2007. — 592 с. 6.            Крейнина М.Н. Финансовый менеджмент: Учебное пособие. – М.: Дело и сервис, 1998. – 304 с. 7.            Брейли Р., Майерс С.Принципы корпоративных финансов. – M.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 1997. - 1088 с. 8.            Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. – К.: Знання, КОО. – 1999. – 312 с. 9.            Володькіна М. В. Економіка промислового підприємства. Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 196 с. 10.          Ковалев В.В., Ковалев Вит. В. Финансы предприятий: Учебное пособие. – М.: ООО «ВИТ + РЭМ», 2002. – 352 с. 11.          Русак Н.А., Русак В.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования: Справ. пособие. – Мн.: Высш. шк., 1997. – 309 с. 12.          Холт Р.Н. Основы финансового менеджмента / Пер. с англ. – М.: Дело, 1995. – 128 с. 13.          Бланк И.А. Управление активами. – К.: Ника -Центр: Эльга, 2002. – 720 с. 14.          Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс” від 21.06.99 №396/3689 // Все про бухгалтерський облік. – 2000 - № 11 – С. 67-72. 15.          Господарський кодекс України, затверджений Президентом України 16.01.2003 р., №436-IV. 16.          Ильенкова С.Д., Адамов В.Е., Сиротина Т.П. Экономика и статистика фирм. - М.: "Финансы и статистика", 2002 – 288с. 17.          Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д., Нам Г.Г. та ін. Фінанси підприємств: Підручник / керівник авт. кол. і наук. ред. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 460 с. 18.          Ченг Ф. Ли, Джозеф И. Финнерти. Финансы корпораций: теория, методы и практика. - М., "ИНФРА-М". 2000 г. -  685 с. 19.          Ван Хорн Дж. К., Вахович Дж. М. (мл.) Основи финансового менеджмента. – 12-е изд. / Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2006. – 1232 с. 20.          Бригхем Є.Ф.  Основи фінансового менеджменту: Підручник / Пер. з англ. – К.: Молодь, 1997. – 1000 с. 21.          Ермасова Н.Б. Финансовый менеджмент: Конспект лекций. - М: : Юрайт-Издат, 2007. – 192с. 22.          Смагин В.Н. Финанвовый менеджмент. Краткий курс: учебное пособие. – М. : КНОРУС, 2007. – 144с. 23.          Арутюнов Ю.А. Финансовый менеджмент: учеб. пособие. – 2-е изд., стер. – М.: КНОРУС, 2007. – 312с. 24.          Ареф’єва Е.В. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник. – К.: ЄУ, 2002. – 94 с. 25.          Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 416 с. 26.          Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 480 с. 27.          Гусєва О. Прискорення оборотності обігових коштів - фактор підвищення ефективності їх використання//Торгівля і ринок України: Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Випуск 12. Том ІV. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. – С. 34 - 39. 28.          Гусєва О.Ю. Управління оборотними активами торговельних підприємств за умов зростання товарообороту // Науковий журнал. Вісник ДонДУЕТ. Серія: Економічні науки, 2001, №4 (12). – С. 180 – 185. 29.          Гусєва О.Ю. Обґрунтування стратегії формування оборотного капіталу і оборотних активів торговельних підприємств//Збірник наукових статей за матеріалами конференції “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення”. Том 2. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. – С.17-21. 30.          Дядечко Л.П., Гусєва О.Ю. Механізм обґрунтування джерел утворення оборотного капіталу в торгівлі//Вісник ДІТБ. Серія: Підприємництво, менеджмент та маркетинг (в туристичній сфері). – Донецьк: Донецький інститут туристичного бізнесу, 2002. – С.180-184. 31.          Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001.- 528 с. 32.          Економічний аналіз: Навчальний посібник / М.А.Болюх, В.З.Бурчевський, М.І.Горбатюк за ред. М.Г.Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с. 19. Мельник В.М. Основи економічного аналізу: короткий теоретико-методологічний курс. Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2003. – 128 с. Малярец Л.М., Авраменко Е.В. Аналитическая оценка оптимального соотношения в структуре источников формирования оборотного капитала //Вісник ХДЕУ. — 1999. — №4(12). — С. 39-40. 33.          Маргасова В.Г. Стратегія управління оборотним капіталом // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2003. – № 4. – С. 218 – 224. 34.          Маргасова В.Г. Аналіз існуючих методів управління оборотним капіталом підприємства // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Зб. наук. пр. – 2003. – Вип. № 1 (20). – С. 254 –259. 35.          Маргасова В.Г. Системний підхід до управління оборотним капіталом на підприємствах харчової промисловості // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 7 (37). – С. 53–59. 36.          Маргасова В.Г. Теоретико-методологічні основи дослідження оборотного капіталу в перехідній економіці // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування: Економіка: Зб. наук. пр. – 2004. – Вип. № 2 (26), ч. 2. – С. 83–88. 37.          Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Петрусів З.Ф. Курс економічного аналізу: Підручник. – К. – Х.: Атака-Легас, 2004. – 384 с. 38.          Ткаченко С.О. Фактор масштабу як складовий елемент фінансового управління оборотним капіталом суб’єкта підприємництва // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. - 2003. - № 608. -С. 104-107. 39.          Ткаченко С.О. Кредиторська заборгованість як фактор фінансування оборотного капіталу // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. - 2004. - №630. - С. 87-89. 40.          Фінанси підприємств: Навчальний посібник: курс лекцій / За ред. Г.Г.Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 268 с. 41.          Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2002. – 571 с. 42.          Золотарьов А. Ефективне використання оборотних коштів // Економіка України. – 2000. - № 5. – С. 16-19. 43.          Кондрат`єв О.В. Оцінка показників оборотності оборотного капіталу//Фінанси України. – 2002. - № 11. – С.99–103. 44.          Санько О.А. Оборотний капітал як необхідність виробничого процесу // Фінанси України. – 2003. -№ 3. – С. 56–60. 45.          Сорока Р. Механізм управління оборотним капіталом торговельних підприємств // Регіональна економіка. – 2003. -№ 4. –С. 200-204.